Постанова

від 27.02.2024 по справі 910/14870/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2024 р. Справа № 910/14870/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Грачов О.А.

від відповідача-1: Федорчук О.В.

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імперія-Буд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 (повний текст рішення складено та підписано 10.11.2023) (суддя Літвінова М.Є.)

у справі № 910/14870/22 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імперія-Буд"

до: 1. Фонду державного майна України (відповідач-1);

2. Державної казначейської служби України (відповідач-2),

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер",

про визнання недійсним результату електронного аукціону

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імперія-Буд" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фонду державного майна України (відповідач-1) та Державної казначейської служби України (відповідач-2), в якій просило суд:

- визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" № SPE001-UA-20221123- 93262, що відбувся 15.12.2022, оформлені протоколом, сформованим 15.12.2022;

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імперія-Буд" грошові кошти в сумі 1 068 600,00 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в інформаційному повідомленні про продаж єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропертровськавтотранссервіс", розміщеному на сайті Фонду державного майна України: https://privatization.gov.ua, та в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі" за посиланням: https://prozorro.sale, відповідачем-1 було надано недостовірну інформацію про об`єкт малої приватизації, а саме: не зазначено про аварійний стан адміністративної будівлі літ. А-9, а-1, адреса розташування: м. Дніпро, вул. Шевченка, 32, яка входить до складу єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропертровськавтотранссервіс".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/14870/22 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив із того, що наводячи аргумент про нерозміщення Фондом державного майна України у ВКД відомостей щодо судової справи № 910/11091/21, розглядуваної у липні 2021 року - липні 2022 року, у межах якої досліджувалася аварійність спірної адмінбудівлі, позивач залишив поза увагою, що за відсутності поточних судових спорів та проваджень щодо майна, котре входить до складу єдиного майнового комплексу, прямої вказівки про необхідність розміщення всього обсягу претензійно-позовної роботи щодо об`єкта приватизації за весь період його існування норми чинного законодавства не містять.

Посилаючись на відсутність законодавчої можливості у потенційного покупця залучити фахівця у галузі будівництва для дослідження об`єкта приватизації, позивач не зважив на наявність інших законних способів проведення самостійного дослідження майна, якими він скористався вже тільки після проведення електронного аукціону, знехтувавши їх результативністю своєчасно.

Вибірково цитуючи постанови Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 910/2022/19 та від 08.02.2022 у справі № 906/1516/20, позивач не вдався до аналізу обставин зазначених справ та розглядуваної справи на предмет їх релевантності, відсутність якої виключає застосування висновків суду касаційної інстанції у порядку ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до спірних правовідносин.

5. Отже, за висновками місцевого господарського суду, обмежене сприйняття інформації про об`єкт приватизації та передчасне нівелювання належної перевірки у будь-який законний спосіб усіх характеристик цього об`єкта нерухомості потенційним покупцем - юридичною особою, підприємницька діяльність якої заснована, зокрема, на принципі власного комерційного ризику, не може бути підставою перекладення на відповідачів відповідальності за наслідки самостійно прийнятого позивачем рішення щодо участі в аукціоні, як і правовою підставою для визнання результатів електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" № SPE001-UA-20221123-93262, що відбувся 15.12.2022, оформлених протоколом, сформованим 15.12.2022, недійсними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

6. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/14870/22, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імперія-Буд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане повністю вказане рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

7. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, на те, що:

- суд першої інстанції, маючи правову позицію позивача щодо встановлених преюдиційних фактів не навів у судовому рішенні оцінки щодо наявності/відсутності преюдиції. Тобто правова позиція позивача не знайшла взагалі відображення в судовому рішенні, що оскаржується. Натомість суд в оскаржуваному рішенні дійшов лише висновку про необов`язковість Фонду державного майна України зазначати відомості щодо судової справи № 910/11091/21 в інформаційному повідомленні щодо майна, яке входить до складу єдиного майнового комплексу;

- за доведеності доказами (преюдиційні факти, встановлені в іншій справі) протилежного, Фонд державного майна України не мав підстав вказувати як "Адміністративну будівлю" об`єкт нерухомості, який нею не є за функціональним призначенням (п. 24 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації (далі - Порядок)); таке інформування Фондом державного майна України становить недостовірну інформацію про об`єкт приватизації, що прямо порушує також і ч. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" внаслідок дій Фонду державного майна України;

- висновок суду першої інстанції, що кожен може до проведення аукціону ознайомитись з об`єктом приватизації, наявність заяви про ознайомлення з об`єктом приватизації позивача, не доводять, що позивач у повній мірі ознайомився з об`єктом приватизації і з усіма прихованими недоліками його складових частин, оскільки позивач керувався виключно відомостями і документами, наданими продавцем. Також подібні висновки суду не спростовують факту умисного приховування продавцем (Фондом державного майна України) дійсного стану об`єкта продажу шляхом публікації повідомлення про функціональне використання нерухомого майна за призначенням "як адмінбудівлі" (за одночасного усвідомлення про неможливість його експлуатації);

- за обставин невигідного положення покупця з одночасним законодавчим врегулюванням процедури приватизації та її порушення Фондом державного майна України, рішення суду першої інстанції суперечить також висновкам, викладеним в аналогічних справах, які висловлені Верховним судом.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

8. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали справи № 910/14870/22 передані колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14870/22.

10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імперія-Буд " на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/14870/22; розгляд апеляційної скарги призначено на 27.02.2024 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 12.02.2024.

Позиції учасників справи

11. Відповідачі та третя особа не скористалися своїм правом, відзиви на апеляційну скаргу не подали, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду.

Явка представників учасників справи

12. У судове засідання 27.02.2024 з`явились представники позивача та відповідача-1.

13. Представники відповідача-2 та третьої особи в судове засідання 27.02.2024 не з`явились.

14. Усі учасники справи були належним чином повідомлені судом про дату, час і місце судового засідання.

15. Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а нез`явлення в судове засідання представників відповідача-2 та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників відповідача-2 та третьої особи.

16. Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

17. Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

18. Згідно з наказом Фонду державного майна України від 20.11.2019 № 1140 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 № 1637 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році" (із змінами) Державне підприємство "Дніпропертровськавтотранссервіс" було включене до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації як єдиний майновий комплекс у 2019 році.

19. Наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" приватизацію вказаного єдиного майнового комплексу продовжено.

20. Наказом Фонду державного майна України від 18.11.2022 № 1424 затверджено протокол № 2 засідання аукціонної комісії з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропертровськавтотранссервіс", додатком до якого є інформаційне повідомлення про продаж об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропертровськавтотранссервіс".

21. 07.12.2022 потенційним покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імперія-Буд", було подано заяву про намір прийняти участь в аукціоні № SPE001-UA-20221123-93262 щодо об`єкта приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропертровськавтотранссервіс", в якій заявник одночасно підтверджував факт його ознайомлення з об`єктом приватизації.

22. 15.12.2022 відбувся електронний аукціон № SPE001-UA-20221123-93262 з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропертровськавтотранссервіс" за адресою: 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23. За результатами аукціону, оформленими протоколом № SPE001-UA-20221123-93262 від 15.12.2022, підписаним позивачем, переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імперія-Буд".

23. Як вбачається з наявного у матеріалах справи інформаційного повідомлення про продаж об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс", у розділі "Відомості про об`єкт (нерухоме майно)" вказано таке:

- адміністративна будівля літ. А-9, а-1, адреса розташування: м. Дніпро, вул. Шевченка, 32, загальна площа 3 345,1 м кв., реєстраційний номер 34315972, функціональне використання - адміністративна будівля, підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності від 04.05.2012 САЕ № 314840, форма власності та власник - держава в особі Міністерства інфраструктури України;

- трансформаторна підстанція літ. Б-1, адреса розташування: м. Дніпро, вул. Шевченка, 32, загальна площа 67,3 м кв. (площа забудови), реєстраційний номер 34315972, функціональне використання - допоміжна будівля, підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності від 04.05.2012 САЕ № 314840, форма власності та власник - держава в особі Міністерства інфраструктури України.

24. У розділі "Інформація про земельну ділянку" інформаційного повідомлення про продаж об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" зазначено: адреса розташування - м. Дніпро, вул. Шевченка, 32, площа земельної ділянки - 0,1377 га, кадастровий номер земельної ділянки - 1210100000:02:393:0061, цільове призначення земельної ділянки - для державного управління та місцевого самоврядування, форма власності, підстава на право користування земельною ділянкою, інформація про обтяження - комунальна власність, право постійного користування земельною ділянкою належить прокуратурі Дніпропетровської області, охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи.

25. У розділі "Інформація про договори оренди, укладені щодо об`єкта" інформаційного повідомлення про продаж об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" зазначено: договори оренди відсутні.

26. Також, в інформаційному повідомленні про продаж об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" зазначено, що на балансі Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" відсутні об`єкти, що не підлягають приватизації.

27. При цьому відповідачем-1 відповідно до вимог чинного законодавства в інформаційному повідомленні про продаж об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" зазначено час і місце можливого проведення огляду об`єкта приватизації, відповідальних за такий огляд осіб та їх контакті дані, чим забезпечено можливість безпосереднього фізичного доступу до об`єкта приватизації з метою подальшого виваженого прийняття рішення щодо участі в електронному аукціоні.

28. Крім цього, як слідує з пояснень відповідача-1 та не заперечується позивачем, з метою максимального розкриття інформації щодо об`єкта приватизації Фондом державного майна України одночасно з оголошенням аукціону всім зацікавленим особам було надано доступ до віртуальних кімнат даних (ВКД) об`єктів, що включають наявні установчі, дозвільні, організаційні, операційні, претензійно-позовні та правовстановлюючі документи, документи з праці, фінансову звітність та договори, фотографічне зображення об`єкта тощо.

29. Заперечення проти достовірності опублікованої Фондом державного майна України інформації стосовно адмінбудівлі, яка входить до складу єдиного майнового комплексу, не стосуються розміщення зареєстрованого об`єкта нерухомості в натурі, а зводяться до незазначення відомостей про її аварійний стан відповідачем-1 у розділі "Відомості про об`єкт (нерухоме майно)" інформаційного повідомлення. При цьому позивач стверджував, що з розміщеної у ВКД довідки балансоутримувача слідує, що стосовно майна, яке входить до складу єдиного майнового комплексу, відкритих судових спорів та проваджень немає, у той час як інформація про справу № 910/11091/21, розглядувану господарськими судами у липні 2021 року - липні 2022 року, у межах якої досліджувалася аварійність спірної адмінбудівлі, у ВКД не містилася. Натомість, із наявних у ВКД фотографічних зображень вказаного об`єкта нерухомості неможливо встановити його дійсний стан та придатність до подальшого функціонального використання. Візуальний огляд об`єкта малої приватизації, у тому числі й спірної адмінбудівлі, представником позивача означеної можливості також не забезпечує, враховуючи, що відповідні висновки може зробити лише фахівець у галузі будівництва. Тому "свій вибір щодо участі в аукціоні відносно об`єкта приватизації позивач сформував, сподіваючись виключно на добропорядність відповідача-1", а підтвердження факту ознайомлення з об`єктом приватизації у заяві від 07.12.2022 зробив формально, на виконання Порядку та вимог чинного законодавства.

30. Стосовно наведених доводів позивача місцевий суд зазначив таке.

31. Як слідує зі змісту п. 23, 24 Порядку, розміщення інформаційного повідомлення щодо об`єкта приватизації Фондом державного майна України має місце винятково в інформаційних цілях, тобто з метою доведення до відома потенційних покупців, серед іншого, стислих відомостей про об`єкт приватизації, належний обсяг яких визначний на нормативному рівні, тоді як задля спрощення доступу потенційних покупців до детальнішої інформації про кількісні та якісні характеристики об`єкта приватизації є кімнати віртуальних даних, а також повинна забезпечуватися можливість фізичного доступу до об`єкта приватизації.

32. Судом встановлено, що Фонд державного майна України в межах та на виконання свого обов`язку в опублікованому інформаційному повідомленні надав потенційним покупцям інформацію про об`єкт приватизації у стислому вигляді, виходячи з того обсягу, що вимагається за обов`язкове чинним Порядком, забезпечивши водночас будь-кому з них, у тому числі й позивачу, можливість реалізації права заздалегідь до проведення аукціону отримати детальнішу інформацію щодо характеристик цього об`єкта як через доступ до ВКД, так і шляхом безпосереднього огляду об`єкта приватизації.

33. Водночас, враховуючи, що поняття "повноти", "достатності" та "вичерпності" відомостей носять суб`єктивний характер, потенційний покупець не обмежений у праві ще до початку аукціону проводити й власне дослідженнях майна, яке реалізується, у будь-який інший законний спосіб, у тому числі й шляхом перевірки інформації про нього у відповідних державних реєстрах та інших відкритих джерелах інформації.

34. Тобто безпосередня реалізація права на отримання детальної інформації стосовно кількісних, якісних та інших характеристик об`єкта приватизації та ступінь її повноти здійснюється і залежить уже від суб`єктивної волі та активних дій винятково самого потенційного покупця.

35. І саме на таких комплексних дослідженнях та оцінках наданих Фондом державного майна України відомостей та власних джерел інформації стосовно об`єкта приватизації, як проявах розумної обачності, й повинно ґрунтуватися самостійно прийняте потенційним покупцем рішення про участь в електронному аукціоні. Адже потенційний покупець, будучи юридичною особою, підприємницька діяльність якої заснована, зокрема, на принципі власного комерційного ризику, самостійно нестиме відповідальність за наслідки будь-якого свого рішення.

36. Натомість, у намаганнях перекласти відповідальність за рішення про участь у спірному електронному аукціоні на відповідача-1, позивач вдався до твердження про наявний обов`язок Фонду державного майна України як органу приватизації та організатора аукціону перевіряти надану балансоутримувачем інформацію, проводити інвентаризацію та оцінку майна, чого останнім виконано не було.

37. Разом із тим, п. 7-4 розділу V Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" установлено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану під час приватизації єдиного майнового комплексу підприємства складаються переліки об`єктів нерухомого майна та транспортних засобів, які перебувають на балансі такого підприємства (за наявності). Аудит, екологічний аудит, інвентаризація, оцінка об`єкта приватизації (його складових) не здійснюються.

38. Наводячи аргумент про нерозміщення Фондом державного майна України у ВКД відомостей щодо судової справи № 910/11091/21, розглядуваної у липні 2021 року - липні 2022 року, в межах якої досліджувалася аварійність спірної адмінбудівлі, позивач залишив поза увагою, що за відсутності поточних судових спорів та проваджень щодо майна, котре входить до складу єдиного майнового комплексу, прямої вказівки про необхідність розміщення всього обсягу претензійно-позовної роботи щодо об`єкта приватизації за весь період його існування норми чинного законодавства не містять.

39. Посилаючись на відсутність законодавчої можливості у потенційного покупця залучити фахівця у галузі будівництва для дослідження об`єкта приватизації, позивач не зважив на наявність інших законних способів проведення самостійного дослідження майна, якими він скористався вже тільки після проведення електронного аукціону, знехтувавши їх результативністю своєчасно.

40. Вибірково цитуючи постанови Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 910/2022/19 та від 08.02.2022 у справі № 906/1516/20, позивач не вдався до аналізу обставин зазначених справ та розглядуваної справи на предмет їх релевантності, відсутність якої виключає застосування висновків суду касаційної інстанції у порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України до спірних правовідносин.

41. Отже, за висновками суду, обмежене сприйняття інформації про об`єкт приватизації та передчасне нівелювання належної перевірки у будь-який законний спосіб усіх характеристик цього об`єкта нерухомості потенційним покупцем - юридичною особою, підприємницька діяльність якої заснована, зокрема, на принципі власного комерційного ризику, не може бути підставою перекладення на відповідачів відповідальності за наслідки самостійно прийнятого позивачем рішення щодо участі в аукціоні, як і правовою підставою для визнання результатів електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" № SPE001-UA-20221123-93262, що відбувся 15.12.2022, оформлених протоколом, сформованим 15.12.2022, недійсними.

42. Враховуючи відмову в позові в частині визнання результатів електронного аукціону недійсними, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення гарантійного внеску у сумі 1 068 600,00 грн, заявлена ним як похідна, задоволенню також не підлягає.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

43. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна регулюються Законом України від 18.01.2018 № 2269-VIIІ "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон № 2269-VIIІ).

44. Пунктом 22 статті першої Закону № 2269-VIII визначено, що приватизація державного або комунального майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

45. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 затверджено Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації (Порядок).

46. Згідно з наказом Фонду державного майна України від 20.11.2019 № 1140 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 № 1637 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році" (із змінами) Державне підприємство "Дніпропертровськавтотранссервіс" було включене до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації як єдиний майновий комплекс у 2019 році.

47. Наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" приватизацію вказаного єдиного майнового комплексу продовжено.

48. Наказом Фонду державного майна України від 18.11.2022 № 1424 затверджено протокол № 2 засідання аукціонної комісії з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропертровськавтотранссервіс", додатком до якого є інформаційне повідомлення про продаж об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс".

49. Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону № 2269-VІІІ основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику.

50. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 2269-VІІІ Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.

51. Згідно із ч. 2 ст. 7 Закону № 2269-VІІІ державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження:

- затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації;

- класифікують об`єкти приватизації відповідно до цього Закону;

- приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством;

- змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;

- здійснюють повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації;

52. Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону № 2269-VІІІ ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.

53. Частиною сьомою статті 11 Закону № 2269-VІІІ передбачено можливість подання до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, потенційними покупцями у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.

54. 07.12.2022 потенційним покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імперія-Буд", було подано заяву про намір прийняти участь в аукціоні № SPE001-UA-20221123-93262 щодо об`єкта приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропертровськавтотранссервіс", в якій заявник одночасно підтверджував факт його ознайомлення з об`єктом приватизації.

55. 15.12.2022 відбувся електронний аукціон № SPE001-UA-20221123-93262 з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропертровськавтотранссервіс" за адресою: 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23. За результатами аукціону, оформленими протоколом № SPE001-UA-20221123-93262 від 15.12.2022, підписаним позивачем, переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імперія-Буд".

56. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що суд першої інстанції, маючи правову позицію позивача щодо встановлених преюдиційних фактів, не навів у судовому рішенні оцінки щодо наявності/відсутності преюдиції. Тобто правова позиція позивача не знайшла взагалі відображення в судовому рішенні, що оскаржується. Натомість суд в оскаржуваному рішенні суд дійшов лише висновку про необов`язковість Фонду державного майна України зазначати відомості щодо судової справи № 910/11091/21 в інформаційному повідомленні щодо майна, яке входить до складу єдиного майнового комплексу.

57. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

58. Згідно з правовим висновком, що міститься в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву стабільність судового акта, який набрав законної сили. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

59. Колегія суддів зазначає, що в даній справі преюдиційність фактів, встановлених у постанові у справі № 910/11091/21, мала б значення, якби обов`язковість зазначення про існування такого рішення була визначена для відповідача-1 як умова для проведення електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262.

60. Однак, як правильно вказав місцевий господарський суд, за відсутності поточних судових спорів та проваджень щодо майна, котре входить до складу єдиного майнового комплексу, прямої вказівки про необхідність розміщення всього обсягу претензійно-позовної роботи щодо об`єкта приватизації за весь період його існування норми чинного законодавства не містять.

61. Також, судом першої інстанції слушно зауважено, що Фонд державного майна України у межах та на виконання свого обов`язку в опублікованому інформаційному повідомленні надав потенційним покупцям інформацію про об`єкт приватизації у стислому вигляді, виходячи з того обсягу, що вимагається за обов`язкове чинним Порядком, забезпечивши водночас будь-кому з них, у тому числі й позивачу, можливість реалізації права заздалегідь до проведення аукціону отримати детальнішу інформацію щодо характеристик цього об`єкта як через доступ до ВКД, так і шляхом безпосереднього огляду об`єкта приватизації.

62. Це свідчить про те, що відповідач-1 надав всю обов`язкову інформацію для проведення аукціону, а тому всі, на думку позивача, "преюдиційні факти" мали досліджуватися позивачем ще до подання заяви на участь в аукціоні.

63. Колегія суддів наголошує, що доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень є загальнодоступним, відтак позивач як суб`єкт господарювання, який самостійно розраховує ризики своїх дій чи бездіяльності, мав змогу перевірити вказаний реєстр на предмет наявності чи відсутності судових рішень стосовно об`єкта приватизації, результати електронного аукціону з продажу якого є предметом розгляду даної справи.

64. Відтак незазначення відповідачем-1 про обставини, встановлені у справі № 910/11091/21, не є підставою для визнання недійсними результатів спірного електронного аукціону, позаяк така інформація не є обов`язковою згідно з Порядком.

65. Що стосується тверджень позивача про те, що висновок суду першої інстанції, що кожен може до проведення аукціону ознайомитись з об`єктом приватизації, наявність заяви про ознайомлення з об`єктом приватизації позивача не доводять, що позивач у повній мірі ознайомився з об`єктом приватизації і з усіма прихованими недоліками його складових частин, оскільки позивач керувався виключно відомостями і документами, наданими продавцем, крім того, подібні висновки суду не спростовують факту умисного приховування продавцем (Фондом державного майна України) дійсного стану об`єкта продажу шляхом публікації повідомлення про функціональне використання нерухомого майна за призначенням "як адмінбудівлі" (за одночасного усвідомлення про неможливість його експлуатації), колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

66. Твердження позивача про те, що "свій вибір щодо участі в аукціоні відносно об`єкта приватизації він сформував, сподіваючись виключно на добропорядність відповідача-1", а підтвердження факту ознайомлення з об`єктом приватизації у заяві від 07.12.2022 зробив формально, на виконання порядку та вимог чинного законодавства - підтверджують лише дійсну волю позивача, разом із тим, він жодним чином не був позбавлений права досконально дослідити об`єкт приватизації, а його "сподівання" та "формальність" відносяться до ризиків підприємницької діяльності і не можуть бути підставою для визнання недійсними результатів електронного аукціону.

67. Відповідно до ст. 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності, серед інших, є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

68. У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.

69. Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб`єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.

Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/17876/19.

70. Колегія суддів зазначає, що позивач шляхом вільного волевиявлення взяв на себе ризик настання обставин, що виникли як до, так і після визначення його переможцем електронного аукціону.

71. Також, колегія суддів наголошує, що ризик несприятливих наслідків ведення господарської діяльності позивача не може бути перекладений на відповідача-1.

72. Як правильно зауважив місцевий господарський суд, для спрощення доступу потенційних покупців до детальнішої інформації про кількісні та якісні характеристики об`єкта приватизації є кімнати віртуальних даних, а також повинна забезпечуватися можливість фізичного доступу до об`єкта приватизації.

73. Фонд державного майна України у межах та на виконання свого обов`язку в опублікованому інформаційному повідомленні надав потенційним покупцям інформацію про об`єкт приватизації у стислому вигляді, виходячи з того обсягу, що вимагається за обов`язкове чинним Порядком, забезпечивши водночас будь-кому з них, у тому числі й позивачу, можливість реалізації права заздалегідь до проведення аукціону отримати детальнішу інформацію щодо характеристик цього об`єкта як через доступ до ВКД, так і шляхом безпосереднього огляду об`єкта приватизації.

74. Водночас, враховуючи, що поняття "повнота", "достатність" та "вичерпність" відомостей носять суб`єктивний характер, потенційний покупець не обмежений у праві ще до початку електронного аукціону проводити й власне дослідження майна, яке реалізується, у будь-який інший законний спосіб, у тому числі й шляхом перевірки інформації про нього у відповідних державних реєстрах та інших відкритих джерелах інформації.

75. Тобто безпосередня реалізація права на отримання детальної інформації стосовно кількісних, якісних та інших характеристик об`єкта приватизації та ступінь її повноти здійснюється і залежить уже від суб`єктивної волі та активних дій винятково самого потенційного покупця.

76. І саме на таких комплексних дослідженнях та оцінках наданих Фондом державного майна України відомостей та власних джерел інформації стосовно об`єкта приватизації, як проявах розумної обачності, й повинно ґрунтуватися самостійно прийняте потенційним покупцем рішення про участь в електронному аукціоні. Адже потенційний покупець, будучи юридичною особою, підприємницька діяльність якої заснована, зокрема, на принципі власного комерційного ризику, самостійно нестиме відповідальність за наслідки будь-якого свого рішення.

77. Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, про те, що обмежене сприйняття інформації про об`єкт приватизації та передчасне нівелювання належної перевірки у будь-який законний спосіб усіх характеристик цього об`єкта нерухомості потенційним покупцем - юридичною особою, підприємницька діяльність якої заснована, зокрема, на принципі власного комерційного ризику, не можуть бути підставою для перекладення на відповідачів відповідальності за наслідки самостійно прийнятого позивачем рішення щодо участі в аукціоні, як і правовою підставою для визнання результатів електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" № SPE001-UA-20221123-93262, що відбувся 15.12.2022, оформлених протоколом, сформованим 15.12.2022, недійсними.

78. Із зазначених підстав також необґрунтованими є доводи позивача про те, що Фонд державного майна України не мав підстав вказувати як "Адміністративну будівлю" об`єкт нерухомості, який нею не є за функціональним призначенням та про те, що таке інформування Фондом державного майна України становить недостовірну інформацію про об`єкт приватизації.

79. Також, колегія суддів критично ставиться до тверджень позивача, що за обставин невигідного положення покупця з одночасним законодавчим врегулюванням процедури приватизації та її порушення Фондом державного майна України, рішення суду першої інстанції суперечить також висновкам, викладеним в аналогічних справах, які висловлені Верховним Судом.

80. Так, позивач не довів, яким чином відповідач-1 порушив процедуру приватизації, оскільки встановлені місцевим господарським судом обставини свідчать, що відповідач-1 дотримався всіх вимог, необхідних для підготовки та проведення електронного аукціону, зокрема, як вже зазначалося, Фонд державного майна України в межах та на виконання свого обов`язку в опублікованому інформаційному повідомленні надав потенційним покупцям інформацію про об`єкт приватизації у стислому вигляді, виходячи з того обсягу, що вимагається за обов`язкове чинним Порядком, забезпечивши водночас будь-кому з них, у тому числі й позивачу, можливість реалізації права заздалегідь до проведення аукціону отримати детальнішу інформацію щодо характеристик цього об`єкта як через доступ до ВКД, так і шляхом безпосереднього огляду об`єкта приватизації.

81. Водночас, колегія суддів критично ставиться до тверджень скаржника про "невигідне положення покупця", оскільки позивачем не наведено жодної норми закону, яка б свідчила, що права позивача як учасника спірного аукціону якось притіснялися чи дискримінували його.

82. По суті, твердження позивача про невигідне положення покупця є припущенням, а як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.07.2021 у справі № 916/2586/20, під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

83. Посилання на аналогію у справах Верховного Суду також є недоречним, зокрема:

- у справі № 910/4842/20 встановлено, що Фондом державного майна України приховано інформацію про те, що на продаж було виставлено лише частину нежитлових приміщень під літ. 2-А за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 24а, а також не повідомлено інформацію про наявне зареєстроване право власності третіх осіб (ДП "БК"Укрбуд") на частину приміщення, що входить до складу єдиного майнового комплексу ДП "ЛьвівбудмНДІпроект";

- у справі № 906/1516/20 предметом позову є визнання недійсним акта про непідписання переможцем електронного аукціону договору купівлі-продажу;

- у справі № 910/6360/20 предметом судового розгляду є вимога позивача щодо стягнення сплаченого з метою участі в аукціоні гарантійного внеску, результати якого були визнані судом недійсними.

84. В апеляційній же скарзі у даній справі скаржник зазначає, що Фонд державного майна України зобов`язаний був повідомити про встановлені обставини у справі № 910/11091/21, що, як вже було встановлено, він не зобов`язаний був робити.

85. Колегія суддів зазначає, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

86. На цьому наголосив також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/8358/19.

87. Щодо визначення подібності правовідносин колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

88. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

89. Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16).

90. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

91. За таких обставин, посилання апелянта на висновки щодо застосування норм права, викладені у справах № 910/4842/20, № 906/1516/20 та № 910/6360/20, є недоречними.

92. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/14870/22 законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його зміни або скасування.

93. З іншого боку, судом першої інстанції вже було надано позивачу вичерпну відповідь на всі істотні питання стосовно кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не містять нових обставин, тому колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає необхідності в тому, щоб детально відповідати на кожен довід.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

94. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

95. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

96. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/14870/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

97. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імперія-Буд" відсутні.

Судові витрати

98. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імперія-Буд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/14870/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з перебуванням суддів Демидової А.М., Владимиренко С.В., Ходаківської І.П. з 04.03.2024 по 08.03.2024 (включно) у відпустці повний текст постанови складено та підписано у перший робочий день після їх виходу з відпустки - 11.03.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська