Постанова
від 12.03.2024 по справі 916/3112/21
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3112/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна,

секретар судового засідання І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД»: А.А. Ляшенко

від Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (Адміністрація Одеського морського порту): О.О. Бернатович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД»

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 (суддя Ю.М.Невінгловська, м. Одеса, повний текст складено 02.10.2023)

у справі №916/3112/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД»

до відповідача: Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (Адміністрація Одеського морського порту)

про внесення змін до договору та зобов`язання вчинити певні дії

та за зустрічним позовом: Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (Адміністрація Одеського морського порту)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД»

про стягнення, розірвання договору та повернення майна,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом та заперечень проти нього

У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» (надалі також ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» або Товариство) звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (Адміністрація Одеського морського порту) (надалі також ДП «АМПУ» або Адміністрація), в якій просило:

1)провести перерахунок орендної плати за період з березня 2020 року по жовтень 2021 року та внести зміни до договору №2317-П-ОДФ-18;

2)зарахувати надлишково сплачені кошти в рахунок орендної плати за договором №2317-П-ОДФ-18, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 15.06.2018 між сторонами укладено договір оренди державного рухомого майна, який зареєстровано за №2317-П-ОДФ-18, відповідно до якого було передано в оренду рухоме майно, а саме, апарель та понтони №№69, 71, 73, 75, 77. Однак у період з кінця березня 2020 року по квітень 2021 року єдиним майном, яке було передане в оренду, являлося апарель, орендні платежі за яке складало 2,1% вартості орендної плати за договором. В подальшому, позивач за власний рахунок та власними силами отримав класифікаційні свідоцтва на три понтони (П-71, 75, 77), і станом на жовтень 2021 року функціонує лише три понтони, а інші понтони ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» не могло використовувати через втрату чинності свідоцтв про придатність до плавання, обов`язок поновлення строку яких покладено на відповідача відповідно до умов договору, з огляду на що позивач вважає, що ним було фактично здійснено переплату за оренду майна, яким він не зміг користуватись через бездіяльність відповідача щодо поновлення чинності свідоцтв про придатність до плавання.

У заяві про усунення недоліків позовної заяви ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» зазначило, що останнє зобов`язано було сплатити відповідачу в якості орендної плати за період з березня 2020 року по квітень 2021 року суму у розмірі 141622,50 грн. Натомість за вказаний період сплачено суму, яка складає 558088,75 грн, тобто фактично сума переплати складає 416466,25 грн. Таким чином, позивач зазначив, що саме вказану суму він вважає за доцільне зарахувати в рахунок заборгованості, яка виникла перед Одеською філією Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ».

Щодо внесення змін до договору позивач у заяві про усунення недоліків позовної заяви зазначив, що вважає за доцільне доповнити договір оренди наступними пунктами: «Орендар зобов`язується звернутися до Класифікаційного товариства для щорічного пред`явлення понтонів» та «Орендар звільняється від сплати орендної плати за майно, яке неможливо використовувати з причин відсутності дозвільних документів, а також на період проведення ремонтних робіт та/або докового огляду, до моменту відновлення такого права».

Короткий зміст позовних вимог за зустрічним позовом та заперечень проти нього

22.11.2021 Державне підприємство «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (Адміністрація Одеського морського порту) подало зустрічну позовну заяву до ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», в якій просило:

1)розірвати договір №2317-П-ОДФ-18 від 15.06.2018;

2)повернути передане за договором оренди №2317-П-ОДФ-18 від 15.06.2018 майно Державному підприємству «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (Адміністрація Одеського морського порту);

3)стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» на користь Державного підприємству «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (Адміністрація Одеського морського порту) суму заборгованості у розмірі 342570,61 грн, пеню у розмірі 10683,73 грн, інфляційні витрати у розмірі 2244,27 грн та 3% річних у розмірі 1917,30 грн, всього у розмірі 357415,91 грн.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом умов договору оренди від 15.06.2018 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів за період з червня 2021 по жовтень 2021 року, у результаті чого утворилась заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 342570,61 грн з ПДВ, на яку на підставі пункту 3.5. договору, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Невиконання Товариством передбачених пунктами 5.3. - 5.7 договору обов`язків щодо пред`явлення майна Регістру судноплавства України, проведенню оглядів, отримання дозвільних документів та інших, на думку ДП «АМПУ», є порушенням та додатковою підставою для розірвання договору відповідно до пункту 8.2. договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі.

Зустрічний позов задоволено.

Розірвано договір №2317-П-ОДФ-18 від 15.06.2018.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» повернути Державному підприємству «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (Адміністрація Одеського морського порту) передане за договором оренди №2317-П-ОДФ-18 від 15.06.2018 майно.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» на користь Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (Адміністрація Одеського морського порту) суму заборгованості у розмірі 342570,61 грн, пеню у розмірі 10683,73 грн, інфляційні витрати у розмірі 2244,27 грн, 3% річних у розмірі 1917,30 грн та судовий збір у сумі 9901,24 грн.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову про перерахунок орендної плати за період з березня 2020 року по жовтень 2021 року та внесення змін до договору №2317-П-ОДФ-18 від 15.06.2018, зарахування надлишково сплачених коштів в рахунок орендної плати, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами факту неможливості використання спірного орендованого майна у своїй господарській діяльності з незалежних від нього причин у спірний період, оскільки саме на нього, як судновласника, чинним законодавством покладено обов`язок забезпечення своєї діяльності необхідними дозвільними документами на майно та обирати класифікаційне товариство для проведення технічного нагляду за суднами, які він експлуатує, що в сукупності свідчить про недоведеність передбачених частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України підстав для звільнення його від сплати орендної плати за договором у вказаний ним період.

Задовольняючи зустрічну позовну вимогу про стягнення заборгованості з оплати орендної плати у сумі 342570,61 грн за період з червня 2021 по жовтень 2021 року, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позову в цій частині.

В частині позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат суд, перевіривши наведені позивачем за зустрічним позовом розрахунки, встановив їх правильність та обґрунтованість.

Зустрічну позовну вимогу про розірвання договору оренди місцевий господарський суд задовольнив з підстав того, що істотне порушення ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» умов договору оренди щодо несплати орендних платежів протягом п`яти місяців поспіль є доведеним та достатнім для розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Прийнявши до уваги наявність правових підстав для розірвання договору оренди і задоволення позовних вимог в цій частині, Господарський суд Одеської області дійшов висновку, що позовні вимоги про повернення державного рухомого майна, які передавались в оренду відповідачу за зустрічним позовом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

На переконання скаржника, оскаржуване рішення було ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального та матеріального права. Доводи та докази, які були надані ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», місцевий господарський суд або проігнорував, або не надав їм належної оцінки, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив наступне.

По-перше. Суд першої інстанції, відмовляючи ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» у задоволенні клопотань про залучення доказів, залучення третіх осіб та проведення експертизи, порушив завдання господарського судочинства, оскільки не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи.

Для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи необхідно встановити наступні обставини справи:

-точний період часу дії заборони на експлуатацію орендованого майна, накладену капітаном Одеського морського порту (який входить до структури Державної служби морського та внутрішнього річного транспорту України), починаючи з грудня 2021 року;

-причини такої заборони;

-факт проведення огляду орендованого майна Державним підприємством «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» і факт видачі орендарю відповідних експлуатаційних документів, причини відсутності відповідних даних у реєстрах Державної служби морського та внутрішнього річного транспорту України та Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України»;

-факт відповідності розрахунків заборгованості по орендній платі, заявленої у позовних вимогах ДП «АМПУ», Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та його документальне підтвердження;

-поточний експлуатаційний стан орендованого державного майна.

По-друге. У зв`язку із невиконанням капітаном Одеського морського порту ухвали Господарського суду Одеської області від 22.12.2021, під час розгляду справи не було встановлено період часу, протягом якого капітаном порту було заборонено експлуатацію орендованого майна та причин і законності накладення такої заборони, починаючи з 2020 року по 2021 рік.

Окрім того, капітаном порту також проігноровано два адвокатські запити щодо періоду дії та причин заборони експлуатації понтонів та щодо обмежень, введених капітаном порту на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовженням дії карантину.

По-третє. Ухвалою від 27.02.2023 Господарський суд Одеської області фактично відмовив ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» у розгляді клопотань про долучення доказів, залучення третіх осіб та проведення судово-економічної експертизи. Між тим, факти і обставини, які ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» просило встановити у своїх клопотаннях, мають суттєве значення для справи, а тому були вагомою підставою для задоволення заяви про поновлення та продовження процесуальних строків для подачі доказів, заяв, клопотань, відзивів, заперечень та визнання поважними причин їх пропуску у відповідності із положеннями статей 119, 207 Господарського процесуального кодексу України.

По-четверте. У письмових поясненнях від 31.10.2022 та від 27.02.2023 відповідач підтвердив відсутність незалежної оцінки орендованого державного майна після 2018 року, при цьому сума орендної плати у 2019 році була збільшена, що не відповідає частини п`ятій статті 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

По-п`яте. Господарський суд Одеської області не дав жодної оцінки наданим ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» доказам проведення орендарем на початку 2021 року поточного ремонту орендованих понтонів та подачі 23.02.2021 заявки для класифікаційного огляду. Факт видачі Державним підприємством «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» класифікаційних документів на три орендовані понтони не було відображено у відповідних реєстрах України, ведення яких входить до компетенції вказаного державного підприємства та Державної служби морського та внутрішнього річного транспорту України, що дає підстави обвинувачувати ДП «АМПУ» в особі Одеської філії в ухиленні від проведення ремонту та пред`явлення до огляду орендованих понтонів і вимагати від суду розірвання договору оренди і повернення орендованого майна.

Позиція ДП «АМПУ» щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу ДП «АМПУ» просило у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач за первісним позовом зазначив, що враховуючи подання ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» позову у грудні 2021 року та подання зустрічного позову ДП «АМПУ» у цей же період часу, до позову та відзиву на зустрічну позовну заяву Товариством подано усі наявні докази та не повідомлено суд про існування доказів, які не можуть бути подані з об`єктивних причин та будуть подані пізніше. Проте, як вбачається із апеляційної скарги, через деякий час (2 місяці) Товариство почало здійснювати дії, спрямовані на отримання нових доказів, обґрунтовувати свої позовні вимоги та заперечувати вимоги Адміністрації, посилаючись на нову інформацію/документи, які на момент подачі позову нібито не існували.

З огляду приписи пункту 1 частини першої статті 177, частини другої статті 182 Господарського процесуального кодексу України та те, що Товариством клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, та клопотання про призначення експертизи подані як додатки до клопотання про повернення розгляду справи до стадії підготовчого провадження, поза межами підготовчого провадження, Адміністрація вважає, що судом правомірно відмовлено у задоволенні цього клопотання. Крім того, Товариством жодним чином у своєму клопотанні не доведено, як господарський спір щодо оплати орендних платежів згідно із укладеним між сторонами договором оренди може вплинути на права та обов`язки Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» та Державної служби морського та внутрішнього річного транспорту України.

Також відповідач за первісним позовом зазначив, що взаємовідносини сторін за договором не потребують експертного дослідження, адже умови такого договору, у тому числі щодо визначення розміру орендної плати, узгоджені його сторонами.

Щодо розрахунку орендної плати та проведення оцінки орендованого майна ДП «АМПУ» зазначило, що розрахунок орендної плати (додаток №2 до договору) погоджений та підписаний сторонами договору без жодних зауважень. Перед укладенням договору оренди у відповідності до діючого на той час законодавства була проведена незалежна оцінка майна, замовником якої виступило ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД». Товариство вказує про те, що Адміністрацією не була проведена повторна незалежна оцінка орендованого майна для визначення вартості майна, оскільки відповідно до пункту 2 Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями), діючої у 2018 році на момент укладення договору, оцінка об`єктів оренди проводиться з метою визначення вартості об`єктів для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов`язково проводиться перед укладенням договору та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об`єкта оренди була проведена більш як три роки тому. Отже, Товариством було проведено у 2018 році незалежну оцінку майна перед укладенням договору, як то передбачено Медодикою, а у зв`язку з тим, що продовження (поновлення) договору оренди під час його дії не відбувалося, то проведення повторної незалежної оцінки майна не передбачено.

Стосовно звернення Товариства для надання дозволу на проведення капітального ремонту орендованого майна, ДП «АМПУ» зазначило, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обов`язку Товариства стосовно забезпечення своєї господарської діяльності необхідними дозвільними документами на орендоване майно, як зазначено у договорі оренди та нормах чинного законодавства. Товариством не виконано умов Порядку передачі державного та комунального майна в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, та не долучено до клопотання про необхідість проведення ремонту опису ремонтних робіт та орієнтовного строку їх виконання, натомість додано попередню ремонтну відомість по 1 понтону №70 без конкретного опису робіт, їх обґрунтованості, послідовності і строку їх проведення. При цьому Адміністрація вказала про те, що протягом дії договору жодних ремонтів понтонів, їх технічне обслуговування ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» не здійснювалося.

Таким чином, на переконання ДП «АМПУ», невжиття Товариством заходів щодо забезпечення придатності до експлуатації понтонів є наслідком бездіяльності та ухилення ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» від виконання умов договору.

Крім того, ДП «АМПУ» вказало про те, що з боку ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» не виконуються положення мирових угод, які затверджені відповідними ухвалами Господарського суду Одеської області у справах №916/3114/20 і №916/3092/20, зокрема, щодо погашення заборгованості на суму 640,7 тис. грн та взяття обов`язку Товариством щодо щорічного пред`явлення понтонів до Класифікаційного товариства «Регістр судноплавства України».

З метою забезпечення захисту інтересів та погашення існуючої заборгованості подано зустрічну позовну заяву у цій справі, а саме, про розірвання договору, повернення орендованого майна та стягнення заборгованості і штрафних санкцій. Також за відкритими базами Регістру судноплавства України, у ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» відсутні жодні класифікаційні документи, які дозволяють експлуатацію орендованого майна.

Адміністрація зауважила на тому, що станом на сьогодні ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» має значну дебіторську заборгованість за оренду рухомого та нерухомого майна перед ДП «АМПУ», експлуатує орендоване рухоме майно без належних класифікаційних документів, не здійснює відповідні заходи для їх отримання (ремонти, технічне обслуговування тощо) відповідно до умов договору, намагається уникнути відповідальності та у судовому порядку максимально зменшити заборгованість шляхом необґрунтованого перерахунку.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В.Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №916/3112/21 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3112/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

03.11.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3112/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №916/3112/21 залишено без руху з підстав того, що у скаржника відсутній зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а також не доплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 23601,35 грн. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

В межах встановленого ухвалою суду від 08.11.2023 строку від Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» надійшла заява (вх.№3418/23/Д1 від 20.11.2023) про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №916/3112/21. Встановлено Державному підприємству «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (Адміністрація Одеського морського порту) строк до 11.12.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право в строк у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.

11.12.2023 Державним підприємством «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (Адміністрація Одеського морського порту) подано відзив на апляційну скаргу (вх.№3418/23/Д2 від 13.12.2023).

11.12.2023 скаржником до апеляційного суду подано:

1)клопотання про призначення судово-економічної експертизи (вх.№4102/23 від 12.12.2023);

2)заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство «Класифікаційне товариство Регістр судноправства України» (вх.№4103/23 від 12.12.2023);

3)заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державну службу морського та внутрішнього річного транспорту України (вх.№4104/23 від 12.12.2023).

Мотивуючи клопотання про призначення судово-економічної експертизи, скаржник зазначив, що з метою отримання обґрунтованого розрахунку суми орендної плати він неодноразово звертався до Господарського суду Одеської області з відповідними клопотаннями, на вирішення якої пропонував поставити питання документального підтвердження та відповідності діючому законодавству заявлених у позовних вимогах ДП «АМПУ» в особі Одеської філії розміру заборгованості ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД». Однак суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотань у зв`язку із закінченням строків, передбачених діючим законодавством для подання клопотань.

Необхідність проведення експертизи в порядку статті 99 Господарського процесуального кодексу України апелянт мотивував тим, що розрахунок орендної плати за користування державним майном потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, з посиланням на те, що: ДП «АМПУ» суму орендної плати за період з червня по жовтень 2021 року розрахувало на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, яка втратила чинність 28.04.2021 згідно із постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджено діючу Методику; відповідно до пункту 12 чинної Методики результати незалежної оцінки майна чинні протягом 12 місяців від дати оцінки, якщо інший строк не передбачено у звіті про оцінку майна, а тому результати незалежної оцінки майна, яка проводилась у 2018 році, на даний час втратили чинність; ДП «АМПУ» розрахувало суму орендної плати без відповідного коригування на індекс інфляції.

При цьому скаржник наголосив на тому, що згідно положень частини п`ятої статті 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ринкова (оціночна) вартість об`єкта оренди для цілей оренди визначається на замовлення балансоутримувача (тобто ДП «АМПУ»), який не тільки не виконав вказаного обов`язку, а й продовжує виставляти рахунки орендарю, які розраховані всупереч чинному законодавству.

Також апелянт зазначив, що ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», користуючись передбаченим статтею 101 Господарського процесуального кодексу України правом подання до суду висновку експерта, складеного на замовлення учасника справи, звернулося до Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз про проведення судово-економічної експертизи. Судовий експерт у своєму клопотанні витребував додаткові документи, у наданні яких ДП «АМПУ» було безпідставно відмовлено, як і відмовлено в доступі до приміщень офісу ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» в будівлі морського вокзалу на території Одеського морського порту.

В обґрунтування клопотань про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а саме, Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноправства України» та Державної служби морського та внутрішнього річного транспорту України, ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» зазначило, що останнє на початку 2021 року провело поточний ремонт орендованих понтонів та 23.02.2021 подало заявки для класифікаційного огляду Державним підприємством «Класифікаційне товариство Регістр судноправства України». В результаті проведеного огляду всіх шести понтонів, трьом із них було присвоєно «клас» та 24.05.2021 видано відповідні експлуатаційні документи. Проте Державне підприємство «Класифікаційне товариство Регістр судноправства України» у відповіді на адвокатський запит (вих.№21.8-1023 від 15.11.2022) безпідставно стверджує, що у період з 2020 по 2022 роки класифікаційні огляди понтонів не проводились і що понтони з моменту надання заявок до огляду тривалий час не пред`являлись і тому були анульовані. Скаржник звернув увагу на те, що факт надання Державному підприємству «Класифікаційне товариство Регістр судноправства України» повного пакету документів для проведення огляду понтонів саме і є пред`явленням їх до огляду, що і було зроблено, про що свідчать класифікаційні документи на три понтони.

В той же час, факт видачі Державним підприємством «Класифікаційне товариство Регістр судноправства України» класифікаційних документів на три орендовані понтони безпідставно не було відображено у відповідних реєстрах, ведення яких входить до компетенції Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноправства України» та Державної служби морського та внутрішнього річного транспорту України. При цьому одним із основних доводів, які наводить ДП «АМПУ», є відсутність за відкритими даними класифікаційних документів, які дозволяють експлуатацію орендованого майна, що призвело до заборони капітаном Одеського морського порту експлуатації орендованого майна і пов`язаним з цим фактом збитками. Відтак, розірвання договору оренди з вищенаведених підстав призведе до зупинення господарської діяльності ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» і виникненню законних підстав для стягнення з Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноправства України» та Державної служби морського та внутрішнього річного транспорту України пов`язаних з цим збитків.

Таким чином, на переконання апелянта, рішення у даній справі може напряму вплинути на права та обов`язки вказаних осіб та дає підстави для залучення їх у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом.

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою від 25.12.2023 постановлено розглянути апеляційну скаргу ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №916/3112/21 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд справи №916/3112/21 призначено на 06.02.2024 о 10:30год.

05.02.2024 від представника ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» - адвоката Ляшенка А.А. надійшло клопотання (вх.№3418/23/Д3 від 05.02.2024) про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, яке мотивоване неможливістю бути присутнім в судовому засіданні адвоката через перебування його на лікарняному.

06.02.2024 від Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» в особі Одеської філії Державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (Адміністрація Одеського морського порту) надійшли заперечення на клопотання скаржника про призначення експертизи та залучення до участі у справі третіх осіб (вх.№3418/23/Д4), відповідно до яких останнє просило відмовити у задоволенні вказаних клопотань, посилаючись на їх безпідставність.

Ухвалою апеляційного суду від 06.02.2024 клопотання ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» про відкладення розгляду справи №916/3112/21 задоволено. Розгляд справи відкладено на 12.03.2024 об 11:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулось 12.03.2024, протокольною ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про призначення судово-економічної експертизи (вх.№4102/23 від 12.12.2023).

Відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення експертизи, колегія суддів виходила з такого.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частинами першою, другою статті 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1)для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2)жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно із частиною першою статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Особливість висновку експерта полягає в тому, що предметом його дослідження є обставини, встановлення яких потребує наявності спеціальних знань (частина друга статті 98 Господарського процесуального кодексу України). Отже, висновок експерта дозволяє встановити певні специфічні обставини, які не можуть бути встановлені іншими доказами (засобами доказування).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №910/11002/21.

У клопотанні про призначення експертизи апелянт просить встановити фактичні дані щодо: розміру заборгованості з оплати орендної плати; відповідності вимогам чинного законодавства розрахунку цієї заборгованості; періодичності проведення незалежної оцінки орендованого майна; наявності підстав для звільнення орендаря від сплати орендної плати/зниження її розміру/відстрочення сплати орендних платежів у зв`язку із встановленням карантину та запровадженням посилених протиепідемічних заходів через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та у зв`язку із введенням воєнного стану, а також чи являються такі обставини обставинами непереборної сили (форс-мажором).

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання про призначення експертизи, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідність у спеціальних знаннях відсутня, а рішення зі спору може бути прийняте за наявними фактичними даними, що входять до предмета доказування. Крім того, встановлення форс-мажорних обставин належить до питань права, які згідно із частиною другою статті 98 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути предметом висновку експерта.

Крім того, у судовому засіданні 12.03.2024 колегія суддів протокольною ухвалою відхилила заявлені апелянтом клопотання (вх.№4103/23 від 12.12.2023, вх.№4104/23 від 12.12.2023) про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноправства України» та Державної служби морського та внутрішнього річного транспорту України, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно із частинами другою, третьою статті 50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судового рішення у справі зазнають певних змін. Підставою участі у справі такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору. Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Колегія суддів зазначає про відсутність підстав для залучення Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноправства України» та Державної служби морського та внутрішнього річного транспорту України до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки не вбачає, яким чином за наслідками розгляду первісного, зустрічного позовів та апеляційної скарги прийняті судові рішення вплинуть на права та обов`язки зазначених юридичних осіб.

В той же час, апелянт не обґрунтував, яким чином господарський спір між орендарем та орендодавцем з приводу сплати орендних платежів за договором оренди (про зобов`язання здійснити перерахунок орендної плати/стягнення заборгованості зі сплати орендної плати), розірвання договору оренди та повернення орендованого майна, та прийняті за результатами розгляду цього спору судові рішення у справі можуть вплинути на права та обов`язки Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноправства України» та Державної служби морського та внутрішнього річного транспорту України; не зазначив, яких конкретно прав та обов`язків зазначених осіб стосуватимуться судові рішення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники сторін надали усні пояснення, відповідно до яких підтримали свої правові позиції у справі.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на лист ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» від 28.03.2018 щодо передачі в оренду рухомого майна, що знаходиться на балансі адміністрації Одеського морського порту, а саме, понтонів за інвентарними номерами 061069, 061071, 061073, 061075, 061077, адміністрація Одеського морського порту листом від 02.04.2018 №21а/276а повідомила про те, що остання підтверджує свою готовність щодо передачі вищезазначеного майна в оренду відповідно до процедури, передбаченої законодавством України, при цьому з метою визначення орендної плати запропонувала ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» здійснити проведення незалежної оцінки рухомого майна.

27.04.2018 на замовлення ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» Приватним підприємством «Аналітик» складено звіт про незалежну оцінку несамохідних причальних понтонів «П-69», «П-71», «П-73», «П-75», «П-77» з апареллю, розташованих в портовому яхт-клубі Одеського морського вокзалу.

Відповідно до вказаного звіту станом на 12.04.2018 ринкова вартість апарелі складає 66112 грн без ПДВ, а кожного із понтонів 642249 грн без ПДВ. Строк дії звіту 6 місяців (пункт 8 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу №786 від 04.10.1995).

При цьому додатками до звіту, зокрема, є копії свідоцтв про право власності на понтони «П-69», «П-71», «П-73», «П-75», «П-77», а також копії свідоцтв про право плавання під Державним прапором України (суднових патентів), копії свідоцтв про придатність до плавання, копії класифікаційних свідоцтв, копії свідоцтв про вантажу марку, копії обмірних свідоцтв, копії актів щорічного огляду судна щодо кожного із понтонів.

15.06.2018 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адмірал Сервіс ЛТД» (орендарем) укладено договір оренди державного рухомого майна №2317-П-ОДФ-18 (надалі- договір), за умовами пункту 1.1. якого, орендодавець переє, а орендар приймає у строкове платне користування державне рухоме майно, що обліковується на балансі орендодавця (далі - майно), а саме:

1)апарель, інвентарний номер 061125, 1 одиниця, ринкова вартість щодо незалежної оцінки 66121,00 грн, без урахування ПДВ;

2)понтон П-69, інвентарний номер 061069, 1 одиниця, ринкова вартість щодо незалежної оцінки 642249,00грн, без урахування ПДВ;

3)понтон П-71, інвентарний номер 061071, 1 одиниця, ринкова вартість щодо незалежної оцінки 642249,00грн, без урахування ПДВ;

4)понтон П-73, інвентарний номер 061073, 1 одиниця, ринкова вартість щодо незалежної оцінки 642249,00грн, без урахування ПДВ;

5)понтон П-75, інвентарний номер 061075, 1 одиниця, ринкова вартість щодо незалежної оцінки 642249,00грн, без урахування ПДВ;

6)понтон П-77, інвентарний номер 061077, 1 одиниця, ринкова вартість щодо незалежної оцінки 642249,00грн, без урахування ПДВ.

Загальна ринкова вартість майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 27 квітня 2018 року та становить 3277366,00 гривень без урахування ПДВ (пункт 1.2. договору).

Майно передається в оренду з метою використання орендарем у господарській діяльності для надання послуг маломірним суднам; стан майна на момент укладення дозволяє використовувати майно відповідно до мети, визначеної у пункті 1.3. цього договору (пункти 1.3., 1.4. договору).

Відповідно до пункту 1.5. договору всі права та обов`язки Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (в тому числі ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача товарів, робіт та послуг за кількістю і якістю тощо), які передбачені цим договором, виконуються Одеською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (пункт 1.5. договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі вказаного майна (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.1. договору).

Передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди, визначеного у відповідності з цим договором (пункт 2.2. договору).

Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку (пункт 2.3. договору).

За умовами пункту 2.4. договору у разі його розірвання майно повертається орендодавцю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прймання - передачі про повернення майна, в якому повинен бути відображений технічний стан на момент передачі (повернення) майна. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі (повернення) майна покладається на орендодавця.

Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 зі змінами та доповненнями. Орендна плата за базовий (травень 2018 р.) місяць оренди визначена у відповідності з Методикою, звітом незалежної оцінки та складає 27311,38гривень (розрахунок орендної плати є додатком №2 до цього договору). Сума вказана без врахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно діючого законодавства. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці II цього пункту на індекси інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з пунктом 3.2. договору орендна плата вноситься орендодавцю щомісяця не пізніше 12 (дванадцятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Відповідно до пункту 3.4. договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни чинного законодавства, методики її розрахунку, змін цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцю відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.5. договору).

У розділі 5 договору передбачено обов`язки орендаря, а саме: використовувати орендоване майно у відповідності з його цільовим призначенням та умовами цього договору (пункт 5.1. договору); своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату (пункт 5.2. договору); забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки (пункт 5.3. договору); своєчасно здійснювати усі види ремонтів орендованого майна, а також технічне обслуговування орендованого майна за рахунок власних коштів за узгодженням з орендодавцем (пункт 5.5. договору); здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна (пункт 5.7. договору); у разі припинення або розірвання цього договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (пункт 5.11. договору).

Орендодавець зобов`язався, зокрема, передати орендарю в оренду державне рухоме майно згідно із розділом 1 цього договору згідно акту приймання-передачі майна згідно чинного законодавства України (пункт 7.1. договору); не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору (пункт 7.2. договору).

Відповідно до пункту 8.2. договору орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін у договір оренди або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна внаслідок його неналежного використання або невиконання умов договору.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з цим договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України і цим договором (пункт 9.1. договору).

Орендар несе персональну відповідальність, зокрема, за несвоєчасність внесення орендної плати (пункт 9.4. договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та підписання акту приймання-передачі та діє до 15 червня 2038 року (пункт 11.1. договору).

Пунктами 11.2, 11.3 договору визначено, що умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань. Зміни до умов цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; у разі невиконання орендарем вимог пункту 5.6. цього договору; загибелі орендованого майна; у разі ліквідації орендаря; банкрутства орендаря; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; інших випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 11.6. договору).

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю (пункт 11.8. договору).

У разі примусового розірвання договору оренди майно повертається в порядку, визначеному за рішенням суду (пункт 11.10. договору).

Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України (пункт 11.11. договору).

Зазначене у договорі державне рухоме майно орендодавець передав, а орендар прийняв без жодних зауважень, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 15.06.2018, який є додатком №1 до даного договору, підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Додатком №2 до договору є розрахунок орендної плати за оренду державного рухомого майна, що знаходиться на балансі Одесьскої філії ДП «АМПУ», з якого вбачається, що вартість об`єкта оренди (відповідно до переліку майна, наведеному у додатку №1) складає 3277366,00 грн згідно із експертною оцінкою станом на 27.04.2018, орендна ставка визначена у розмірі 10%, а орендна плата за базовий місяць оренди (травень 2018 року) становить 27311,38 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що на момент підписання договору оренди №2317-П-ОДФ-18 від 15.06.2018 були наявні Класифікаційні свідоцтва Регістра судноплавства України на понтони №П-69, П-71, П-73, П-75, П-77, зазначені у пункті 1.1. договору, із терміном дії до 12.11.2022 (за умови проведення періодичних призначених оглядів суден) (т. 1 а.с. 156-161).

Також з матеріалів справи вбачається, що у листі №160/19-03-08/Вих/19 від 24.01.2020 Одеська філія ДП «АМПУ» звернула увагу ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» на те що, 31.01.2020 закінчується термін огляду у доці стоянкових причальних понтонів «П 69», «П 71», «П 73», «П 75», «П 77», та 31.03.2020 закінчується термін огляду у доці стоянкового причального понтону «П-70». Відсутність докового огляду унеможливлює щорічне підтвердження «Свідоцтва про придатність до плавання», що призведе до його втрати, та як наслідок, до заборони експлуатації стоянкових причальних понтонів, у зв`язку з чим просило надати до адміністрації Одеського морського порту інформацію стосовно подальших дій щодо експлуатації стоянкових причальних понтонів.

ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» звернулося до Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів» із заявою №2/05-02 від 05.02.2021, в якій, посилаючись на відсутність будь-яких документів, які підтверджують факт надання послуг у 2020 році за договором, що унеможливлює встановлення обсягу та вартості таких послуг, просило надати, зокрема, копію акту звіряння за договором №2317-П-ОДФ-18, копію документів, які підтверджують факт надання послуг за договором №2317-П-ОДФ-18 за період з січня по грудень 2020 року, а також копії виставлених рахунків за даний період.

ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» звернулося до Одеської філії ДП «АМПУ» з аналогічною за своїм змістом заявою №21/09-02 від 09.02.2021, в якій, зокрема, виклало прохання надати дозвіл ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» на звернення для проведення огляду зазначеного у договорі майна; надати завірені копії документів, які підтверджують право власності на орендоване майно; надати інформацію щодо країни, під чиїм прапором ходять спірні судна (країна реєстрації).

У відповідь на цю заяву Одеська філія ДП «АМПУ» листом №674/19-01-06/Вих від 19.02.2021 надала акти звірки станом на 31.12.2020 за договорами від 15.06.2018 №2317-П-ОДФ-18 та від 23.08.2019 № 2689-П-ОДФ-19, із зазначенням, що після підписання актів один екземпляр підлягає поверненню на адресу адміністрації Одеського морського порту; копії актів приймання-передачі майна від 15.06.2018 за договором від 15.06.2018 №2317-П-ОДФ-18 та акту приймання передачі майна від 23.08.2019 за договором від 23.08.2019 №2689-П-ОДФ-19; копію рахунків за період з січня по грудень 2020 року за договором від 15.06.2018 №2317-П-ОДФ-18 та за договором від 23.08.2019 №2689-П-ОДФ- 19; довідку про облік основних засобів: апарель (інв. №061125), понтон П-69 (інв. №061069), понтон П-70 (інв. №061124); понтон П-71 (інв. №061071), понтон П-73 (інв. №061073), понтон П-75 (інв. №061075); понтон П-77 (інв. №061077) станом на 01.02.2021 на балансі Одеської філії ДП «АМПУ», а також проінформувало, що відповідно до документів Регістру судноплавства України прапор плавзасобів, які знаходяться на балансі ОФ ДП «АМПУ»: апарель (інв. №061125), понтон П-69 (інв. №061069), понтон П-70 (інв. № 061124), понтон П-71 (інв. № 061071), понтон П-73 (інв. №061073); понтон П- 75 (інв. №061075), понтон П-77 (інв. №061077), є Україна. При цьому філія зазначила про те, що інформація та документи надаються для використання у роботі з метою виконання ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» зобов`язань за вищезазначеними договорами, а також про необхідність погашення існуючої заборгованості за укладеними договорами у термін до 28.02.2021.

Листом №699/19-01-06/Вих від 22.02.2021 Одеська філія ДП «АМПУ» повідомила ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» про те, що адміністрація Одеського морського порту не заперечує щодо здійснення ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» необхідних заходів з метою звернення до Регістру судноплавства України для проведення огляду на наступне рухоме майно: апарель (інв. №061125); понтон П-69 (інв. №061069); понтон П-70 (інв. №061124); понтон П-71 (інв. №061071); понтон П-73 (інв. №061073); понтон П-75 (інв. №061075); понтон П-77 (інв. №061077) відповідно до вимог договорів від 23.08.2019 № 2689-П-ОДФ-19, від 15.06.2018 №2317-П-ОДФ-18 та вимог чинного законодавства України. Також у цьому листі проінформовано ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» про необхідність погашення існуючої заборгованості за укладеними договорами у термін до 28.02.2021.

Супровідним листом №23/05-02 від 23.02.2021 ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» направило Регістру судноплавства України Одеський офіс РУ пакет документів, а саме: заявки на проведення огляду щодо наступного майна: понтони П-69, П-70, П-71, П-73, П-75, П-77, всього 6 арк.; копію листа Одеської філії ДП «АМПУ» №047526 від 22.02.2021 на 1 арк.; копію листа Одеської філії ДП «АМПУ» №047521 від 19.02.2021 на 2 арк.; копію балансової довідки Одеської філії ДП «АМПУ» станом на 01.02.2021 на 1 арк.; оригінал довіреності №1 від 22.02.2021; копію договору оренди №2689-П-ОДФ-19 від 23.08.2019; копію договору оренди №2317-П-ОДФ-19 від 15.06.2018.

24.05.2021 Регістром судноплавства України видано свідоцтва про придатність до плавання на судна П-71, П-73, П-77, із терміном дії до 24.11.2021 (за умови проведення періодичних призначених оглядів суден).

Листом №21/22-06 від 22.06.2021 ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» повідомило Одеську філію ДП «АМПУ» про те, що станом на 22.06.2021 на адресу ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» не надходило жодних рахунків на оплату відповідно до умов договорів оренди державного рухомого майна №2317-П-ОДФ від 15.06.2018 та №2689-П-ОДФ-19 від 23.08.2019, що є значним порушенням договорів та унеможливлює виконання умов мирових угод, затверджених Господарським судом Одеської області. Крім того, просило надати акти виконаних робіт за період оренди, який уже сплачено ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД». Також повідомлено, що в період з 25.05.2021 по 02.06.2021 діяльність ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» була фактично зупинена за розпорядженням Управління (служби) капітана Одеського морського порту Мірошніченко Д.М., з вимогою надати копії документів, які підтверджують право власності на орендоване майно та право плавання під державним прапором, згадані документи або їх копії на неодноразові звернення ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» не надавалися. Також, в період з 25 травня по 21 червня 2021 року було відсутнє водопостачання, що спричинило великі незручності для клієнтів ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД».

Крім вищезгаданого, у листі №21/22-06 від 22.06.2021 Товариством повідомлено, що фактично майно, а саме, понтон П-77 неможливо використовувати в повному обсязі, так як до нього пришвартовано понтон П-23 (для заправки пальним). Більш того контрагенти, які фактично уклали договір з Одеською філією ДП «АМПУ», використовують майно, яке знаходиться в оренді ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД», чим приносять значні збитки. Таким контрагентом є ТОВ «Мустанг Плюс» (код 40854056), власник заправного понтона «Мустанг-1», який знаходиться в незадовільному стані, та фактично створює небезпеку для відвідувачів. Таким чином, орендоване майно «П-77» орендар може використовувати лише на 30%.

Листом №21/23-06 від 22.06.2021 ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» звернулося до Одеської філії ДП «АМПУ», в якому зазначило, що станом на 22.06.2021, під час проходження огляду орендованого майна, було встановлено, що частина плавзасобів, а саме, П-69, П-70, П-75, знаходяться в жахливому стані, та відповідно до розпорядження Класифікаційного товариства «Регістр судноплавства України» підлягають обов`язковому огляду та ремонту (докування). Під час попереднього огляду встановлено, що це є капітальний ремонт, вартість якого перевищує залишкову вартість суден. Виходячи із викладеного, ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» просило передати в оренду наступне майно, а саме: понтони №№ П-72, П-74, П-76, П-78, П-23, причал 17, а також надати дозвіл на реконструкцію «Марини» яхт-клубу «Адмірал», з подальшим будівництвом гідротехнічних споруд на місцях, де розташовані плавзасоби П-69, П-70, П-71, П-73, П-75, П-77, П-72, П-74, П-76, П-78, П-23, з метою створення на території Одеського морського порту яхт-клубу міжнародного рівня.

01.10.2021 ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» звернулося до Одеської філії ДП «АМПУ», Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» та Регістру судноплавства України Одеський офіс РУ із заявою №1/05-02 від 01.10.2021, в якій посилаючись на те, що використання частини орендованого майна є неможливим, оскільки Регістром судноплавства України вищезгадане майно позбавлене «Класу» та його подальша експлуатація є неможливою, просило повідомити причини неможливості експлуатації згаданого державного рухомого майна; повідомити дату початку дії заборони на експлуатацію зазначеного майна; надати копії документів, які підтверджують причину неможливості подальшої експлуатації майна, а також повідомити про усі блокування роботи вищезгаданих понтонів за період 2020-2021 року та надати документи, які підтверджують такий факт.

Як зазначало ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», станом на жовтень 2021 року функціонує лише 3 понтони, так як інші втратили свідоцтво про придатність до плавання, не дивлячись на те, що фактично поновлення такого свідоцтва є прямим обов`язком орендодавця, що передбачено умовами договору, крім того Товариство за власний рахунок поновлювало такі свідоцтва.

ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», з посиланням на частину шосту статті 762 Цивільного кодексу України, вказувало про те, що відсутність діючого свідоцтва про придатність до плавання призводить до втрати такого свідоцтва та, як наслідок, до заборони експлуатації стоянкових причальних понтонів. Також у випадку втрати такого свідоцтва відомості щодо судна вилучаються з Регістру судноплавства України. Відповідно до даних Регістру судноплавства України інформація щодо предмету оренди в даному реєстрі відсутня, тобто даний факт підтверджує, що доковий огляд для продовження дії свідоцтва не проводився, проведення такого огляду покладається виключно на судновласника відповідно до норм ст. 4.1.1 «Правил освидетильствования судов».

Товариство також зазначало, що інші понтони ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» не могло використовувати через втрату чинності свідоцтв про придатність до плавання, обов`язок поновлення строку яких покладено на відповідача відповідно до умов договору, з огляду на що позивач вважає, що ним було фактично здійснено переплату у розмірі 416466,25 грн за оренду майна, яким він не зміг користуватись через бездіяльність відповідача щодо поновлення чинності свідоцтв про придатність до плавання.

ДП «АМПУ», заперечуючи проти позову ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», вказувало про те, що на час підписання спірного договору, а саме 15.06.2018, у Адміністрації були наявні Класифікаційні свідоцтва Регістра судноплавства України на понтони №П-69, П-71, П-73, П-75, П-77, зазначені у пункті 1.1. договору, із терміном дії до 12.11.2022 (за умови проведення періодичних призначених оглядів суден), тобто Адміністрацією під час укладання договору було передано за актом приймання-передачі майно у належному до використання та експлуатації стані. Майно за договорами оренди державного рухомого майна перебуває у користуванні ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» з 15.06.2018 по сьогодні. Адміністрацією безпосередньо не здійснюється його використання за призначенням, як плавзасоби, на період передачі в оренду. Також ДП «АМПУ», з посиланням на статтю 22 Кодексу торговельного мореплавства України, вказувало на те, що згідно з умовами договору оренди технічне обслуговування орендованого майна та організація процесу експлуатації майна покладено на орендаря, тобто на Товариство, як судновласника на період дії договору оренди.

Крім того, ДП «АМПУ» звертало увагу суду на справу № 916/3092/21, під час розгляду якої Товариство запропонувало Адміністрації укласти мирову угоду, надіславши лист від 12.01.2021 № 1/12-01 з проектами мирових угод.

Так, з матеріалів справи вбачається, що листом від 12.01.2021 №1/12-01 ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» звернулося до Одеської філії ДП «АМПУ», в якому, посилаючись на існування заборгованості перед Адміністрацією Одеського морського порту та судові справи №916/3092/20 та №916/3114/20 про стягнення з ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» заборгованості у розмірі 446390,93 грн та 110360,55 грн відповідно, запропонувало укладення мирових угод у справах №916/3092/20 та №916/3114/20, для чого надіслало на погодження проект мирової угоди у справі №916/3092/20 та проект мирової угоди у справі №916/3114/20.

Листом від 12.03.2021 №12-03/21 ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» звернулося до Одеської філії ДП «АМПУ», в якому повідомило про те, що в лютому 2021 року Товариство сплатило в повному обсязі заборгованість перед адміністрацією Одеського морського порту в рамках судових справ №916/3092/20 та №916/3114/20. Також у цьому листі ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», з посиланням на звернення до Класифікаційного товариства «Регістр судноплавства України» із заявами про проведення огляду для поновлення класифікаційного свідоцтва, та відновлення можливості подальшої експлуатації наступних понтонів: П-69, П-70, П-71, П-73, П-75, П-77, а також до ПСМ-650 з проханням провести заміри залишкових товщин та до водолазної служби ДП «АМПУ» з проханням провести підводний огляд вищезазначених понтонів, виклало пропозицію вирішити питання щодо можливості укладення мирових угод у справах №916/3092/20 та №916/3114/20 у зв`язку із виконанням ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» взятих на себе зобов`язань. Крім того, у подальшому Товариство зобов`язалося не допускати порушення умов укладених з ДП «АМПУ» договорів.

Листом № 05/20-1 від 20.05.2021 ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» повідомило Одеську філію ДП «АМПУ» про те, що станом на 20.05.2021 у ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» перед та ДП «АМПУ» виникла заборгованість щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів у зв`язку з тим, що фактично ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» не здійснювало господарську діяльність. Беручи до уваги той факт, що частина боргу вже сплачена, а також те, що між підприємствами виникла тісна та довга співпраця, Товариство зобов`язалося в період до 20.06.2021 сплатити в повному обсязі заборгованість, яка виникла за договорами від 15.06.2018 №2317-П-ОДФ-18 та від 23.08.2019 №2689-П-ОДФ-19, та не допускати в подальшому прострочення виконання покладених на них зобов`язань.

Листом від 28.05.2021 №28-05-2114 в.о. начальника Управління (служби) капітана Одеського морського порту капітана порту повідомив ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» про те, що на адресу Державної служби морського та річкового транспорту надійшло звернення (скарга) щодо незаконного тримання та використання плавзасобів П-69, П-70, П-71, П-72, П-73, П-74, П-75, П-76, П-77, П-78. Управлінням (службою) капітана Одеського морського порту було прийнято рішення щодо заборони швартування вищезазначених плавзасобів у зв`язку із ненаданням підтверджуючих документів згідно статті 35 Кодексу торговельного мореплавства України, а саме: свідоцтва про право плавання під Державним прапором України (судновий патент); свідоцтва про право власності на судно. З огляду на це, для подальшого з`ясування інформації про експлуатацію понтонів, встановлення належного стану та власника вищезазначених плавзасобів, Управління (служба) капітана Одеського морського порту у вказаному листі запитувало такі основні суднові документи згідно статті 35 Кодексу торговельного мореплавства України: свідоцтво про право плавання під Державним прапором України (судновий патент); свідоцтво про право власності на судно.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2021 у справі №916/3092/20 спільну заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» про затвердження мирової угоди було задоволено, затверджено мирову угоду по справі №916/3092/20, відповідно до якої:

« 1. Предметом цієї мирової угоди є врегулювання на підставі взаємних поступок спору у господарській справі №916/3092/20, який виник між сторонами в результаті несплати відповідачем орендних платежів за період з лютого по серпень 2020 року відповідно до умов договору оренди державного рухомого майна №2317-П-ОДФ-18 від 15.06.2018р. (далі договір).

1.1. 08.02.2021 року відповідачем сплачено заборгованість за період з лютого по серпень 2020 року та нараховані штрафні санкції за договором, які заявлені у позовній заяві у повному обсязі, а саме:

- заборгованість у розмірі 422 042,62 грн.;

- пеню у розмірі 19 524,40 грн.;

- 3% річних у розмірі 4 823,91 грн.

1.2. 24.05.2021 року відповідачем отримано класифікаційні свідоцтва Регістра судноплавста України на частину понтонів, які є предметом договору, зі строком дії за умови проведення періодичних призначених оглядів судна до 24.11.2021р., та взято зобов`язання здійснювати їх своєчасне продовження.

1.3. Відповідачем вжито ряд заходів для забезпечення безпечної експлуатації понтонів в майбутньому, та відповідач зацікавлений у здійсненні своєї подальшої господарської діяльності.

2. Сторони погодили, що судові витрати, а саме: 50% (п`ятдесят відсотків) вартості судового збору, сплаченого позивачем за подання до суду позовної заяви по цій справі, у розмірі 5 449,93 грн. покладаються на відповідача. Вказана сума судових витрат сплачується протягом 10 днів з дня набрання ухвали про затвердження мирової угоди законної сили.

3. Відповідач заявляє, що у період до 20 червня 2021 року сплатить у повному обсязі заборгованість, яка виникла між Сторонами відповідно до умов Договору за період з вересня 2020 по травень 2021 року включно у повному обсязі та не порушувати умов договору в майбутньому.

4. Позивач заявляє, що з дня підписання цієї мирової угоди та затвердження її судом, не матиме вимог у справі № 916/3092/20 до відповідача щодо:

- розірвання договору оренди державного рухомого майна № 2317-П-ОДФ-18 від 15.06.2018 р.;

- повернення орендованого майна за цим договором.

5. Сторони домовились доповнити договір оренди № 2317-П-ОДФ-18 від 15.06.2018р., пунктом про те що, обов`язок щорічного пред`явлення понтонів до Класифікаційного товариства «Регістра судноплавства України» є обов`язком відповідача.

6. Сторони гарантують та підтверджують, що з дня затвердження Господарським судом Одеської області цієї мирової угоди та після виконання всіх умов цієї мирової угоди сторони не матимуть і не заявлятимуть в майбутньому одна до одної жодних вимог, претензій тощо з приводу заборгованості за договором № 2317-П-ОДФ-18 від 15.06.2018 р., предмету спору та правовідносин, що випливають з цього договору за період з лютого по серпень 2020 року».

На підтвердження факту використання орендованого майна ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», Адміністрацією надано акт огляду об`єктів Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту), які знаходяться у користуванні ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» відповідно до договору оренди державного рухомого майна від 15.06.2018 № 2317-П-ОДФ-18, що затверджений 07.06.2021 начальником пасажирського комплексу адміністрації Одеського морського порту, відповідно до якого за результатами огляду рухомого майна (понтону П-69 (інв. 061069), понтону П-71 (інв. 061071), понтону П-73 (інв. 061073), понтону П-75 (інв. 061075), понтону П-77 (інв. 061077) встановлено, що зазначені понтони використовуються згідно умов договору для швартування яхт, катерів та інших маломірних суден. Разом з цим, встановлено факт використання понтонів П-69 та П-75 (фотофіксація додається), на які, за даними офіційного сайту Регістра судноплавства України, відсутні регістрові документи.

Також на підтвердження факту використання орендованого майна позивачем за первісним позовом, Адміністрацією надано копію укладеного між ДП «АМПУ» та ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» договору про спільне використання технологічних електричних мереж №2390-П-ОДФ-18 від 11.09.2018, який додатковою угодою від 23.06.2021 до даного договору було викладено у новій редакції, а також лист ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» від 25.05.2021 №05/21-6 щодо підключення понтонів до мережі електро- та водопостачання.

Листом №19-03-09/79 від 28.12.2021 головна диспетчерська адміністрації Одеського морського порту ДП «АМПУ» проінформувала в.о. капітана Одеського морського порту про те, що починаючи з 25.11.2021 закінчився термін дії регістрових документів причальних понтонів П-71 (інв. №061071), П-73 (інв. № 061073), П-77 (інв. №061077), інформація щодо продовження терміну дії чи оновлення відповідних документів відсутня, діючі регістрові документи на інші причальні понтони відсутні, станом на сьогоднішній день біля зазначених причальних понтонів розміщені плавзасоби «ТОМ ОF ТОRTUGA» (прапор - США), «АNNА» (прапор - Словенія), «АURORA» (прапор - Україна), «МУСТАНГ 1» (прапор - Україна). На зазначених плавзасобах відсутня стоянкова вахта, що створює загрозу безпеці мореплавства в акваторії Одеського морського порту, особливо в зимовий період. З урахуванням наведеного, викладено прохання у межах компетенції здійснити всі необхідні заходи, спрямовані на недопущення порушення вимог чинного законодавства України через експлуатацію причальних понтонів без наявності діючих регістрових документів.

Листом від 29.12.2021 №29-12-2125 в.о. начальника Управління (служби) капітана Одеського морського порту Департаменту з питань роботи служб капітанів морських портів капітана порту повідомив ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» про те, що на адресу Управління (служби) капітана Одеського морського порту Департаменту з питань роботи служб капітанів морських портів надійшло звернення (скарга) щодо незаконного тримання та використання плавзасобів причальних понтонів П-69, П-70, П-71, П-73, П-75, П-77. Для з`ясування інформації про експлуатацію понтонів, встановлення належного стану та власника вищезазначених плавзасобів, Управління (служба) капітана Одеського морського порту у наведеному листі запитало такі основні суднові документи: свідоцтво про право плавання під Державним прапором України (судновий патент); свідоцтво про право власності на судно; -документи Регістра судноплавства України.

Звертаючись із зустрічним позовом, ДП «АМПУ» зазначало, що у період з червня 2021 року по жовтень 2021 року майно перебувало у користуванні ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» згідно укладеного договору. Загальна сума орендної плати у цей період склала 342570,61 грн з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що за період з червня 2021 року по жовтень 2021 року ДП «АМПУ» було нараховано позивачеві за первісним позовом орендну плату за спірним договором та виставлено рахунки на оплату, а саме: від 12.07.2021 №340181 на суму 68091,02 грн з ПДВ, від 10.08.2021 №340208 на суму 68159,11 грн з ПДВ, від 10.09.2021 №340249 на суму 68022,79 грн з ПДВ, від 11.10.2021 №340278 на суму 68839,07грн, від 10.11.2021 №340305 на суму 69458,62 грн з ПДВ, всього на суму 342570,61грн з ПДВ.

Матеріали справи не містять доказів оплати Товариством зазначених рахунків.

У наступному листом від 31.01.2022 № 287/19-03-14/Вих Одеська філія ДП «АМПУ» звернулася до ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», в якому зазначала, зокрема, про те, що станом на дату підписання актів приймання/передачі до договорів між ОФ ДП «АМПУ» та ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» від 15.06.2018 та від 23.08.2019, понтони знаходилися у належному технічному стані та з діючими класифікаційними документами Регістра судноплавства України, що засвідчено в актах. Згідно розділу 5 зазначених договорів ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» зобов`язалось за власний рахунок здійснювати усі види ремонтів, технічне обслуговування орендованого майна та здійснювати інші витрати, пов`язані з його утриманням. Протягом дії зазначених договорів жодних ремонтів понтонів, їх технічне обслуговування тощо ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» не здійснювалося. Таким чином, невжиття ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» заходів щодо забезпечення придатності до експлуатації понтонів є наслідком бездіяльності та ухилення ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» від виконання умов договорів.

Крім того, у листі від 31.01.2022 № 287/19-03-14/Вих Одеська філія ДП «АМПУ» зауважила на тому, що з боку ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» не виконуються положення мирових угод, які затверджені відповідними ухвалами Господарського суду Одеської області у справах №916/3114/20 та №916/3092/20, зокрема, щодо погашення заборгованості на суму 640,7 тис. грн та взяття обов`язку Товариством щодо щорічного пред`явлення понтонів до Класифікаційного товариства «Регістр судноплавства України». Станом на 27.01.2022 зазначену заборгованість ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» не погашено. Навпаки, не сплачуються навіть поточні орендні платежі по договорам оренди рухомого та нерухомого майна; сума заборгованості перед ОФ ДП «АМПУ» зросла та станом на 31.12.2021 складає 1382,7 тис.грн.

У відповідь на лист Одеської філії ДП «АМПУ» від 31.01.2022 № 287/19-03-14/Вих, ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» у листі від 08.02.2022 №18-02/22 не погодилось із розміром заборгованості в розмірі 1382,7 тис. грн. Поряд з цим, просило надати дозвіл на проведення капітального ремонту орендованого державного майна (плавзасобів П-69, П-70, П-71, П-73, П-75, П-77) відповідно до вартості ремонтних робіт, які необхідні для належного функціонування орендованого майна відповідно до додатку до цього листа, з усім необхідним пакетом документів для проведення таких дій (свідоцтва про право власнсті, згода та ін.), та дій, пов`язаних з продовженням класифікаційних свідоцтв. У випадку відмови від проведення капітального ремонту, Товариство просило прийняти одне з таких рішень: надати дозвіл на розробку проекту гідротехнічних споруд біля причалу №17, з наданням архівної копії аналогічного проекту; надати дозвіл на придбання та зміну об`єктів оренди новими сучасними плавзасобами (понтонами). На період до моменту відновлення класифікаційних свідоцтв на орендоване майно, Товариство просило зупинити нарахування орендної плати за орендоване майно. В якості копії до вказаного листа, Товариство долучило копію попередньої ремонтної відомості.

В матеріалах справи наявна копія попередньої ремонтної відомості причального понтону «П-70» та лист ВСП «Судноверф «Україна» від 08.02.2022 №80/55, скерований ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», відповідно до якого ВСП «Судноверф «Україна» зазначило, що орієнтовна сума згідно із попередньою ремонтною відомістю становить 3067662,80 грн без ПДВ.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із частиною першою статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за договором №2317-П-ОДФ-18 від 15.06.2018 між сторонами виникли орендні правовідносини.

Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями глави 58 «Найм (оренда)» розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» книги п`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України та статей 283- 291 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Аналогічні положення містяться у частині першій статті 283 Господарського кодексу України, відповідно до якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами частини першої статті 284 Господарського кодексу України унормовано, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Приписами частин першої, третьої і п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України унормовано, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на те, що спірні правовідносини стосуються оренди комунального майна, то до них підлягають застосуванню положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII до втрати ним чинності з 01.02.2020 у зв`язку з введенням в дію з 01.02.2020 Закону України від 03.10.2019 № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна») орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди.

За змістом частини третьої статті 18, частини першої статті 19, частини першої статті 26 Закону про оренду орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності. Одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX (з подальшими змінами) орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Отже, за своєю правовою природою відносини найму (оренди) носять оплатний характер.

Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

За змістом цієї норми орендар вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати, якщо він з незалежних обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17.

Верховний Суд у справі №910/10657/19 дійшов висновку, що Закон не містить переліку обставин, які звільняють наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) на підставі частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі обставини одночасно позбавляють орендаря можливості користуватись об`єктом оренди і він не відповідає за це.

У постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №915/1046/19 про стягнення коштів за неналежне виконання умов договору оренди індивідуально визначеного майна, яке належить до державної власності, зазначено, що частина шоста статті 762 Цивільного кодексу України регулює дії сторін у випадку, коли орендар позбавлений можливості використовувати передане в оренду майно через обставини, за які він не відповідає, а саме звільняє його від обов`язку вносити орендну плату за весь час, протягом якого орендоване майно не могло бути використане через такі обставини. Суд дійшов висновку, що у випадку, коли орендар позбавлений можливості використовувати передане в оренду майно через обставини, за які він не відповідає (частина шоста статті 762 Цивільного кодексу України), він звільняється від обов`язку вносити орендну плату, який покладено на нього частиною третьою статті 18 та частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на весь час, протягом якого орендоване майно не могло бути використане через такі обставини. Тобто орендодавець не має права вимагати від орендаря сплачувати орендну плату за договором оренди державного майна за весь час, протягом якого орендоване майно не могло бути використане орендарем, через обставини, за які він не відповідає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 наведено висновок, відповідно до якого норма частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 Цивільного кодексу України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Як зазначалось, на підтвердження обставини неможливості користування орендованим майном позивач за первісним позовом послався на те, що станом на жовтень 2021 року функціонувало лише 3 понтони, так як інші втратили свідоцтво про придатність до плавання, не дивлячись на те, що фактично поновлення такого свідоцтва є прямим обов`язком орендодавця, що передбачено умовами договору. ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», з посиланням на частину шосту статті 762 Цивільного кодексу України, вказувало про те, що відсутність діючого свідоцтва про придатність до плавання призводить до втрати такого свідоцтва та, як наслідок, до заборони експлуатації стоянкових причальних понтонів. Також у випадку втрати такого свідоцтва відомості щодо судна вилучаються з Регістру судноплавства України. Відповідно до даних Регістру судноплавства України інформація щодо предмету оренди в даному реєстрі відсутня, тобто даний факт підтверджує, що доковий огляд для продовження дії свідоцтва не проводився, проведення такого огляду покладається виключно на судновласника відповідно до норм ст. 4.1.1 «Правил освидетильствования судов». Крім того, Товариство звертало увагу на те, що відповідно до умов проведення огляду суден гідротехнічних споруд, разом із заявкою на проведення таких робіт подається пакет документів, до якого входять технічні паспорти (документ який містить інформацію щодо права власності на об`єкт) та інформація щодо країни під чиїм прапором зареєстроване майно. Товариство зазначало, що даний перелік документів, або належним чином завірені, йому не надавався, огляд понтонів не проводився.

На підставі викладеного позивач за первісним позовом зазначав, що ним було фактично здійснено переплату за оренду майна, яким позивач не зміг користуватись через бездіяльність відповідача щодо поновлення чинності свідоцтв про придатність до плавання.

Господарський суд Одеської області відмовив у задоволенні первісного позову через недоведеність передбачених частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України підстав для звільнення ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» від сплати орендної плати за договором.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

За приписами статті 23 Кодексу торговельного мореплавства України судно може бути допущене до плавання тільки після того, як буде встановлено, що воно задовольняє вимоги безпеки мореплавства, охорони людського життя і навколишнього природного середовища.

Згідно із статтею 35 Кодексу торговельного мореплавства України судно повинно мати такі основні суднові документи, зокрема: свідоцтво про право плавання під Державним прапором України (судновий патент); свідоцтво про право власності на судно; класифікаційне свідоцтво.

Відповідно до частини шостої статті 31 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» класифікаційне свідоцтво видається класифікаційним товариством, обраним судновласником, за формою, що встановлюється правилами цього класифікаційного товариства. Строк дії класифікаційного свідоцтва визначається класифікаційним товариством відповідно до його правил.

Частиною першою статті 20 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що судновласником визнається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах.

Матеріалами справи підтверджується, що зазначене у договорі №2317-П-ОДФ-18 від 15.06.2018 державне рухоме майно орендар передав, а орендодавець прийняв без жодних зауважень, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 15.06.2018, який є додатком №1 до даного договору, підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Отже, ДП «АМПУ» під час укладання договору було передано за актом приймання-передачі рухомого майна майно у належному до використання та експлуатації стані.

На момент підписання вищевказаного договору оренди у ДП «АМПУ» були наявні Класифікаційні свідоцтва Регістра судноплавства України на спірні понтони №П-69, П-71, П-73, П-75, П-77 (пункт 1.1. договору), із терміном дії до 12.11.2022 (за умови проведення періодичних призначених оглядів суден) (т. 1, а.с. 156-161).

Тобто, до передачі спірного майна в оренду судновласником виступало ДП «АМПУ», і ним, як судновласником, класифікаційним товариством вибрано Регістр судноплавства України, який, згідно із Положенням про Регістр судноплавства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 №814, є національним класифікаційним товариством, що, зокрема, здійснює технічний нагляд за морськими суднами, суднами внутрішнього плавання, малими суднами, видає відповідні суднові документи, здійснює технічний нагляд за причальними спорудами, іншими гідротехнічними спорудами внутрішніх водних шляхів та морських портів, здійснює в установленому законодавством порядку сертифікацію суден, берегових об`єктів морського і внутрішнього водного транспорту.

Однак після прийняття в оренду спірного майна, ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» виступає у цих правовідносинах не тільки як орендар цього майна, а і як судновласник, який експлуатує судно від свого імені та використовує у своїй господарській діяльності, на законних підставах.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов`язок забезпечення своєї діяльності необхідними дозвільними документами на майно належить саме позивачу за первісним позовом - ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», тому у випадку порушення законодавства при використанні цього майна, саме він повинен усунути такі зауваження/перешкоди.

Чинним законодавством не обмежено право орендаря спірного рухомого майна, у даному випадку ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», на проведення огляду суден в експлуатації та отримання усіх необхідних для провадження своєї господарської діяльності документів, у тому числі свідоцтв про придатність до плавання.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що у листі № 160/19-03-08/Вих/19 від 24.01.2020 Одеська філія ДП «АМПУ» звернула увагу ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» на те що, 31.01.2020 закінчується термін огляду у доці стоянкових причальних понтонів «П 69», «П 71», «П 73», «П 75», «П 77», та 31.03.2020 закінчується термін огляду у доці стоянкового причального понтону «П-70». Відсутність докового огляду унеможливлює щорічне підтвердження «Свідоцтва про придатність до плавання», що призведе до його втрати, та як наслідок, до заборони експлуатації стоянкових причальних понтонів, у зв`язку з чим просило надати до адміністрації Одеського морського порту інформацію стосовно подальших дій щодо експлуатації стоянкових причальних понтонів.

Проте ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» звернулося до Одеської філії ДП «АМПУ» із заявою №21/09-02 про надання завірених копій документів, які підтверджують право власності на вказане майно, надання інформації щодо країни реєстрації лише на початку 2021 року.

У відповідь на цю заяву Одеська філія ДП «АМПУ» листом №674/19-01-06/Вих від 19.02.2021 надала, зокрема, довідку про облік основних засобів: апарель (інв. №061125), понтон П-69 (інв. №061069), понтон П-70 (інв. №061124); понтон П-71 (інв. №061071), понтон П-73 (інв. №061073), понтон П-75 (інв. №061075); понтон П-77 (інв. №061077) станом на 01.02.2021 на балансі ОФ ДП «АМПУ», а також проінформувала, що відповідно до документів Регістру судноплавства України прапор плавзасобів, які знаходяться на балансі ОФ ДП «АМПУ»: апарель (інв. №061125), понтон П-69 (інв. №061069), понтон П-70 (інв. № 061124), понтон П-71 (інв. № 061071), понтон П-73 (інв. №061073); понтон П- 75 (інв. №061075), понтон П-77 (інв. №061077), є Україна.

Стосовно доводів Товариства про відсутність у нього документів про право власності на судна та інформації щодо країни реєстрації, необхідних для звернення до Регістру судноплавства України щодо проведення огляду суден, колегія суддів зазначає, що копії свідоцтв про право власності на понтони «П-69», «П-71», «П-73», «П-75», «П-77», а також копії свідоцтв про право плавання під Державним прапором України (суднових патентів), є додатками до звіту про незалежну оцінку несамохідних причальних понтонів «П-69», «П-71», «П-73», «П-75», «П-77» з апареллю, розташованих в портовому яхт-клубі Одеського морського вокзалу, складеного 27.04.2018 Приватним підприємством «Аналітик» на замовлення ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД».

З урахуванням викладеного, ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» належним чином не обґрунтувало наявність будь-яких перешкод для нього щодо своєчасного звернення до уповноваженого органу з метою оформлення необхідних суднових документів.

Також наявним в матеріалах справи актом від 07.06.2021 огляду об`єктів Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту), які знаходяться у користуванні ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» відповідно до договору оренди державного рухомого майна від 15.06.2018 № 2317-П-ОДФ-18, підтверджується факт використання орендованого майна Товариством. Так, з додатку №2 до зазначеного акту вбачається, що до понтону 69 пришвартовано маломірне судно, однак Товариство стверджує, що саме цей понтон не має відповідних документів та воно його не використовує відповідно до цільового призначення.

Окрім того, факт використання орендованого майна Товариством підтверджується також договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 2390-П-ОДФ-18 від 11.09.2018 та листом Товариства щодо підключення понтонів до мережі електро- та водопостачання №05/21-6 від 25.05.2021.

Отже, позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами факту неможливості використання спірного орендованого майна у своїй господарській діяльності з незалежних від нього причин у спірний період, оскільки саме на нього, як судновласника, чинним законодавством покладено обов`язок обирати класифікаційне товариство для проведення технічного нагляду за суднами, які він експлуатує, що в сукупності свідчить про недоведеність передбачених частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України підстав для звільнення його від сплати орендної плати за договором у вказаний ним період, про що було правильно зазначено місцевим господарським судом.

У контексті наведеного колегія суддів зазначає, що невиконання капітаном Одеського морського порту ухвали Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 про надання інформації щодо причин неможливості експлуатації спірного рухомого майна та дати початку дії заборони на експлуатацію зазначеного майна, не має вирішального значення для спростування наведеного вище висновку.

При цьому колегія суддів зауважує, що у позовній заяві ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» не посилалось на дію обмежень, введених капітаном порту на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», як на підставу для звільнення його від сплати орендної плати з огляду на неможливість використання орендованого майна з незалежних від Товариства причин.

Поряд з цим, колегією суддів враховується, що листом №1/12-01 від 12.01.2021 ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» звернулося до Одеської філії ДП «АМПУ», в якому, посилаючись на існування заборгованості перед Адміністрацією Одеського морського порту та судові справи №916/3092/20 та №916/3114/20 про стягнення з ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» заборгованості у розмірі 446390,93 грн та 110360,55 грн відповідно, запропонувало укладення мирової угоди у справах №916/3092/20 та №916/3114/20, для чого надіслало на погодження проект мирової угоди у справі №916/3092/20 та проект мирової угоди у справі №916/3114/20.

Крім того, листом № 05/20-1 від 20.05.2021 ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» повідомило Одеську філію ДП «АМПУ» про те, що станом на 20.05.2021 у ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» перед та ДП «Адміністрація морських портів України» виникла заборгованість щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів у зв`язку з тим, що фактично ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» не здійснювало господарську діяльність. Беручи до уваги той факт, що частина боргу вже сплачена, а також те, що між підприємствами виникла тісна та довга співпраця, Товариство зобов`язалося в період до 20.06.2021 сплатити в повному обсязі заборгованість, яка виникла за договорами від 15.06.2018 №2317-П-ОДФ-18 та від 23.08.2019 №2689-П-ОДФ-19, та не допускати в подальшому прострочення виконання покладених на них зобов`язань.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2021 у справі №916/3092/20 спільну заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» про затвердження мирової угоди було задоволено; затверджено мирову угоду у справі №916/3092/20, предметом якої було врегулювання на підставі взаємних поступок спору у господарській справі №916/3092/20, який виник між сторонами в результаті несплати відповідачем орендних платежів за період з лютого по серпень 2020 року відповідно до умов договору оренди державного рухомого майна №2317-П-ОДФ-18 від 15.06.2018.

У вказаній мировій угоді зазначено, що 08.02.2021 відповідачем сплачено заборгованість за період з лютого по серпень 2020 року та нараховані штрафні санкції за договором, які заявлені у позовній заяві у повному обсязі, а саме: заборгованість у розмірі 422042,62 грн.; пеню у розмірі 19524,40 грн; 3% річних у розмірі 4823,91 грн. Також зазначено, що 24.05.2021 відповідачем отримано класифікаційні свідоцтва Регістра судноплавста України на частину понтонів, які є предметом договору, зі строком дії за умови проведення періодичних призначених оглядів судна до 24.11.2021, та взято зобов`язання здійснювати їх своєчасне продовження. В свою чергу, позивачем заявлено, що з дня підписання цієї мирової угоди та затвердження її судом, не матиме вимог у справі №916/3092/20 до відповідача щодо розірвання договору оренди державного рухомого майна № 2317-П-ОДФ-18 від 15.06.2018 та повернення орендованого майна за цим договором.

Натомість у цій справі ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», порушуючи питання про перерахунок орендної плати з березня 2020 року по жовтень 2021 року (що включає період з березня по серпень 2020 року), з посиланням на те, що воно не могло використовувати орендоване майно через втрату чинності свідоцтв про придатність до плавання, і стверджуючи про те, що обов`язок поновлення строку яких лежить на відповідачеві, діє недобросовісно, адже сплачуючи заборгованість за період з лютого по серпень 2020 року Товариство не мало претензій до Адміністрації (у тому числі щодо обов`язку останньої продовжувати чинність свідоцтв про придатність до плавання), та крім того, усіма своїми попередніми діями та заявами Товариство підтвердило свою зацікавленість у провадженні своєї господарської діяльності за укладеним договором, що зумовило Адміністрацію відмовитись від своїх позовних вимог в частині розірвання спірного договору оренди та повернення орендованого майна, а Товариство взяти на себе зобов`язання щодо недопущення порушення прав та інтересів Адміністрації в майбутньому.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків та здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium принцип добросовісності. Зокрема, поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц (провадження №61-2032св19).

З огляду на викладене вище, а також виходячи із заявлених Товариством позовних вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, апеляційний суд підтримує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» про перерахунок орендної плати за період з березня 2020 року по жовтень 2021 року та внесення зміни до договору № 2317-П-ОДФ-18, зарахування надлишково сплачених коштів в рахунок орендної плати.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку .

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що за період з червня 2021 року по жовтень 2021 року ДП «АМПУ» було нараховано ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» орендну плату за спірним договором та виставлено рахунки на оплату, а саме: від 12.07.2021 №340181 на суму 68091,02 грн з ПДВ, від 10.08.2021 №340208 на суму 68159,11 грн з ПДВ, від 10.09.2021 №340249 на суму 68022,79 грн з ПДВ, від 11.10.2021 №340278 на суму 68839,07 грн, від 10.11.2021 №340305 на суму 69458,62 грн з ПДВ, всього на суму 342570,61 грн з ПДВ.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати відповідачем за зустрічним позовом коштів за користування орендованим майном за вказаний період.

Разом з тим, заперечуючи проти зустрічного позову, ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» вказує про неправильність здійсненого Адміністрацією розрахунку орендної плати, оскільки останньою не розглянуто клопотання про проведення капітального ремонту орендованого майна, яке на даний час не є придатним до господарського використання, а розмір орендної плати об`єктивно визначити неможливо без проведення незалежної оцінки орендованого державного майна у порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Щодо звернення ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» для надання дозволу на проведення капітального ремонту орендованого майна колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.5. договору орендар зобов`язується своєчасно здійснювати усі види ремонту орендованого майна, технічне обслуговування за рахунок власних коштів за погодженням орендодавця.

Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ орендар державного або комунального майна має право за письмовою згодою балансоутримувача майна за рахунок власних коштів здійснювати поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна. Балансоутримувач розглядає клопотання орендаря і протягом 10 робочих днів може прийняти одне з таких рішень з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач: рішення про надання згоди на здійснення ремонту за рахунок орендаря; рішення про відмову у наданні згоди на здійснення ремонту. Якщо орендоване майно неможливо використовувати за призначенням через його незадовільний стан, орендар має право на зарахування витрат на здійснення такого ремонту в рахунок орендної плати один раз протягом строку оренди в порядку та межах, визначених Порядком передачі майна в оренду. Рішення про зарахування витрат орендаря, здійснених на проведення капітального ремонту, приймається орендодавцем за умови наявності письмової згоди балансоутримувача, а також згоди уповноваженого органу управління балансоутримувача у випадках, передбачених статутом чи положенням балансоутримувача.

Для отримання такої згоди орендар звертається до балансоутримувача із клопотанням, у якому обґрунтовує необхідність проведення такого ремонту. До клопотання додаються: опис ремонтних робіт; орієнтовний строк їх проведення. Балансоутримувач розглядає клопотання орендаря та протягом десяти робочих днів приймає одне з рішень, передбачених частиною першою статті 21 Закону (пункт 153 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна»).

Однак, виходячи із листа від 08.02.2022 №18-02/22, Товариством не виконано умов вищевказаного Порядку та не долучено до клопотання опису ремонтних робіт і орієнтовного строку їх виконання, натомість додано попередню ремонтну відомість лише по одному понтону №70 без конкретного опису робіт, їх обґрунтованості, послідовності і строку їх проведення.

Отже, зазначене звернення Товариства не може вважатись клопотанням у розумінні Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», та таким, що подано із дотриманням встановлених вимог.

Щодо розрахунку орендної плати колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 зі змінами та доповненнями. Орендна плата за базовий (травень 2018 р.) місяць оренди визначена у відповідності з Методикою, Звітом незалежної оцінки та складає 27311,38 гривень (розрахунок орендної плати є додатком №2 до цього договору). Сума вказана без врахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно діючого законодавства. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці II цього пункту на індекси інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Вказаний розрахунок орендної плати погоджений та підписаний сторонами договору без жодних зауважень.

На час укладення договору оренди діяли положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII.

Згідно із статтею 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди.

Як зазначалось, перед укладанням договору оренди державного рухомого майна була проведена незалежна оцінка об`єктів оренди станом на 12.04.2018, за результатами якої 27.04.2018 складений звіт незалежної оцінки несамохідних причальних понтонів, копія якого міститься в матеріалах справи (т. 2 а.с. 3).

При цьому замовником зазначеної незалежної оцінки є ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД», а тому твердження останнього про те, що зміст цього звіту йому невідомий, не відповідають дійсності.

03.10.2019 було прийнято Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ. У розділі «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за виключенням окремих зазначених норм).

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №157-IX постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 №630 затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно (надалі Методика №630), яка визначає механізм визначення розміру плати за оренду об`єктів, визначених частиною першою статті 3 указаного Закону. Методика №630 набула чинності 19.06.2021.

З посиланням на пункт 12 Методики №630, відповідно до якого результати незалежної оцінки майна чинні протягом 12 місяців від дати оцінки, якщо інший строк не передбачено у звіті про оцінку майна, а також на те, що строк дії звіту незалежної оцінки майна, на підставі якого ДП «АМПУ» розраховувало орендну плату, складає 6 місяців та вже сплинув, скаржник зазначає, що з 12.10.2018 (6 місяців з дати проведення оцінки 12.04.2018) будь-який розрахунок орендної плати, зроблений орендодавцем, не відповідає вимогам законодавства.

Однак такі твердження апелянта є неспроможними, оскільки відповідно до пункту 2 Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 зі змінами та доповненнями (далі - Методика), яка діяла у 2018 році на момент укладання договору, оцінка об`єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об`єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов`язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка обєкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Натомість, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 03.10.2019 №157-IX договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

За умовами пункту 11.1. договору, останній набуває чинності з дати підписання його сторонами та підписання акту приймання-передачі, тобто з 15.06.2018, та діє до 15.06.2038 року. Отже, укладений між сторонами договір оренди є діючим до 15.06.2038.

Відтак, Товариством було проведено у 2018 році незалежну оцінку майна перед укладанням договору, як передбачено Методикою №786, а у зв`язку із тим, що продовження (поновлення) договору оренди під час його дії не відбувалося, то, відповідно, проведення повторної незалежної оцінка майна не вимагається, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Водночас пунктами 11.2., 11.3. договору визначено, що умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору. Зміни до умов цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Відповідно до пункту 3.4. договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни законодавства, методики її розрахунку, змін цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Проте будь-які докази, які б свідчили про те, що Товариство зверталося до Адміністрації з вимогами переглянути розмір орендної плати з огляду на зміну методики її розрахунку, зміни вартості об`єкта оренди тощо, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку стосовно дійсності проведеної перед укладенням договору оренди державного рухомого майна незалежної оцінки майна та розрахованої на підставі останньої орендної плати.

Колегія суддів, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановила, що у спірних правовідносинах відповідачем за зустрічним позовом порушено умови договору від 15.06.2018 №2317-П-ОДФ-18 та положення законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за зустрічним позовом.

Невиконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором є його порушення у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні частини першої статті 612 цього Кодексу.

За таких обставин, судом першої інстанції обґрунтовано та правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 342570,61 грн зі сплати орендних платежів за період з червня 2021 по жовтень 2021 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань щодо сплати орендної плати, позивачем на підставі пункту 3.5. договору нараховано пеню у сумі 10683,73 грн, а також на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати в сумі 2244,27 грн та 3% річних у сумі 1917,30 грн.

Суд першої інстанції, перевіривши наведені позивачем за зустрічним позовом розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, встановив їх правильність та обґрунтованість.

Оскільки жодних доводів стосовно неправильності проведеного судом першої інстанції розрахунку пені апеляційна скарга не містить, а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги при апеляційному перегляді справи, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в апеляційному порядку оскаржуване рішення в частині правильності розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат за спірним договором оренди не переглядається.

Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України. За загальним правилом, викладеним у частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із тим, законодавством передбачено випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору відповідно до пункту 2 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди (частина перша статті 284 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Отже, підставою для дострокового розірвання договору оренди може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов`язань, передбачених Законом України «Про оренду державного або комунального майна» або договором оренди.

Умовами укладеного між сторонами договору оренди визначено, що:

-орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату (пункт 5.2. договору оренди);

-орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін у договір оренди або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна внаслідок його неналежного використання або невиконання умов договору (пункт 8.2 договору оренди);

-за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з цим договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України і цим договором (пункт 9.1. договору оренди);

-орендар несе персональну відповідальність, зокрема, за несвоєчасність внесення орендної плати (пункт 9.4 договору);

-чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; у разі невиконання орендарем вимог пункту 5.6. цього договору; загибелі орендованого майна; у разі ліквідації орендаря; банкрутства орендаря; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; інших випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 11.6. договору оренди);

-взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються чинним законодавством України (пункт 11.11 договору оренди).

Апеляційний суд зауважує на тому, що істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати у реальних збитках і (або) упущеної вигоди; її розмір, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Такий же підхід застосовував у свої практиці і Верховний Суд України, який у постановах від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, від 14.10.2014 у справі № 3-143гс14 зробив такі правові висновки: у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, а й наявність шкоди, завданої цим порушенням другій стороні, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що укладаючи спірний договір оренди, орендар розраховував отримати у користування державне рухоме майно, відповідно, орендодавець розраховував на належну сплату відповідачем орендної плати у відповідності до умов договору та виконання інших умов договору.

В той же час, матеріали справи не містять доказів систематичної своєчасної і в повному обсязі сплати орендної плати. Істотне порушення ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» умов договору оренди щодо несплати орендних платежів протягом п`яти місяців поспіль є доведеним та достатнім для розірвання договору оренди на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, з огляду на що апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову в цій частині.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно із частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 11.8. договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю.

Встановивши наявність правових підстав для розірвання договору оренди від 15.06.2018 №2317-П-ОДФ-18 та задоволення позовних вимог в цій частині, суд попередньої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про повернення державного рухомого майна орендодавцю.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке виразилося у відмові у задоволенні його клопотання про повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження, додатками до якого були клопотання про призначення експертизи та про залучення третіх осіб, колегія суддів відхиляє, оскільки клопотання про призначення експертизи та про залучення третіх осіб Товариством були подані в порушення приписів пункту 1 частини першої статті 177, частини другої статті 182 Господарського процесуального кодексу України поза межами підготовчого провадження, у зв`язку з чим судом правомірно відмовлено у задоволенні цього клопотання.

При цьому враховуючи подання ТОВ «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» позову у грудні 2021 року та подання зустрічного позову ДП «АМПУ» у цей же період часу, до позову та відзиву на зустрічну позовну заяву Товариством подано усі наявні докази та не повідомлено суд про існування доказів, які не можуть бути подані з об`єктивних причин та будуть подані пізніше. Проте згодом Товариство почало обґрунтовувати свої позовні вимоги та заперечувати вимоги Адміністрації, посилаючись на нову інформацію/документи.

За імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Апеляційний господарський суд виходить із того, що встановлений Господарським процесуальним кодексом України процесуальний строк на вчинення відповідних процесуальних дій забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами, проте апелянт, звертаючись із заявою про поновлення та продовження строків для подачі доказів, заяв, клопотань, відзивів, заперечень (вх.№6425/23 від 28.02.2023), належним чином не обґрунтував та не надав жодних переконливих доказів реальної наявності у нього перешкод для реалізації права на вчинення відповідних процесуальних дій.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника не спростовують висновків Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає, а у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМІРАЛ СЕРВІС ЛТД» залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №916/3112/21 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.03.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяО.Ю. Аленін


Суд	Південно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	12.03.2024
Оприлюднено	18.03.2024
Номер документу	117655571
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо оренди

Невінгловська Ю.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 12.03.2024 по справі 916/3112/21ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —916/3112/21

Постанова від 12.03.2024

Постанова
від 12.03.2024 по справі 916/3112/21
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД