Постанова

від 07.03.2024 по справі 916/2239/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/2239/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ЛДК УКРАЇНА", позивач, заявник) - не з`явився,

відповідача - Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" (далі - ПАП "ДЗВІН", відповідач) - Куцевол Д.В. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву ТОВ "ЛДК УКРАЇНА"

про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат

у справі №916/2239/22

за позовом ТОВ "ЛДК УКРАЇНА"

до ПАП "ДЗВІН",

про стягнення 6 823 608, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу за неналежне виконання умов договору поставки від 03.02.2021 №К2102-5522 в частині виконання взятих на себе обов`язків зі своєчасного відвантаження товару.

2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.06.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 411 804 грн штрафу та 102 354,12 грн судового збору. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

3. Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 10.07.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, заяву ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з ПАП "ДЗВІН" на користь ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" 40000 грн витрат на професійну правничу допомогу; в задоволенні решти заяви відмовлено.

4. Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 заяву ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2239/22 задоволено частково. Стягнуто з ПАП "ДЗВІН" на користь ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 4000 грн.

5. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" та ПАП "ДЗВІН" звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами.

6. Постановою Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №916/2239/22 касаційні скарги ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" та ПАП "ДЗВІН" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2023, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, ухвалену за результатом перегляду додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2023 та на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 залишено без задоволення, а вказані судові рішення - без змін.

7. ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" 01.03.2024 через "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.

8. Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду у справі № 916/2239/22 від 01.03.2024 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т.М., судді Бенедисюк І.М., Колос І.Б.

9. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2024 у справі №916/2239/22 призначено розгляд заяви ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" про стягнення з ПАП "ДЗВІН" витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в касаційному суді, у порядку статті 244 ГПК України.

10. Через систему "Електронний суд" 05.03.2024 від ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" до Суду надійшло клопотання, в якому останнє просить здійснювати розгляд справи, судове засідання у якій призначене на 29.02.2024, за відсутності ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" та його уповноважених представників.

11. Від ПАП "ДЗВІН" 07.03.2024 до Суду надійшли заперечення щодо визначення розміру судових витрат за наслідками розгляду справи в суді касаційної інстанції з огляду на їх недоведеність, у зв`язку з чим заявник просить Суд відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

12. Розглядаючи заяву ТОВ "ЛДК Україна" ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат в касаційному суді, заперечення та усні пояснення ПАП "ДЗВІН, дослідивши матеріали цієї справи, Верховний Суд виходить з такого.

13. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

14. Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

15. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

16. Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

17. Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

18. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

19. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

20. У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

21. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

22. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

23. Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

24. За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

25. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

26. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

27. Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

28. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

29. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

30. Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

31. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

32. Верховний Суд зазначає, що представник ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" - адвокат Тетеря С.І., у касаційній скарзі на рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 просила Суд стягнути з ПАП "ДЗВІН" понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 52406,06 грн. При цьому, ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" додало частину доказів, а саме: додаткову угоду №23/09/25-1 до договору про надання правничої допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03, рахунок на оплату послуг, копії платіжних інструкцій. Крім того, ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" зазначило про те, що інші докази понесення судових витрат (акт наданих послуг та детальний опис) будуть надані Суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

33. У поданій 01.03.2024 заяві заявник просить стягнути з ПАП "ДЗВІН" на користь ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним у зв`язку з розглядом справи №916/2239/22 у суді касаційної інстанції у сумі 26203,03 грн.

34. На підтвердження понесених витрат, ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" надано такі документи:

- детальний опис наданих послуг у процесі надання АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" професійної правничої допомоги ТОВ "ЛДК Україна" у справі № 916/2239/22 у суді касаційної інстанції;

- засвідчена копія додаткової угоди № 24/01/11-1 від 11.01.2024 до Договору №19/05-03 про надання правової допомоги від 28.05.2019;

- засвідчена копія акта приймання-передачі наданих послуг у межах професійної правничої допомоги № 23/10/13-1 від 27.02.2024 за договором про надання правової допомоги № 19/05-03 від 28.05.2019;

- скріншот з вебсайту АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" щодо перебування адвоката Тетері С.І. на посаді радника та адвоката Кравець О. І. на посаді юриста;

- витяг з видання "Юридична практика" щодо рейтингу ТОП-50 провідних юридичних фірм України";

- витяг з видання "Benchmark Litigation Europe";

- докази надіслання копії заяви та доданих до неї матеріалів відповідачу.

35. На підтвердження понесених ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції при перегляді касаційної скарги в матеріалах справи також наявні:

- договір про надання правової допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03, який укладений між АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» та ТОВ "ЛДК УКРАЇНА",

- ордер від 02.10.2023 АМ №1065835, виданий на ім`я адвоката Кравець О.І., на підставі якого адвокат - Кравець О.І. здійснювала представництво у суді касаційної інстанції, ордер від 28.09.2023 АІ №1468933, виданий на ім`я адвоката Тетеря С.І., на підставі якого адвокат - Тетеря С.І. здійснювала представництво у суді касаційної інстанції.

36. Принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

37. Дослідивши матеріали справи, зокрема: касаційну скаргу (див. пункт 32 цієї додаткової постанови), заяву ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" (див. пункт 33 цієї додаткової постанови) та постанову Верховного Суду (див. пункт 6 цієї постанови) Судом встановлено, що заяву щодо судових витрат подано заявником у порядку та в межах, які визначені чинним законодавством, зокрема частиною восьмою статті 129 ГПК України. Крім того, убачається, що ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" дотримані вимоги щодо направлення копії цієї заяви та доданих до неї матеріалів відповідачу відповідно до вимог частини дев`ятої статті 80 ГПК України.

38. Верховним Судом встановлено, що АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» та ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" підписаний акт приймання-передачі наданих послуг у межах професійної правничої допомоги № 23/10/13-1 від 27.02.2024 за договором про надання правової допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 52406,06 грн.

39. Як вже зазначалось, ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" просить стягнути з ПАП "ДЗВІН" витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним у зв`язку з розглядом справи №916/2239/22 у суді касаційної інстанції у сумі 26 203, 03 грн, враховуючи, що Суд залишив в силі оскаржувані судові рішення, якими було задоволено позовні вимоги ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" на 50%, а тому заявлений розмір витрат, на думку заявника, є обґрунтованим та співмірним.

40. Колегія суддів зазначає, що предметом позову у цій справі було стягнення неустойки, а саме штрафу у розмірі 6 823 608, 00 грн.

41. Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.06.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 411 804 грн штрафу та 102 354,12 грн судового збору. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

42. ТОВ "ЛДК УКРАЇНА", оскаржувало судові рішення по суті спору в частині відмови у задоволенні позову, а ПАП "ДЗВІН" - в частині задоволених позовних вимог. Крім того, ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" оскаржувало додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, ухвалену за результатом перегляду цього додаткового рішення та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023.

43. З матеріалів справ вбачається, що постановою Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №916/2239/22 касаційні скарги ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" та ПАП "ДЗВІН" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2023, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, ухвалену за результатом перегляду додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2023 та на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 залишено без задоволення, а вказані судові рішення - без змін.

44. Як вбачається з акта приймання-передачі наданих послуг у межах професійної правничої допомоги від 27.02.2024 № 23/10/13-1 за договором про надання правової допомоги від 28.05.2019 № 19/05-03, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 52 406,06 грн.

45. Згідно з вказаним актом приймання-передачі АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» надало, а ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" прийняло такі юридичні послуги з правової допомоги:

- підготовка та подання від імені Клієнта до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційних скарг на рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2023, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2023, постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, постанову (додаткову) Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023;

- підготовка та подання від імені Клієнта до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відзивів на касаційні скарги ПАП "ДЗВІН" у справі №916/2239/22;

- підготовка та подання від імені Клієнта до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду додаткових пояснень у справі № 916/2239/22;

- представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях у справі № 916/2239/22 у Касаційному господарському суді у складі Верховного суду, що мали місце 05.12.2023 та 27.02.2024.

46. Верховний Суд виходить з того, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

47. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

48. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

49. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

50. Колегія суддів виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

51. Також частини четверта -шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

52. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

53. Як вже вказувалась вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

54. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

55. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

56. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

57. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

58. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

59. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

60. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

61. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

62. При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

63. Колегія судів зазначає, що подані ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75-79 ГПК України.

64. Суд, у контексті оцінки доказів, поданих ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" на обґрунтування заяви, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

65. Верховний Суд також звертається до правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 21.02.2024 у справі №910/9714/22, зокрема:

"…норми статті 244 ГПК України вказують на те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Тобто є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті. Таке рішення не вирішує/змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті (наведена правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20, від 22.10.2019 у справі №922/2665/17, від 12.01.2021 у справі № 1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі № 522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі № 640/15192/19).

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка згідно з частиною першою статті 244 ГПК України полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням по суті, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (такий висновок викладений у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц та у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №907/418/21)".

"…Отже, Суд у спірному питанні зазначає, що оскарження додаткового судового рішення не є окремими судовим розглядом спору по суті та прямо залежить від розгляду основної справи, а тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення, яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим".

66. Колегія суддів виходить з того, що оскільки касаційна скарга ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" на рішення судів по суті спору за доводами, наведеними в ній, не підтвердилась, а відтак витрати на підготовку цієї касаційної скарги не потребують відшкодуванню, адже в їх задоволенні відмовлено. Верховний Суд також не враховує включення до наданих послуг підготовку та подання від імені ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційних скарг на судові рішення щодо судових витрат та відзиву на касаційну скаргу ПАП "ДЗВІН" на судові рішення щодо розподілу судових витрат, з огляду на зазначене у пункті 65 цієї додаткової постанови.

67. Щодо надання оцінки доводам заяви про ухвалення додаткового рішення у частині надання правової допомоги за касаційною скаргою ПАП "ДЗВІН" на судові рішення про суті спору, колегія суддів виходить з такого.

68. Згідно з деталізацією наданих послуг та актом прийому-передачі на підготовку та подання відзивів, витрачено адвокатом - 7 годин, на підготовку і подання додаткових пояснень - 2 години, на представництво інтересів ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" в судових засіданнях 05.12.2023 та 27.02.2024 (з урахуванням часу очікування) - 2 години.

69. Як убачається з матеріалів справи, відзив ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" на касаційну скаргу ПАП "ДЗВІН" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 складається з 8 сторінок, з яких 1 сторінка - це реквізити сторін у справі, 2-4 сторінки - описова частина справи та доводів касаційної скарги відповідача, 5-7 сторінки - нормативне обґрунтування, 8 сторінка - резолютивна частина. Додаткові письмові пояснення у частині підсудності фактично дублюють відзив на касаційну скаргу та складаються з 6 сторінок.

70. Суд також враховує, що правова позиція ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанціях, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокати Кравець О.І. та Тетеря С.І. надавали правову допомогу ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" у судах першої та апеляційної інстанцій, тому, відповідно, були обізнані у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Суд бере до уваги, що зміст відзиву на касаційну скаргу є схожим за змістом з відзивом на апеляційну скаргу, що міститься в матеріалах справах. Отже підготовка цієї справи до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи, яка б складала 7 годин.

71. Ураховуючи схожість за змістом відзивів на скарги, письмові додаткові пояснення в частині застосування статті 29 ГПК України, Суд доходить висновку, що необхідна підготовка до розгляду справи у касаційному провадженні (підготовка відзивів та додаткових пояснень), яка потребувала значних витрат часу представника (7+2 год. як зазначено в заяві), не відповідає критеріям реальності, необхідності, пропорційності, розумності, а складала приблизно 3 год.

72. Колегія суддів також зазначає, що у судовому засіданні, яке відбулось 05.12.2023 інтереси ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" у суді касаційної інстанції представляла адвокатка Тетеря С.І. на підставі копії ордера від 28.09.2023 АІ №1468933, а в судовому засіданні, яке відбулось 27.02.2024 - адвокатка Кравець О.І. на підставі копії ордера від 02.10.2023 АМ №1065835.

73. Як убачається з протоколу судового засідання від 05.12.2023 адвокатка Тетеря С.І. приймала участь у судовому засіданні під час розгляду справи №916/2239/22 у Верховному Суді.

74. Згідно з протоколом судового засідання від 27.02.2024 адвокатка Кравець О.І. приймала участь у судовому засіданні під час розгляду справи №916/2239/22 у Верховному Суді.

75. Заявник зазначає, що на представництво інтересів ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" в судових засіданнях 05.12.2023 та 27.02.2024 (з урахуванням часу очікування) витрачено 2 години.

76. Водночас, колегія суддів, перевіряючи вказані доводи на відповідність критерію реальності адвокатських витрат, також враховує, що більшість часу (майже 80%), витраченого в судовому засіданні, представник ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" використав на розгляд саме трьох касаційних скарг ТОВ "ЛДК УКРАЇНА", які за наслідками розгляду Верховним Судом залишені без задоволення, і лише 20% витраченого часу щодо розгляду заперечень на дві касаційні скарги ПАП "ДЗВІН".

77. Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

78. Таким чином, керуючись зазначеними у пунктах 53-59 цієї додаткової постанови критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та документи щодо витрат, а також заперечення відповідача щодо цієї заяви, колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на міркування, викладені у пунктах 69-71, 76 цієї додаткової постанови, а також те, що АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" в послугу "підготовка та подання від імені Клієнта до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відзивів на касаційні скарги касаційні скарги ПАП "ДЗВІН" у справі №916/2239/22" входило написання, зокрема, відзиву на касаційну скаргу ПАП "ДЗВІН", яка стосувалася перегляду додаткового рішення та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, ухвалену за результатом перегляду додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2023 у справі №916/2239/22, доходить висновку про непокладення всієї заявленої суми в розмірі 26 203,03 грн на ПАП "ДЗВІН".

79. Отже, ураховуючи наведене, оцінивши доводи заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та заперечення відповідача, виходячи з вищенаведених критеріїв їх оцінки та керуючись статтями 2, 123, 80, частиною четвертою статті 126, 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з ПАП "ДЗВІН" на користь ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції. В іншій частині заяви Суд не покладає такі витрати на ПАП "ДЗВІН".

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі № 916/2239/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" (ЄДРПОУ 30787900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 30307207) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Одеської області

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос