УХВАЛА
22 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 916/3112/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 (колегія суддів: Поліщук Л. В., Богатир К. В., Аленін О. Ю.) та рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 (суддя Невінгловська Ю. М.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) про внесення змін до договору та зобов`язання вчинити певні дії, та за зустрічним позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" про стягнення коштів, розірвання договору та повернення майна,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" (далі - Товариство, ТОВ "Адмірал Сервіс ЛТД") звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) (далі - Підприємство, ДП "АМПУ" в особі Одеської філії), в якому просило провести перерахунок орендної плати за період з березня 2020 року по жовтень 2021 року та внести зміни до договору від 15.06.2018 № 2317-П-ОДФ-18, а також зарахувати надлишково сплачені кошти в рахунок орендної плати за цим договором.
На обґрунтування позовних вимог Товариство послалося на те, що за названим договором йому в оренду передано рухоме майно, а саме: апарель та понтони №№ 69, 71, 73, 75, 77. Однак у період з кінця березня 2020 року по квітень 2021 року єдиним майном, яке передано в оренду, було апарель, орендні платежі за яке складало 2,1 % вартості орендної плати за договором. Згодом позивач отримав класифікаційні свідоцтва на три понтони (П-71, 75, 77), і станом на жовтень 2021 року функціонує лише три понтони, а інші понтони він не міг використовувати через втрату чинності свідоцтв про придатність до плавання, тоді як договором на відповідача покладений обов`язок поновлення їх строку .
Позивач вважає, що він переплатив грошові кошти за оренду майна, яким він не зміг користуватися через бездіяльність відповідача щодо поновлення чинності свідоцтв про придатність до плавання. У період з березня 2020 року по квітень 2021 року позивач мав обов`язок сплатити орендну плату у розмірі 141 622,50 грн, тоді як сплатив 558 088,75 грн, переплата склала 416 466,25 грн. Цю різницю він вважає за доцільне зарахувати в рахунок заборгованості, яка виникла перед Підприємством.
Підприємство у зустрічному позові просило розірвати цей договір, повернути передане за ним майно та стягнути Товариства заборгованість, на яку нарахувало пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.
На обґрунтування зустрічних позовних вимог Підприємство послалося на неналежне виконання Товариством умов названого договору, у тому числі обов`язків щодо пред`явлення майна Регістру судноплавства України, проведенню оглядів, отримання дозвільних документів тощо.
20.09.2023 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024, про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.
Відмова у первісному позові мотивована не доведенням Товариством неможливості використання орендованого майна у своїй господарській діяльності з незалежних від нього причин у спірний період, оскільки саме на нього як судновласника чинним законодавством покладено обов`язок забезпечення своєї діяльності необхідними дозвільними документами на майно та обирати класифікаційне товариство для проведення технічного нагляду за суднами, які він експлуатує. Тобто суди послалися на не доведення Товариством передбачених частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підстав для звільнення його від сплати орендної плати за договором у спірний період.
Зустрічні позовні вимоги суди визнали доведеними та обґрунтованими, установили істотні порушення Товариством умов договору оренди щодо несплати орендних платежів протягом п`яти місяців підряд. Тому задовольнили зустрічний позов про розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
08.04.2024 ТОВ "Адмірал Сервіс ЛТД" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці судові рішення.
Верховний Суд ухвалою від 26.04.2024 залишив вказану касаційну скаргу без руху та встановив скаржнику строк на усунення її недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
ТОВ "Адмірал Сервіс ЛТД" 10.05.2024 сформувало у підсистемі "Електронний суд" та надіслало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, заявивши клопотання про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги.
30.05.2024 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання Товариства про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги, заяву про усунення недоліків касаційної скарги залишив без розгляду, а касаційну скаргу - повернув скаржнику.
10.10.2024 ТОВ "Адмірал Сервіс ЛТД" повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені вище судові рішення. До касаційної скарги Товариство долучило заяву про поновлення процесуальних строків на касаційне оскарження, встановлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Обґрунтовуючи заяву про поновлення процесуальних строків, Товариство посилається на те, що представник скаржника, зазначаючи про поважність причин пропуску встановлених судом строків на усунення недоліків первісно поданої касаційної скарги, вказував, що яхт-клуб "Адмірал" знаходиться на території морського вокзалу Одеського морського порту (офісні та інші господарські приміщення у самій будівлі Морвокзалу), а причали на задньому фасаді готелю "Одеса", які на даний час є місцем злочину як результату нанесення ракетного удару збройними силами Російської Федерації 18.07.2023, тому доступ до приміщень відсутній. Скаржник також зазначив, що у зв`язку з періодичними ударами по енергетичній інфраструктурі міста Одеси взагалі і Одеського морського порту зокрема майновий комплекс яхт-клубу та прилеглі до порту житлові будинки залишаються без світла і інтернет зв`язку.
Окрім цього скаржник повторно вказав, що ухвала про залишення касаційної скарги без руху була направлена 26.04.2024 до електронного кабінету ТОВ "Адмірал Сервіс ЛТД", директор якого з початку введення капітаном порту на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 обмежувальних карантинних заходів немає доступу до майнового комплексу яхт-клубу, а під час відключення електроенергії на території Одеського морського порту та прилеглих частин міста не може користуватись електронним кабінетом підсистеми "Електронний суд" у тому числі через відключення мережі Інтернет. Водночас представник скаржника, який підписав касаційну скаргу, ухвалу Верховного Суду від 26.04.2024 в електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд" або електронною поштою не отримував.
