Рішення

від 01.03.2024 по справі 243/10242/19

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/10242/19

Провадження № 2/243/394/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2024 Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовною заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення,

В С Т А Н О В И В :

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернулось Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці ОКП «ДТКЕ» «Слов`янськтепломережа» надає послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), де проживають відповідачі, які порушують строки сплати за отримані послуги з теплопостачання, у зв`язку із чим за період з 01.10.2010 по 01.07.2019 утворилась заборгованість на суму 57226,75 грн. На підставі викладеного, позивач просить солідарно стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за теплову енергію в розмірі 57226,75 грн., втрати від інфляційних процесів в розмірі 24432,77 грн., три відсотки річних в сумі 5226,27 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

17 грудня 2019 року судом по справі було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення були задоволені, з відповідачів солідарно стягнута на користь ОКП заборгованість за спожиті послуги з опалення в сумі 57226,75 грн., а також втрати від інфляційних процесів в сумі 24432,77 грн, три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості, в розмірі 5226,27 грн., та понесені витрати по сплаті судового збору в рівних частках, по 960,50 грн. з кожного відповідача.

Однак, відповідачка ОСОБА_2 із вказаним заочним рішенням суду не погодилась, та подала до суду заяву про перегляд зазначеного заочного рішення суду, навела, при цьому, об`єктивні підстави для його перегляду.

Ухвалою суду від 09.01.2023 заяву ОСОБА_2 було задоволено частково, заочне рішення суду від 17.12.2019 скасовано, призначено цивільну справу за вказаною позовною заявою до судового розгляду в порядку спрощеного провадження в режимі відеоконференції.

Під час розгляду вказаної справи судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 помер та згідно витребуваних судом даних його правонаступником є його син - ОСОБА_1 , якого ухвалою суду від 26.09.2023 було залучено до участі у справі в якості правонаступника відповідачаОСОБА_3 .

Від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Скакун І.А., що діє на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серія АН № 1061732 від 21.01.2022 на офіційну електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник вказав, що відповідачка заперечує проти задоволення вимог з наступних підстав.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Так, між відповідачкою ОСОБА_2 та ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ніяких договірних відносин не існувало, та на даний час не існує.

Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Так, на теперішній час відсутня інформація, яка б підтверджувала наявність існуючого колективного договору підписаного між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, відповідно до позовної заяви ОКП «Донецьктеплокомуненерго» просить стягнути заборгованість за надану відповідачці ОСОБА_2 позивачем теплову енергію за період з 01 жовтня 2010 року по 01 липня 2019 року.

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 20.03.2019 № 38255981, що знаходиться в матеріалах справи відповідачка ОСОБА_2 з 19.03.2019 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , а тому остання не погоджується з вимогами ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення з неї суми заборгованості за період з 19.03.2019 по 01.07.2019 в розмірі 6 163,61 грн., у т.ч. 4 151,44 грн. основний борг, 1 449,08 грн. інфляції, 563,09 грн. три відсотки річних.

Згідно із довідкою відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов`янської міської ради від 07.11.2019 № 22-15/6485, яка також долучена до матеріалів справи відповідачка ОСОБА_2 знята 03.11.2017 з реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 та одночасно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , а тому остання не погоджується з вимогами ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення з неї суми заборгованості за період з 03.11.2017 по 01.07.2019 в розмірі 31 822,15 грн., у т.ч. 22 379,32 грн. основний борг, 7 155,99 грн. інфляції, 2 286,84 грн. три відсотки річних.

Відповідно до довідки від 19.11.2017 № 3605/3429 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції 06.07.2014 відповідачка ОСОБА_2 перемістилася до м. Києва, що також підтверджується копією договору оренди житлового приміщення від 06.07.2014, а тому остання не погоджується з вимогами ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення з неї суми заборгованості за період з 06.07.2014 по 01.07.2019 в розмірі 71 268.47 грн., у т.ч. 44 031,20 грн. основний борг, 22 707,44 грн. інфляції, 4 529,83 грн. три відсотки річних.

Вказав, що позивачу було відомо про наявність довідки від 19.11.2017 № 3605/3429 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, оскільки вказана довідка долучена до матеріалів аналогічного спору, між тими саме учасниками, з того самого предмету спору, по справі № 243/3094/17.

Крім того, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачки ОСОБА_2 заборгованість за спожиті послуги з опалення за період з 01.10.2010. Однак, відповідно паспортних даних відповідачка ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що також відомо позивачу.

Відповідно до ст. 32 ЦК України крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).

Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім`я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

Статтею 33 ЦК України визначено, що неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Отже, в період з 01.10.2010 по 13.03.2012 відповідачка ОСОБА_2 була неповнолітньою особою, а тому і за цей період стягнення заборгованості з останньої є не законним.

Також, частиною 1 статті 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, звернення позивача про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення з відповідачки ОСОБА_2 за період з 01.10.2010 по 03.09.2016 вважають взагалі безпідставними, а посилання позивача на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області по справі № 243/2562/18 за заявою ОСОБА_4 , як на підставу поновлення строку для звернення до суду понад встановлену позовну давність є безпідставним, оскільки до відповідачки ОСОБА_2 ніякого відношення не має.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, стягнення штрафних санкцій за період з 01.10.2010 по 03.09.2018 також є безпідставними.

Також зазначив, що ОКП «Донецьктеплокомуненерго» просить суд стягнути солідарно з відповідачки ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 960,50 грн., а загалом з обох відповідачів - у розмірі 1 921 грн.

З даним висновком також неможливо погодитись, оскільки згідно із платіжним дорученням № 1852 від 13.08.2019 сума здійсненого ОКП «Донецьктеплокомуненерго» платежу на сплату судового збору становить лише 1121 грн.

Отже, сума стягнення за сплату судового збору також не відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Представником відповідачки ОСОБА_2 до відзиву на позовну заяву було долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідачка ОСОБА_2 понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи: підготовка та направлення заяви про ознайомлення з матеріалами судового провадження по справі № 243/10242/19, № 243/3094/17 вартість 300 грн.; ознайомлення з матеріалами судового провадження по справі № 243/10242/19, № 243/3094/17 вартість 1500 грн.; написання та направлення заяви про перегляд заочного рішення по справі № 243/10242/19 та участь в першому судовому засіданні вартість 5000 грн.; підготовка та направлення клопотання (заяви) по справі № 243/10242/19 вартість 500 грн.; участь в одному судовому засіданні - 1600 грн. (за другий та наступний судодень) вартість 1600 грн.; направлення адвокатського запиту варість 500 грн.; заперечення, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву вартість 1000 грн.; гонорар за прийняття рішення на користь клієнта 2% від предмету позову.

У зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача та справу розглянути за його відсутності та відповідачки ОСОБА_2 .

Представником позивача Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» - Штанько С.В., що діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 04.10.2022 на офіційну електронну адресу суду було направлено відповідь на відзив в якій зазначено наступне.

Житловий будинок, в якому знаходиться квартира відповідачів опалюється

котельнею, яка знаходиться у підприємства на праві господарського відання.

Отже, під час передачі котельні в управління та на баланс підприємству позивача,

не передбачалась згода споживачів, квартири яких підключено до мереж

централізованого теплопостачання.

На підприємстві позивача на ім`я відповідального наймача квартири відкрито

особовий рахунок № НОМЕР_1 , який відповідає квартирі

АДРЕСА_1 .

«Особовий рахунок» у галузі правовідносин житлово-комунального

господарства є областю зберігання певної інформації (технічної, бухгалтерської та ін.)

щодо квартири та власників або наймачів. Особовий рахунок відкривається на момент

створення підприємства та підключення житлових будинків та споживачів до мереж

централізованого теплопостачання. Кількість особових рахунків відповідає кількості

квартир та нежитлових приміщень, в які подається або подавалась послуга з

централізованого опалення. З метою відображення достовірних даних, під час діяльності підприємства, до особових рахунків може бути внесено уточнення або додаткова інформація на підставі підтверджуючих документів (зміна опалювальної площі згідно з технічним паспортом, надання пільги або субсидії згідно довідок та посвідчень, кількість зареєстрованих осіб на підставі довідок про реєстрацію громадян, відключення квартири від мереж теплопостачання на підставі відповідних Актів та ін. інформація).

По квартирі за вищевказаною адресою до підприємства не було надано жодних

документів щодо внесення змін до особового рахунку № НОМЕР_1 .

Отже, дана квартира знаходиться в багатоквартирному житловому

будинку, який підключено до мереж централізованого теплопостачання. Позивач надає

теплову енергію централізовано до вводу в житловий будинок та місцем передачі

теплової енергії є тепловий лічильник, встановлений у житловому будинку, а у разі

відсутності лічильника, - точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій для

тепломережі є вентиль або трійник біля будівлі (п.2.3.7. Правил утримання жилих

будинків та прибудинкових територій).

У житловому будинку не встановлено прилад обліку теплової енергії.

Внутрішньобудинкова система, по якій здійснюється поставка теплової енергії до

квартир та приміщень, є єдиною внутрішньо будинковою системою відповідно до

будівельних норм.

Оскільки квартира, в якій у спірний період були зареєстровані та мешкали

відповідачі, є невід`ємною частиною багатоквартирного житлового будинку, що

приєднано до системи централізованого теплопостачання, тому відповідачі є користувачами теплової енергії, яку надає позивач.

Зазначив, що як вказує представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Скакун І.А., що відповідачка з 2014 року не проживала в квартирі АДРЕСА_1 , є ВПО та проживає у м. Києві, а з 03.11.2017 знята з реєстрації за цією адресою.

Пунктом 23 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання

холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою КМУ від

21.07.2005р. за №630 (із змінами, внесеними постановою КМУ від 31.10.2007р. №1268)

передбачено виконання перерахунку розміру плати за фактично отриману теплову

енергію у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних

показників від нормативної, згідно з додатком до вказаних правил.

В спірний період відповідачі не зверталися до позивача із заявами про виконання

перерахунку розміру плати щодо ненадання або надання позивачем неякісної послуги.

Разом з цим, за нормами Житлового кодексу України власник (наймач)

житлового будинку (квартири) зобов`язаний своєчасно вносити плату за житлово-

комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем (власником) майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції Закону

№3161-IV від 01.12.2005р.) визначено термін «договір». А саме:

договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про

якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження

вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком,

квитком, талоном або іншими документами (далі розрахунковий документ).

Відповідно до частини 7 статті 26 Закону України «Про

житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-IV (в редакції Закону, що діяв до

01.05.2019р.) договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання

холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з

водовідведення, що надаються з використанням внутрішньо будинкових систем,

укладаються виконавцем зі споживачем-фізичною особою, яка не є суб`єктом

господарювання, - є договором приєднання.

Інформація про розміщення тексту договору на офіційному сайті ОКП

«Донецьктеплокомуненерго» опублікована в газеті «Урядовий кур`єр» (дата виписку

номера 03.03.2017р. ). Також, для ознайомлення споживачів з цим Договором, текст договору розміщено: на офіційному сайті ОКП «Донецьктеплоокмуненерго» hpp://kpdtke.com.ua та на інформаційному стенді «Куток споживача» у приміщенні підприємства за адресою м. Слов`янськ, вул. Шовковична, буд. 5 .

01 травня 2019 року набрав чинності Закон України

«Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189 (в новій редакції) та у

зв`язку з цим, Уряд своєю постановою від 21.08.2019 року №830 затвердив «Правила

надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги

з постачання теплової енергії». Зазначена постанова введена в дію 04.09.2019.

Оскільки від відповідачів не надходило будь-яких заперечень та пропозицій щодо

договірних відносин, тому в спірний період між позивачем та відповідачами

встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг теплопостачання

на підставі відкритого особового рахунку та ст. 11 ЦК України та у

зв`язку з цим у відповідачів виникло зобов`язання з оплати за теплову енергію на

користь позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який

прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний

сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення платежу, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не

встановлено договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним

грошового зобов`язання.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового

зобов`язання. Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові

зобов`язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи безготівковій формі. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі

порушення ним грошового зобов`язання в не залежності від наявності вини в його діях.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу

та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою

мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової

відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають

способом захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду України

від 06.06.2012р. у справі №6-49цс12; від 24.10.2011р. у справі №6-38цс11).

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати оплати боргу з

урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового

права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від

знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації

(плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами,

належними до сплати кредиторові.

Зважаючи на те, що передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України наслідки

прострочення боржником грошового зобов`язання не є неустойкою (санкціями),

положення про скорочену позовну давність в один рік стосуються лише вимог про

стягнення неустойки і не регулює стягнення боргу з урахуванням відповідальності,

передбаченої ч.2 ст. 625 ЦК України. Отже, щодо відповідальності, передбаченої ст.

625 ЦК України про стягнення інфляційних та 3% річних, застосовується загальний

строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), який може бути

збільшений за домовленістю сторін відповідно до ст. 259 ЦК України.

Щодо строку позовної давності до позовних вимог вказав наступне.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність

тривалістю у три роки.

Статтями 264 та 265 ЦК України визначено, що перебіг

позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею

свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення

особою позову до одного або кількох боржників, а також якщо предметом позову є

частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної

давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності,

до нового строку не зараховується.

Позовна давність застосовується судом за заявою сторони у справі, зробленою до

ухвалення судового рішення.

Відповідачами не було подано до суду заву про

застосування загального строку позовної давності, тому вимоги позивача є законними.

Крім того, загальновідомою обставиною є здійснення широкомасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації проти України, що триває з 24.02.2022 до теперішнього часу. Указом Президента України № 64/2022 від

24.02.2022 введено в Україні воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій

України від 25.04.2022 №75 (з наступними змінами) затверджено перелік

територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або

які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.11.2022, до

цього переліку включені територіальні громади Краматорського району Донецької

області, зокрема Слов`янської міської територіальної громади.

Позивач та його структурні підрозділи знаходяться в зоні, що розташована в

районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій

окупації, оточенні (блокуванні) та його працівники вимушені були виїхати до інших

областей України, що унеможливлює якісний супровід судової справи, а також обмежує

право позивача на надання відповіді на відзив, оскільки документи знаходяться в зоні бойових дій.

У зв`язку з наведеним просить суд задовольнити заявлені вимоги позивача.

Також, представником позивача Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» - Штанько С.В., на офіційну електронну адресу суду направлено заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги обґрунтована тим, що представником відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Скакун І.А. у відзиві до позовної заяви попередньо визначено розмір витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10400,00 грн., а також гонорар за прийняття рішення на користь клієнта 2% від предмету позову. Так, дійсно заявник має право на компенсацію судових та інших витрат якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторін, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата ВС сформувала позицію щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в постанові від 19.02.2020 р. N 755/9215/15-ц.

Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставин справи та фінансовий стан обох сторін.

З огляду на викладене позивач вважає, що орієнтовні витрати на оплату правничої допомоги адвоката в сумі 10400,00 грн., а також гонорар за прийняття рішення на користь клієнта 2% від предмету позову є неспівмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг та проведення консультації клієнту, оскільки підготовка заяви про перегляд заочного рішення та відзиву не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Крім того, стягнення з позивача цих витрат становить тягар для останнього, як теплопостачального підприємства, що має стратегічне значення в забезпеченні тепловою енергією фізичних осіб, підприємств та організацій.

В складних умовах війни, обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» вдалося зберегти тепло в домівках мешканців Донецької області до завершення опалювального сезону 2021-2022 рр., наразі, підприємство продовжує свою роботу над сталим проходженням опалювального сезону 2022-2023 рр.

На поточний час позивач знаходиться в умовах фінансово-економічної кризи, станом на 01.01.2022 заборгованість споживачів фізичних осіб перед позивачем складає 1,05 млр.грн. та юридичних осіб 24,3 млн.грн., що не дає можливості підприємству спланувати свої розрахунки перед постачальниками газу та електроенергії та своєчасно розрахуватися за енергоносії, що є складовою для виробництва теплової енергії на потреби опалення споживачів.

Просить суд під час ухвалення рішення по даній справі прийняти до уваги викладені обставини та зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами.

Від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Скакун І.А. на офіційну електронну адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив в якому зазначив, що згідно поданої до суду представником позивача відповіді на відзив слідує, що позивач не заперечує факт того, що відповідачка ОСОБА_2 з 06.07.2014 по 01.07.2019 не користувалася об`єктом нерухомого майна, а саме квартирою АДРЕСА_1 та ніколи не була власником квартири.

Крім того, особовий рахунок № НОМЕР_1 по квартирі

АДРЕСА_1 відкрито на ім`я ОСОБА_3 , а тому незрозуміло бажання позивача щодо стягнення заборгованості за теплову енергію з відповідачки ОСОБА_2 .

Також, виклав заперечення стосовно позовних вимог аналогічні викладеним у відзиві на позовну заву, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, стягнути на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу, що понесенні та будуть понесенні нею в зв`язку з розглядом справи, та справу розглянути без участі його участі та ОСОБА_2 .

Представником позивача Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Відокремленого підрозділу - Виробничої одиниці ОКП «ДТКЕ» «Слов`янськтепломережа» - Штанько С.В. через систему «Електронний суд» до суду подані додаткові пояснення по справі, в яких останній вказав, що відповідачка ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована квартирі

АДРЕСА_1 з 01.10.2010 по 03.11.2017, що підтверджується довідкою відділу з

ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб

Слов`янської міської ради № 22-15/6485 від 07 листопада 2019 року. Також відповідно

до відзиву на позовну заяву відповідачка ОСОБА_2 не заперечує факт свого

місця реєстрації у вказаний період за вищевказаною адресою.

Відповідачка ОСОБА_2 як колишній член сім`ї власника квартири ОСОБА_3 за даними підприємства значиться як споживач послуг з опалення.

Визначальним у даній справі є не те, які обставини з`ясовані на час вирішення

справи судом, а те з чого виник у відповідача правовий обов`язок нести

відповідальність за надану послугу, котрий обумовлений волевиявленням споживача

та його фактичними діями щодо впорядкування відносин із підприємством.

З огляду на чинне законодавство України, зобов`язання щодо своєчасного внесення

плати за послуги з опалення покладається як на власника, так і на осіб, які віднесені

законодавством до споживачів таких послуг. Сторони в жодний спосіб не

спростовують того, що власником квартири був померлий ОСОБА_3 та споживачем відповідно до факту реєстрації місця проживання ОСОБА_2 .

Вираження волі відповідачки ОСОБА_2 відбулось вчиненням певних дій, щодо реєстрації місця проживання за адресою надання послуг з опалення в квартири АДРЕСА_1 , тобто мало місце втілення волі у письмовому виражені. Також остання не вжила жодних заходів щодо скасування

такої реєстрації свого місця проживання чи реєстрації місця проживання за іншою

адресою до 03 листопада 2017 року і не вчинила дій щодо доведення до відома

підприємства відомостей про своє фактичне місце проживання за іншою адресою.

Реєстрація місця проживання відповідачки ОСОБА_2 в квартирі

АДРЕСА_1 не лише не обумовлено

причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при

всій турботливості і обачності, а є прямим наслідком свідомих дій цієї сторони.

Відповідачка ОСОБА_2 беззаперечно мала можливість для звернення до підприємства з питань того, чи є вона споживачем послуг з опалення в квартирі АДРЕСА_1 чи за іншою адресою протягом всього часу надання таких послуг та остання не довела і не підтвердила належними доказами існування жодних обставин які би об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного такого звернення до постачальника послуг та надані останньою

письмові докази не спростовують зазначене.

За встановлених обставин, з огляду на волевиявлення відповідачки ОСОБА_2 , обставини щодо зміни місця проживання про які вона заявляє у даній справі не

впливають на об`єм її зобов`язань щодо оплати заборгованості, оскільки остання не

дотрималася відповідного порядку для зміни свого статусу споживача послуги з

опалення в квартирі АДРЕСА_1 в

спірний період, процесуальним наслідком недотримання якого є обов`язок нести

солідарну відповідальність за оплату послуг на рівні із власником квартири.

Отже позивач вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а обставини які

викладені у позовній заяві підтверджують обов`язок відповідачки сплатити спожиті

нею послуги з опалення в квартирі

АДРЕСА_1 в спірний період.

Стосовно суми стягнення за сплату судового збору з відповідачів у розмірі 1921,00

грн. зазначає наступне. ВО ОКП «ДТКЕ» «Слов`янськтепломережа» у березні 2014 року звернулося до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення з

ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 та відповідно до Державного бюджету за подання вказаної заяви

заявником було сплачено судовий збір у розмірі 121,80 грн. 13 березня 2014 року

заяву було задоволено, судом був виданий судовий наказ справа № 243/1315/14-ц

провадження № 2-н/243/282/2014, але в червні 2019 року за заявою

ОСОБА_2 зазначений судовий наказ ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2019 року було скасовано провадження № 2-

с/243/10/2019. Також ВО ОКП «ДТКЕ» «Слов`янськтепломережа» у березні 2017 року звернулося до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення з

ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 та відповідно до Державного бюджету за подання заяви заявником

було сплачено судовий збір у розмірі 800,00 грн. 05 квітня 2017 року заяву було

задоволено, судом був виданий судовий наказ справа № 243/3094/17 провадження № 2-

н/243/181/2017, але в червні 2019 року за заявою ОСОБА_2

зазначений судовий наказ ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької

області від 18 червня 2019 року було скасовано провадження № 2-с/243/8/2019.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для

працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому

відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до

ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2019 розмір судового збору за подання до суду позовної заяви

майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5% ціни позову, але

не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме -

1921,00 грн. При пред`явленні заяви про видачу судового наказу, позивачем

сплачений судовий збір в розмірі 800,00 грн. Згідно ч.2 ст.164 ЦПК України у разі

відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума

судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до

боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за

подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору,

встановленої за подання позовної заяви. Таким чином, підлягає до сплати судовий

збір у розмірі 1921,00 - 800,00 = 1121,00 грн.

Отже, сума стягнення за сплату судового збору відповідає наявним в матеріалах

справи доказам.

Відповідачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» до суду направлено також відзив на позовну заяву в якому зазначив наступне.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення відповідача, як правонаступника

відповідача ОСОБА_3 , на користь позивача, зокрема, заборгованості послуг з опалення в квартирі за адресою:

АДРЕСА_1 (особовий

рахунок № НОМЕР_1 ) за період з 01.10.2010 по 01.07.2019 в розмірі 57226,75

грн. На підтвердження розміру даної вимоги, позивачем надано виписки з особового

рахунку № НОМЕР_1 за даною адресою, але в даних виписках з особового рахунку містяться лише відомості про щомісячне

нарахування оплати за опалення, здійснену сплату споживачем та розмір

заборгованості з оплати за опалення.

Разом з тим, позивачем не зазначено в позові та не долучено до позову жодних

відомостей: про розмір, порядок визначення та застосування тарифів на комунальну послугу з опалення у вказаній квартирі; порядку нарахування розміру щомісячного платежу, виходячи з площі квартири

та відповідного тарифу на комунальну послугу з опалення у вказаній квартирі.

Внаслідок відсутності даних відомостей та відповідних доказів на їх підтвердження,

відповідач ставить під сумнів обґрунтованість та правильність відповідних

нарахувань заборгованості послуг з опалення в квартирі за адресою:

АДРЕСА_1

(особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за період з 01.10.2010 по 01.07.2019 в розмірі

57 226,75 грн., а тому вказані вимоги позивача ОСОБА_1 не визнаються.

Крім того, оскільки заявлені позивачем вимоги про стягнення втрат від інфляційний

процесів у розмірі 24432,77 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 5226,27 грн. є

похідними від основної вимоги про стягнення заборгованості послуг з опалення за

період з 01.10.2010 по 01.07.2019 в розмірі 57226,75 грн., тому ці вимоги

також відповідачем не визнаються.

Також, відповідач вказав, що дана позовна заява позивачем була подана до суду 04.09.2019, що підтверджується відбитком печатки суду про одержання даного позову. Відтак вимогу про стягнення заборгованості послуг з опалення за період з 01.10.2010 по 01.07.2016 (строк оплати за яким спливає 20.08.2016

року) заявлено позивачем після спливу позовної давності стосовного кожного з

простроченого щомісячного платежу у цей період, термін оплати яких настав та був

прострочений.

Крім того, відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до

основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, а тому вимоги про стягнення втрат від інфляційний процесів та трьох відсотків річних

за період з 01.10.2010 по 01.07.2016, які є похідними від основної

вимоги про стягнення заборгованості послуг з опалення за цей період, також

заявлені позивачем після спливу позовної давності.

У зв`язку з чим, відповідач заявляє про застосування позовної давності до вимог

позивача про стягнення з ОСОБА_1 , як правонаступника

відповідача ОСОБА_3 , заборгованості послуг з

опалення за адресою:

АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 )

за період з 01.10.2010 по 01.07.2016, а також про стягнення втрат

від інфляційний процесів та трьох відсотків річних за період з 01.10.2010

по 01.07.2016.

Також, відповідач зазначив, що в провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває інша цивільна справа № 243/1998/22 провадження № 2/243/216/2024, головуючий суддя Сидоренко І.О. за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , Слов`янської міської військово-цивільної

адміністрації, третя особа Приватний нотаріус Слов`янського міського нотаріального

округу Панченко Андрій Вікторович, про встановлення факту постійного проживання

та визнання права власності. Дана справа до цього часу по суті не розглянута, рішення у справі не ухвалено.

Предметом позову в даній справі № 243/1998/22, зокрема, є:

встановлення факту постійного проживання ОСОБА_5

на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за

адресою: АДРЕСА_1 , який

помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

визнання за ОСОБА_5 права власності на квартиру, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивачка ОСОБА_5 зазначила, що в провадженні

Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного

міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебували наступні

виконавчі провадження:

1) виконавче провадження НОМЕР_8 з примусового виконання виконавчого

листа, виданого 24.11.2008 Слов`янським міськрайонним судом Донецької

області за рішенням від 13 жовтня 2008 року по справі № 2-4910-2008 про стягнення

з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживають за адресою:

АДРЕСА_1 , на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» заборгованості з теплову енергію в сумі 1116,19 грн. (постанова про відкриття

виконавчого провадження від 26.02.2021);

2) виконавче провадження НОМЕР_11 з примусового виконання судового наказу

Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2010 року по

справі № 2-н-685-2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживають за адресою:

АДРЕСА_1 , на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» суми заборгованості за надані послуги з опалення у

розмірі 5791,12 грн., витрат на ІТЗ розгляду справи у розмірі 30,00 грн., на користь

держави судового збору в розмірі 25,50 грн. (постанова про відкриття виконавчого

провадження від 26.02.2021);

3) виконавче провадження НОМЕР_9 з примусового виконання судового наказу

Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2014 року по

справі № 243/1315/14-ц (провадження № 2-н/243/282/2014) про стягнення з

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що проживають та зареєстровані за

адресою: АДРЕСА_1 , на користь

Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» суми заборгованості за спожиті

послуги з опалення у розмірі 11919,44 грн., втрат від інфляційних процесів в розмірі

308,36 грн., трьох відсотків річних в розмірі 535,44 грн. та судового збору в розмірі

121,80 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2020);

4) виконавче провадження НОМЕР_10 з примусового виконання судового

наказу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня

2017 року по справі № 243/3094/17 (провадження № 2-н/243/181/2017) про

стягнення солідарно з ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживають за адресою:

АДРЕСА_1 , на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» заборгованості за надану теплову

енергію за період з 01.02.2014 по 01.03.2017 в сумі 20 781,23 грн., втрат від інфляційних процесів в розмірі 2838,29 грн., трьох відсотків річних

в розмірі 599,29 грн. та судового збору в сумі 266,67 грн. з кожного

(постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.05.2018).

Позивачка ОСОБА_5 у змісті свого позову також зазначила, що оскільки вона проживала за адресою: АДРЕСА_1 та продовжувала нести затрати за використання цієї квартири, нею 18.01.2021 на розрахунковий рахунок Слов`янського міськрайонного відділу державної

виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Харків) по вищезазначеним виконавчим провадженням було сплачено 49479,27

грн., на підтвердження чого позивачкою ОСОБА_5 було надано копію

квитанції №0.0.1981237020.1 від 18.01.2021.

Після здійснення цього платежу, постановою державного виконавця про закінчення

виконавчого провадження від 11.08.2022, вищезазначене виконавче

провадження НОМЕР_10 було закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення

(тобто сума заборгованості за виконавчим документом була сплачена у повному

обсязі).

Виходячи із змісту виконавчого документа за виконавчим провадженням НОМЕР_10 - судового наказу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2017 по справі № 243/3094/17 (провадження № 2-н/243/181/2017) - стягненню

підлягала сума заборгованості за надану теплову енергію в квартирі за адресою:

АДРЕСА_1 , за період з

01.02.2014 по 01.03.2017 в сумі 20 781,23 грн., втрат від інфляційних процесів в розмірі 2838,29 грн., трьох відсотків річних в розмірі 599,29 грн. та

судового збору в сумі 266,67 грн. з кожного.

В той же час, предметом позову в цій справі № 243/10242/19 є стягнення з

ОСОБА_1 як правонаступника відповідача

ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» заборгованості послуг з опалення за адресою:

АДРЕСА_1

(особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за період з 01.10.2010 по 01.07.2019 в

розмірі 57226,75 грн., а також втрат від інфляційний процесів у розмірі 24432,77

грн. та трьох відсотків річних у розмірі 5226,27 грн.

Однак, по-перше, виходячи із змісту даного позову та долучених до позову виписок з особового рахунку № НОМЕР_1 , позивачем взагалі не зазначено про факт оплати

заборгованості за період з 01.02.2014 по 01.03.2017 в сумі 20781,23

грн. боржником за відповідними виконавчими провадженнями

ОСОБА_5 .

По-друге, як було зазначено вище, вимогу про стягнення заборгованості послуг з

опалення у спірній квартирі за період з 01.10.2010 по 01.07.2016 (строк

оплати за яким спливає 20.08.2016) було заявлено позивачем після спливу

позовної давності стосовного кожного з простроченого щомісячного платежу у цей

період, термін оплати яких настав та був прострочений, та оскільки ОСОБА_1 заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення

заборгованості послуг з опалення у спірній квартирі (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за

період з 01.10.2010 по 01.07.2016, тому у суду є підстави для відмови в

задоволенні позовних вимог в цій частині.

У зв`язку з чим відповідач просить суд застосувати позовну давність до вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» про стягнення з

ОСОБА_1 , який є правонаступником відповідача

ОСОБА_3 , заборгованості послуг з опалення у квартирі за адресою:

АДРЕСА_1

(особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за період з 01.10.2010 по 01.07.2016, а

також про стягнення втрат від інфляційний процесів та трьох відсотків річних за

період з 01.10.2010 по 01.07.2016; відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог позивача та справу розглянути за відсутності відповідача ОСОБА_1 .

Також, відповідачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» до суду окремо направлено клопотання про застосування позовної давності до вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» про стягнення з

ОСОБА_1 , який є правонаступником відповідача

ОСОБА_3 , заборгованості послуг з опалення у квартирі за адресою:

АДРЕСА_1

(особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за період з 01.10.2010 по 01.07.2016, а

також про стягнення втрат від інфляційний процесів та трьох відсотків річних за

період з 01.10.2010 по 01.07.2016, в обґрунтування якого відповідачем зазначені аналогічні доводи викладені у відзиві на позовну заяву.

