Ухвала

від 03.06.2024 по справі 917/1941/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1941/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - Прокурор)

на рішення господарського суду Волинської області від 24.01.2024 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024

за позовом Прокурора в інтересах держави в особі: Полтавської обласної військової адміністрації та

Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський комбінат хлібопродуктів"

про стягнення 1 734 841, 36 грн,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - акціонерне товариство "Українська залізниця",

ВСТАНОВИВ:

Прокурор 20.05.2024 (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення господарського Волинської області від 24.01.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 917/1941/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позов у цій справі було подано у 2023 році про стягнення 1 520 954, 12 грн штрафних санкцій, 184 833, 71 грн інфляційних втрат та 29 053, 53 грн 3 % річних у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання продовольчих товарів.

Так, рішенням господарського суду Волинської області від 24.01.2024, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 24.04.2024: позов задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський комбінат хлібопродуктів" до Державного бюджету України 1 520 954, 12 грн пені; в задоволенні позову про стягнення 184 833, 71 грн інфляційних втрат та 29 053, 53 грн 3 % річних, відмовлено.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як свідчать матеріали касаційної скарги, скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, просить їх скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.

Отже, з огляду на викладене при поданні цієї касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у розмірі 6 416,62 грн (213 887,24 грн *1,5%*200%).

Проте скаржником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас скаржник у касаційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, посилаючись на скрутне фінансове становище, зумовлене обмеженим фінансуванням та матеріально-технічним забезпеченням органів державної влади в умовах воєнного стану, з огляду на що скаржник не має можливості сплатити судовий збір одночасно з поданням касаційної скарги.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Із системного аналізу змісту зазначеної норми убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Між тим, відповідно до пункту 37 вказаної постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на викладене, наведені скаржником обставини скрутного фінансового становища, з урахуванням того, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, не можуть бути підставою для відстрочення та/або звільнення від сплати судового збору в силу статті 8 Закону, а тому у Суду й відсутні підстави для задоволення згаданого клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 6 416,62 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях" із зазначенням обов`язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга).

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання заступника керівника Полтавської обласної прокуратури про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського Волинської області від 24.01.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 917/1941/23 відмовити.

2. Касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення господарського суду Волинської області від 24.01.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 зі справи № 917/1941/23 залишити без руху.

3. Надати заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

4. Роз`яснити заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова