Ухвала

від 14.03.2024 по справі 756/14949/15-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14.03.2024 Справа № 756/14949/15-ц

Унікальний № 756/14949/15-ц

Провадження № 2/756/317/24

У Х В А Л А

07 березня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Яценко Н.О.

за участю секретаря Євтушик В.І.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості без розгляду у цивільній справі за первісним позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , про визнання поруки припиненою,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться вищевказана цивільна справа.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_3 ) заявила клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання ( п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України)

В обгрунтування заяви посилається на те, що сторона позивача АТ «УкрСиббанк» не з`явилася в судові засідання та не повідомила про причини неявки: 28.03.2023 р., 12.06.2023 р., 12.09.2023 р., 26.10.2023 р, 16.01.2024 р., 12.02.2024 та сьогодні.

Окрім того, до суду від позивача чи його представника не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності. Наявні у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача (том 3 а.с.125, 133, 180, 234) вважає не є заявами від позивача, оскільки вони підписані та подані неуповноваженою на те особою: заяви про розгляд справи за відсутності позивача (том 3 а.с.125, 133, 180, 234) підписано та надіслано до суду авдокатом Ярославою Гладиш яка діє від імені ТОВ «Юридична фірма «Дельта М» в інтересах АТ «УкрСиббанк». Вважає, що всупереч вимогам закону до заяв не додано: довіреність представника адвоката або чинного ордеру (відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), належним чином засвідчених договорів: 1) про надання ТОВ «Юридична фірма «Дельта М» юридичних послуг АТ «УкрСиббанк» та 2) про надання адвокатом Гладиш Я.М. адвокатських послуг ТОВ «Юридична фірма «Дельта М».

Також зазначала, що у відповіді керівника секретаріату Національної асоціації адвокатів України від 09.02.20224 року № 293/0/2-24 щодо повноважень адвоката Гладиш Я.М., як представника АТ «УкрСиббанк», зазначено про відсутність будь-яких відомостей стосовно Гладиш Я.М. в Єдиному реєстрі адвокатів (в тому числі стосовно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 6204 від 27.09.2018 ) та про відсутність в адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ інформації стосовно згенерованого ордеру з порядковим номером АА № 0021224, а також посилання QR-коду в ордері на сайт www.ramk.com.ua, який не має жодного відношення до офіційного вебсайту НААУ.

Посилається на те, що наявний у справі ордер (том 3 а.с.109) не відповідає Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та Положенням про ордер про надання правничої (правової) допомоги, затвердженому рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019, не відповідає обов`язковій типовій формі вважає, що свідчить про його штучне виготовлення/формування не у спосіб, передбачений спеціальними нормативно правовими актами.

Разом з ордером Гладиш Я.М. надано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6204 від 27 вересня 2018 року (том 3 а.с.110), видане Головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І.В. на підставі Рішення Ради адвокатів міста Києва № 18 від 13.09.2018 року, яке також відсутнє в адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ. Посилалася на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, відповідно до якої Верховний Суд дійшов висновку про те, що після 08.10.2016 року Рафальська І.В. не мала повноважень голови Ради адвокатів міста Києва, тому не мала повноважень здійснювати оцінку результатів стажування, приймати за результатом такого оцінювання відповідне рішення, а також видавати свідоцтво». Вважає, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане на ім`я Гладиш Я.М. підписане не уповноваженою на такі дії особою. Просила суд врахувати відповідно до ст. 263 ЦПК України правову позицію Верховного Суду України, викладену в ухвалі від 23.04.2009 року (справа № 6-2135вов08), а також просила врахувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 10.10.2023 року, яка постановлена за аналогічних обставин.

Вислухавши клопотання відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановлює ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засіданні або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача в підготовчі засідання не одноразово не з`являвся, проте подавав заяви про розгляд справи без його участі. Так, в матеріалах справи (а.с.108 т.3 міститься клопотання представника позивача - адвоката Я.Гладиш про розгляд справи без її участі. Свої повноваження представник підтвердила ордером від 22.08.2022 р. та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6204, видане 27.09.2018р. на підставі Рішення Ради адвокатів міста Києва від 13.09.2018р. № 18 та підписане Головою ради адвокатів міста Києва Рафальською І.В. (а.с.109-110 т.3) В подальшому адвокат Гладиш Ярослава також неодноразово подавала заяви про розгляд справи без її участі.

З матеріалів справи вбачається, що Гладиш Ярослава отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і правомірність його отримання в межах даної справи не може досліджуватися судом, оскільки воно має індивідуальну дію тому, на думку суду, право на зайняття такою діяльністю, як таке, що гарантоване особі Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність.

Вищевказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, що викладені у постанові Верховного суду від 10.09.2020р. у справі №826/2079/18.

В цій справі Верховним Судом вказано:

«42. При цьому, складення присяги адвоката України розглядається законодавцем як церемоніальна процедура, що визначає початок набуття повноважень (доступ до професії), а також взяття на себе особою, призначеною на відповідну посаду, зобов`язань щодо належного виконання своїх службових обов`язків за такою посадою.

46. У пункті 34 вказаного рішення ЄСПЛ зазначено, що держава-відповідач надала докази того, що заявниця була допущена до процедур, пов`язаних з отриманням свідоцтва адвоката через недбалість. ЄСПЛ вважає, що навіть якщо припустити, що спершу заявниця була допущена до стажування внаслідок помилки зі сторони Колегії адвокатів, і що, відповідно, мова не йшла про мовчазну згоду щодо її права на участь в екзаменах після стажування всупереч її громадянства, однієї цієї складової було б недостатньо, щоб посягати на професійне життя заявниці. Дійсно, питання про те, чи був мотив недопущення заявниці до її участі в екзаменах, а саме її громадянство, достатньо обгрунтованим не є першочерговим у цій справі. Суттєвим є той факт, що влада надала дозвіл заявниці пройти передбачене стажування, хоч було зрозуміло, що по закінченню стажування вона не отримає право брати участь в екзаменах в адвокатуру. (п. 34 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).

47. З огляду на наведене, у пункті 35 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05 ЄСПЛ вказав, що в діях компетентних органів держави-відповідача не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

48. Враховуючи прецедентну практику ЄСПЛ у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, слід зазначити, що у спірних правовідносинах дії відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії.

49. Таким чином, Верховний Суд вважає встановленими обставини про те, що позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності».

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі №826/10717/18.

Так, у постанові Верховного суду від 02.06.2020р. у справі №826/10717/18 вказано:

«54. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що ОСОБА_1 виконав усі вимоги Закону № 5076-УІ для набуття статусу адвоката та зайняття адвокатською діяльністю до прийняття рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 № 156, а саме 30.09.2015 склав кваліфікаційні іспити для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, пройшов стажування і 26.05.2016 захистився на засіданні Ради адвокатів м. Києва, у зв`язку із чим, Радою адвокатів м. Києва прийнято рішення від 26.05.2016 №49 про видачу позивачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Крім того 09.06.2016 склав присягу адвоката України та на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва від 26.05.2016 №49 та отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005739 від 09.06.2016, а отже мав законні сподівання на публічне відображення відомостей про нього як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України.

57. Колегія суддів також враховує, що позивачем були вчинені всі залежні від нього дії щодо отримання статусу адвоката, у тому числі складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво. Станом на час складення позивачем іспиту будь-яких заборон чи вмотивованих рішень компетентних органів, які б свідчили про нелегітимність КДКА м. Києва не існувало та до позивача у встановленому порядку доведено не було. При цьому на час складання позивачем іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та не уповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною були відсутні.

58. Враховуючи наведене, оскаржуване рішення відповідача щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України фактично обмежило право позивача на здійснення адвокатської діяльності у порядку, визначеному Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».»

Цивільне процесуальне представництво - це такі юридичні відносини, за якими одна особа - представник виконує на підставі повноваження, наданого йому законом, статутом, положенням або договором, процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи, державних і громадських інтересів.

Цивільний процесуальний представник - це особа, яка здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах довірителя.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Представник позивача - адвокат Гладиш Я.М. на підтвердження своїх повноважень має сформований ордер серії АА № 0021224 від 22.08.2022 р. на підставі договору про надання правової допомоги від 01.10.2018 р., і особа яка його надає несе персональну відповідальність за його формування.

Сформований ордер серії АА № 0021224 від 22.08.2022 р., який посвідчений печаткою адвоката та підписом, не може слугувати перешкодою для правосуддя.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Існуванням процесуальних перепон, які заважають або зменшують можливості звернення до суду (надмірний формалізм), що може позбавити заявників права доступу до суду (Perez deRada Cavanilles проти Іспанії», № 2809095, рішення від 28 жовтня 1998 року) тощо.

Так, незважаючи на наявність законодавчо встановлених «фільтрів» для прийняття звернень до суду (позов, апеляція, касація), занадто формалізований підхід до їх застосування може створювати підстави для встановлення Судом порушення статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначає, що Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Отже, законодавець чітко визначає види документів, які можуть підтверджувати повноваження адвоката на представництво в суді - ордер або довіреність.

За положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд враховує висновки Верховного Суду:

- у постанові від 26.09.2019року, справа № 910/3845/19 «…Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

39. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши доводи сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

40. Відповідно до частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

41. Згідно зі статтею 6 та частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка зокрема склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

42. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

43. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

44. Відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

45. Аналіз вказаних законодавчих норм свідчить, що статус адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

46. Так, до матеріалів справи апеляційним судом долучено копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю КВ №6142, виданого 26.07.2018 адвокату України Охромєєву Юрію Геннадійовичу. Копію вказаного свідоцтва було також надано касаційному суду разом із відзивом на касаційну скаргу.

47. Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

48. Доказів того, що вказане свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять.

49. Також відсутні докази щодо припинення права ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю у порядку, передбаченому законом.

50. Апеляційним судом також встановлено, що ОСОБА_2, яким підписано апеляційну скаргу, 26.07.2018 складено присягу адвоката України, що підтверджується Протоколом №16 засідання ради адвокатів міста Києва від 26.07.2018.

51. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Агрофірма Гермес» на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.03.2019 у справі № 910/3845/19, оскільки апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма Гермес» підписано уповноваженою на те особою…»

- у постанові від 06.07.2019року, справа № 855/229/19 ;

«…Згідно з статтею 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Аналіз вказаних законодавчих норм свідчить, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Так, до матеріалів справи долучено копію посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 22.02.2018 року адвокату України ОСОБА_2, оригінал якого був досліджений в судовому засіданні судом апеляційної інстанції.

Доказів, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять.

Також відсутні докази щодо припинення права ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю у порядку передбаченому законом.

Таким чином, з огляду на наявність у ОСОБА_2 посвідчення адвоката України, у відповідача були відсутні підстави вважати викладені кандидатом в автобіографії відомості недостовірними…»

- позиція висловлена Верховним судом у постанові від 21.10.2019року, справа № 757/21384/19-ц (електронне посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/85174118 )

«…Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскарженого судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

Статтею 177 ЦПК України визначений перелік документів, які додаються до позовної заяви.

Зокрема, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5886, виданого ОСОБА_2 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 16 березня 2017 року № 61.

Доказів того, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять.

Також відсутні докази щодо припинення права ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю у порядку передбаченому законом…».

Отже, згідно зі статтею 12 Закону №5076-VI особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Відповідно до статті 17 Закону №5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Аналіз вказаних законодавчих норм свідчить, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Доказів того, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю визнано у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять. Також відсутні докази щодо припинення права на заняття адвокатською діяльністю у порядку передбаченому законом, а тому враховуючи наявні у справі заяви адвоката Гладиш Я. про розгляд справи без її участі, суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_8 про залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.257 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення позовної заяви Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 14 березня 2024 року.

Суддя Н.О. Яценко