До початку розгляду справи по суті представником позивача Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» - Штанько С.В., через систему «Електронний суд» до суду було направлено заяву про зміну підстав позову, обґрунтовану наступним.

ВО ОКП «ДТКЕ» «Слов`янськтепломережа» у березні 2014 року звернулося до

Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з заявою про видачу судового

наказу про стягнення з ОСОБА_3 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заборгованості за спожиті послуги з

опалення за період з 01.09.2010 по 01.02.2014 у сумі 11919,44 грн., втрат від

інфляційних процесів в розмірі 308,36 грн., 3% річних в розмірі 535,44 грн., судового

збору в розмірі 121,80 грн., всього 12885,04 грн. 13 березня 2014 року заяву було

задоволено, судом був виданий судовий наказ справа № 243/1315/14-ц, провадження

№ 2-н/243/282/2014.

В червні 2019 року за заявою ОСОБА_2 зазначений судовий наказ ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2019

року було скасовано провадження № 2-с/243/10/2019.

Також ВО ОКП «ДТКЕ» «Слов`янськтепломережа» у березні 2017 року звернулося до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з заявою про видачу судового

наказу про стягнення з ОСОБА_3 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заборгованості за спожиті послуги з

опалення за період з 01.02.2014 по 01.03.2017 у сумі 20781,23 грн., втрат від

інфляційних процесів в розмірі 2838,36 грн., 3% річних в розмірі 599,29 грн., судового

збору в розмірі 800,00 грн., всього: 24485,55 грн. 05 квітня 2017 року заяву було

задоволено, судом був виданий судовий наказ справа № 243/3094/17, провадження № 2-

н/243/181/2017.

В червні 2019 року за заявою ОСОБА_2 зазначений судовий наказ ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2019

року було скасовано провадження № 2-с/243/8/2019.

Отже, обидва судові накази були скасовані 18 червня 2019 року та борг на

момент їх скасування боржниками не сплачено.

04 вересня 2019 року Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» звернулося до Слов`янського

міськрайонного суду Донецької області з позовом до

ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за

спожиті послуги з опалення за період з 01.10.2010 по 01.07.2019, справа

№ 243/10242/19.

Слов`янським міськрайонним судом 17.12.2019 по вказаній справі було ухвалено

заочне рішення та позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.01.2023 за заявою ОСОБА_2 заочне рішення суду від 17.12.2019 скасовано, призначено цивільну справу за вказаною позовною заявою до судового розгляду в порядку спрощеного провадження.

Слов`янським відділом державної виконавчої служби у Краматорському районі

Донецької області Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції

(м.Харків) судовий наказ № 2-н/243/181/2017, виданий 06.06.2017 було прийнято до

виконання та відкрито 11.05.2018 виконавче провадження НОМЕР_10, яке згідно

постанови про закінчення виконавчого провадження було фактично виконано

11.08.2022. Однак, станом на 27.02.2024 за судовим наказом № 2-

н/243/181/2017 боржниками не сплачено 533,33 грн. судового збору.

Також виконавчою службою було прийнято до виконання судовий наказ № 2-

н/243/282/2014, виданий 06.05.2014 та відкрито 15.09.2020 виконавче

провадження НОМЕР_9, яке згідно постанови про закінчення виконавчого

провадження було фактично виконано 11.03.2021.

Як вбачається із службової записки ВП ОКП «ДТКЕ» «ЦПП та КО» у м.

Слов`янськ від 16.02.2024 № 39 Слов`янським відділом державної виконавчої

служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції 10.02.2021 на користь підприємства було

перераховано грошові кошти у сумі 12885,04 грн. та 24485,55 грн., всього

37370,59 грн., які були зараховані на особовий рахунок № НОМЕР_1 , який відповідає

квартирі

АДРЕСА_1 , за призначенням сплата боргу спожитих послуг з централізованого

опалення.

Також відповідно до службової записки ВП ОКП «ДТКЕ» «ЦПП та КО» у м.

Слов`янськ від 23.02.2024 № 248 було здійснено перерахунок стягнутих

Слов`янським відділом державної виконавчої служби у Краматорському районі

Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Харків) коштів з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , а саме з 37370,59 грн. на особовий рахунок

№ НОМЕР_1 було зараховано 32700,67 грн. та 4669,92 грн. зараховано на рахунок

підприємства, як сплата інфляційних, три відсотки річних та судового збору відповідно до

судових наказів № 2-н/243/282/2014 та № 2-н/243/181/2017.

Отже, вищезазначені судові накази були виконані боржниками вже після їх

скасування 18.06.2019 та після звернення ВО ОКП «ДТКЕ»

«Слов`янськтепломережа» з позовом до суду.

Таким чином, відповідачами фактично було сплачено заборгованість за спожиті ними послуги з централізованого опалення за період з 01.09.2010 до 01.03.2017 у сумі

32700,67 грн., а також втрати від інфляційних процесів в розмірі 3146,72 грн., три відсотки

річних в розмірі 1134,73 грн., судовий збір у розмірі 388,47 грн.

Позивач посилаючись на ч.3 ст. 49 ЦПК України просить суд змінити підстави позовних вимог у справі № 243/10242/19 за позовом ВП ВО ОКП

«ДТКЕ» «Слов`янськтепломережа» до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані

комунальні послуги з теплопостачання, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

та розглянути позов з урахуванням наступних змін:

період протягом якого утворилась заборгованості відповідачів

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за надані їм послуги з

централізованого опалення ВП ВО ОКП «ДТКЕ» «Слов`янськтепломережа» за

особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою:

АДРЕСА_1 становить з 01.03.2017 по 01.07.2019 та сума

заборгованості за надані послуги з централізованого опалення складає 24526,08 грн., втрати від інфляційних процесів в розмірі 10170,81 грн., три відсотки річних в розмірі 2965,14 грн.,

судовий збір в розмірі 1573,20 грн.

Суд зазначає, що з урахуванням поданої представником позивача заяви про зміну підстав позову, відповідачі по справі та представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Скакун І.А. не скористалися своїм правом щодо надання суду пояснень з приводу вказаної заяви.

Представник позивача Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Відокремленого підрозділу - Виробничої одиниці ОКП «ДТКЕ» «Слов`янськтепломережа» - Штанько С.В., будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав, через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав, через систему «Електронний суд» направив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Скакун І.А., будучи належним чином повідомленими про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймали. Представник відповідачки, як у відзиві на позовну заву, так і в запереченні на відповідь на відзив зазначив про розгляд справи за його відсутності та відповідачки ОСОБА_2 .

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» надає послуги з постачання теплової енергії в квартиру АДРЕСА_1 .

У вказаній квартирі з постачання послуги теплової енергії позивачем відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 .

Як вказує позивач, та на обґрунтування своїх доводів до позовної заяви долучив відповідну довідку, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 25.03.1992 і по теперішній час, та відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 26.06.2007 і по теперішній час.

Власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Першою державною слов`янською нотаріальною конторою № 1-181 від 25.01.2007; дата реєстрації в КП «БТІ» 12.02.2007, номер запису 2342 у реєстровій книзі 11а сторінка 620, що підтверджується листом Відділу зберігання інвентаризаційних справ об`єктів нерухомого майна Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 04-01/120 від 26.01.2024 наданим на підставі ухвали суду від 23.01.2024.

З оборотних відомостей, долучених позивачем до позову слідує, що за період часу з

01.10.2010 по 01.07.2019 за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_3

утворилась заборгованість перед позивачем з оплати послуг з опалення в розмірі 57226,75 грн.

Згідно розрахунку втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних, також долучених позивачем до позову слідує, що станом на 01.07.2019 загальна сума втрат від інфляційних процесів від суми простроченої відповідачами заборгованості за весь період становить 24432,77 грн., трьох процентів річних від суми простроченої відповідачами заборгованості за весь період становить 5226,27 грн.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) складений актовий запис про смерть № 1671 від 30.10.2020, у відповідності до інформаційного листа Слов`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області від 03.02.2023 року № 4636/6-5-23-28.20/28.20.

У зв`язку зі смертю відповідача ОСОБА_3 ухвалою суду від 07.08.2023 провадження по даній цивільній справі № 243/10242/19 було зупинено до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника померлого відповідача ОСОБА_3 .

Також, цією ухвалою судом було витребувано від приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. спадкову справу від 19.03.2021 №37/2021 заведену після померлого відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно матеріалів спадкової справи, наданої суду та заведеної приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Панченком А.В. слідує, що правонаступником відповідача ОСОБА_3 є його син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , який прийняв спадщину після смерті свого батька.

Ухвалою суду від 26.09.2023 ОСОБА_1 було залучено до участі у справі в якості правонаступника відповідачаОСОБА_3 .

Так, з огляду на вказане, між позивачем і відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з опалення, оскільки позивач фактично надавав відповідачам послуги з опалення, а відповідачі користувалися даними послугами для задоволення власних потреб та не відмовлялися від них.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Скакун І.А. вказує, що відповідачка ОСОБА_2 заперечує проти заявлених вимог щодо стягнення з неї заборгованості за послуги з опалення за період з 01.10.2010 по 01.07.2019та втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних, та посилається на наступні докази надані до суду стороною відповідача, а також ті, що містяться в матеріалах справи при попередньому розгляді справи, а саме:

- довідка від 19.11.2014 № 3005/3429 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції слідує, що з 06.07.2014 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 перемістилася до м. Києва;

- договір оренди житлового приміщення від 06.07.2014 укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 слідує, що вказані особи уклали відповідний договір про оренду квартиру за адресою: АДРЕСА_7 . Також, у вказаному договорі зазначено, що разом з орендарем проживатиме ОСОБА_9 ;

- довідка ТОВ «СПЕЦБУД-ПЛЮС» № 27/19 від 22.03.2019 слідує, що ОСОБА_2 дійсно працює на підприємстві ТОВ «СПЕЦБУД-ПЛЮС» на посаді бухгалтера з 23.06.2014 в м. Києві;

- довідка відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов`янської міської ради від 07.11.2019 № 22-15/6485 слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 була знята 03.11.2017 з реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 за заявою та одночасно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . 19 березня 2019 року ОСОБА_2 знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 за повідомленням у зв`язку з вибуттям до м. Києва;

- довідки про реєстрацію місця проживання особи наданих Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА № 38255981 від 20.03.2019 та № 77925888 від 20.01.2022 слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 19.03.2019 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно вказаних доказів, сторона відповідачки у відзиві на позовну заяву зазначає, що, зокрема за період з 06.07.2014 по 01.07.2019 вимоги позивача до ОСОБА_2 є необґрунтованими.

Крім того, сторона відповідачки вказує, що і за період з 01.10.2010 по 13.03.2012 вимоги позивача до ОСОБА_2 є також неправомірними, оскільки дійсно відповідно паспорту громадянки України запис № 19940314-01044, орган, що 1455 від 24.10.2017 ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому до 13.03.2012 була неповнолітньою особою, а тому не несе відповідальності за порушення зобов`язання щодо оплати послуг з опалення.

Представник відповідачки також у відзиві на позов вказує, що згідно ч.1 ст. 257 ЦК України звернення позивача про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення з відповідачки ОСОБА_2 за період з 01.10.2010 по 03.09.2016 є взагалі безпідставним, оскільки позивач звернувся до суду 04.09.2019, а також відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України і стягнення штрафних санкцій за період з 01.10.2010 по 03.09.2018 також є безпідставним.

Відповідач ОСОБА_1 - правонаступник відповідачаОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву вказав, що також не погоджується із заявленими вимогами позивача щодо стягнення з нього заборгованості за послуги з опалення за період з 01.10.2010 по 01.07.2019та втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних, та в обґрунтування своїх заперечень посилається на наступні докази долучені останнім до відзиву, а саме:

- ухвала Слов`янського міськрайонного суду Донецької області про відкриття

провадження від 18.02.2022 по справі №243/1998/22, провадження № 2/243/216/2024, головуючий суддя Сидоренко І.О. за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , Слов`янської міської військово-цивільної

адміністрації, третя особа Приватний нотаріус Слов`янського міського нотаріального

округу Панченко Андрій Вікторович, про встановлення факту постійного проживання

та визнання права власності;

- позовна заява ОСОБА_5 , предметом позову якої зокрема, є:

встановлення факту постійного проживання ОСОБА_5

на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за

адресою: АДРЕСА_1 , який

помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

визнання за ОСОБА_5 права власності на квартиру, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 ;

- паспорт громадянки України та РНОКПП ОСОБА_5 ;

- свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 від 12.10.2007 про укладення шлюбу 12.10.2007 між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 ;

- свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 09.01.2019 з якого слідує, що 09.01.2019 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвано;

- свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25.01.2007 згідно якого ОСОБА_3 є спадкоємцем майна ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , яке складається з квартири АДРЕСА_1 . Дане свідоцтво посвідчене державним нотаріусом Першої державної слов`янської нотаріальної контори Причепою В.Р., зареєстроване в реєстрі за № 1-181 від 25.01.2007;

- витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов`янськ №13540687 від 12.02.2007;

- постанова про відкриття ВП НОМЕР_8 від 26.02.2021;

- виконавчий лист Слов`янського міськрайонного суду Донецької області по справі № 2-4910-2008, виданий 24.11.2008;

- постанова про відкриття ВП НОМЕР_11 від 26.02.2021;

- судовий наказ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області по справі № 2-н-685-2010 від 18.10.2010, що виданий 21.02.2011;

- постанова про відкриття ВП НОМЕР_9 від 15.09.2020;

- судовий наказ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області по справі № 243/1315/14-ц (провадження № 2-н/243/282/2014) від 13.03.2014, що виданий 06.05.2014;

- постанова про відкриття ВП НОМЕР_10 від 11.05.2018;

- судовий наказ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області по справі № 243/3094/17 (провадження № 2-н/243/181/2017) від 05.04.2017;

- квитанція №0.0.1981237020.1 про сплату ОСОБА_5 18.01.2021

заборгованості від по виконавчим провадженням, зокрема НОМЕР_9, НОМЕР_10 в розмірі 49479,27 грн.;

- постанова про закінчення ВП НОМЕР_10 від 11.08.2022;

- свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 від 30.10.2020 з якого слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідач ОСОБА_1 , як у відзиві на позовну заяву зазначив, так і окремо надав до суду клопотання про застосування позовної давності до вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» про стягнення з

ОСОБА_1 , який є правонаступником відповідача

ОСОБА_3 , заборгованості послуг з опалення у квартирі за адресою:

АДРЕСА_1

(особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за період з 01.10.2010 по 01.07.2016, а

також про стягнення втрат від інфляційний процесів та трьох відсотків річних за

період з 01.10.2010 по 01.07.2016, оскільки позивачем позовна заява була подана до суду 04.09.2019, що підтверджується відбитком печатки суду про одержання даного позову, а тому вимогу про стягнення заборгованості послуг з опалення за період з 01.10.2010 по 01.07.2016 (строк оплати за яким спливає 20.08.2016

року) заявлено позивачем після спливу позовної давності стосовного кожного з

простроченого щомісячного платежу у цей період, термін оплати яких настав та був

прострочений.

Під час розгляду справи представником позивача до суду було подано заяву про зміну підстав позову, в якій просив суд посилаючись на обставини викладені в ній розглянути позов з урахуванням наступних змін:

період протягом якого утворилась заборгованості відповідачів

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за надані їм послуги з

централізованого опалення ВП ВО ОКП «ДТКЕ» «Слов`янськтепломережа» за

особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою:

АДРЕСА_1 становить з 01.03.2017 по 01.07.2019 та сума

заборгованості за надані послуги з централізованого опалення складає 24526,08 грн., втрати від інфляційних процесів в розмірі 10170,81 грн., три відсотки річних в розмірі 2965,14 грн.,

судовий збір в розмірі 1573,20 грн.

На обґрунтування вказаної заяви представником позивача надані наступні докази, а саме:

- судовий наказ від 13.03.2014 по справі № 2-н/243/282/2014;

- ухвала про скасування судового наказу від 18.06.2019 провадження № 2-

с/243/10/2019;

- судовий наказ від 05.04.2017 по справі 2-н/243/181/2017;

- ухвала про скасування судового наказу від 18.06.2019 провадження 2-

с/243/8/2019;

- постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_9 від 11.05.2018 на підставі судового наказу № 2-н/243/282/2014;

- постанова про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_9 від 11.03.2021;

- постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_10 від 11.05.2018 на підставі судового наказу 2-н/243/181/2017);

- постанова про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_10 від 11.08.2022;

- службова записка ВП ОКП ДТКЕ ЦПП та КО у м.

Слов`янськ від 16.02.2024 № 39 з якої слідує, що Слов`янським відділом державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції 10.02.2021 на користь підприємства було

перераховано грошові кошти у сумі 12885,04 грн. та 24485,55 грн., всього

37370,59 грн., які були зараховані на особовий рахунок № НОМЕР_1 , який відповідає

квартирі

АДРЕСА_1 , за призначенням сплата боргу спожитих послуг з централізованого

опалення;

- службова записка ВП ОКП «ДТКЕ» «ЦПП та КО» у м.

Слов`янськ від 23.02.2024 № 248 з якої слідує, що було здійснено перерахунок стягнутих

Слов`янським відділом державної виконавчої служби у Краматорському районі

Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Харків) коштів з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , а саме з 37370,59 грн. на особовий рахунок

№ НОМЕР_1 було зараховано 32700,67 грн. та 4669,92 грн. зараховано на рахунок

підприємства, як сплата інфляційних, 3% річних та судового збору відповідно до

судових наказів № 2-н/243/282/2014 від 13.03.2014 загальний розмір заборгованості 12885,04 грн. та № 2-н/243/181/2017 від 05.04.2017 загальний розмір заборгованості 24485,55 грн.

Представник позивача в заяві про зміну підстав позову вказує, що зазначені вище судові накази були виконані боржниками вже після їх

скасування 18.06.2019 та після звернення ВО ОКП «ДТКЕ»

«Слов`янськтепломережа» з позовом до суду.

Таким чином, відповідачами фактично було сплачено заборгованість за спожиті ними послуги з централізованого опалення за період з 01.09.2010 по 01.03.2017 у сумі

32700,67 грн., а також втрати від інфляційних процесів в розмірі 3146,72 грн., 3%

річних в розмірі 1134,73 грн., судовий збір у розмірі 388,47 грн.

З огляду на зазначене та з урахуванням поданої представником позивача заяви про зміну підстав позову, суд визнає, що спірним періодом протягом якого утворилась заборгованості відповідачів

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за надані їм послуги з

централізованого опалення ВП ВО ОКП «ДТКЕ» «Слов`янськтепломережа» за

особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою:

АДРЕСА_1 є саме з 01.03.2017 по 01.07.2019 та сума

заборгованості за надані послуги з централізованого опалення складає 24526,08 грн., втрати від інфляційних процесів в розмірі 10170,81 грн., три відсотки річних в розмірі 2965,14 грн., судовий збір в розмірі 1573,20 грн.

Вирішуючи вказаній спір суд виходить з наступного.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до статті 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно п. 35 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» № 830 від 21 серпня 2019 року розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом.

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний сплачувати послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 13 ЦК України, а саме цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Таким чином, між позивачем та відповідачкою виникли відносини, що породжують права та обов`язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, відповідач ними користується.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України передбачена цивільна-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання і зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рахунок розміру інфляційний нарахувань здійснюється наступним чином: (інфляційні нарахування за попередній місяць + сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць) х індекс інфляції / 100 - (інфляційні нарахування за попередній місяць + сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць). Якщо індекс інфляції за місяць менше 100%, показник інфляційних витрат за даний місяць не нараховується.

3 % річних нараховуються наступним чином: (сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць) х 3 х (кількість прострочених днів) 365 днів / 100.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до вимог ч.1 ст. 76 ЦПК України «Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи».

Як передбачено ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні було встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Першою державною слов`янською нотаріальною конторою № 1-181 від 25.01.2007, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Правонаступником відповідача ОСОБА_3 є його син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , який прийняв спадщину після смерті свого батька.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з нормами ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи норми ст.1268 ЦК України, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину, яка йому належить з часу її відкриття.

Частиною 1 статті 1282 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Разом з тим, кредитору спадкодавця при зверненні з вимогами до спадкоємця потрібно дотримуватися вимог, установлених ст. ст. 1281-1282 ЦК України.

Так, згідно ст. 1281 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Отже, в матеріально-правовому розумінні право кредитора, який протягом шестимісячного строку від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, або протягом одного року від настання строку вимоги у випадку, коли кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, не пред`явив свої вимоги до спадкоємців припиняється.

З матеріалів справи слідує, що спадкодавець ОСОБА_3 до якого позивачем зокрема були пред`явлені вимоги помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто під час розгляду справи в суді, оскільки позивач з вказаним позовом звернувся до суду 04.09.2019.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 прийнявши спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 набув право на квартиру АДРЕСА_1 , успадкувавши також права та обов`язки спадкодавця, тому має належним чином утримувати майно, що належить йому.

Крім того, оскільки зокрема відповідачу надавались послуги з опалення, але він не в повному об`ємі вносив плату за користування зазначеними послугами, тобто прострочив виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого за особовим рахунком № НОМЕР_1 утворилася заборгованість за постачання теплової енергії, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за період з 01.03.2017 по 01.07.2019.

Щодо вирішення клопотання відповідача ОСОБА_13 про застосування строку позовної давності, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Статтею 256 ЦК України визначено поняття, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК).

Частинами 1, 5 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до частини 1 статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.

Частинами 2, 3 статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 подав до суду відповідне клопотання про застосування позовної давності до початкових вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» про стягнення з

ОСОБА_1 , який є правонаступником відповідача

ОСОБА_3 , заборгованості послуг з опалення у квартирі за адресою:

АДРЕСА_1

(особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за період з 01.10.2010 по 01.07.2016, а

також про стягнення втрат від інфляційний процесів та трьох відсотків річних за

період з 01.10.2010 по 01.07.2016, оскільки позивачем позовна заява була подана до суду 04.09.2019, що підтверджується відбитком печатки суду про одержання даного позову.

Разом з тим, як було також встановлено судом та вже зазначалось вище, з урахуванням поданої представником позивача заяви про зміну підстав позову, судом визнано, що спірним періодом протягом якого утворилась заборгованості відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за надані їм послуги з централізованого опалення ВП ВО ОКП «ДТКЕ» «Слов`янськтепломережа» за

особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою:

АДРЕСА_1 є саме з 01.03.2017 по 01.07.2019 та сума

заборгованості за надані послуги з централізованого опалення складає 24526,08 грн., втрати від інфляційних процесів в розмірі 10170,81 грн., три відсотки річних в розмірі 2965,14 грн.,

судовий збір в розмірі 1573,20 грн., в свою чергу, позивачем дійсно позовна заява була подана до суду 04.09.2019, що підтверджується відбитком печатки суду про одержання даного позову.

Таким чином, з зазначеного слідує, що періодом нарахування заборгованості позивачем за використані послуги з опалення відповідачами не є, зокрема період з 01.10.2010 по 01.07.2016, до якого відповідач ОСОБА_13 просить суд застосувати строки позовної давності, а навпаки, згідно заяви про зміну підстав позову поданою до суду представником позивача є значно меншим, який і було судом розглянуто, та до якого не підлягає застосування строків позовної давності, оскільки даний позов поданий позивачем в межах строку позовної давності, а тому в застосуванні строку позовної давності відповідачу ОСОБА_13 слід відмовити.

Стосовно заявлених позовних вимог до відповідачки ОСОБА_2 суд вважає необхідним зазначити слідуюче.

Сторона відповідачки у відзиві на позовну заяву та в запереченні на відповідь на відзив зазначає в обґрунтування своїх заперечень з приводу заявлених позивачем початкових вимог.

Разом з тим, суд зазначає, що як було встановлено з досліджених в судовому засіданні доказів наданих представником відповідачки ОСОБА_2 , що остання з 03.11.2017 була знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 за заявою та одночасно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . 19 березня 2019 року ОСОБА_2 знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 за повідомленням у зв`язку з вибуттям до м. Києва.

Крім того, ОСОБА_2 з 06.07.2014 була взята на облік у м. Києві як особа яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, винаймала в м. Києві житло разом із ОСОБА_2 та з 23.06.2014 працює на підприємстві ТОВ «СПЕЦБУД-ПЛЮС» на посаді бухгалтера в м. Києві.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи) слідує, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскільки ОСОБА_2 не була та наразі не є власником квартири АДРЕСА_1 , з 06.07.2014 була взята на облік у м. Києві як особа яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, винаймала там житло та працювала, а з 03.11.2017 була знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про те, що відповідачка в спірний період з 01.03.2017 по 01.07.2019 не користувалася послугами з опалення наданими позивачем до даної квартири,

а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за надані відповідачці ОСОБА_2 послуг з централізованого опалення ВП ВО ОКП «ДТКЕ» «Слов`янськтепломережа» за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2017 по 01.07.2019 в сумі 24526,08 грн., втрати від інфляційних процесів в розмірі 10170,81 грн., 3трьох відсотків річних в розмірі 2965,14 грн., та судового збору в розмірі 1573,20 грн., задоволенню не підлягають.

Щодо посилання представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Скакун І.А., що згідно ч.1 ст. 257 ЦК України звернення позивача про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення з відповідачки ОСОБА_2 за період з 01.10.2010 по 03.09.2016 є взагалі безпідставним, оскільки позивач звернувся до суду 04.09.2019, а також відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України і стягнення штрафних санкцій за період з 01.10.2010 по 03.09.2018 також є безпідставним, суд звертає увагу на те, що як вже зазначалось судом, що з урахуванням поданої представником позивача заяви про зміну підстав позову, спірним періодом, протягом якого утворилась заборгованість відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за надані їм послуги з централізованого опалення ВП ВО ОКП «ДТКЕ» «Слов`янськтепломережа» за

особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою:

АДРЕСА_1 є саме з 01.03.2017 по 01.07.2019, та до якого не підлягає застосування строків позовної давності, оскільки даний позов поданий позивачем в межах строку позовної давності.

Враховуючи наведене, суд доходить до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та необхідно стягнути саме з ОСОБА_1 за період з 01.03.2017 по 01.07.2019 суму заборгованості за надані послуги з централізованого опалення в розмірі 24526,08 грн., втрати від інфляційних процесів в розмірі 10170,81 грн., 3% річних в розмірі 2965,14 грн.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позов задоволено судом з урахуванням заяви про зміну підстав позову в повному обсязі, однак стягнення заборгованості, втрат від інфляційних процесів та 3% річних підлягає тільки з одного відповідача ОСОБА_1 , а тому витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з даного відповідача в повному розмірі, а саме в сумі 1573,20 грн.

Представником відповідачки ОСОБА_2 до відзиву на позовну заяву було долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідачка ОСОБА_2 понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи: підготовка та направлення заяви про ознайомлення з матеріалами судового провадження по справі № 243/10242/19, № 243/3094/17 вартість 300 грн.; ознайомлення з матеріалами судового провадження по справі № 243/10242/19, № 243/3094/17 вартість 1500 грн.; написання та направлення заяви про перегляд заочного рішення по справі № 243/10242/19 та участь в першому судовому засіданні вартість 5000 грн.; підготовка та направлення клопотання (заяви) по справі № 243/10242/19 вартість 500 грн.; участь в одному судовому засіданні - 1600 грн. (за другий та наступний судодень) вартість 1600 грн.; направлення адвокатського запиту варість 500 грн.; заперечення, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву вартість 1000 грн.; гонорар за прийняття рішення на користь клієнта 2% від предмету позову.

Розглядаючи вказані вимоги сторони відповідачки щодо стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10400,00 гривень, а також гонорар за прийняття рішення на користь клієнта 2% від предмету позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як слідує з матеріалів справи, представником відповідачки ОСОБА_2 під час розгляду вказаної справи є адвокат Скакун І.А., що діє на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серія АН № 1061732 від 21.01.2022, в якому зазначено, що договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Судом встановлено, що як слідує з долученого до відзиву на позовну заяву попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу, які відповідачка ОСОБА_2 понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в загальному розмірі становлять 10400,00 гривень, а також гонорар за прийняття рішення на користь клієнта 2% від предмету позову.

Представником позивача Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» - Штанько С.В. до суду було подано заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги обґрунтована тим, що представником відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Скакун І.А. у відзиві до позовної заяви попередньо визначено розмір витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10400,00 грн., а також гонорар за прийняття рішення на користь клієнта 2% від предмету позову.

В даній заяві представник позивача вказав, що дійсно заявник має право на компенсацію судових та інших витрат якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Однак, стягнення з позивача цих витрат становить тягар для останнього, як теплопостачального підприємства, що має стратегічне значення в забезпеченні тепловою енергією фізичних осіб, підприємств та організацій. Посилався на складні умови війни, та те, що обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» вдалося зберегти тепло в домівках мешканців Донецької області до завершення опалювального сезону 2021-2022 рр., наразі, підприємство продовжує свою роботу над сталим проходженням опалювального сезону 2022-2023 рр. На поточний час позивач знаходиться в умовах фінансово-економічної кризи, станом на 01.01.2022 заборгованість споживачів фізичних осіб перед позивачем складає 1,05 млр.грн. та юридичних осіб 24,3 млн.грн., що не дає можливості підприємству спланувати свої розрахунки перед постачальниками газу та електроенергії та своєчасно розрахуватися за енергоносії, що є складовою для виробництва теплової енергії на потреби опалення споживачів. Просить суд під час ухвалення рішення по даній справі прийняти до уваги викладені обставини та зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію їхньої реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.12.2020 у справі № 143/173/19 (провадження № 61-16088св19) зазначено, що згідно з частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на наведене, вивчивши наявні в матеріалах справи документи, які підтверджують надання відповідачу правової допомоги адвокатом, враховуючи, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, а також з урахуванням заяви сторони позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд вважає, що заявлена представником відповідача до стягнення з позивача сума понесених витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 10400,00 грн., а також гонорар за прийняття рішення на користь клієнта 2% від предмету позову не є пропорційною складності справи та обсягу наданих адвокатом послугам.

На думку суду, в цьому випадку пропорційною складності справи та наданим адвокатом послугам слід визначити грошову суму в розмірі 3000,00 грн., яка і підлягає стягненню з позивача на користь відповідачки ОСОБА_2 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 525, 526, 322, 625 ЦК, ст. 68 ЖК України, ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимогиОбласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 , на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» код ЄДРПОУ 03337119, в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа», за період з 01.03.2017 по 01.07.2019 заборгованість за спожиті послуги з опалення в розмірі 24526 (двадцять чотири тисячі п`ятсот двадцять шість) гривень 08 копійок, втрати від інфляційних процесів в розмірі 10170 (десять тисяч сто сімдесят) гривень 81 копійок, три відсотки річних в розмірі 2965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 14 копійок, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1573 (одна тисяча п`ятсот сімдесят три) гривень 20 копійок.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» код ЄДРПОУ 03337119, в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП

НОМЕР_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлений 11.03.2024.

Суддя І.Ю. Фалін