Рішення
від 14.03.2024 по справі 343/1967/23
ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/1967/23

Провадження №: 2/343/80/24

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2024 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання Шикор Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 343/1967/23за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє ОСОБА_1 , до Вигодської селищної ради, ОСОБА_5 про визнання протиправним зняття із зареєстрованого місця проживання та скасування рішення про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Костіва Р.Я.,

представника відповідача Вигодської селищної ради - Луцького В.Я.,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи (органів опіки та піклування):

позивач ОСОБА_1 , який також діє в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , просить визнати протиправним внесення відомостей до реєстру територіальної громади про зняття їх з реєстрації місця проживання у АДРЕСА_1 , а також скасувати відомості про їх зняття з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

Свої вимоги мотивує тим, що Вигодською територіальною громадою 25.04.2023 проведено реєстраційну дію та внесено відомості до реєстру територіальної громади про зняття з реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , його, ОСОБА_1 , та його неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2014 р.н.

Звернувшись до управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про допущення порушення прав та інтересів неповнолітніх дітей при проведенні вищевказаної реєстраційної дії Вигодською ТГ, він отримав відповідь, що зняття ОСОБА_1 та його неповнолітніх дітей відбулось у відповідності з п. 1 ст. 18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" за заявою власника житла приватної форми власності. В діях працівників Вигодської ТГ в частині зняття з реєстраційного обліку його та його неповнолітніх дітей порушення не виявлено.

Проте він вважає, що їх зняття з реєстрації місця проживання вчинене з порушенням Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", оскільки рішення про зняття дітей з реєстрації приймалось без його згоди та без згоди матері дітей ОСОБА_6 . Крім того ОСОБА_5 до заяви про зняття із зареєстрованого місця проживання не додала паспорт та свідоцтва про народження дітей.

Також реєстраційним органом не враховано, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.11.2021 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право на житло ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2014 р.н. Постановляючи вказане рішення, суд виходив з інтересів неповнолітніх дітей, зазначивши, що право проживати за зареєстрованим місцем проживання чи за місцем перебування будь-кого з батьків, дитина може реалізувати лише за досягненням певного віку. Не впливає на поважність причин непроживання дитини і наявність у того з батьків, з ким вона фактично проживає, права власності на житло, оскільки наявність майнових прав у батьків дитини не може бути підставою для втрати її особистих житлових прав. Визначальним в цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.

Від представника відповідача Вигодської селищної ради поступив відзив напозов, у якому він просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Свою позицію мотивував тим, що на Вигодську селищну раду покладено повноваження щодо здійснення відповідних реєстраційних дій, визначених Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні". 25 квітня 2023 року ОСОБА_5 подала заяви власника житла про знаття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання/перебування № 702, 703, 704, 705 з проханням зняти із зареєстрованого місця проживання (перебування) позивачів. Своє право власності на житло вона підтвердила витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.01.2019 та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 31.01.2019.

Частиною 13 ст. 18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" визначено чіткий перелік підстав для відмови у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи. Таких підстав не було встановлено, тому Вигодська селищна рада задоволила заяву ОСОБА_5 як власника житла.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначив, що у відзиві на позов відповідач посилається на те, що у Вигодської селищної ради не було підстав для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_5 , що не відповідає дійсності. Однією з підстав відмови у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", є подання не в повному обсязі передбачених цим Законом документів. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 до заяви про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) додала тільки свідоцтво про право на спадщину за заповітом та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, хоча повинна була також подати паспортний документ, а стосовно дитини віком до 14 років свідоцтво про народження. Крім того, в разі подання заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років подається згода одного з батьків чи законних представників. Вигодська селищна рада не заперечила того, що ОСОБА_5 не подала в повному обсязі передбачені Законом документи, що було відповідною підставою для відмови у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання, а також не спростувала факту порушення прав і законних інтересів неповнолітніх дітей, місце проживання яких через незаконне зняття з реєстрації на даний час ніде не задеклароване/не зареєстроване.

Представник відповідача Вигодської селищної ради подав заперечення на відповідь на відзив, у яких вказав, що наведені представником позивача аргументи у відповіді на відзив є необгрунтованими та не відповідають нормам права. Стаття 18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" чітко виділяє два способи зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), а саме: 1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником; та 2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності.

Також Законом встановлено чіткий перелік документів, необхідних для зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання як безпосередньо особою, так і власником (співвласником) житла приватної форми власності.

Виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", підставою для прийняття заяви є підтвердження права власності на житловий будинок приватної форми власності. Законом не встановлено обов`язку власника житла надавати паспортний документ особи, яка підлягає зняттю, а стосовно дитини до 14 років - свідоцтво про народження. Положення п. 4, 6 ст. 18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" застосовуються до підстави для зняття з реєстрації за заявою самої особи, її законним представником або представником. Відтак у Вигодської селищної ради не було підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_5 .

В судовомузасіданні представникпозивача ОСОБА_1 (якийв томучислі єзаконним представникомпозивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 )-адвокат Костів Р.Я. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. В останнє судове засідання не з`явився, подав заяву про завершення розгляду справи за його відсутності. При винесенні рішення просив врахувати висновок органу опіки та піклування Ямницької сільської ради щодо недоцільності зняття з реєстрації неповнолітніх дітей ОСОБА_1 .

Представник відповідачаВигодської селищноїради всудовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з мотивів, вкладених у відзиві на позов та зпереченнях на відповідь на відзив. В останнє судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, хоча про розгляд справи була повідомлена у встановленому законом порядку, шляхом направлення їй поштових рекомендованих відправлень за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 90), одне з яких отримане, інші повернулися з відміткою про те, що "адресат відсутній за вказаною адресою", про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та довідки про причини повернення (а.с. 35, 72-73, 82-83, 88-89, 98-99, 110-111, 128-129), а також шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному сайті "Судова влада України" (а.с. 96). Відзив на позов не подавала.

Представник органу опіки та піклування Ямницькоїсільської ради, який залучено до участі у справі для дачі висновку на виконання своїх повноважень за місцем проживання неповнолітніх дітей на даний час, у судове засідання не з`явився, до матеріалів справи долучив затверджений рішенням виконавчого комітету Ямницької сільської ради від 19.12.2023 висновок органу опіки та піклування про розв`язання спору щодо зняття малолітніх дітей ОСОБА_2 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2014 р.н., з місця реєстрації, в якому вказано, що орган опіки та піклування Ямницької сільської ради не вважає за доцільним зняття вказаних дітей з місця реєстрації без згоди батька за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки такі дії не відповідатимуть інтересм дітей.

Представник органуопіки тапіклування Вигодськоїселищноїради, який залучено до участі у справі для дачі висновку на виконання своїх повноважень за останнім зареєстрованим місцем проживання неповнолітніх дітей, у судове засідання не з`явився, подав клопотання про неможливість надання висновку на виконання своїх повноважень, у зв`язку з неможливістю провести обстеження житлово-комунальних умов (власники будинку знаходяться за межами України) за адресою: АДРЕСА_1 та визначити умови для проживання дітей ОСОБА_2 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2014 р.н. Просив проводити розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами.

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання сторін, органів опіки та піклування, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 15.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

05 вересня 2023 року від відповідача Вигодської селищної ради поступив відзив на позов з додатками.

13 вересня 2023 року представник позивача подав відповідь на відзив, який попередньо скерував відповідачам.

26 вересня 2024 року від відповідача Вигодської селищної ради поступили заперечення на відповідь на відзив, які направлено представнику позивача.

02 жовтня 2023 року представник позивача в системі "Електронний суд" сформував клопотання про проведення підготовчого судового засідання без його участі, проти призначення справи до судового розгляду не заперечив.

Ухвалою суду від 02.10.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 05.12.2023 поновлено судовий розгляд, залучено до участі у розгляді даної справи органи опіки та піклування Вигодської селищної ради та Ямницької сільської ради, яких зобов`язано надати висновки на виконання своїх повноважень щодо зняття із зареєстрованого місця проживання неповнолітніх дітей позивача.

08 січня 2024 року Ямницька сільська рада подала клопотання про розгляд справи без участі її представника, до якого долучила висновок органу опіки та піклування про недоцільність зняття малолітніх дітей ОСОБА_2 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2014 р.н., з місця реєстрації без згоди батька, оскільки такі дії не відповідатимуть інтересам дітей.

11 січня 2024 року представниця органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Вигодської селищної ради подала клопотання про відкладення розгляду справи.

01 та 07 лютого 2024 року представниця органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Вигодської селищної ради подала клопотання про неможливість надання висновку на виконання своїх повноважень та про розгляд справи за відсутності представника Служби за наявними матеріалами.

07 лютого 2024 року представник позивача в системі "Електронний суд" сформував клопотання про відкладення судового засідання.

Представник відповідача Вигодської селищної ради 06 березня 2024 року на електронну адресу суду та 12 березня 2024 року через канцелярію суду подав клопотання про завершення розгляду справи за відсутності представника Вигодської селищної ради.

06 березня 2024 року представник позивача також подав клопотання про завершення розгляду справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_5 як відзиву на позов, так і будь-яких доказів на спростування позиції позивача не подавала.

З урахуванням того, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

як вбачається з витягів з реєстру Вигодської територіальної громади:

№ 2023/003955911 від 24.05.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 10.10.2014 був задекларований у АДРЕСА_1 , знято з реєстрації за вказаною адресою 25.04.2023 (а.с. 6);

№ 2023/003955679 від 24.05.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 15.12.2012 був задекларований у АДРЕСА_1 , знято з реєстрації за вказаною адресою 25.04.2023 (а.с. 7);

№ 2023/003955773 від 24.05.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 15.12.2012 був задекларований у АДРЕСА_1 , знято з реєстрації за вказаною адресою 25.04.2023 (а.с. 8);

№ 2023/003955864 від 24.05.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 14.11.2012 був задекларований у АДРЕСА_1 , знято з реєстрації за вказаною адресою 25.04.2023 (а.с. 9).

Як вказано в повідомленні Вигодської селищної ради № 797/02-38 від 24.05.2023, ОСОБА_5 25.04.2023 була подана заява власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії та номера 55 від 31.01.2019, на підставі якої органом реєстрації прийнято рішення зняти з реєстрації задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) позивачів. У Вигодської селищної ради як органу реєстрації не було законних підстав у відмові від зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за заявою власника ОСОБА_5 (а.с. 10-12).

Представник відповідача Вигодської селищної ради під час розгляду справи підтвердив, що відповідачка ОСОБА_5 , звертаючись до Вигодської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області із заявами № 702, 703, 704, 705 власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) всі від 25.04.2023, в яких просила зняти задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надала адміністратору відділу ЦНАП тільки витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 154766518 від 01.02.2019 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 31.01.2019 (а.с. 45-47, 48-50, 51-53, 54-56), які долучені до відзиву на позов. Будь-яких інших документів долучено не було.

Вважаючи, що вищевказаними діями Вигодської селищної ради порушено права за законні інтереси позивачів, ОСОБА_1 звернувся до управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області зі скаргою стосовно незаконного зняття із зареєстрованого місця проживання його та його неповнолітніх дітей. За результатами розгляду скарги управлінням у межах його компетенції проведено службову перевірку, за результатами якої в діях працівників Вигоської територіальної громади в частині неправомірного, на думку ОСОБА_1 , зняття з реєстраційного обліку його та його неповнолітніх дітей порушень вимог законодавства не виявлено (а.с. 13-14).

Натомість на підтвердження протиправності дій реєстраційного органу та підставності позовних вимог стороною позивача до матеріалів позову долучено рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.11.2021 (справа № 343/2216/20), яким у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , інтереси яких представляє ОСОБА_1 , про втрату права на користування житлом відмовлено. У своєму рішенні суд серед іншого вказав, що у всіх діяхщододітей, до досягнення ними повноліття, незалежно від того, ким вони здійснюються, має бути забезпечено якнайкраще врахування їхніх інтересів. Зважаючи на те, що неповнолітні діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , місце проживання яких за рішенням суду визначено з батьком ОСОБА_1 , не можуть самостійно обирати місце свого проживання, а тому факт їхнього непроживання у спірному житлі не є безумовною підставою для позбавлення їх права користування ним. Маючи право проживати за зареєстрованим місцем проживання, діти можуть реалізувати його лише при досягненні повноліття, оскільки в силу свого віку не мають достатнього обсягу цивільної дієздатності самостійно визначати місце свого проживання. Позбавлення дітей права користування житлом за встановлених судом обставин не відповідатиме інтересам дітей, тому суд дійшов висновку, що їх тимчасове проживання разом із своїм батьком не за адресою реєстрації, не є підставою для визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням (а.с. 15-26). В рамках розгляду вказаної справи засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вигодської селищної ради вирішила рекомендувати виконавчому комітету Вигодської селищної ради вважати, що виселення ОСОБА_2 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2014 р.н., є таким, що не відповідає інтересам дітей (а.с. 27).

До участі в розгляді даної справи також залучено органи опіки та піклування Вигодської селищної ради та Ямницької сільської ради, яких зобов`язано надати висновки на виконання своїх повноважень щодо зняття із зареєстрованого місця проживання неповнолітніх дітей позивача.

Орган опіки та піклування Вигодської селищної ради повідомив про неможливість надання висновку на виконання своїх повноважень, у зв`язку з неможливістю провести обстеження житлово-комунальних умов (власники будинку знаходяться за межами України) за адресою: АДРЕСА_1 та визначити умови для проживання дітей ОСОБА_2 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2014 р.н. (а.с. 118).

Орган опіки та піклування Ямницької сільської ради надав затверджений виконавчим комітетом Ямницької сільської ради висновок органу опіки та піклування про розв`язання спору щодо зняття малолітніх дітей ОСОБА_2 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2014 р.н., з місця реєстрації, в якому вказано, що орган опіки та піклування Ямницької сільської ради не вважає за доцільним зняття вказаних дітей з місця реєстрації без згоди батька за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки такі дії не відповідатимуть інтересам дітей. У висновку серед іншого також вказано, що дане питання розглядалося на засіданні комісії з питань захисту дітей Ямницької сільської ради 18.12.2023, де був присутній батько малолітніх дітей ОСОБА_1 , який вказав, що він не є власником житла, в якому на даний час проживає разом з дітьми. Заперечив щодо зняття з реєстрації синів, пояснивши, що поки вони проживали у помешканні за вищевказаною адресю, він вкладав значні кошти для проведення ремонтних робіт та благоустрою будинку. Комісія рекомендувала батькові зареєструвати дітей в іншому помешканні, однак він повідомив, що такої можливості не має. Із співвласниками житла домовленості щодо реєстрації малолітніх дітей не досягнуто. При усній розмові співвласники житла за адресою: АДРЕСА_2 , де на даний час перебувають діти, підтвердили, що відмовляються реєструвати ОСОБА_1 та його малолітніх дітей у своєму будинку. Зі слів батька, зняття малолітніх дітей з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 потягне за собою ряд негативних наслідків для нього: без реєстрації батько не зможе отримувати ряд соціальних виплат на дітей, а малолітні діти без місця реєстрації можуть мати проблеми із зарахуванням до навчальних закладів (а.с. 113-114).

Оцінка суду:

суд, враховуючи позицію сторін, органів опіки та піклування, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, приходить до такого висновку.

Статтею 47 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Поняття "житло" не обмежується приміщеннями, яке законно займають або законно створено. Чи є конкретне місцепроживання"житлом", яке підлягає захисту на підставіпункту 1 ст. 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме від наявності достатніх та триваючих зв`язків із конкретним місцем (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти росії», заява № 58255/00, пункт 36). Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення ЄСПЛ від 13 травня 2008 року в справі «МакКенн проти Сполученого Королівства», заява № 19009/04, пункт 50).

У пункті 27 рішення ЄСПЛ від 17 травня 2018 року у справі «Садов`як проти України» зазначено, що рішення про виселення становитиме порушення ст. 8 Конвенції, якщо тільки воно не ухвалене «згідно із законом», не переслідує одну із законних цілей, наведених у пункті 2 ст. 8 Конвенції, і не вважається «необхідним у демократичному суспільстві». Вислів «згідно із законом» не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід ґрунтувався на національному законодавстві, але також стосується якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своєму формулюванні та надавати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування. Крім того, будь-яка особа, якій загрожує виселення, у принципі повинна мати можливість, щоб пропорційність відповідного заходу була визначена судом. Зокрема, якщо було наведено відповідні аргументи щодо пропорційності втручання, національні суди повинні ретельно розглянути їх та надати належне обґрунтування.

Підсумовуючи висновки про принципи застосування ст. 8 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, викладені у рішеннях ЄСПЛ, виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та права на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену п. 2 ст. 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві.

Як встановлено вище, ОСОБА_1 з 14.11.2012, та його неповнолітні діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з 15.12.2012, ОСОБА_3 з 10.10.2014, були зареєстровані в АДРЕСА_1 , де проживали до 2016 року. У 2016 році позивача з маленькими дітьми покинула дружина (її місцеперебування невідоме). В силу тяжких життєвих обставин, будучи з малолітніми дітьми на руках, ОСОБА_1 змушений був переїхати з дітьми до своїх батьків та сестри. На той час старшим синам - двойнятам було по 2,5 роки, молодшому - 1,5 роки. В селі Мислівка вони проживали з його лежачою бабусею, яка не мала можливості доглядати дітей. Оскільки ОСОБА_1 на той час працював у іншому районі, забезпечити догляд дітей у с. Мислівка він не мав змоги, тому змушений був переїхати до своїх батьків. Таким чином він зміг забезпечити своїх синів як матерілально, так і доглядом з боку його родичів. Він не має у власності особистого житла, як і не забезпечені таким його діти. Проживають вони у домоволодінні, незначна частка якого належить його рідній сестрі, яка по площі та кількості проживаючих у ній осіб не дозволяє йому в ньому зареєструватися, як і зареєструвати його дітей. Крім того, вказане домоволодіння ОСОБА_1 не вважає своїм житлом, проте в силу віку дітей немає можливості повернутися у будинковолодіння в с. Мислівка, де вони фактично зареєстровані.

Вказані обставини встановлені рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.11.2021, яке набрало законної сили 05.01.2022, та, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України,не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Будинок у АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом31.01.2019 перейшов у приватну власність відповідачки ОСОБА_5 , яке вона зареєструвала, про що свідчить витяг з Державного реєстру речоивх прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Набувши право власності, ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом про втрату права на користування житлом, в якому серед іншого просила визнати ОСОБА_1 , 1989 року народження, та його неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2012 року народження, ОСОБА_3 , 2012 року народження, та ОСОБА_3 , 2014 року народження, такими, що втратили право користування житловим приміщенням - житловим будинком, розташованим в АДРЕСА_1 . Проте в задоволенні вказаної вимоги ОСОБА_5 вищевказаним рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.11.2021 було відмовлено. Суд зазначив у своєму рішенні, що у всіх діяхщододітей, до досягнення ними повноліття, незалежно від того, ким вони здійснюються, має бути забезпечено якнайкраще врахування їхніх інтересів. Тому, зважаючи на те, що неповнолітні діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , місце проживання яких за рішенням суду визначено з батьком ОСОБА_1 , не можуть самостійно обирати місце свого проживання, а тому факт їхнього непроживання у спірному житлі не є безумовною підставою для позбавлення їх права користування ним, маючи право проживати за зареєстрованим місцем проживання, діти можуть реалізувати його лише при досягненні повноліття, оскільки в силу свого віку не мають достатнього обсягу цивільної дієздатності самостійно визначати місце свого проживання, а позбавлення дітей права користування житлом за вищевстановлених обставин не відповідатиме інтересам дітей, суд прийшов до висновку, що їх тимчасове проживання разом із своїм батьком не за адресою реєстрації, не є підставою для визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

25 квітня 2023 року відповідачка ОСОБА_5 звернулася до Вигодської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області як до органу реєстрації із заявами власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), в яких просила зняти задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) позивача та його неповнолітніх дітей.

Адміністратором відділу ЦНАП було прийнято рішення про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вказує представник позивача, Вигодська селищна рада порушила права його довірителя та його неповнолітніх дітей, оскільки внесла відомості до реєстру територіальної громади про зняття їх з реєстрації місця проживання з порушенням вимог Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", що заперечив представник відповідача Вигодської селищної ради, зазначаючи, що таке було здійснено в межах повноважень селищної ради як органу реєстрації та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів .

Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних)послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:

1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;

2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;

3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 18 Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:

1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованогомісця проживання(перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;

2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданою у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

Тобто, законодавець розмежовує зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою особи, її законного представника (представника), а також за заявою власника житла приватної форми власності.

Для реалізації норм Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", якою затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).

Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.

Згідно із п. 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі:

1) заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з додатком 5;

2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);

3) свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;

4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

5) заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованогомісця проживання(перебування) за формою згідно з додатком 6.

Залежно від підстави зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання вказаним Порядком визначено перелік документів, які повинні бути подані для вчинення реєстраційної дії, та суб`єкта їх подання.

Згідно із п. 61 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає:

1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення);

2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.

Відповідно до п. 62 Порядку декларування та реєстрації місця проживання(перебування), у разі подання заяви, передбаченої підпунктом 1 або 5 пункту 50 цього Порядку, законним представником (представником) особи, крім документів, зазначених у пунктах 57 і 61 цього Порядку, додатково подаються:

1) документ, що посвідчує особу законного представника (представника);

2) документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, коли заява подається законним представником малолітньої дитини.

Як встановлено у даній справі, відповідачка ОСОБА_5 , як власник житла, звернулась до органу реєстрації з заявою про зняття з реєстрації позивача та його неповнолітніх дітей в порядку, передбаченому підпунктом 5 пункту 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування). Форма такої заяви визначена додатком № 6 до вказаного Порядку, а перелік документів, що долучаються до неї, - пунктом 61, зміст якого викладено вище.

Згідно із п. 69 зазначеного Порядку, посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), про що зазначена посадова особа робить відповідний запис у заяві.

Згідно із поданою ОСОБА_5 заявою № 704 від 25.04.2023 (а.с. 51), остання, як власник житла, просила зняти із задекларованого/зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою в АДРЕСА_1 . При цьому, як вказав представник відповідача Вигодської селищної ради на підтвердження свого права власності на житло за вказаною адресою ОСОБА_5 надала адміністратору відділу ЦНАП витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 154766518 від 01.02.2019 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 31.01.2019. Проте у самій заяві документами, якими підтверджується її право власності зазначені свідоцтво про право власності та витяг з ДРРП на нерухоме майно 30107068 від 31.01.2019, тобто документи відповідно з іншою назвою та реквізитами, ніж фактично долучені. Крім того, звертаючись із вказаною заявою від свого імені, ОСОБА_5 подає свій паспорт громадянина України НОМЕР_1 , вид. 19.04.2000, як такий, що посвідчує її особу. Вказаний паспортний документ зазначений в заяві і в графі документ, що посвідчує особу законного представника (представника), що дає підстави сумніватися, чи заявниця звертається із заявою від свого імені чи в інтересах інших осіб.

ОСОБА_5 , як власник житла, також подала заяви № 702, 703, 705 (а.с. 45, 48, 54) від 25.04.2023, в яких окремо просила зняти з реєстрації малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказані заяви теж містять недоліки, які описані вище.

Адміністратор відділу центру надання адміністративних послуг на вказані недоліки не звернув уваги.

Крім того, з окремою заявою про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років може звернутись один із батьків або інший законний представник за згодою іншого з батьків або законних представників, що визначено ч. 6 ст. 18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", та п. 51 Порядку декларування та реєстрації місця проживання(перебування).

Тобто, звертаючись до органу реєстрації із окремими заявами про зняття малолітніх дітей із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, ОСОБА_5 не надає підтверджень того, що вона є їх законним представником, як і не долучає до своїх заяв № 702, 703, 705 від 25.04.2023 ні згоду матері, ні згоду батька на зняття дітей із зареєстрованого місця проживання.

Як визначено ст. 16 Конвенції ООН про права дитини, кожна дитина може бути об`єктом свавільного або незаконного втручання в права на особисте і сімейне життя, недоторканість житла, таємницю кореспонденції, незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого незаконного посягання.

У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, з врахуванням положень ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У даній справі спір між сторонами виник з приводу зняття малолітніх дітей із реєстрації місця проживання.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо зняття дитини з реєстрації місця проживання обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленою належною юридичною особою.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, які безпосередньо торкаються інтересів малолітніх дітей, суд з метою їх належного захисту залучив до участі у розгляді справи органи опіки та піклування як за місцем реєстрації дітей, так і за місцем їх фактичного проживання.

Орган опіки та піклування Вигодської селищної ради повідомив про неможливість надання висновку на виконання своїх повноважень, оскільки не зміг провести обстеження житлово-комунальних умов, так як власники будинку за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться за межами України. Натомість, проводячи відповідні обстеження під час розгляду справи № 343/2216/20 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та його неповнолітніх дітей про втрату права на користування житлом, вказаний орган опіки та піклування дійшов висновку про те, що виселення малолітніх дітей ОСОБА_2 , 2012 р.н., ОСОБА_3 , 2012 р.н., та ОСОБА_3 , 2014 р.н., не відповідає їхнім інтересам. Даний висновок затверджений рішенням виконкому Вигодської селищної ради № 30 від 25.02.2021, що підтверджується рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.11.2021 та повідомленням Вигодської селищної ради від 09.02.2021 (а.с. 15-26, 27).

Орган опіки та піклування Ямницької сільської ради, який надав висновок на виконання своїх повноважень за місцем фактичного проживання малолітніх дітей, вказав за недоцільне зняття малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з їх місця реєстрації без згоди батька за адресою АДРЕСА_1 , оскільки такі дії не відповідатимуть інтересам дітей (а.с. 113-114). У висновку серед іншого комісія встановила, що іншого житла батько вказаних дітей у власності не має, а зареєструвати їх за місцем фактичного проживання він позбавлений можливості, оскільки проти цього заперечують співвласники такого житла. Відсутність ж реєстрації дітей позбавляє їх можливості отримувати соціальні виплати, реалізовувати інші права.

Відповідно до ч. 13 ст. 18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, якщо:

1) особа подала не в повному обсязі передбачені цим Законом документи (відомості) або документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є недійсним;

2) відомості реєстру територіальної громади не відповідають відомостям у поданих особою документах або відомостях;

3) за зняттям із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів.

У п. 87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання(перебування) визначено, що орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли:

1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування), що стосуються заборони декларування/реєстрації місця проживання (перебування) у такому житлі, або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань (у разі відсутності письмової згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника на декларування/реєстрацію місця проживання);

2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям, зазначеним у поданих особою документах або даних;

3) особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості;

4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними (крім випадку, передбаченого пунктом 53 цього Порядку), або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;

5) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;

6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;

7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об`єкт нерухомого майна, який не належить до житла;

8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій стосовно дитини;

9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій дитиною.

Враховуючи встановлене вище, суд приходить до переконання, що адміністратор відділу ЦНАП при прийнятті заяв ОСОБА_5 як власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) № 702, 703, 704, 705 всі від 25.04.2023 належним чином не перевірила наявність необхідних документів при поданні таких заяв, повноваження заявниці на зняття з реєстрації малолітніх дітей, як і не пересвідчилась у правильності заповнення даних, які зазначені в них, що вказує на проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом.

Статтею 19 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" визначено, що скасування рішення про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється відповідно до вимог, встановлених для скасування відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи статтею 17 цього Закону та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", відомості про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом.

Порядок оскарження дій органу реєстрації визначено Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування).

Пунктами 91, 92 вказаного Порядку передбачено, що відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування)/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом.

У разі виявлення реєстраційних дій, проведених з порушенням вимог, встановлених законом, керівник органу реєстрації проводить перевірку підстав для декларування/реєстрації/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування декларування/реєстрації/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи.

Після дотримання даного алгоритму рішення, дії чи бездіяльність органуреєстрації(в тому числі через центр надання адміністративних послуг) можуть оскаржуватися в судовому порядку.

Як встановлено вище, позивач не погодився з діями Вигодської селищної ради як органу реєстрації щодо зняття з зареєстрованого місця проживання його та його малолітніх дітей, тому звернувся з відповідною скаргою до управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області. Проте його скарга не була задоволена, тому він правомірно оскаржив дії органу реєстрації в судовому порядку.

Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що під час внесення відомостей до реєстру територіальної громади про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та його малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були порушені вимоги, встановлені законом, оскільки адміністратором під час проведення реєстраційних дій належним чином не було перевірено як наявність необхідних документів при поданні заяв власника житла про зняття осіб, в тому числі малолітніх дітей, із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та повноважень заявниці на їх подання, так і правильності заповнення даних, які зазначені в таких заявах, що зумовило прийняття рішення, яке не відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам держави та порушило права малолітніх дітей. Такі дії призвели до того, що чоловік призовного віку під час введення в Україні воєнного стану залишився без зареєстрованого місця проживання на значний проміжок часу, що тягне за собою в тому числі і порушення ведення військового обліку. Крім того реєстратором не враховано і якнайкращі інтереси дітей, які на даний час не можуть самостійно обирати місце свого проживання, а право проживати за зареєстрованим місцем проживання можуть реалізувати лише при досягненні повноліття, оскільки в силу свого віку не мають достатнього обсягу цивільної дієздатності самостійно визначати місце свого проживання. Залишення без зареєстрованого місця проживання дітей без згоди та відома їхніх батьків є незаконним втручанням в їх право на особисте і сімейне життя, недоторканість житла, за захистом чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

За вказаних обставин в їх сукупності суд приходить до переконання, що слід визнати протиправним внесення відомостей до реєстру територіальної громади про зняття позивачів з реєстрації місця проживання у АДРЕСА_1 та скасувати відомості про зняття їх з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

Відповідно до п. 93 Порядку декларування та реєстрації місця проживання(перебування), у разі скасування відомостей про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи місце проживання (перебування) такої особи вважається таким, що задеклароване/зареєстроване за попередньою адресою житла.

Отже, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_1 , до Вигодської селищної ради, ОСОБА_5 про визнання протиправним зняття із зареєстрованого місця проживання та скасування рішення про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

На підставі викладеного, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, ст. 16 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 19, 47 Конституції України, ст. 15, 16, 21 ЦК України, ст. 19 СК України, ст. 3, 4, 17-19 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", п. 50, 61, 62, 69, 87, 91-93 Порядку декларування та реєстрації місця проживання(перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє ОСОБА_1 , до Вигодської селищної ради, ОСОБА_5 про визнання протиправним зняття із зареєстрованого місця проживання та скасування рішення про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання задовольнити.

Визнати протиправним внесення відомостей до реєстру територіальної громади про зняття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє ОСОБА_1 , з реєстрації місця проживання у АДРЕСА_1 .

Скасувати відомості про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та його малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою у АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивачі: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який, у тому числі, є законним представником малолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , жителів АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Вигодська селищна рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: смт Вигода, вул. Д.Галицького, 75 Калуського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04355875.

Відповідачка: ОСОБА_5 , жителька АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Долинського районного суду С.М.Монташевич

СудДолинський районний суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення14.03.2024
Оприлюднено15.03.2024
Номер документу117645055
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин

Судовий реєстр по справі —343/1967/23

Ухвала від 15.05.2024

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Барков В. М.

Ухвала від 30.04.2024

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Барков В. М.

Ухвала від 15.04.2024

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Барков В. М.

Рішення від 14.03.2024

Цивільне

Долинський районний суд Івано-Франківської області

Монташевич С. М.

Ухвала від 05.12.2023

Цивільне

Долинський районний суд Івано-Франківської області

Монташевич С. М.

Ухвала від 02.10.2023

Цивільне

Долинський районний суд Івано-Франківської області

Монташевич С. М.

Ухвала від 15.08.2023

Цивільне

Долинський районний суд Івано-Франківської області

Монташевич С. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні