Ухвала

від 13.03.2024 по справі 753/13398/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 березня 2024року

м. Київ

справа № 753/13398/16-ц

провадження № 61-2923ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Інкомед»</a>, третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку після звільнення та затримки видачі трудової книжки, стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у лютому 2024 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року.

Безпосередньо у касаційній скарзі заявником викладено клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що під час розгляду цієї справи у різних інстанціях його звільнено від сплати судового збору. Крім того, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, підтверджується, що за період часу з першого кварталу 2021 року до четвертого кварталу 2023 року ОСОБА_1 отримав дохід у розмірі 170,04 грн.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року).

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд касаційної інстанції вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Водночас касаційна скарга не відповідає вимогам щодо форми та змісту.

Зокрема, у прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 вересня 2023 року, при цьому не зазначаючи клопотання щодо постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року, якою це рішення залишено без змін.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, заявнику слід уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги в частині клопотання щодо постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков