Постанова

від 01.03.2024 по справі 909/857/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2024 р. Справа №909/857/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівПлотніцький Б.Д.

Скрипчук О.С.

розглянувшиапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" (вх. № ЗАГС 01-05/283/24 від 25.01.2024)

на ухвалуГосподарського суду Івано-Франківської області від 08.01.2024 (суддя Фанда О.М.)

у справі № 909/857/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" (надалі

ТзОВ БК "Цитадель") смт. Єзупіль, Івано-Франківської обл.

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідс Інжиніринг"

(надалі ТзОВ "Лідс Інжиніри), м. Івано-Франківськ

про стягнення коштів в сумі 2 938 970,41 грн.

без виклику учасників процесу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідс Інжиніринг" про стягнення коштів в сумі 2 938 970,41 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.01.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ТзОВ БК "Цитадель" звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.01.2024 у справі № 909/857/23, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, на думку позивача, є помилковість висновків місцевого господарського суду щодо неприбуття позивача та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зокрема, позивач покликається на те, що з`явитись у судове засідання 08.01.2024 та повідомити суд про причини неявки він не міг, у зв`язку з тим, що 08.01.2024 внаслідок падіння отримав травму розрив зв`язок правого гомілко-ступеневого суглобу, внаслідок чого знаходився на амбулаторному лікуванні 10 календарних днів.

З огляду на вищенаведене, позивач вважає, що місцевий господарський суд, порушивши ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, допустив надмірний формалізм при тлумаченні норм Господарського процесуального кодексу України і як результат, надмірно обмежив право позивача на доступ до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024 справу № 909/857/23 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді: Скрипчук О.С. та Плотніцький Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.01.2024 у справі № 909/857/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач не подав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

З матеріалів даної справи вбачається, що ухвалою від 25.09.2023 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.10.2023.

В судовому засіданні 17.10.2023 суд, у зв`язку з неявкою представників сторін, суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 31.10.2023, про що ухвалою-повідомленням від 17.10.2023 повідомив сторін.

В судовому засіданні 31.10.2023, у зв`язку з повторною неявкою представника позивача та клопотанням відповідача (вх.315694/23 від 31.10.2023) про відкладення підготовчого засідання, суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 14.11.2023, про що ухвалою-повідомленням від 31.10.2023 повідомив сторін.

В судовому засіданні 14.11.2023 з урахуванням клопотання відповідача (вх.№17058/23 від 14.11.2023) судом оголошено протокольну ухвалу суду про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та його відкладення на 05.12.2023, про що ухвалою-повідомленням від 14.11.2023 повідомив сторін.

В судовому засіданні 05.12.2023, за усним клопотанням позивача про

відкладення розгляду справи, суд оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 15.12.2023, про що ухвалою від 05.12.2023 повідомив сторін по справі.

В судовому засіданні 15.12.2023 суд оголосив протокольну ухвалу суду про

закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.01.2024, про що ухвалою від 15.12.2023 повідомив сторін по справі.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 15.12.2023 була надіслана ТзОВ «БК Цитадель» та доставлена в його електронний кабінет 15.12.2023.

Дослідженням матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що позивач у справі був належним чином повідомлений про дату, час та місце як підготовчих засідань, так і судового засідання 08.01.2024 з розгляду справи по суті, однак, не повідомив суд про причини своєї неявки в судове засідання. Клопотань про розгляд справи за відсутності позивача суду також не надходило.

У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 4 ст.202 ГПК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

При цьому, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та 18.11.2022 у справі №905/458/21.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що на момент винесення оскаржуваної ухвали суду, у межах спірних правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, були відсутні обставини, які б свідчили про існування у позивача після подання ним позову та при здійсненні місцевим господарським судом розгляду цієї справи об`єктивних підстав, що унеможливили явку позивача у засідання суду першої інстанції, надіслання ним суду повідомлення про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності.

Долучена до апеляційної скарги довідка №147 від 09.01.2024 не подавалсь скаржником до місцевого господарського суду, більше того датою проведення судового засідання було 08.01.2024, в той час як до медичної установи апелянт звернувся 09.01.2024, що не підтверджує факту неможливості повідомити суд будь-якими засобами зв`язку про об`єктивну неможливість з`явитись в судове засідання 08.01.2024.

Відтак, залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, про наявність усіх обов`язкових умов (обставин) для застосування судом першої інстанції, передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.

Викладені у апеляційній скарзі доводи, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються, як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.129, 269, 270, 273, 275, 281 - 284, 287 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.01.2024 у справі №909/857/23 залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

Веб-адреса сторінки суду https://wag.court.gov.ua/sud4870/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

ГоловуючийсуддяН.М. Кравчук

судді Б.Д. Плотніцький

О.С. Скрипчук