Ухвала

від 11.03.2024 по справі 916/500/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

11 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/500/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Колоколова С.І.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 05 лютого 2024 року (повний текст складено 09.02.2024)

у справі № 916/500/21

за позовом: Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної адміністрації

до відповідачів:

1.Біляївської районної державної адміністрації Одеської області

2.Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства Одеське лісове господарство

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області

про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/500/21 (головуючий суддя: Волков Р.В., судді: Мостепаненко Ю.І., Цісельський О.В.) у задоволенні заяви (вх. №2-1849/23 від 14.12.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №916/500/21 відмовлено. Рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2022 у справі № 916/500/21 залишено в силі.

Не погоджуючись зі вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/500/21 скасувати та направити дану справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 21.02.2024, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Колоколова С.І., Діброви Г.І.

У зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів справи №916/500/21 до суду апеляційної інстанції.

01.03.2024 матеріали справи №916/500/21 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ознайомившись з одержаними матеріалами справи та матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Положенням ч.2 п.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що документи, які підтверджують сплату судового збору надаються до суду у встановленому порядку та розмірі.

За положеннями п. 7 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних громадян становить 3 028,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуючи ухвалу місцевого господарського суду, апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Проте, апелянтом не надано жодних доказів сплати судового збору за подання відповідної апеляційної скарги у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Також судова колегія звертає увагу на те, що згідно з п. 1 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують повноваження представника.

Частиною 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За змістом частин 1 і 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Колегія суддів зазначає, що підписання та/або подання апеляційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

В силу приписів частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Поняття законного представника визначено статтею 57 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, враховуючи вищезазначене, суд, звертає увагу позивача на те, що в даному випадку законом визначено 2 варіанта можливості участі у судовому процесі: особисто (самопредставництво) або через адвоката.

Судова колегія звертає увагу на те, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, Законом України від 18.12.2019 №390-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення", який набрав чинності 29.12.2019, внесено зміни, до Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

Аналізуючи наведений Закон, судова колегія зазначає, що оскільки мова йде про працівників (тобто осіб, які перебувають у трудових відносинах), документи, що мають бути подані в суд на підтвердження повноважень щодо самопредставництва, насамперед повинні підтверджувати трудові відносини.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч.4 ст. 87 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

При цьому, відповідно до п.2 ч.1 ст.1 цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, закріплений ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, наявність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням існування таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

У цьому випадку судова колегія звертає увагу на те, що апеляційна скарга подана від імені Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП Олександром Дмитруком як директором підприємства. Однак, на підтвердження своїх повноважень останнім до апеляційної скарги взагалі не надано жодного документу, який би свідчив про те, що Олександр Дмитрук є директором Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП та, відповідно, має право брати участь у судовому процесу у порядку самопредставництва.

Таким чином, колегія суддів зазначає про відсутність підстав вважати, що апеляційну скаргу підписано особою, яка має право її підписувати.

Згідно з ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 174 Господарського процесуального кодексу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому суд вважає необхідним роз`яснити заявникові, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ч. 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/500/21 залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду доказів, які підтверджують, що Олександр Дмитрук є директором Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП та докази сплати судового збору, у встановленому законодавством порядку і розмірі, протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.

Ухвала винесена 11.03.2024,3 у зв`язку із перебуванням з 04.03.2024 по 08.03.2024 у відпустці судді-члена колегії Діброви Г.І.

Головуючий суддяЯ.Ф. Савицький

Суддя Г.І. Діброва

СуддяС.І. Колоколов