Ухвала

від 11.03.2024 по справі 902/845/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 березня 2024 року

м. Київ

Справа № 902/845/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a>

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 і рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2023 у справі

за позовом керівника Хмільницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Калинівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a>,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, 2) ОСОБА_1 ,

про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a> на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 (повний текст складено 29.01.2024) і рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2023 у справі № 902/845/23. Вказана касаційна скарга була подана 17.02.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a>, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Звертаючись із касаційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a> посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв`язку із застосуванням норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a> наводить постанови Верховного Суду, які містять висновки, що, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови. Проте скаржник не наводить самі висновки, які, на його думку, не були враховані при ухваленні оскаржуваної постанови, та не зазначає норми (норм) права, щодо застосування якої (яких) не враховано висновки Верховного Суду та Верховного суду України.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду є недостатнім, оскільки у касаційній скарзі не наведені висновки по кожній постанові Верховного Суду, які, на думку скаржника, не враховані судом апеляційної інстанції, та не зазначено норми (норм) права, щодо застосування якої (яких) не враховані висновки Верховного Суду.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a> у касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, що передбачено пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим скаржник не зазначає норм права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду. Таким чином, у касаційній скарзі відсутнє обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження.

Таким чином, скаржником не наведено належного обґрунтування передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження.

Отже, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a> оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не обґрунтовано передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) касаційного оскарження.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву керівник Хмільницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Калинівської міської ради подав у червні 2023 року, її предметом є майнова вимога про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a> у комунальну власність Калинівської міської ради земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 0521684200:03:000:0715 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Калинівської міської ради Хмільницького району (колишньої Лисоволисіївської сільської ради Калинівського району Вінницької області).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17) (пункти 52, 54 - 56 постанови).

Отже, позовна вимога про витребування земельної ділянки має вартісну оцінку та майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Однак матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a> не містять відомостей про вартість спірної земельної ділянки. Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до суду касаційної інстанції, матеріали справи № 902/845/23 у Верховному Суді відсутні, це позбавляє можливості встановити вартість спірної земельної ділянки, витребування якої є предметом спору.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 установлено у розмірі 2 684,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.09.2023 у справі № 902/845/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024, позов задоволено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a> у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 і рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2023 у справі № 902/845/23 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір, розрахований за формулою: вартість спірної земельної ділянки х 1,5 % х 200 % х 0,8, де 1,5 % - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги, 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a> доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додало.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a> необхідно:

- подати нову редакцію касаційної скарги, у якій навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);

- подати до суду касаційної інстанції докази вартості спірної земельної ділянки та докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в установленому законом порядку і розмірі, а саме у розмірі суми, розрахованої за формулою: вартість спірної земельної ділянки х 1,5 % х 200 % х 0,8, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника, що згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Серед додатків до касаційної скарги подано докази направлення учасникам справи копій касаційної скарги та доданих до неї документів. Разом з тим, до поданої касаційної скарги не додано доказів її надсилання керівнику Хмільницької окружної прокуратури та ОСОБА_1 .

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a> необхідно належним чином виконати вимоги статті 291 Господарського процесуального кодексу України і надати суду докази надсилання керівнику Хмільницької окружної прокуратури та ОСОБА_1 копії касаційної скарги в новій редакції.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до Суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Поділля-К"</a> на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 і рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2023 у справі № 902/845/23 залишити без руху до 26.03.2024, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).