Ухвала

від 24.10.2024 по справі 916/3112/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/3112/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 (колегія суддів: Поліщук Л. В., Богатир К. В., Аленін О. Ю.) та рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 (суддя Невінгловська Ю. М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) про внесення змін до договору та зобов`язання вчинити певні дії,

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" про стягнення коштів, розірвання договору та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) (далі - Підприємство), в якому просило провести перерахунок орендної плати за період з березня 2020 року по жовтень 2021 року та внести зміни до договору від 15.06.2018 № 2317-П-ОДФ-18, а також зарахувати надлишково сплачені кошти в рахунок орендної плати за цим договором.

На обґрунтування позовних вимог Товариство послалося на те, що за названим договором йому в оренду передано рухоме майно, а саме: апарель та понтони №№ 69, 71, 73, 75, 77. Однак у період з кінця березня 2020 року по квітень 2021 року єдиним майном, яке передано в оренду, було апарель, орендні платежі за яке складало 2,1 % вартості орендної плати за договором. Згодом позивач отримав класифікаційні свідоцтва на три понтони (П-71, 75, 77), і станом на жовтень 2021 року функціонує лише три понтони, а інші понтони він не міг використовувати через втрату чинності свідоцтв про придатність до плавання, тоді як договором на відповідача покладений обов`язок поновлення їх строку .

Позивач вважає, що він переплатив грошові кошти за оренду майна, яким він не зміг користуватися через бездіяльність відповідача щодо поновлення чинності свідоцтв про придатність до плавання. У період з березня 2020 року по квітень 2021 року позивач мав обов`язок сплатити орендну плату у розмірі 141 622,50 грн, тоді як сплатив 558 088,75 грн, переплата склала 416 466,25 грн. Цю різницю він вважає доцільне зарахувати в рахунок заборгованості, яка виникла перед Підприємством.

Підприємство у зустрічному позові просило розірвати цей договір, повернути передане за ним майно та стягнути Товариства заборгованість, на яку нарахувало пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.

На обґрунтування зустрічних позовних вимог Підприємство послалося на неналежне виконання Товариством умов названого договору, у тому числі обов`язків щодо пред`явлення майна Регістру судноплавства України, проведенню оглядів, отримання дозвільних документів тощо.

20.09.2023 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024, про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Відмова у первісному позові мотивована не доведенням Товариством неможливості використання орендованого майна у своїй господарській діяльності з незалежних від нього причин у спірний період, оскільки саме на нього, як судновласника, чинним законодавством покладено обов`язок забезпечення своєї діяльності необхідними дозвільними документами на майно та обирати класифікаційне товариство для проведення технічного нагляду за суднами, які він експлуатує. Тобто суди послалися на не доведення Товариством передбачених частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підстав для звільнення його від сплати орендної плати за договором у названий період.

Зустрічні позовні вимоги суди визнали доведеними та обґрунтованими, установили істотні порушення Товариством умов договору оренди щодо несплати орендних платежів протягом п`яти місяців підряд. Тому задовольнили зустрічний позов про розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

08.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці судові рішення.

Верховний Суд ухвалою від 26.04.2024 залишив вказану касаційну скаргу без руху та встановив скаржнику строк на усунення її недоліків.

30.05.2024 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання Товариства про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги, заяву про усунення недоліків касаційної скарги залишив без розгляду, а касаційну скаргу - повернув скаржнику.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" 10.10.2024 повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені вище судові рішення, заявивши заяву про поновлення процесуальних строків на касаційне оскарження, встановлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Обґрунтовуючи заяву про поновлення процесуальних строків Товариство зазначило, що представник скаржника, обґрунтовуючи поважність причин пропуску наданих судом строків на усунення недоліків касаційної скарги, вказав, що яхт-клуб "Адмірал" знаходиться на території морського вокзалу Одеського морського порту (офісні та інші господарські приміщення у самій будівлі Морвокзалу), а причали на задньому фасаді готелю "Одеса", які на даний час є місцем злочину як результату нанесення ракетного удару збройними силами Російської Федерації 18.07.2023, тому доступ до приміщень відсутній. Також скаржник зазначив, що у зв`язку з періодичними ударами по енергетичній інфраструктурі міста Одеси взагалі і Одеського морського порту зокрема майновий комплекс яхт-клубу та прилеглі до порту житлові будинки залишаються без світла і інтернет зв`язку.

Також скаржник повторно вказав, що ухвала про залишення касаційної скарги без руху була направлена 26.04.2024 до електронного кабінету ТОВ "Адмірал Сервіс ЛТД", директор якого немає доступу до майнового комплексу яхт-клубу з початку введення обмежувальних карантинних заходів введених капітаном порту на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, а під час відключення електроенергії на території Одеського морського порту та прилеглих частин міста не може користуватись електронним кабінетом підсистеми "Електронний суд" у тому числі через відключення мережі інтернет. Водночас представник скаржника, який підписав касаційну скаргу, ухвалу Верховного Суду від 26.04.2024 в електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд" або електронною поштою не отримував.

До заяви додані роздруківка з електронного кабінету адвоката скаржника та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за фактом нанесення 18.07.2023 ракетних ударів по місту Одеса представниками збройних сил Російської Федерації.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.10.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частинами другою і третьою цієї статті, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив оскаржувану постанову 12.03.2024, а її повний текст склав 14.03.2024, а тому останній день для її оскарження за приписами статті 116 та частини першої статті 288 ГПК України припав на 03.04.2024. Тоді як Товариство повторно звернулося із касаційною скаргою 08.10.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті).

Розглянувши аргументи скаржника на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що такі причини не можуть вважатися поважними з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тож суд, ураховуючи конкретні обставини справи, має оцінити поважність причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення чи відмову в поновленні цього строку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Із норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).

Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 ГПК України).

Скаржник вперше звернувся із касаційною скаргою у цій справі в межах встановленого законом строку на касаційне оскарження, однак ухвалою Верховного Суду від 30.05.2024 цю касаційну скаргу було повернуто у зв`язку з тим, що Товариство не усунуло недоліки касаційної скарги у встановлений судом строк.

Ухвала про повернення касаційної скарги доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" 03.06.2024 15:29; дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету скаржника - 03.06.2024.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абзацом 2 частини шостої цієї статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак ухвала про повернення первісно поданої касаційної скарги вручена скаржнику 03.06.2024, а повторно Товариство звернулося із касаційною скаргою лише 08.10.2024, тобто більше ніж через чотири місяці після отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги, що в свою чергу навіть перевищує встановлений статтею 288 ГПК України строк на касаційне оскарження судового рішення.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" не навело об`єктивних підстав, які б свідчили про неможливість звернутися з касаційною скаргою в межах розумного строку та не надало доказів, які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкоджали подати невідкладно повторну касаційну скаргу після отримання 03.06.2024 ухвали Верховного Суду від 30.05.2024 про повернення вперше поданої касаційної скарги.

Отже, доводи скаржника на обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження зводяться до дублювання причин, які Товариство вже наводило при поданні заяви про усунення недоліків первісно поданої касаційної скарги, проте скаржником не наведені обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження та подання касаційної скарги повторно більше ніж через чотири місяці після отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги.

Отже, об`єктивних обставин, які не залежали від волевиявлення скаржника та могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається.

Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тому доводи скаржника щодо пропущення строку на касаційне оскарження судових рішень, викладені в заяві, не можуть вважатися поважними причинами пропуску такого строку, оскільки мають суб`єктивний характер і є такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника.

Тож наведені у клопотанні обставини пропуску строку на касаційне оскарження Верховний Суд визнає неповажними, у зв`язку з чим Товариству з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

За змістом частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Отже, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку.

Керуючись статтями 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" залишити без руху.

2. Скаржник має право усунути недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд" та іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

4. Роз`яснити скаржнику, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені частинами другою та третьою статті 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач