Ухвала

від 29.06.2021 по справі 607/12277/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

29.06.2021 Справа №607/12277/19

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Скали В. І.,

розглянувши подання головного державного виконавця Гнатюк Надії, погоджене в. о. начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кущаком Василем про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку ,

В С Т А Н О В И В :

Головний державний виконавець Гнатюк Н., за погодженням з в.о. начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кущаком В. звернулася до суду з поданням, в якому просить надати дозвіл на звернення стягнення на незавершене будівництво гаража № 9А, яке знаходиться в Тернопільському гаражному кооперативі Шляховик (м. Тернопіль, вул. Об`їзна, 50), що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , згідно договору дарування незавершеного будівництвом гаража № 9А від 20 березня 2002 року АЕР № 602367 .

У судове засідання представник Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що не перешкоджає розгляду подання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та копії матеріалів виконавчого провадження, суд встановив наступні обставини.

02 вересня 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист № 607/12277/19 від 17 липня 2019 року, яким змінено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 січня 2018 року з 1 100 грн, щомісячно на 1 500 грн щомісячно, однак не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Також 12 серпня 2020 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист № 607/4562/20 від 22 червня 2020 року, яким стягнуто із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з квітня 2018 року по лютий 2019 року та з квітня 2019 року по січень 2020 року у розмірі 7 584,38 грн.

Постановою старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Приймак А. Ю.відкрито виконавче провадження № 62849758 з виконання виконавчого листа № 607/4562/20, виданого 12 серпня 2020 року.

02 лютого 2021 року в межах вказаного виконавчого провадження старшим державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника, розшук майна боржника, арешт майна боржника ОСОБА_1 .

Постановою головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гнатюк Н. В. відкрито виконавче провадження № 60001743 з виконання виконавчого листа № 607/12277/19, виданого 17 липня 2019 року.

31 січня 2020 року в межах вказаного виконавчого провадження головним державним виконавцем винесено постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Згідно акту державного виконавця від 06 лютого 2020 року з приводу виконання виконавчого листа № 607/12277/19, виходом за адресою АДРЕСА_1 зі слів стягувача ОСОБА_2 встановлено, що боржник ОСОБА_1 за даною адресою зареєстрований, однак фактично не проживає. Місце проживання боржника їй невідоме. Майна, належного боржнику, у даній квартирі немає.

07 лютого 2020 року в межах виконавчого провадження № 60001743 головним державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника.

12 лютого 2020 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі № 607/12275/19 винесено ухвалу про розшук боржника ОСОБА_1 .

14 лютого 2020 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення у відділі ДВС, згідно яких, повідомив, що домовився із стягувачем про сплату аліментів через засоби поштового зв`язку, однак на даний час не може сплачувати аліменти через відсутність на пошті реєстру виплат поштових переказів. Повідомив, що йому належить квартира за адресою АДРЕСА_1 та автомобіль ОСОБА_4 , що також підтвердив відомостями, зазначеними у декларації про доходи та майно боржника фізичної особи.

11 січня 2021 року головним державним виконавцем у виконавчому провадженні № 60001743 винесено постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1

13 січня 2021 року у межах ВП № 6001743 головним державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 та про стягнення виконавчого збору.

Згідно відповіді МВС за боржником ОСОБА_1 зареєстровані 4 транспорті засоби: Volkswagen Transpoter, Volkswagen Golf, ВАЗ 2101 та Mercedes- Benz.

Згідно відповідей Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби від 20 квітня 2021 року інформація про місце роботи, отримання пенсії та відкриті рахунки у боржника ОСОБА_1 відсутня.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України від 20 квітня 2021 року ОСОБА_5 здійснював перетин кордону у 2019 році 4 рази. Останній запис № 1335061630 від 13 грудня 2019 року про в`їзд у країну.

19 травня 2021 року державним виконавцем до приватного нотаріуса Березій 3. А. направлено запит щодо надання належним чином завіреної копії договору дарування незавершеного будівництва гаража № 9А у Тернопільському гаражному кооперативі Шляховик , що укладений боржником ОСОБА_1 .

Згідно супровідного листа № 340/01- 16 від 28 травня 2021 року приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А. надіслала Тернопільському міському відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) копію договору дарування незавершеного будівництвом гаража № 9А від 20 березня 2002 року по реєстру № 2121, придбаного на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно вказаного договору дарування незавершеного будівництвом гаража, ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_1 прийняв в дар незавершений будівництвом гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться в Тернопільському гаражному кооперативі Шляховик . Процент готовності 60 %.

Як слідує з довідки № 01/05, виданої 14 травня 2021 року гаражним кооперативом Шляховик ОСОБА_1 є членом гаражного кооперативу по гаражу № 9А.

Згідно розрахунку №43075 від 10 вересня 2019 року заборгованість по аліментах за ОСОБА_1 щодо примусового виконання виконавчого листа № 607/12277/19 станом на 01 вересня 2019 року становить 629,03 грн.