До заяви додані роздруківка з електронного кабінету адвоката скаржника та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за фактом нанесення 18.07.2023 ракетних ударів по місту Одеса представниками збройних сил Російської Федерації.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.10.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
24.10.2024 Верховний Суд постановив ухвалу, якою визнав неповажними названі вище причини пропуску ТОВ "Адмірал Сервіс ЛТД" строку на касаційне оскарження та залишив касаційну скаргу без руху для усунення протягом десяти днів з дня її вручення недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку.
01.11.2024 скаржник направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, заявивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
У заяві вказано, що ТОВ "Адмірал Сервіс ЛТД" 03.06.2024 отримало ухвалу Верховного Суду від 30.05.2024 про повернення вперше поданої касаційної скарги в електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд". Касаційну скаргу у паперовій формі ТОВ "Адмірал сервіс ЛТД" так і не отримало, у зв`язку з тим, що зазначена скарга з додатком була направлена на юридичну адресу Підприємства при тому, що ТОВ "Адмірал сервіс ЛТД" вказало, що діє через представника та зазначило спеціальну адресу поштової скриньки. Крім того, ТОВ "Адмірал сервіс ЛТД" зазначило щодо відсутності доступу до офісних приміщень, оскільки ДП "АМПУ" в особі Одеської філії заборонило доступ ТОВ "Адмірал сервіс ЛТД" до орендованого ним державного майна, а отже працівники Підприємства не мають доступу до майнового комплексу яхт-клубу з початку введення обмежувальних заходів капітаном порту. Уся кореспонденція, адресована ТОВ "Адмірал сервіс ЛТД", залишається у ДП "АМПУ" в особі Одеської філії, у тому числі касаційна скарга у паперовій формі з додатком, яку повернув Верховний Суд. Скаржник вказує, що неодноразово звертався до ДП "АМПУ" в особі Одеської філії з проханням надати доступ до офісних приміщень, поштової скриньки та кореспонденції Товариства для отримання оригіналу квитанції про сплату судового збору, сума якого достатньо відчутна для поточного фінансового стану Товариства. Крім того, ТОВ "Адмірал сервіс ЛТД" зазначило, що просило ДП "АМПУ" в особі Одеської філії надати доступ до понтонів з метою їх інвентаризації та передачі ДП "АМПУ" в особі Одеської філії у відповідності з оскарженими рішеннями, які набули чинності. Проте цього ТОВ "Адмірал сервіс ЛТД" здійснити не змогло і дізналося про те, що понтони у незаконний спосіб вже передано виконавчою службою ДП "АМПУ" в особі Одеської філії без участі орендаря. ТОВ "Адмірал сервіс ЛТД" зазначило, що зверталося до орендодавця неодноразово з метою належного виконання зазначених судових рішень та підтвердження фізичної наявності предмету спору та чекало достатньо тривалий час відповіді від нього.
Розглянувши аргументи скаржника на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що такі причини не можуть вважатися поважними з огляду на таке.
Зі змісту статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
Визнаючи наведені у касаційній скарзі причини пропуску строку на касаційне оскарження неповажними, Верховний Суд виходив з того, що ТОВ "Адмірал Сервіс ЛТД" вперше звернулося з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції 08.04.2024, тобто без пропуску встановленого частиною першою статті 288 ГПК України строку.
Ураховуючи, що касаційна скарга не відповідала вимогам статті 290 ГПК України, то ухвалою від 26.04.2024 Верховний Суд залишив її без руху, однак оскільки скаржник не усунув цих недоліків у встановлений судом строк, Верховний Суд 30.05.2024 постановив ухвалу про повернення касаційної скарги. Ухвала про повернення первісно поданої касаційної скарги вручена скаржнику 03.06.2024, а повторно Товариство звернулося із касаційною скаргою лише 08.10.2024, тобто більше ніж через чотири місяці після отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги.
Разом з тим об`єктивних обставин, які не залежали від волевиявлення скаржника, та могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження скаржник не навів. Більше того, жодна з обставин, на які він посилається у поданій ним заяві, зокрема, щодо фактів численних звернень не підтверджена доданими до заяви документами.
Колегія суддів звертає увагу, що таке тривале зволікання скаржника із реалізацією права на касаційне оскарження не підтверджене об`єктивними обставинами, які б розумно виправдовували неможливість звернення з касаційною скаргою у цій справі повторно у максимально стислий строк; враховуючи також те, що касаційна скарга подавалася повторно, а тому об`єктивно потребувала менше часу для її підготовки ніж первісно подана.
Крім того, процесуальним законом не передбачено, що після повернення касаційної скарги перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Таким чином, можливість своєчасного подання належно оформленої касаційної скарги залежала виключно від самого заявника, тобто мала суб`єктивний характер.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язується з наявністю саме об`єктивних поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а тому колегія суддів не вважає наведені скаржником обставини у заяві поважними і такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки вони мають суб`єктивний характер та залежали лише від самого скаржника.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені у заяві ТОВ "Адмірал Сервіс ЛТД" про усунення недоліків касаційної скарги причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій у цій справі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Адмірал Сервіс ЛТД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023.
Керуючись статтями 234, 235, 288, 290, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі № 916/3112/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123226306 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні