Рішення

від 29.02.2024 по справі 338/1203/22

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1203/22

29 лютого 2024 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування, франшизи та інших витрат,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування, франшизи та інших витрат.

Заявлені вимоги позивачі обґрунтовують тим, що ОСОБА_3 14.10.2021 року о 18 год 01 хв в смт. Лисець на вул. Січових Стрільців Івано-Франківського району Івано-Франківської області, керуючи транспортним засобом марки «Тойота Авенсіс», н.з. НОМЕР_1 , у порушення вимог п. 12.1, 13.1 ПДР України, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілями «Хонда», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (власником якого є ОСОБА_1 ) та «Фольксваген», н.з. НОМЕР_3 , які зупинильсь попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11.11.2021 року у справі №352/2203/21 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» відповідно до полісу №АР/5153562 на суму 130000 грн.

Зазначили, що про ДТП 14.10.2021 року вони повідомили страховика: уся офіційна переписка велася через офіційну пошту страхової компанії ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан»: lost@grdn.com.ua. 19.10.2021 року на вказану електронну адресу було надіслано: сканкопію повідомлення про ДТП, сканкопію свідоцтва про державну реєстрацію т/з HONDA CROSSTOUR, сканкопію посвідчення водія ОСОБА_2 , фотокопії місця ДТП, сканкопію акта виконих робіт №48 від 14.10.2021 року щодо витрат на евакуацію автомобіля. Також 16.12.2021 року страховій компанії надіслано сканкопію постанови Тисменицького районного суду від 11.11.2021 року в справі №352/2203/21, а також заяву про виплату страхового відшкодування від 16.12.2021 року з паспортними даними і карткою платника податків.

20 липня 2022 року на картковий рахунок позивачки ОСОБА_1 від страхової компанії надійшла сума виплати в розмірі 88486,69 грн. Крім того, листом від 31 серпня 2022 року ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» направило копію Консультації №70-Д/98/2 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 18.02.2022 року. Відповідно до сертифікату (висновку) аварійного комісара вартість відновлювального ремонту становить 104112,92 грн.

Не погоджуючись із вказаним розміром позивачі звернулися до ФОП ОСОБА_4 . Відповідно до звіту №65-09-2022 незалежної оцінки з визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 від 17 вересня 2022 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин автомобіля HONDA CROSSTOUR, AT2826НФ, 2014 року, пошкодженого в ДТП 14.10.2021 року становить 156824,80 грн.

Беручи до уваги те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3 , відповідальність якого була застрахована ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан», страхове відшкодування повинен нести страховик в межах ліміту відповідальності - 130000 грн, за мінусом 2500 грн (франшиза) та 88486,69 грн. (добровільно виплаченої суми), що становить 39013,31 грн.

Оскільки розмір завданої шкоди перевищив страховий ліміт, то різницю їм зобов`язаний відшкодувати ОСОБА_3 .

Також зазначають, щопозивачу ОСОБА_1 , як власнику транспортного засобу, протиправними діями відповідача заподіяна моральна шкоду, що проявилася у душевних стражданнях, у зв`язку із пошкодженням її майна. ОСОБА_2 , як водій, на момент ДТП керував автомобілем і під час удару переніс стрес та переживання за себе та за свою дружину та дитину, які перебували у автомобілі, що негативно позначилося на його самопочутті. Вважають, що дані обставини знаходяться в причинному зв`язку з протиправними діями відповідача і тому моральну шкоду має відшкодувати ОСОБА_3 .

За таких обставин просили стягнути: з ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 39013,31 грн невиплаченого страхового відшкодування; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 29824,80 грн різниці між заподіяною шкодою та страховим лімітом, а також розмір франшизи в сумі 2500 грн та витрати на евакуацію транспортного засобу в розмірі 1000 грн;з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10000 грн; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн; з ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» та ОСОБА_3 солідарно понесені витрати позивачів, а саме: суму судового збору у розмірі 992 грн, витрати за проведену експертну оцінку транспортному засобу в розмірі 6000 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

В ході судового розгляду позивачі надали уточнений Звіт №65-09-2022 незалежної оцінки з визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 від 03.03.2022 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин автомобіля HONDA CROSSTOUR, AT2826НФ, 2014 року пошкодженого ДТП 14.10.2021 року становить 138822,36 грн, а також повідомили, що провели ремонт автомобіля у зв`язку з чим подали уточнюючу заяву, в якій просили стягнути з: ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 38913 грн невиплаченого страхового відшкодування, 15746,15 грн інфляційних збитків, 2042,21 грн 3% річних, 23630,25 грн пені (всього заборгованості: 80331,61 грн); з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8822,36 грн різниці між заподіяною шкодою та страховим лімітом, а також розмір франшизи - 2600 грн, інфляційні втрати в розмірі 3461,53 грн., 3% річних в сумі 469,94 грн, пеню в сумі 1997,63 грн та витрати на евакуацію транспортного засобу в розмірі 1000 грн; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10000 грн; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн; з ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» та ОСОБА_3 на користь позивачів солідарно понесені витрати, а саме суму судового збору, витрати за проведену експертну оцінку транспортному засобу в розмірі 6500 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Представник ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» у поданому відзиві вимоги позову не визнав та вказав, що відповідно до полісу № АР/5153562 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «TOYOTA Avencis», д.н. НОМЕР_4 , була застрахована у ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан», страхова сума за договором страхування за шкоду, завдану майну становить 130000,00 грн., франшиза - 2600 грн. ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» визнає факт настання ДТП 14.10.2021 р., внаслідок якого було пошкоджено ТЗ ОСОБА_1 «HONDA ACCORD CROSSTOUR», д.н. НОМЕР_5 . Відповідальним за завдану шкоду є ОСОБА_3 - водій забезпеченого автомобіля.

З метою визначення розміру збитку, якого зазнала власник автомобіля ОСОБА_1 у зв`язку із пошкодженням ТЗ «HONDA ACCORD CROSSTOUR», д.н. НОМЕР_5 , було замовлено у оцінювача та аварійного комісара ОСОБА_5 аварійний сертифікат №70-D/98/2 про визначення вартості «матеріального збитку», завданого власнику колісного транспортного засобу, відповідно до якого: ринкова вартість досліджуваного КТЗ складає 383440,16 грн; коефіцієнт фізичного зносу КТЗ - 0,5629; вартість ремонту без урахування зносу та з ПДВ - 191181,8 грн; вартість ремонту з урахуванням зносу та з ПДВ - 104112,92 грн; вартість ремонту з урахуванням зносу та без ПДВ - 91111,69 грн.

Оскільки на момент визначення розміру страхового відшкодування у досудовому порядку позивачкою не було надано документів, які б підтверджували факт проведення відновлювального ремонту ТЗ «HONDA ACCORD CROSSTOUR), д.н. НОМЕР_5 на СТО, що є платником ПДВ, вважають, що підстави для доплати розміру ПДВ були (та залишаються) відсутні.

Крім того, згідно з полісом № АР/51535662 розмір франшизи становить 2600 грн. Отже, остаточний розмір страхового відшкодування було визначено наступним чином: 91111,69 - 2600 = 88511,69 грн, де 91111,69 грн. - розмір збитку без ПДВ; 2600 грн - франшиза.

В подальшому 20.07.2022 р страховою компанією було сплачено на користь ОСОБА_1 обґрунтовану суму страхового відшкодування - 88511,69 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6210 від 20.07.2022р. та визнається позивачкою. Здійснити виплату відшкодування раніше не було можливості через початок військової агресії на територію України. Отже, відповідач ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» виконав свій обов`язок перед ОСОБА_1 у повному обсязі та в порядку, встановленому спеціальним Законом №1961-IV, а тому підстави для стягнення зі страхової компанії більшої суми коштів відсутні.

Вважає, що поданий позивачами звіт № 65-09-2022 оцінки від 17.09.2022р. не має переваги над Аварійним сертифікатом №70-D/98/2, не спростовує його висновків, а натомість містить завищений розрахунок вартості відновлювального ремонту ТЗ «HONDA ACCORD СROSSTOUR», д.н. НОМЕР_6 . За таких обставин у задоволенні позову просив відмовити.

ОСОБА_3 подав письмові пояснення, у яких заявлені позивачами вимоги не визнав та вказав, що оскільки позивачці страховою компанією шкода, завдана ДТП, відшкодована, то відсутні підстави для задоволення заявлених до нього вимог.

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан`у судовому засіданні вимоги позову не визнав з підстав, викладених у відзиві. Вважає, що страховою компанією шкода, завдана ДТП, відшкодована, тому просив у задоволенні позову відмовити.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позову не визнав та зазначив, що оскільки позивачці ОСОБА_1 страховою компанією шкода, завдана ДТП, відшкодована, тому відсутні підстави для задоволення заявлених вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14.10.2021 року на вул. Січових Стрільців в селищі Лисець Івано-Франківського району Івано-Франківської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , автомобіля марки «Honda Crosstour», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_3 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11.11.2021 року у справі №352/2203/21, яка набрала законної сили 23.11.2021 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень. У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_3 14.10.2021 року о 18 год 01 хв на вул. Січових Стрільців в селищі Лисець Івано-Франківського району Івано-Франківської області, керуючи транспортним засобом марки «Тойота Авенсіс», н.з. НОМЕР_1 , у порушення вимог п.12.1, 13.1 ПДР України, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілями «Хонда», н.з. НОМЕР_2 , та «Фольксваген», н.з. НОМЕР_3 , які зупинились попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (т.1 а.с. 11).

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Honda Crosstour», реєстраційний номер НОМЕР_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 06.10.2021 року (т.1 а.с.24).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом марки «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_4 , застрахована у ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» відповідно до поліса №АР/5153562 на суму 130000 грн, сума франшизи 2600 грн (т.1 а.с.99).

19.10.2021 року позивачі звернулися до страхової компанії з повідомленням про ДТП. 16.12.2021 року вони направили заяву про виплату страхового відшкодування та надання акту розрахунку пошкодження транспортного засобу (т.1 а.с.45-57).

Аварійним сертифікатом №70-D/98/2 від 07.11.2021 року встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Honda Crosstour», реєстраційний номер НОМЕР_5 , внаслідок ДТП станом на 14.10.2021 року складає 104112,92 грн. (т.1 а.с.59, 100-129).

Відповідно до платіжного доручення №6210 від 20.07.2022 року та скріншоту повідомлення 20.07.2022 року ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» виплатило позивачці страхове відшкодування в сумі 88486,69 грн. (т.1 а.с.12, 130).

Згідно із звітом №65-09-2022 незалежної оцінки з визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 17 вересня 2022 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин автомобіля HONDA CROSSTOUR, AT2826НФ, 2014 року, пошкодженого ДТП 14.10.2021 року, становить 156824,80 грн (т.1 а.с.14-44).

Відповідно до уточненого звіту №65-09-22 незалежної оцінки з визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 03.03.2022 року року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин автомобіля HONDA CROSSTOUR, AT2826НФ, 2014 року, пошкодженого ДТП 14.10.2021 року, становить 138822,36 грн (т.1 а.с.192-220).

Відповідно до акту приймання виконаних робіт №345/22 та квитанцій до прибуткового касового ордера №38 від 15.06.2022 року, №43 від 30.07.2022 року позивачкою проведено ремонт автомобіля та сплачено ФОП ОСОБА_6 138616 грн. за проведення відновлювального ремонту автомобіля (т.2 а.с.84-87,103).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частинами першою та третьою першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особі, відшкодовується винною особою.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04 (далі - Закон № 1961-IV ).

Статтею 3 Закону № 1961-IV передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 5 Закону №1961-IV, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону №1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (ст. 9 Закону №1961-IV).

Відповідно до ст. 12 Закону №1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з вимогами ст. 22.1 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 22 у пп. 22.1 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи за правилами відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, визначені ст. 29-37 зазначеного Закону.

Виходячи із змісту цієї статті страховик повинен відшкодувати шкоду у повному обсязі, але у межах ліміту, передбаченого договором. Решта визначеної згідно із законодавством майнової шкоди мала бути відшкодована особою, яка її заподіяла.

Шкода заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, в силу ст. 28 Закону № 1961-IV - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. (пункт 34.1. Закону № 1961-IV).

Частиною 1 ст. 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Стаття 1192 ЦК України встановлює, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/19288/14-ц (провадження № 61-9687св18).

Суд не бере до уваги висновок про вартість матеріального збитку (т.1 а.с.101-113), проведений на замовлення страховика, оскільки визначена у ньому вартість збитку на переконання суду є заниженою. Суд вважає достовірним та правильним звіт незалежної оцінки з визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу (т.1 а.с.193-201), наданого на замовлення сторони позивача, оскільки визначена у ньому вартість відновлювального ремонту автомобіля «Honda Crosstour» - 138822,36 грн практично відповідає вартості ремонту автомобіля -138616 грн, проведеного позивачкою.

Оскільки автомобіль позивачкою ОСОБА_1 відремонтований і вартість ремонту становить 138616 грн, що підтверджується актом та квитанціями, то розмір збитків внаслідок ДТП суд визначає як реальну вартість матеріалів і робіт, затрачених на відновлення транспортного засобу, що становить 138616 грн.

Отже, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3 , відповідальність якого була застрахована ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан», тому страхове відшкодування несе страховик в межах ліміту відповідальності, а саме: 130000 грн - 2600 грн (франшиза) = 127400 грн - 88486,69 грн (виплачена сума) = 38913,31 грн (невиплачена сума з страхової компанії).

При цьому, згідно вимогами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Honda Crosstour» складає 138616 грн, тобто перевищує ліміт відповідальності ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» перед позивачкою ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути матеріальну шкоду у розмірі 8616 грн, як різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, а також витрати на евакуацію в розмірі 1000 грн та розмір франшизи 2600 грн.

Крім того, позивачі просять суд стягнути з: ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 15746,15 грн інфляційних збитків, 2042,21 грн 3% річних, 23630,25 грн. пені; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3461,53 грн інфляційних збитків, 469,94 грн 3% річних, 1997,63 грн пені.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

У пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам надано роз`яснення про те, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/26834/15-ц (провадження №61-23871св18) зазначено, що оскільки за своєю правовою природою зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування є грошовим, тому до спірних правовідносин може застосовуватись положення статті 625 ЦК України.

За змістом аналізованої норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.

Згідно з п. 36.2 Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний вирішити питання щодо виплати страхового відшкодування.

Зважаючи на те, що страхова компанія грошові зобов`язання перед позивачем ОСОБА_1 належним чином не виконала, з неї на користь позивачки підлягають стягненню інфляційні втрати за період з 17.03.2022 по 03.03.2023 року.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 758/16044/16-ц (провадження № 61-913св17), відповідно до якого при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 992 ЦК України передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 25.09.2019 року у справі № 757/26834/15-ц, зважаючи на особливу юридичну природу правовідносин сторін у вигляді відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором страхування, нарахування пені за несвоєчасне виконання договору страхування узгоджується з положеннями статті 992 ЦК України, відповідно до яких у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що термін для виплати страхового відшкодування, передбачений п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», закінчився, позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 17.03.2022 по 03.03.2023 року у зв`язку із порушенням відповідачем сплати грошового зобов`язання є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає неспроможними твердження представника страхової компанії про те, що невчасна виплата страхового відшкодування зумовлена початком військового вторнення росії на територію України, оскільки такий обов`язок виник у страхової компанії ще до початку вторгнення росії на територію України. Крім того, страховою компанією не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання свого обов`язку щодо вчасної виплати страхового відшкодування.

Отже, судом встановлено, що:

1) за період з 17.03.2022 по 20.07.2022 року інфляційні втрати складають 12651,15 грн (127400 (сума страхового відшкодування) х 1,09930257 (індекс інфляційного збільшення) -127400 =12651,15 грн.; за період з 21.07.2022 року по 03.03.2023 інфляційні втрати становлять 3382,40 грн (38913,31 (сума невиплаченого страхового відшкодування) х 1,08692142257 (індекс інфляційного збільшення) -138913,31 =3382,40 грн.

2) за період з 17.03.2022 по 20.07.2022 року 3 % річних становлять 1319,38 грн (127400 (сума страхового відшкодування) х 3% х 126 (кількість днів прострочення) : 365 : 100 = 1319,38 грн; за період з 21.07.2022 року по 03.03.2023 року 3 % річних - 722,83 грн (38913,31 (сума невиплаченого страхового відшкодування) х 3% х 226 (кількість днів прострочення) : 365: 100 =722,83 грн).

3) за період з 17.03.2022 по 20.07.2022 року пеня становить 13822,03 грн (з 17.03.2022 по 02.06.2022 року - 5445,04 грн (127400 (сума страхового відшкодування) х(2х10 (облікова ставка НБУ) : 365) х 78 (днів прострочення) : 100 = 5445,04 грн.; з 03.06.2022 по 20.07.2022 року - 8376,99 (127400 (сума страхового відшкодування) х (2 х 25 (облікова ставка НБУ) : 365) х 48 (днів прострочення) : 100 = 8376,99 грн;); з 21.07.2022 по 03.03.2023 року пеня становить 12047,13 грн (38913,31 (сума невиплаченого страхового відшкодування) х (2 х 10 (облікова ставка НБУ) : 365) х 78 (днів прострочення) : 100 = 5445,04 грн.; з 03.06.2022 по 20.07.2022 року - 8376,99 (127400 (сума страхового відшкодування) х (2 х 25 (облікова ставка НБУ) : 365) х 226 (днів прострочення) : 100 = 12047,13 грн).

Незважаючи на вищевказані розрахунки позивачами заявлено вимоги про стягнення з: ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 15746,15 грн інфляційних збитків, 2042,21 грн. - 3% річних, 23 630,25 грн - пені. Виходячи з вищевказаних норм закону, беручи до уваги принцип диспозитивності цивільного судочинства відповідно до якого справа розглядається в межах заявлених особою вимог, суд вважає, вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені слід задовольнити в межах заявлених позивачкою сум.

Щодо стягнення пені та інфляційних витрат з ОСОБА_3 , то такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачами не надано доказів звернення до ОСОБА_3 із вимогою сплати різницю між страховим відшкодуванням та завданими збитками.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди суд враховує, що позивачці ОСОБА_1 внаслідок ДТП заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у переживаннях за своє життя і здоров`я та здоров`я членів сім`ї, а також за пошкоджений автомобіль, який нещодавно було придбано за значні кошти. Крім того внаслідок несправності автомобіля був порушений звичний ритм її життя та членів сім`ї. Позивачу ОСОБА_2 внаслідок ДТП була також заподіяна моральна шкода, яка виразилася у переживаннях за своє життя та здоров`я, а також здоров`я дружини та неповнолітньої дитини, які перебували в салоні автомобіля.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем ОСОБА_3 була заподіяна позивачам моральна шкода в результаті ДТП. Однак, враховуючи усі встановлені судом обставини справи, суд вважає визначену моральну шкоду в розмірі 10000 грн занадто завищеною, такою, що не відповідає ступеню перенесених страждань, тому приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачів моральну шкоду у розмірі по 5000 грн. кожному.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» судом задоволено частково - 75 % від заявлених вимог, вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задоволено частково - 63 % від завлених вимог, вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задоволено частково - 50 % від заявлених вимог.

Позивачами на підтвердження понесення ними витрат на правову допомогу до матеріалів справи додано договір про надання правничої допомоги № 5/22 від 04.11.2022 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Адвокатським бюро «Петришина Сергія», акт передачі-приймання виконаних робіт від 04.11.2022 року, квитанцію про оплату 100000 грн за договором №5/22.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд покладає витрати на правову допомогу на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог кожного позивача до кожного відповідача, тому з відповідача - ТзДВ«Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_2 слід стягнути 7500 витрат на правову допомогу, а з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 1575 грн витрат на правову допомогу.

Крім того, позивачемОСОБА_2 на підтвердження понесення ним витрат на проведення дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту надано квитанцію №04/03 від 03.03.2023 року про оплату 6500 грн, які слід стягнути з відповідачів пропорційно задоволених вимог:з ТзДВ«Страхова компанія «Гардіан» - 4875 грн витрат за проведену експертну оцінку транспортного засобу, з ОСОБА_3 - 1625 грн витрат за проведену експертну оцінку транспортного засобу.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, також покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим, слід стягнути: з ТзДВ «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 806,87 грн судового збору; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 169,44 грн судового збору; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - 496,20 судового збору.

На підставі наведеного, ст. 22, 23, 526, 549, 611, 625, 990, 992, 999, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.04 № 1961-IV, керуючись ст. 12, 81, 82, 133, 137, 141, 259, 263 - 265, 280-285, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 38913 грн невиплаченого страхового відшкодування, 15746,15 грн інфляційних збитків, 2042,21 грн трьох процентів річних від простроченої суми, 23630,25 грн пені за прострочення виплати страхового відшкодування, 806,87 судового збору, а всього 81138,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 8616 грн різниці між заподіяною шкодою та страховим лімітом, 2600 грн франшизи, 1000 грн витрат на евакуацію транспортного засобу, 5000 грн моральної шкоди, 169,44 грн судового збору, а всього - 17385,44 грн.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 4875 грн витрат за проведену експертну оцінку транспортного засобу, 7500 витрат на правову допомогу, а всього - 12375 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 5000 грн моральної шкоди, 496,20 судового збору, 1625 грн витрат за проведену експертну оцінку транспортного засобу, 1575 грн витрат на правову допомогу, а всього - 8696,20 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 11.03.2024 року.

Головуючий О. А. Шишко