Ухвала

від 05.03.2024 по справі 760/25592/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/25592/21 2/760/4148/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.

за участю:

секретаря судового засідання Хліменкової А. Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Омельченка О. Є. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інкомсервіс» про визнання протиправними, незаконними та необґрунтованими рішень та визнання незаконними дій,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва знаходиться позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інкомсервіс» про визнання протиправними, незаконними та необґрунтованими рішень та визнання незаконними дій.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2021 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року вказану позовну заву було залишено без руху.

На виконання зазначеної ухвали 06 березня 2023 року позивачем надано до суду позовну заяву в новій редакції, в якій приведено у відповідність зміст позовних вимог до обставин, викладених у позовній заяві, а також клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 березня 2023 року за вказаним позовом відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, а також витребувано у відповідача належним чином завірені копії наступних документів: протоколів Загальних зборів співвласників будинку - ОСББ «Інкомсервіс» за 2018-2021 роки, якими визначались тарифи на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком для квартир на 2018, 2019, 2020, 2021 роки; кошторисів ОСББ «Інкомсервіс» за 2018-2021 роки; звіту та резюме з енергетичного аудиту, проведеного ТОВ «С.І.Т.Е.К» в будинку по АДРЕСА_1 за замовленням ОСББ «Інкомсервіс» у лютому 2021 року.

03 липня 2023 року до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог.

04 липня 2023 року до суду надійшов відзив.

25 липня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив.

22 січня 2024 року до суду надійшли пояснення позивача щодо розподілу плати за теплову енергію (опалення) серед співвласників будинку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21) відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц про розгляд за правилами цивільного судочинства спору, ініційованого співвласником багатоквартирного будинку, щодо затвердження кошторису ОСББ, переліку та розміру внесків на утримання будинку як такого, що зроблений без застосування до правовідносин у цій справі положень пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України про підвідомчість господарським судам спорів про створення, діяльність, управління або припинення юридичної особи. Спір про дійсність рішення установчих (загальних) зборів ОСББ, зокрема про затвердження кошторису ОСББ та розміру внесків його членів, що виник між членом ОСББ та самим ОСББ, охоплюється поняттям «управління юридичною особою» як такий, що є спором про компетенцію найвищого органу управління ОСББ приймати рішення, віднесені до його виключної компетенції.

Отже, спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).

Враховуючи вищевикладене, судом у судовому засіданні було поставлено на обговорення питання про закриття провадження по справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти закриття провадження справи, посилаючись на те, що у разі встановлення судом підвідомчості спору іншому суду, відповідна справа повинна бути передана за підсудністю до компетентного суду.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти закриття провадження по справі.

Вислухавши сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.

За змістом частин першої - третьої статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Отже, спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).

Так, предметом позову є скасування рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інкомсервіс» від 16 січня 2018 року, 20 грудня 2018 року, від 20 грудня 2018 року, від 03 грудня 2019 року, від 17 грудня 2020 року, від 22 грудня 2021 року, від 15 грудня 2022 року, що оформлені відповідними Протоколами та якими встановлені тарифи (внесок) на оплату послуг з управління багатоквартирним будинком для квартир; визнання незаконним та неправомірними дій відповідача щодо розподілу плати за теплову енергію серед власників приміщень будинку; зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок житлово-комунальних послуг згідно вимог чинного законодавства України.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Статтею 4 Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено статус ОСББ як непідприємницького товариства, що створюється для здійснення функцій, які забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. ОСББ відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем і відповідачем у суді.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються ГК України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Отже, виходячи з такого матеріально-правового регулювання зазначених правовідносини вони є господарськими за своєю правовою природою.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Таким чином, прийняття рішення загальними зборами щодо всіх питань, віднесених до їх компетенції, у тому числі, до виключної компетенції загальних зборів ОСББ відповідно до статті10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», стосується управління ОСББ як юридичною особою, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України визначає предметну юрисдикцію спору про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ судам господарської юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21).

Крім того, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц про розгляд за правилами цивільного судочинства спору, ініційованого співвласником багатоквартирного будинку, щодо затвердження кошторису ОСББ, переліку та розміру внесків на утримання будинку як такого, що зроблений без застосування до правовідносин у цій справі положень пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України про підвідомчість господарським судам спорів про створення, діяльність, управління або припинення юридичної особи. Спір про дійсність рішення установчих (загальних) зборів ОСББ, зокрема про затвердження кошторису ОСББ та розміру внесків його членів, що виник між членом ОСББ та самим ОСББ, охоплюється поняттям «управління юридичною особою» як такий, що є спором про компетенцію найвищого органу управління ОСББ приймати рішення, віднесені до його виключної компетенції.

Отже, спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).

Враховуючи викладене, беручи до уваги актуальну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наявні підстави для закриття провадження у даній справі, оскільки рішення загальних зборів ОСББ «Інкомсервіс», які оскаржуються позивачем, стосуються управління ОСББ як юридичною особою, та підлягає вирішенню в господарських судах.

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На виконання зазначених вимог, суд роз`яснює позивачу право на звернення з цими вимогами до відповідного господарського суду, оскільки їх розгляд віднесено до юрисдикції господарських судів.

Керуючись Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» статтею 20 ГПК України, статтями 19, 255, 256, 260, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інкомсервіс» про визнання протиправними, незаконними та необґрунтованими рішень та визнання незаконними дій.

Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. М. Ішуніна