Постанова

від 11.04.2024 по справі 607/12277/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/12277/19Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/392/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

за участі секретаря Жук В.М.

учасників справи: боржника ОСОБА_1 та його представника адвоката Строценя Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/12277/19 за апеляційною скаргою Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 лютого 2024 року, постановлену суддею Дзюбичем В.Л., за скаргою ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами,-

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2023 року ОСОБА_1 , звернувся у суд зі скаргою на дії головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюк Н.В. про скасування постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

В обґрунтування вимог посилається на те, що постановою Головного державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гнатюк Н.В. від 31.01.2020 року, винесеної у виконавчому провадженні № 60001743, встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Зі змісту даної постанови вбачається, що постановою від 10.09.2019 ВП № 60001743 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 607/12277/19, виданого 02.09.2019 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про зміну розміру аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.01.2018 із 1100,0 грн., щомісячно на 1500,0 грн., щомісячно, однак не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у нього утворилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір згідно розрахунку від 31.01.2020 за період з 19.08.2019 по 31.01.2020 в сумі 8129,03грн., що перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.

На основі вище викладених обставин, державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 607/12277/19, виданого 02.09.2019.

Вказує, що заборгованість по аліментах станом на 01.09.2023 становить 72 629,03 грн., яку він не має можливості сплатити, оскільки тривалий час ніде не працював та не мав регулярного доходу. Державним виконавцем не надано жодного доказу щодо свідомого ухилення боржника від виконання зобов`язань, тому наявні обґрунтовані підстави для скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Станом на сьогодні він має намір погасити заборгованість по сплаті аліментів, оскільки може займатись господарською діяльністю, пов`язаною із наданням послуг із навчання водінню автомобілем.

З огляду на таке, просить суд визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюка Н.В., що полягають у винесенні постанови, та скасувати постанову від 31.01.2020 № 60001743 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 лютого 2024 року скасовано постанову головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюк Н.В. від 31.01.2020, яка прийнята у виконавчому провадженні №60001743 та якою встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 , у праві керування транспортними засобами.

В апеляційній скарзі Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги, а дії державного виконавця визнати такими, що вчинені згідно вимог чинного законодавства.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що заходи обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами є перешкодою для зайняття господарською діяльністю є помилковими, оскільки ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» вказано підстави винесення постанови про тимчасове обмеження боржника у правах, а саме: наявність заборгованості по аліментах, сукупний розмір якої перевищує 4 місяці. Станом на 31.01.2020 р. заборгованість по аліментах скаржника становила 8129,03 грн., що перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, тому державним виконавцем було винесено вище вказані постанови.

Зазначає, що боржником не надано документів, що з моменту відкриття виконавчого провадження він працював водієм чи інструктором з водіння, а також не надано підтвердження щодо вилучення у нього водійських прав. Інформація про вилучення водійського посвідчення від поліції у Відділ не надходила.

Закон України «Про виконавче провадження» передбачає лише одну підставу для припинення тимчасового обмеження у праві керування ТЗ - це погашення заборгованості по аліментах.

Окрім того вказує, що згідно відповіді на електронний запит про джерела отримання доходів боржником з серпня 2019 р. по грудень 2023 р., наявна інформація лише про отримання доходу по коду 194, що не є заробітною платою. Тому наявність у боржника атестату та інших документів про освіту та на право здійснення підприємницькою діяльності не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Станом на 01.01.2024 р. заборгованість по аліментах становить 78629,03грн. В матеріалах виконавчого провадження наявне пояснення боржника та подана ним декларація від 14.02.2020 р., тому боржник знав про винесені постанови, однак не вчинив жодних дій по сплаті заборгованості чи оскарженні даних постанов та не повідомив про місце роботи, а зареєструвався як фізична особа - підприємець лише в жовтні 2023 р.

За боржником є зареєстровані транспортні засоби та 1/2 частини квартири, однак жодних дій щодо погашення заборгованості за рахунок майна боржник не вчинив. Також з моменту відкриття виконавчого провадження боржником жодного разу не були сплачені будь - які суми для погашення заборгованості.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 адвокат Строцень Т.О. просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Мотивує тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що станом на сьогодні ОСОБА_1 є залежним від керування транспортним засобом, оскільки таке право необхідне для реалізації господарської діяльності. Отримуючи дохід від підприємницької діяльності він буде мати можливість погашати заборгованість по аліментах.

Посилається на те, що ОСОБА_5 не має можливості сплатити наявну заборгованість по сплаті аліментів, оскільки тривалий час не працював, що стверджується відомостями з державного реєстру фізичних осіб платників податків станом на 12.09.2023 року.

Тимчасове обмеження боржника на керування транспортними засобами позбавляє його основного законного джерела засобів для існування. Державний виконавець не мотивував, яким чином цей обмежувальний захід спонукатиме боржника до виконання виконавчого листа та виконання судового рішення.

11 квітня 2024 року від Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності. Апеляційну скаргу підтримують у повному обсязі. Просять ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.02.2024 у справі №607/12277/19 скасувати та винести нову, якою у задоволені скарги ОСОБА_1 відмовити, а дії державного виконавця визнати такими, що вчиненні згідно вимог чинного законодавства.

ОСОБА_1 та його представник адвокат Строцень Т.О. у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечили, ухвалу суду першої інстанції вважають законною та обґрунтованою.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області.

Розглянувши справу в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника адвоката Строценя Т.О., проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Таким вимогам ухвала суду не відповідає.

