Ухвала

від 06.03.2024 по справі 906/10/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"06" березня 2024 р. Справа № 906/10/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Маціщук А.В.

судді Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Мельников О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 листопада 2023 року (суддя Вельмакіна Т.М.)

час та місце ухвалення рішення: 20 листопада 2023 року; м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65; повний текст рішення складено 30 листопада 2023 року

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави

до:

Відповідача 1 Житомирської міської ради

Відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРУН"

про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди

за участю представників сторін:

від Органу прокуроратури - Гіліс І.В.;

від Відповідача 1 - не з`явився;

від Відповідача 2 - Вернидуб Д.В..

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури (надалі - Прокурор) в інтересах держави звернувся з позовом до Господарського суду Житомирської області до Житомирської міської ради (надалі - Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРУН" (надалі - Відповідач 2) у якому просив суд: визнати незаконним та скасувати рішення Відповідача 1 №546 від 14 липня 2022 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання права користування земельними ділянками та уточнення місця розташування земельної ділянки" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:06:028:0043 та надання її в оренду Відповідачу 2; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №72 від 1 вересня 2022 року, укладений між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:06:028:0043 та застосувати наслідки недійсного правочину; скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:06:028:0043 за Відповідачем 2 (запис про інше речове право №47793461 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) припинивши інше речове право - право оренди земельної ділянки.

В обґрунтування поданого позову Прокурором зазначено, зокрема, що Відповідач 1 без проведення аукціону не вправі самостійно визначати розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування майна, оскільки приписами статті 120 Земельного кодексу України визначено не тільки обсяг прав на землю, який переходить у зв`язку з набуттям прав на нерухомість, а й розмір такої земельної ділянки (лише під майном, яке на ній розміщено), тому земельна ділянка, що не знаходиться під майном, яка відводиться за рахунок земель, не наданих у власність чи користування (тобто не перебувала в користуванні або власності попереднього власника майна), не відноситься до земель, які згідно з приписами частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, не підлягають передачі в оренду на конкурентних засадах, і не може передаватися в оренду інакше, як шляхом проведення земельного аукціону.

Прокурор зазначає, що оспорюваним рішенням Відповідача 1 надано в оренду земельну ділянку площею 0,5710 га для розміщення та експлуатації нежитлової будівлі загальною площею 141 кв.м. (або 0,0141 га), і, що площа земельної ділянки, яка надана товариству в оренду, більш ніж у 40 разів перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташоване.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка під нерухомістю сформована на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, землі під вказаним об`єктом нерухомості сформовані в земельну ділянку, як об`єкт цивільних прав вперше, Прокурор вважає, що у разі, якщо попереднім власником нерухомого майна не було оформлено право користування земельною ділянкою, положення статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до спірних відносин.

З огляду на наведене, Прокурор вважає, що рішення Відповідача 1 №546 від 14 липня 2022 року в частині затвердження Проекту землеустрою та передачі в оренду Відповідачу 2 земельної ділянки площею 0,5710 га по вул. Сергія Параджанова, 90 в м. Житомирі прийнято з порушенням вимог законодавства, тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню у судовому порядку. У зв`язку з тим, що на підставі незаконного, на переконання Прокурора, рішення між Відповідачами 1 та 2 укладено договір оренди земельної ділянки від 1 вересня 2022 року, зазначений договір підлягає визнанню недійсним як похідний правочин від оскаржуваного рішення, а також у зв`язку з його невідповідністю закону із застосуванням наслідків його недійсності, а також наявні підстави для скасування в судовому порядку державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) Відповідача 2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:06:028:0043 з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20 листопада 2023 року, з підстав, вказаних у даному рашенні, в задовленні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Прокурор звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з підстав, висвітлених в ній, просить суд рішення місцевого господарського суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 сінчя 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прокруора та запропоновано сторонам в строк протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали направити до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу (том 2, а.с. 27).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 лютого 2024 року розгляд апеляційної скарги призначено на 6 березня 2024 року об 15:00 год..

Через підсистему "Електронний суд" Північно-західного апеляційного господарського суду 4 березня 2024 року від Відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в котрому, з підстав, наведих у даному відзиві, Відповідач 2 просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задовлення.

В судове засідання від 6 березня 2024 року представник Відповідача 1 не з`явився.

В судовому засіданні від 6 березня 2024 року Прокурор та представник Відповідача 2 не заперечили проти зупинення провадження до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №925/1133/18 Великою Палатою Верховного Суду.

Оцінивши можливості зупинення провадження в даній справі колегією суду встановлено, що Прокурор звертаючись із даним позовом та апеляційною скаргою у справі в тому числі обгрунтовує підставність відсутності органу уповноваженого на здійснення представництва в даних правовідносинах та подання позову Прокурором як самостійним суб`єктом.

Ухвалою Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 7 вересня 2023 року передано справу № 925/1133/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Верховний Суд у зазначеній ухвалі вказав, що: господарські суди різних інстанцій, у тому числі й Велика Палата Верховного Суду, сформували у подібних правовідносинах досить суперечливу, а подекуди й взаємовиключну практику щодо наявності/відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, чим власне і обґрунтував відсутність такого органу у межах розгляду цієї справи. До того ж Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважає, що очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частин четвертої, п`ятої статті 53 ГПК України) з метою забезпечення вимог верховенства права, невід`ємною складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, враховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом. Тому Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважав, що питання про наявність/відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивачем, має характер виключної правової проблеми, яка з огляду на істотні розбіжності у судовій практиці судів різних інстанцій є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

За змістом пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

При цьому, апеляційний господарський суд констатує, що в справі №906/10/23 (як і в справі №925/1133/18) Прокурор представляє інтереси держави як самостійний Позивач, оскільки орган, уповноважений здійснювати функції держави (в даній справі - Відповідач 1) в спірних правовідносинах визначено Прокурором одним з відповідачів, чим саме і обгрунтував відсутність такого органу у межах розгляду даної справи.

Враховуючи вищенаведене, з метою дотримання єдності судової практики в розрізі того, що правовідносини у цій справі № 906/10/23 та у справі №925/1133/18 (щодо участі прокурора як самостійного позивача) за сферою правового регулювання та ключовою правовою проблемою є подібними, зважаючи на факт подання даного позову Прокурором як самостійним суб`єктом, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що висновки Великої Палати Верховного Суду по справі № 906/10/23 матимуть суттєве значення для вирішення спору в цій справі. З огляду на вищевказане колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18.

При цьому суд апеляційної інстанції констатує, що згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 268, 270, 281-284 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 листопада 2023 року в справі №906/10/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.

2. Зобов`язати учасників справи повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про результати вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.

3. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст ухвали виготовлено 7 березня 2024 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.