Ухвала

від 06.03.2024 по справі 607/12277/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2024 Справа №607/12277/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Братасюка В.М.

з участі секретаря Тинкалюк Є.І.

відповідача ОСОБА_1 його представника ОСОБА_2

представника ДВС Гнатюк Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця і скасування тимчасового обмеження, накладеного постановою від 31.01.2020 року у рамках виконавчого провадження ВП №60001743 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, -

В С Т А Н О В И В :

Скаржник ОСОБА_1 , звернувся до суду з вищезазначеною скаргою на дії головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Гнатюка Н.В., в якій просить суд визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюка Н.В., що полягають у винесенні постанови, та скасувати постанову від 31.01.2020 № 60001743 про встановлення тимчасового обмеження боржника - ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України.

Свою скаргу скаржник ОСОБА_1 , обґрунтовує зокрема тим, що із змісту постанови винесеної у виконавчому провадженні №60001743 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві у праві виїзду за межі України, встановлено, що постановою від 10.09.2019 ВП № 60001743 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 607/12277/19, виданий 02.09.2019 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про: змінити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_5 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.01.2018 із 1100,0 грн., щомісячно на 1500,0 грн., щомісячно, однак не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ОСОБА_3 утворилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір згідно розрахунку від 31.01.2020 за період з 19.08.2019 по 31.01.2020 в сумі 8129,03 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

На основі вище викладених обставин, державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_3 16.06.1965 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №607/12277/19 виданого 02.09.2019.

Заборгованість по аліментах станом на 01.09.2023 становить 72 629,03 грн., яку він не має можливості сплатити, оскільки тривалий час ніде не працював та не мав регулярного доходу.

Однак, державним виконавцем не надано жодного доказу щодо свідомого ухилення боржником від виконання зобов`язань, а тому наявні обґрунтовані підстави для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Станом на сьогодні, ОСОБА_6 має на меті погасити заборгованість по сплаті аліментів, оскільки може займатись господарською діяльністю пов`язаною із наданням послуг із навчання водінню автомобілем, оскільки має для цього усі необхідні дозвільні документи, однак є обмеженим у праві у праві виїзду за межі України, що є перешкодою для такої діяльності. Зазначає, що тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа, застосоване до нього, порушує право на свободу пересування, а скасування такого обмеження дозволить погасити наявну заборгованість, а тому просить суд скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон

Таким чином, із винесеною постановою державного виконавця Духняк A.C. категорично не погоджується, вважає її протиправною, незаконною та такою, що підлягає до скасування.

Відзив на скаргу, складений державним виконавцем, мотивований тим, що заява до задоволення не підлягає оскільки у своїй заяві скаржник вказує, що державним виконавцем не надано жодного доказу щодо свідомого ухилення боржником від виконання зобов`язань, а тому є підстави для скасування оскарженої постанови. Дане твердження є безпідставним оскільки стаття 71 Закону України «Про виконавче провадження» чітко вказує коли виносяться постанови про тимчасове обмеження боржника у правах, а саме: наявність заборгованості по аліментах сукупний розмірі якої перевищує 4 місяці. На момент винесення постанови була необхідна заборгованість тому і були винесені постанови. Закон України «Про виконавче провадження передбачає лише одну підставу для припинення тимчасового обмеж у праві виїзду за межі України - це погашення заборгованості по аліментах.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його представник заявлені у скарзі вимоги підтримали.

Представник Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гнатюк Н.В. в судовому засіданні, щодо задоволення скарги заперечила, з підстав наведених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні в Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП №60001743 на підставі виконавчого листа № 607/12277/19 від 02.09.2019 р. виданого Тернопільським міськрайонним судом про змінити розмір аліментів які стягуються із ОСОБА_6 в користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_5 , на підставі рішення Тернопільського міськрайонного Тернопільської області від 24.01.2018 року із 1100 грн., щомісячно на 1500 грн , щомісячно, однак не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

10.09.2019 відповідно державним виконавцем керуючись статтями статями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Станом на 31.01.2020 р. заборгованість по аліментах становила 8129,03 грн., що стверджується розрахунком заборгованості по аліментах.

31.01.2020 Головним державним виконавцем тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюк Н.В., винесено постанову у виконавчому провадженні № 60001743 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

У своїй скарзі, скаржник зазначає, що вказане обмеження щодо нього у праві виїзду за межі України не відповідає вимогам ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», виходячи з наступного.

Так відповідно до, свідоцтва серії НОМЕР_2 від 29.01.1988 встановлено, що ОСОБА_6 навчався з 13.10.1987 по 13.01.1988 по програмі підготовки водіїв транспортних засобів категорії «В».

Також, згідно свідоцтва Серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 з 19.10.2005 по 08.12.2005 навчався у Львівська АШ ТСО України, відповідно до чого останньому надано право навчання водінню автотранспортних засобів «ВСЕ».

Поряд з цим, відповідно до атестату Серії АА № 004893 від 13.12.2016 ОСОБА_6 є спеціалістом з напрямку підготовки водіїв - навчання водінню транспортними засобами кат. В, С.

Окрім цього, 03.10.2023 ОСОБА_6 подав у Тернопільську міську раду заяву про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, що підтверджується описом від 03.10.2023.

За наслідками поданої заяви, ОСОБА_6 отримав статус фізичної особи-підприємця, вид діяльності - діяльність шкіл підготовки водіїв транспортних засобів (основний) та вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, станом на сьогодні ОСОБА_6 може офіційно здійснювати господарську діяльність згідно КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт та КВЕД 85.53 - діяльність шкіл підготовки водіїв транспортних засобів, що підтверджується витягом № 2319183400618 від 09.10.2023.

Таким чином,в судовомузасіданні знайшовфакт підтвердженнятого,що скаржникдійсно єзалежним відкеруванням транспортнимзасобом,оскільки такеправо йогонеобхіднезадляреалізації йогогосподарської діяльності,яку вінмає намірздійснювати,отримуючи дохідвід неїта відповідномати можливістьпогашати заборгованістьпо аліментах.

Суд вважає, що окремо встановлене державним виконавцем обмеження щодо боржника в праві керування транспортним засобом (щодо якого вирішується окрема скарга іншим складом суду), унеможливлює виконання ним його батьківського обов`язку, щодо сплати аліментів відносно своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_5 .

Разом з тим, згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 2ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

За правилами статті 33Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Згідно приписів ст.6Закону України«Про порядоквиїзду зУкраїни ів`їздув Українугромадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що винесена постанова про обмеження його управі виїзду за межі України обмежує його права на здійснення господарської діяльності із перевезень вантажів та підготовки водіїв ТЗ, сприймається судом критично, адже в разі скасування постанови про обмеження боржника у праві керування ТЗ, жодних перешкод для останнього на здійснення означеної діяльності з метою отримання прибутку в межах України, не існуватиме - для заробітку коштів перевезеннями не обов`язково виїжджати за межі України.

Більш того, з наданих ОСОБА_1 пояснень в судовому засіданні вбачається, що останній свідомо допускав ухиляння від виконання аліментних зобов`язань за його поясненнями він свідомо не сплачував аліменти, оскільки вважав за нецільове використання отриманих коштів біологічною матірю дитини.

З огляду на викладене, суд вважає, що обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон є дієвим заходом, який сприятиме виконанню судового рішення по стягненню заборгованості, а тому заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.447-449 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви про визнання неправомірними дій державного виконавця і скасування тимчасового обмеження, накладеного постановою від 31.01.2020 року у рамках виконавчого провадження ВП №60001743 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя В. М. Братасюк