Судом встановлено, що на виконанні в Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП №60001743 на підставі виконавчого листа № 607/12277/19 від 02.09.2019 р. виданого Тернопільським міськрайонним судом про змінити розмір аліментів які стягуються із ОСОБА_6 в користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , на підставі рішення Тернопільського міськрайонного Тернопільської області від 24.01.2018 року із 1100 грн., щомісячно на 1500 грн, щомісячно, однак не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

10.09.2019 державним виконавцем на підставі статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 39).

Згідно зі ст. 18 Закону України Про виконавче провадження 10.09.2019 року державним виконавцем вчинено запити в реєструючі установи з метою отримання інформації щодо зареєстрованого у боржника рухомого та нерухомого майна.

07.02.2020 року Головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюк Н.В., винесено постанову у виконавчому провадженні № 60001743 про розшук майна боржника (а.с. 53).

Станом на 31.01.2020 р. заборгованість по аліментах становила 8129,03грн., що стверджується розрахунком заборгованості по аліментах (а.с.50).

31.01.2020 Головним державним виконавцем тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюк Н.В., винесено постанову у виконавчому провадженні № 60001743 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (зворот а.с. 42).

14 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав начальнику Тернопільського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) декларацію та пояснення боржника (а.с. 56-59).

Звертаючись із заявою про скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, скаржник зазначив, що вказане обмеження щодо нього у праві керування транспортними засобами не відповідає вимогам ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 від 29.01.1988 навчався з 13.10.1987 по 13.01.1988 по програмі підготовки водіїв транспортних засобів категорії «В».

Згідно свідоцтва Серії ЛАШ № 01101, ОСОБА_1 з 19.10.2005 по 08.12.2005 навчався у Львівська АШ ТСО України, відповідно до чого останньому надано право навчання водінню автотранспортних засобів «ВСЕ».

Відповідно до атестату Серії АА № 004893 від 13.12.2016 ОСОБА_6 є спеціалістом з напрямку підготовки водіїв - навчання водінню транспортними засобами категорії В, С.

03.10.2023 ОСОБА_6 подав у Тернопільську міську раду заяву про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, що підтверджується описом від 03.10.2023.

За наслідками поданої заяви, ОСОБА_6 отримав статус фізичної особи-підприємця, вид діяльності - діяльність шкіл підготовки водіїв транспортних засобів (основний) та вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Задовольняючи заяву про скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, суд першої інстанції виходив з того, що таке право необхідне йому для реалізації господарської діяльності, яку він має намір здійснювати, отримуючи дохід від неї та мати можливість погашати заборгованість по аліментах. Суд вважав, що винесена постанова щодо заборони у керуванні транспортними засобами обмежує його права та вказане обмеження в праві керування транспортним засобом, унеможливить виконання ним його батьківського обов`язку, щодо сплати аліментів відносно своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_4 .

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

За статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

На підставі статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як визначено чинним законодавством України, на боржника покладаються певні обмеження за наявності заборгованості за аліментами.

Згідно зі статтею 71 Закону «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

У разі усунення заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, яка дає підстави виконавцю для накладення постанови про обмеження певних прав, виконавцем будуть вжиті заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

За приписами статей 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Боржник ОСОБА_1 доказів, які б підтверджували незаконність винесення оскаржуваної постанов, суду не надав.

За матеріалами справи встановлено, що після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно з розрахунком державного виконавця від 31.01.2020 року становила 8129.03 грн, а станом на 01.01.2024 78629.03 грн., що перевищує суму відповідних платежів за чотири місяців.

Також, подаючи 14.02.2020 року пояснення начальнику Тернопільського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції, ОСОБА_1 знав про відкрите виконавче провадження та що у нього існує заборгованість по сплаті аліментів. Про наявність джерел отримання доходів зазначив тимчасова робота.

ОСОБА_1 є працездатним чоловіком, у зв`язку з чим він взмозі самостійно регулювати свій дохід та шукати додаткові джерела доходу, якщо його доходу, на його думку, не вистачає для сплати аліментів.

Однак, як видно з матеріалів справи, що ОСОБА_1 як до оформлення статусу фізичної особи підприємця, так і після того жодного разу не здійснив погашення щодо сплати аліментів.

Сам факт того, що боржник у жовтні 2023 року оформив статус фізичної особи - підприємця, вид діяльності якої підготовка водіїв транспортних засобів (основний) та вантажний автомобільний транспорт не може бути підставою для припинення обмеження в праві керуванні транспортними засобами, оскільки Закон України Про виконавче провадження передбачає лише одну підставу для припинення обмеження в праві керуванні транспортними засобами це погашення заборгованості по аліментах.

Ураховуючи, що заборгованість за аліментами існує тривалий час, на час вжиття державним виконавцем відповідних обмежень не була погашена, апеляційний суд вважає, що у такому випадку державним виконавцем не порушені основні засади виконавчого провадження, встановлені статтею другою Закону України «Про виконавче провадження», зокрема щодо співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Таким чином, державний виконавець правомірно, на підставі положень ч.9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

За приписами частини третьої статті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 лютого 2024 року підлягає скасуванню, а скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами слід залишити без задоволення.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційний суд прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тому з ОСОБА_1 на користь Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підлягає стягненню судовий збір, сплачений в суді апеляційної інстанції, у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 лютого 2024 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Тернопіль вул. Кн. Острозького, 14 ЄДРПОУ 45000236), сплачений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 3028 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 квітня 2024 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: О.З. Костів

М.В. Хома