Ухвала

від 13.03.2024 по справі 917/1941/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"13" березня 2024 р. Справа № 917/1941/23

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Олексюк Г.Є., перевіривши матеріали апеляційної скарги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 24.01.2024 у справі № 917/1941/23 (суддя Вороняк А.С., повний текст рішення складено 02.02.2024)

за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський комбінат хлібопродуктів"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 1 734 841, 36 грн

ВСТАНОВИВ:

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 24.01.2024 у справі № 917/1941/23, в якій прокурор просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення 184 833, 71 грн інфляційних втрат та 29 053, 53 грн 3 % річних, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Одночасно прокурор просить відстрочити йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 24.01.2024 у справі № 917/1941/23 до закінчення воєнного стану, але не більше як до ухвалення судового рішення апеляційним господарським судом.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 29.02.2024 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Петухов М.Г.

Листом від 01.03.2024 витребувано матеріали справи з Господарського суду Волинської області.

08.03.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до пп. 7) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається із поданої апеляційної скарги, прокурор просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення 184 833, 71 грн інфляційних втрат та 29 053, 53 грн 3 % річних, а відтак звертаючись до суду із апеляційною скаргою на рішення суду в цій частині, скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 4 812, 46 грн (213 887,24 грн * 1,5 % = 3 208, 31 грн * 150 %).

Однак, прокурором до поданої апеляційної скарги не додано докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Одночасно прокурор просить відстрочити йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 24.01.2024 у справі № 917/1941/23 до закінчення воєнного стану, але не більше як до ухвалення судового рішення апеляційним господарським судом.

Дане клопотання мотивоване тим, що в умовах воєнного стану майновий стан органів державної влади є вкрай обмежений, а отже сплата судового збору одночасно з подачею апеляційної скарги на даний час Полтавською обласною прокуратурою є неможливим до його закінчення. Про можливість відстрочення сплати судового збору органам державної владу неодноразово вказував у свої правових позиціях Верховний Суд. Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) розглянувши касаційну скаргу відповідача, Велика Палата ВС вказала, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного вбачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи в тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання прокурора про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Цей перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Відтак, прокуратура не відноситься до переліку осіб, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, призначених для сплати судового збору та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Також Закон України "Про судовий збір" не передбачає відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав виникнення обставин непереборної сили.

Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2022 у справі № 920/737/21.

Враховуючи передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" умови відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору не можуть бути застосовані до прокуратури у даній справі, а тому клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокуратурою не виконано вимоги процесуального законодавства, що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

Суд вважає за необхідне зазначити реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA878999980313151206082017527, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ___ (Дата оскаржуваного рішення) по справі ___ (Номер справи), Північно-західний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 24.01.2024 у справі № 917/1941/23 - залишити без руху.

3. Скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати до суду докази сплати судового збору в розмірі 4 812, 46 грн.

4. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Олексюк Г.Є.