Ухвала

від 12.03.2024 по справі 465/8618/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/8618/23

1-кп/465/688/24

У Х В А Л А

судового засідання

12.03.2024 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката: ОСОБА_5 ,

представника потерпілого, цивільного позивача: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Львові матеріали кримінального провадження № 62023140110000053 від 30.01.2023 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гніздичів Жидачівського району Львівської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4 ст.425, ч.5 ст.407 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.425, ч.5 ст.407 КК України.

Прокурор звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, аргументуючи свої вимоги тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та при подальшому його продовженні судом, що повністю виправдовують продовження терміну дії обвинуваченому ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою. Наголосив, що строк тримання обвинуваченого під вартою завершується 17.03.2024 року, судовий розгляд кримінального провадження не завершено, на даний час суд ще не перейшов до безпосереднього дослідження доказів у справі, тому просив клопотання задоволити, продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів з можливістю альтернативного внесення застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805200 грн.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора заперечила, зазначивши, що обвинувачений наміру ухилятися від суду не має, ризики, на які посилається сторона обвинувачення, можуть бути мінімізовані шляхом надання можливості ОСОБА_4 продовжувати військову службу, що передбачатиме постійне перебування останнього під наглядом командування. Крім цього, наголосила на тому, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має сім`ю, одружений, на його утриманні перебуває малолітня дитина, що свідчить про наявність в обвинуваченого міцних соціальних зв`язків. Також просила врахувати, що обвинувачений планує продовжувати військову службу, може бути корисним для держави в умовах воєнного стану як особа, що має відповідну військову підготовку і готова здійснювати захист України. За таких обставин захисник вважає, що до ОСОБА_4 можливо і доцільно обрати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Водночас, у разі іншого рішення суду і продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, адвокат клопотала про зменшення альтернативного розміру застави для того, щоб такий не становив надмірного тягаря для обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 позицію свого захисника підтримав.

Представник потерпілого клопотання прокурора підтримала, вважаючи наявними підстави для тримання обвинуваченого під вартою.

Заслухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненнізлочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.

За змістом ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При розгляді клопотання суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_4 , які відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких, суворість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, стан здоров`я обвинуваченого, обставини, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпали, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а також у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, санкція статті якого передбачає можливість застосування покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. З огляду на встановлені обставини при розгляді клопотання, суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливості ухилення обвинуваченого від суду та впливу на свідків та потерпілу. Зазначені ризики не зменшилися.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.

Також у своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Суд наголошує, що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, не є єдиним критерієм, який враховується при прийнятті рішення про необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому, заслуговують на увагу доводи обвинувача про те, що існує реальний ризик можливості втечі обвинуваченого за кордон, у разі звільнення останнього з-під варти, враховуючи, що місце служби обвинуваченого перебуває поруч із державним кордоном України з Республікою Польща та за час служби ОСОБА_4 набув необхідних навиків та зв`язків, які можуть сприяти йому у незаконному виїзді за межі території України.

Також не може залишатися поза увагою суду те, що після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинувачений володіє анкетними даними свідків та представників потерпілого, а тому, будучи на волі, може у своїх інтересах незаконно на них впливати з метою зміни раніше наданих викривальних показань або відмови від них.

З урахуванням наведеного, а також з огляду на наявність в обвинуваченого, як військовослужбовця, військових навиків, в тому числі поводження зі зброєю, що становить ризик можливості вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, позиція прокурора у поданому клопотанні про наявність ризиків, визначених п.п.1, 3, 4 ,5 ч.1 ст.177 КПК України, є обґрунтованою.

Обставин, які б могли свідчити про те, що такі ризики на час розгляду клопотання зменшилися або після постановлення судом ухвали від 23.11.2023 року про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу мінімізовані чи відпали, на даний час не встановлено і такі відсутні.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з огляду на вищенаведене, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто, застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

У ході судового розгляду з`ясовано, що вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування, жодних заборон застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за станом його здоров`я на даний час немає.

Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання у разі визнання винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.425, ч.5 ст.407 КК України, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, а також особу обвинуваченого, вік, стан його здоров`я та стадію розгляду кримінального провадження, суд визнає обґрунтованим клопотання прокурора та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з альтернативною можливістю внесення застави.

Що стосується розміру застави та наполягань сторони захисту на необхідності зменшення такого, то суд приймає до уваги те, що інститут альтернативної застави не є формальним, а слугує для особи, яка утримується під вартою, законодавчо визначеною гарантією можливості заміни попереднього ув`язнення на заставу. При цьому, застосування застави не може бути спрямоване на створення таких умов, за яких особа завідомо (в силу свого матеріального становища, стану здоров`я, скрутних життєвих обставин тощо) буде позбавлена можливості внести визначений судом розмір застави і в очах стороннього спостерігача така застава сприйматиметься атрибутивно, тобто як така, що не спрямована на дійсне її застосування. В контексті наведеного поза увагою суду не може залишатися те, що сім`я ОСОБА_4 жила в основному за рахунок його доходів, як військовослужбовця, і на даний час внаслідок перебування ОСОБА_4 під вартою не має стабільних доходів. Також суд враховує, що дружина обвинуваченого навчається, на її утриманні перебуває їх спільний з обвинуваченим малолітній син ОСОБА_7 , 2021 року народження, матеріально їх забезпечувати допомагає матір обвинуваченого, яка є учасником бойових дій та не має засобів для повноцінного утримання себе та сім`ї сина.

За наведених обставин, з метою реального гарантування обвинуваченому його процесуальних прав, зокрема щодо визначення релевантного розміру альтернативної застави, беручи до уваги стадію, на якій перебуває розгляд кримінального провадження, попередню тривалість тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту в частині наявності підстав для зменшення раніше визначеного альтернативного розміру застави.

З огляду на це, керуючись ст.ст.177,178,183,197,199,331КПК України,суд -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задоволити частково.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4 ст.425, ч.5 ст.407 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 10 травня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_4 альтернативну заставу у сумі 150 (ста п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисяч двісті) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, IBAN:UA598201720355219002000000757, ЄДРПОУ 26306742, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ст.194КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за викликом прокурора чи суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту (смт. Гніздичів Стрийського району Львівської області), в якому він проживає, без дозволу прокурора чи суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування із свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України, має бути наданий уповноваженій службовій особі Львівської установи виконання покарання (№19) УДПтСУ у Львівській області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , підтриманого обвинуваченим ОСОБА_4 , про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший вид, не пов`язаний із обмеженням особистої свободи особи, відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань № 19" для виконання.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду на протязі семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, - з часу вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1