Постанова

від 11.03.2024 по справі 910/16954/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року

м. Київ

Справа № 910/16954/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 (колегія суддів: Агрикова О. В., Мальченко А. О., Скрипка І. М.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 (суддя Паламар П. І.) у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» до відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпромсервіс»; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоксленд»; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Пайнлайн»; 5) приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик Марії Олексіївни; 6) Державного підприємства «Сетам» про визнання договорів, акта прийому-передачі об`єктів, електронних торгів, свідоцтва про право власності недійсними, скасування рішень державного реєстратора, застосування наслідків недійсності правочинів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи у суді першої інстанції

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» (далі - ОСББ «Добробут») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просило:

- визнати недійсним договір про реалізацію проекту капітального ремонту від 22.02.2011, укладеного між Дочірнім підприємством «ЕКОС» Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», Публічним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елітпромсервіс»;

- визнати недійсним акт приймання-передачі об`єктів до договору про реалізацію проекту капітального ремонту від 22.02.2011, складений між Дочірнім підприємством «ЕКОС» Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», Публічним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елітпромсервіс»;

- скасувати реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпромсервіс» на нежитлову будівлю загальною площею 863, 5 кв. м на вул. Драйзера Теодора, буд. 5, літера «Б», у м. Києві; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2573116380000; номер запису про право власності: 46502899, здійснену за рішенням приватного нотаріуса Бєлломі О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63230336 від 03.02.2022;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18.02.2022, підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елітпромсервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоксленд», посвідчений приватним нотаріусом Каравай Н. В.;

- скасувати реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоксленд» на нежитлову будівлю загальною площею 863, 5 кв. м, розташовану на вул. Драйзера Теодора, буд. 5, літера «Б», у м. Києві; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2573116380000; номер запису про право власності: 46782339, здійснену за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 63546861 від 18.02.2022, приватного нотаріуса Каравай Н.В.;

- визнати недійсними електроні торги, що відбулися 19.10.2022, номер лоту 517390, щодо продажу нежитлової будівлі загальною площею 863, 5 кв. м, розташованої на вул. Драйзера Теодора, буд.5, літера «Б», у м. Києві;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 08.11.2022, видане приватним нотаріусом Івченко А. В., зареєстроване в реєстрі за номером 105 на підставі акта про проведені електронні торги за фіксованою ціною від 02.11.2022, складеного приватним виконавцем Фесик М. О.;

- скасувати реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Пайнлайн» на нежитлову будівлю загальною площею 863, 5 кв. м, розташовану на вул. Драйзера Теодора, буд. 5, літера «Б», у м. Києві; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2573116380000; номер запису про право власності: 48369767, здійснену за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65396501 від 08.11.2022, приватного нотаріуса Івченко А. В.;

- застосувати наслідки недійсності правочинів;

- стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача всі судові витрати у справі.

На обґрунтування заявлених вимог зазначено, що співвласники житлового будинку № 5 на вулиці Драйзера Теодора у місті Києві незаконно позбавлені права володіння нежитловим приміщенням у цьому будинку.

06.11.2023 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху з підстав недотримання позивачем пункту 4 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме: у частині вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів позивач не визначив конкретних правових наслідків недійсності, які підлягають застосуванню судом. Крім того, зазначена вимога не була оплачена судовим збором, розмір якого, як зазначив суд першої інстанції, необхідно розраховувати залежно від обраного позивачем наслідку недійсності правочину.

10.11.2023 позивач на виконання ухвали від 06.11.2023 подав заяву про усунення недоліків, в якій зазначив вимогу про застосування таких наслідків недійсності правочину як повернення всього в первинний стан, а також додав до заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2 684 грн.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

20.11.2023 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про повернення позовної заяви.

Ухвала мотивована тим, що в установлений строк позивач недоліки позовної заяви не усунув, а саме: не уточнив зміст вимог щодо застосування наслідків недійсності правочинів.

Місцевий господарський суд зазначив, що зміст заяви про усунення недоліків не дає можливості з`ясувати конкретний зміст його вимог до відповідача.

Північний апеляційний господарський суд 11.01.2024 прийняв постанову про залишення цієї ухвали без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що невизначення конкретних правових наслідків недійсності, які підлягають застосуванню судом, в цьому випадку є підставою для повернення позовної заяви. До того ж, оскільки позивачем не визначено конкретних правових наслідків недійсності правочинів, які підлягають застосуванню судом, господарський суд також позбавлений можливості встановити правильну ставку судового збору за таку вимогу.

Північний апеляційний господарський суд зазначив, що суд першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі повинен надавати оцінку доказам, доданих до позовної заяви, саме з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, на що і було вказано позивачеві в ухвалі від 06.11.2023 про залишення позовної заяви без руху.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСББ «Добробут» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, а справу - передати на розгляд до суду першої інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що під час підготовчого засідання позивач міг би уточнити позовні вимоги, однак місцевий господарський суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, чим грубо порушив право позивача на звернення до суду.

Підставою касаційного оскарження судових рішень є порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Відповідачі не скористалися правом на подання відзивів на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, форма та зміст якої визначаються статтею 162 ГПК України.

Так, згідно із частиною першою статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За змістом пункту 4 частини третьої цієї ж статті позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 174 ГПК України).

Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 42 ГПК України).

Частиною четвертою статті 174 ГПК України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.

Підставою для залишення без руху позовної заяви ОСББ «Добробут» було те, що разом з вимогами про визнання недійсними декількох правочинів у цій позовній заяві була заявлена вимога про застосування наслідків недійсності правочинів без визначення конкретних правових наслідків, які підлягають застосуванню судом.

При цьому позивач просив визнати недійсними декілька правочинів, учасником яких він не був.

Суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що згідно із частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається із оскаржуваних судових рішень, позивач не виконав вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, оскільки формально зазначивши у заяві про усунення недоліків позовної заяви вимогу про повернення усього у первинний стан, позивач так і не вказав, які конкретні правові наслідки недійсності декількох правочинів він просить застосувати.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 162 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

У статті 4 цього Закону визначені ставки судового збору, які диференційовані залежно від заявленої вимоги - майнового (стягнення коштів, витребування майна тощо) чи немайнового (визнання правочину недійсним, скасування акта тощо) характеру.

При цьому згідно з частиною третьою статті 6 Закон України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

До заяви про усунення недоліків позовної заяви позивач додав документ про сплату судового збору у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, а саме у розмірі 2 684 грн.

Оскільки позивач не визначив конкретних правових наслідків недійсності декількох правочинів, які підлягають застосуванню судом, суд першої інстанції також був позбавлений можливості визначити правильну ставку судового збору за такі вимоги.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що невиконання позивачем вимог процесуального законодавства, зокрема, пункту 4 частини третьої статті 162 ГПК України та неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, є підставою для повернення позовної заяви відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

Зважаючи на те, що доводи скаржника не підтвердилися, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач