Рішення

від 11.03.2024 по справі 588/2632/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/2632/23

2/583/352/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

Головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка у спрощеному позовному провадженні справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії Сумське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

28.12.2023 року представник АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії Сумське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» звернулося до суду з позовом, свої вимоги мотивує тим, що 18.08.2021 між АТ «Ощадбанк» в особі ТВБВ №10018/050 філії Сумське обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №1341-050, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в загальному розмірі 150000 грн на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення 17.08.2026, зі сплатою відсотків в розмірі 56% річних. Однак, в порушення умов договору, відповідач перестав виконувати умови договору, в зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 114360,20 грн, з них: 102500 грн заборгованість за основним боргом (кредитом), 11860,20 грн заборгованість за відсотками. Тому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ОЩАДБАНК» заборгованість за кредитним договором №1341-050 від 18.08.2021 в розмірі 114350 грн, а також судові витрати у розмірі 2684 грн.

Процесуальні дії у справі.

19.01.2024 року ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

09.02.2024 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін 11.03.2024 року на 08 год. 30 хв., визнано справумалозначною відповіднодо вимогп.2ч.6ст.19,ч.3ст.274ЦПК України.Цього ж дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи.

04.03.2024 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не надано жодного доказу щодо укладення кредитного договору з переліченими в позовній заяві умовами щодо процентної ставки та строків оплати, а також погашення кредиту.

08.03.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідачем було отримано кредит шляхом безготівкового перерахування коштів на його поточний рахунок, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку. Щодо виникнення простроченої заборгованості зазначив, що оскільки ОСОБА_1 у односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов`язань та перестав виконувати умови договору, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.03.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а також відмовлено в клопотанні відповідача про призначення судово-економічної експертизи.

Суд враховує, що дана справа по суті є малозначною, предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає непереконливими аргументи представника відповідача, викладені в клопотанні та вважає за можливе проводити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

При цьому суд вжив усіх необхідних заходів та надав можливість в розумінні ст.ст.191,199,277,279 ЦПК України сторонам надати всі необхідні докази по справі, які мають значення для її вирішення, право сторін на доступ до правосуддя судом не обмежено, а враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагається проведення судового засідання з викликом сторін.

Про розгляд справи сторони повідомлені завчасно, про це визначено в ухвалі, присутність сторін не є обов`язковою, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування. Право сторін щодо надання доказів судом не обмежено.

Оскільки Охтирським міськрайонним судом не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В розумінні ч.6 ст.279 ЦПК України характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Тому суд вважає можливим розглянути справу в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що 18.08.2021 між АТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10018/050 філії Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1341-050, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в загальному розмірі 150000 грн на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 17.08.2026 року (а.с.9-21).

Відповідно до п. 2.4.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язується сплатити банку відповідну винагороду (проценти) в розмірі 29% річних. Ця процентна ставка є фіксованою.

Згідно з п. 3.3.1 кредитного договору всі платежі зі цим договором здійснюються шляхом списання банком в договірному порядку коштів з поточного рахунку.

Відповідно до п. 3.3.2 кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником згідно з графіком платежів або достроково відповідно до порядку, визначеного цим договором, але в будь-якому випадку не пізніше терміну остаточного повернення кредиту.

Згідно з п. 3.3.3 кредитного договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 2500 грн та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основного суми боргу за кредитом, щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з вересня 2021 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які банк, використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності, визначеної цим договором.

З виписки по рахунку вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, проте допустив заборгованість.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що станом на 12.12.2023 заборгованість за кредитним договором №1341-050 від 18.08.2021 становить 114360,20 грн, з них: 102500 грн заборгованість за основним боргом (кредитом), 11860,20 грн проценти за користування кредитом.

Факт надання банком позичальнику кредитних грошових коштів підтверджується копією Виписки по рахунку, яка також підтверджує початок користування кредитом (а.с. 32-40).

Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір являється обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім простроченого тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, борг по процентам.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування зазначає, що розмір відсотків за користування кредитом складає 56 %, хоча п.2.4.1 Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язується сплатити банку відповідну винагороду (проценти) в розмірі 29% річних, ця процентна ставка є фіксованою, вказаний розмір процентної ставки не може бути збільшений без згоди позичальника.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять згоди відповідача ОСОБА_1 про збільшення розміру процентної ставки з 29 % на 56 %.

При цьому, з урахуванням положень ст. ст.2,10-13,81,182 ЦПК, суд самостійно не визначає розмір заборгованості по відсотках, оскільки тягар доведення обґрунтованості позовних вимог покладено саме на позивача, який не надав суду розрахунку заборгованості по процентам, виходячи з узгодженої у договору сторонами процентної ставки в розмірі 29 %, яка безпідставно збільшена позивачем до 56 %.

Отже, суд вважає, що банком не доведено належними доказами наявність у відповідача заборгованості по процентам, яка б відповідала умовам укладеного кредитного договору, у розмірі 11860,20 грн.

Із огляду на вищенаведене, відсутні підстави для стягнення заборгованості по процентам у заявлених позивачем розмірах та порядку їх нарахування, а тому у його задоволенні слід відмовити у зв`язку з його недоведеністю.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюю зібрані у справі докази в цілому, так і кожний доказ окремо, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд дійшов висновку, що в даному випадку позов підлягає частковому задоволенню, зі стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 102500 грн, відмовивши в решті вимог за необгрунтованістю.

Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених вимог. Так, позивачем заявлено розмір заборгованості в сумі 114360,20 грн, судом задоволено 102500 грн., тобто позов задоволено на 90 %. За таких обставин з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2415, 60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 7, 12, 13, 141, 76-81, 141, 263-265, 272, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії Сумське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ««ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» заборгованість за договором про споживчий кредит №1341-050 від 18.08.2021 року в розмірі 102500 грн. та судові витрати у сумі 2415,60 грн., а всього 104915,6 грн, відмовивши в решті вимог.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено 11.03.2024 року.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ««ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії Сумське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК»» (місцезнаходження: вул. Британська, 32, м. Суми, код ЄРДПОУ 09337356).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко