Ухвала від 28.02.2024 по справі 367/7326/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 367/7326/23 Головуючий І-ої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/792/2024 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

обвинуваченого - ОСОБА_9 ,

перекладача - ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 листопада 2023 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22023101110000363 від 19 квітня 2023 року щодо ОСОБА_9 повернуто прокурору,

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22023101110000363 від 19 квітня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України повернуто прокурору.

Прийняте рішення суд вмотивував тим, що в поданому обвинувальному акті, затвердженого прокурором 20 вересня 2023 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 438 КК України, з урахуванням правових позицій, наведених в рішеннях Європейського Суду з прав людини, положень ст. 62 Конституції України, не було дотримано вимоги кримінального процесуального законодавства, оскільки в ньому порушено принцип презумпції невинуватості інших осіб, які вказані в даному обвинувальному акті (їх повні анкетні відомості: прізвища, ім`я та по-батькові, дати, місяці та роки народження, місце несення військової служби та їх посади, тобто вказані такі деталі, за допомогою яких можна легко ідентифікувати осіб), та які, за версією досудового слідства вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 438 КК України разом із обвинуваченим в даному кримінальному провадженні ОСОБА_9 .

Також, в даному обвинувальному акті відсутня інформація щодо наявності вироку суду відносно цих осіб, оскільки лише в такому випадку допустимо зазначати повні анкетні відомості людини, яка не є обвинуваченим в даному кримінальному провадженні, а лише при викладі формулювання обвинувачення ОСОБА_9 зазначено, що відносно інших осіб (ПІБ яких суд не зазначає виходячи із вимог презумпції невинуватості) матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження. Однак, в такому випадку, зазначені в обвинувальному акті особи, могли/повинні були бути знеособленими, оскільки з такого викладу вбачається, що відносно них не ухвалений обвинувальний вирок суду.

Таким чином, фактично в даному обвинувальному акті викладено обставини вчинення кримінального правопорушення іншими особами як окремо так і спільно із обвинуваченим, які не є обвинуваченими по даному провадженню.

При цьому суд зазначив в ухвалі про те, що дана категорія кримінальних проваджень за ст. 438 КК України привертає увагу суспільства та міжнародних спостерігачів, які безперешкодно відвідують судові засідання суду, а отже унеможливити розголошення анкетних даних при судовому розгляді осіб, які не є обвинуваченими по даному кримінальному провадженню, втім зазначені прокурором в обвинувальному акті як особи, які вчинили вказане кримінальне правопорушення разом із обвинуваченим, без їх знеособлення в обвинувальному акті прокурором, не уявляється можливим.

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення додаткових відомостей до обвинувального акту чи реєстру після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту чи реєстру на суттєві та не суттєві чи такі, що перешкоджають розгляду або не перешкоджають розгляду справи по суті. Стаття 291 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт та у статті 109 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей які має містити реєстр матеріалів досудового розслідування. Виключень щодо можливості визнання несуттєвим недотримання прокурором чи слідчим будь-якої із вказаних вимог, Законом не передбачено.

Прокурор, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить ухвалу суду скасувати та призначити в кримінальному провадженні новий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог прокурор вказує, що в обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація та формулювання обвинувачення. Висновки суду не ґрунтуються на вимогах ст. 291 КПК України, які, на думку прокурора, було дотримано при складанні обвинувального акта, що не перешкоджало суду першої інстанції призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Стверджує, що висновки суду про порушення принципу презумпції невинуватості інших осіб, які зазначені в обвинувальному акті, та які за версією сторони обвинувачення вчинили кримінальне правопорушення за попередньою змовою з ОСОБА_9 та про необхідність знеособлення відомостей про співучасників кримінального правопорушення, оскільки відсутні відомості щодо наявності вироку щодо них, на його думку, є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Крім того вказує, що в обвинувальному акті відносно ОСОБА_9 не зазначено висновків чи тверджень про винуватість як самого обвинуваченого так і співучасників. Згідно з положеннями п. 13 ч. 1 ст. 3, ст. 25 КПК України, у випадку вчинення кримінального правопорушення в співучасті, прокурор зобов`язаний зазначити інших співучасників для формулювання об`єктивної і суб`єктивної сторін кримінального правопорушення, з метою забезпечення права на захист, передбаченого ст. 20 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу разом з доповненнями до неї, та просив її задовольнити, обвинуваченого, захисника, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до вимог, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Ознайомившись зі змістом обвинувального акта та доданими до нього матеріалами, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що він відповідає вказаним вище вимогам кримінального процесуального закону.

Висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта щодо ОСОБА_9 вимогам ст. 291 КПК України не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Так, обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому зазначення в обвинувальному акті інших осіб співучасників та твердження, що ОСОБА_9 за попередньою змовою з вказаними особами вчинив кримінальне правопорушення, за відсутності визначеного їх процесуального статусу у кримінальному провадженні, відсутності даних про наявність щодо цих осіб обвинувального вироку, на переконання колегії суддів не є підставою для повернення прокурору обвинувального акта, а дотримання вимог ст. 17 КПК України в даному випадку може бути забезпечене судом як під час судового розгляду, так і під час ухвалення вироку, в якому при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення суд не буде зазначати прізвища осіб, які були указані в обвинувальному акті, але провадження щодо яких не розглядалось.

За таких обставин, посилання суду на наявність в обвинувальному акті прізвищ інших осіб, щодо яких матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, які не є обвинуваченими, та щодо можливого порушення права на захист цих осіб, а саме принципу презумпції невинуватості, не може бути самостійною підставою для повернення прокурору обвинувального акта, який в цілому за своїм змістом відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Отже, доводи апеляційної скарги про відсутність у суду першої інстанції достатніх підстав для повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_9 прокурору є обґрунтованими.

Враховуючи зазначене, ухвала суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акту підлягає скасуванню, оскільки зазначені в ухвалі підстави для його повернення не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, а інших підстав невідповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України в оскаржуваній ухвалі суду не наведено.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, що відповідає нормам ч. 1 ст. 412 та п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 412 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 листопада 2023 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22023101110000363 від 19 квітня 2023 року щодо ОСОБА_9 повернуто прокурору, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4