Згідно розрахунку №20900 від 31 січня 2020 року заборгованість по аліментах за ОСОБА_1 щодо примусового виконання виконавчого листа № 607/12277/19 станом на 31 січня 2020 року становить 8 129,03 грн.

Згідно розрахунку №511 від 11 січня 2021 року заборгованість по аліментах за ОСОБА_1 щодо примусового виконання виконавчого листа № 607/12277/19 станом на 01 січня 2021 року становить 24 629,03 грн.

Згідно розрахунку №5145 від 05 лютого 2021 року заборгованість по аліментах за ОСОБА_1 щодо примусового виконання виконавчого листа № 607/12277/19 станом на 01 січня 2021 року становить 26 129,03 грн.

Згідно розрахунку №18005 від 18 березня 2021 року заборгованість по аліментах за ОСОБА_1 щодо примусового виконання виконавчого листа № 607/12277/19 за період з 01 лютого 2020 року по 28 лютого 2021 року становить 19 500 грн.

Згідно розрахунку №25844 від 21 квітня 2021 року заборгованість по аліментах за ОСОБА_1 щодо примусового виконання виконавчого листа № 607/12277/19 станом на 01 квітня 2021 року становить 29 129,03 грн.

Згідно розрахунку №27355 від 18 травня 2021 року заборгованість по аліментах за ОСОБА_1 щодо примусового виконання виконавчого листа № 607/12277/19 станом на 01 травня 2021 року становить 30 629,03 грн.

Згідно розрахунку №32439 від 14 червня 2021 року заборгованість по аліментах за ОСОБА_1 щодо примусового виконання виконавчого листа № 607/12277/19 станом на 01 червня 2021 року становить 32 129,03 грн.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухове майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 від 15 червня 2021 року випливає, що боржнику на праві власності нерухомість не належить, іпотеки відсутні.

З огляду на зазначені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення суду боржником не виконується, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено.

Водночас, відповідно до частин 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковість виконання судових рішень прямо передбачена ст. 124 Конституції України.

Відповідно до змісту ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що передбачено ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження

Згідно п.п. 1, 3, 14, 18 ч. 3, ч. 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно зі ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

Частинами 3 та 4 статті 50 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Частиною 10 ст. 440 ЦПК України передбачено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч. 11 ст. 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд врахувавши статус майна з приводу якого звернувся державний виконавець, робить наступні висновки.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Щодо моменту виникнення права власності на новостворене нерухоме майно встановлені особливості, передбачені ч. 2 ст. 331 ЦК України, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Положення ч. 2 ст. 331 ЦК України слід розуміти у системному зв`язку з положенням ст. 182 ЦК України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає винятків. Як правило, всі об`єкти нерухомого майна, зважаючи на свою специфіку, після завершення будівництва підлягають прийняттю до експлуатації та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, моментом виникнення права власності на новостворене нерухоме майно є державна реєстрація.

Зважаючи на вищенаведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності, на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, може бути задоволено судом та виконавцем може бути звернуто стягнення на таке майно за наявності у їх сукупності наступних умов: на момент звернення державного виконавця до суду із вказаним поданням майно повинне мати статус нерухомого майна (нерухомості), яке прийняте в експлуатацію в установленому законом порядку; на момент звернення державного виконавця до суду із вказаним поданням таке нерухоме майно повинне належати на праві власності боржнику за виконавчим провадженням, тобто у боржника на цей момент має виникнути право власності на таке нерухоме майно; належність боржнику на праві власності такого об`єкта нерухомого майна має бути документально підтверджена; право власності боржника на таке майно не зареєстровано в установленому законом порядку.

Відповідно до статей 12, 13, 76, 81 ЦПК України обов`язок доказування наявності вищенаведених обставин, які є підставою для задоволення подання державного виконавця, покладається на державного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.

Разом з тим державним виконавцем суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наведених вище умов.

У відповідності до зазначених у договорі дарування від 20 березня 2002 року відомостей процент готовності незавершеного будівництвом гаражу № 9А, що знаходиться в Тернопільському гаражному кооперативі Шляховик - 60. В якості доказу суду не було надано підтвердження про введення вказаного гаражу в експлуатацію. Відтак, суд робить висновок, що боржник ОСОБА_1 вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва гаража за вищевказаною адресою, однак він не являється власником гаража, оскільки такий об`єкт нерухомості не створено.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що державним виконавцем не доведено обґрунтованості подання та наявності передбачених законом підстав для звернення стягнення на незавершене будівництво гаража № 9А, яке знаходиться в Тернопільському гаражному кооперативі Шляховик ( АДРЕСА_2 ), що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 згідно договору дарування незавершеного будівництвом гаража № 9А від 20 березня 2002 року АЕР № 602367.

Окрім того подання про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, не може бути задоволено судом за правилами ч. 10 ст. 440 ЦПК України, оскільки державний виконавець не довів відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення.

На підставі викладеного, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не було зареєстровано у встановленому законом порядку.

На підставі наведеного, керуючись ст. 440 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження (з наступними змінами та доповненнями) , суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні подання головного державного виконавця Гнатюк Надії, погоджене в.о. начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кущаком Василем про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська