Постанова

від 04.03.2024 по справі 910/11340/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2024 р. Справа№ 910/11340/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «АЗС Онлайн»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 (повний текст складено 10.11.2023)

у справі № 910/11340/23 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Приватного підприємства «АЗС Онлайн»

до: 1) Енергетичної митниці,

2) Державної казначейської служби України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватне підприємство «Транс Петроль»,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АЗС Онлайн» (далі - позивач, ПП «АЗС Онлайн», Підприємство, апелянт) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Енергетичної митниці (надалі - відповідач-1, Митниця) та Державної казначейської служби України (по тексту - відповідач-2, ДКС України) про стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «АЗС Онлайн» 19 315,23 євро в рахунок відшкодування шкоди, завданої Енергетичною митницею.

Позов мотивовано тим, що:

- 29.06.2017 Підприємством (покупець) та компанією «ZERATUS-PRIM» S.R.L. (продавець) укладено контракт № ZER/5 (в тексті - Контракт), відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець оплатити і прийняти в липні 2017 року - грудні 2017 року паливо альтернативне А95Е Вікінг Євро 5, виготовлене в Республіці Молдова відповідно ТУ У 20.5-31581361-001:2015 «Паливо моторне альтернативне «Вікінг» (орендоване у компанії «Вікінг» Україна) в об`ємі до 1 000 тонн;

- 10.07.2017 Підприємством та компанією «ZERATUS-PRIM» S.R.L. укладено додаткову угоду № 1 до Контракту, відповідно до якої продавець взяв на себе зобов`язання передати у власність, а покупець взяв на себе зобов`язання сплатити продавцю і прийняти у власність на умовах DAP ОТАСІ, Молдова, Паливо альтернативне А95Е Вікінг Євро 5, виготовлене в Республіці Молдова відповідно ТУ У 20.5-31581361-001:2015 «Паливо моторне альтернативне «Вікінг» (орендоване у компанії «Вікінг» Україна) у кількості 24 241 тонн;

- 25.04.2017 Підприємством (довіритель) та митним брокером-підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «НВ-Брок» (в подальшому - повірений, ТОВ «НВ-Брок») укладено договір доручення № 60/ДД-17 (нижче - Договір доручення), відповідно до якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов`язання від імені і за рахунок довірителя представляти інтереси останнього в митних органах України, і інших державних і недержавних структурах, наділених контролюючими функціями або повноваженнями у сфері зовнішньоекономічної діяльності, митно-брокерські та інші послуги, в обсягах і на умовах, передбачених Договором доручення, і в рамках наданих довірителем повноважень, визначених в довіреності, приведеній в додатку № 1 до Договору доручення;

- для проведення митного оформлення партії товару вартістю 547 876,30 грн, що надійшов позивачу за Контрактом, до Митниці було подано заповнену відповідно до товаросупровідних документів тимчасову митну декларацію від 21.07.2017 № UA903030/2017/016725 у митному режимі імпорту; задекларований за кодом 3824 90 97 10 УКТ ЗЕД товар має опис «Паливо моторне альтернативне А-95 Е Викинг Євро 5, з октановим числом, визначеним за дослідницьким методом 95,5; масова частка сірки 0,0008мас,%; об`ємна доля ароматичних вуглеводнів 20,6%; об`ємна доля органічних оксигенатних сполук з температурою кінця кипіння не вище 210 град. С становить 30,2%: фракційний склад: температура початку перегонки 43 град. С, 10% переганяються при 52 град. С, 50% переганяються при 72 град. С, 90% переганяються при 159 град. С, кінець кипіння 194 град. С, густина при 15 град. С становить 743,4 кг/м3. Кількість - 32,608 тис. літрів приведених до t+15 град.С» (по тексту - Товар);

- 28.09.2017 стосовно ОСОБА_1 (агента з митного оформлення ТОВ «НВ-Брок») складено протокол № 0014/90300/17 про порушення митних правил за статтею 472 Митного кодексу України (скорочено - МК України), відповідно до порушення ним вимог частини першої статті 257 МК України при оформленні митної декларації № UA903030/2017/016725;

- постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2019 провадження у справі № 33/824/343/2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 472 МК України закрито;

- постановою Київського апеляційного суду від 08.04.2019 у вказаній справі вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил № 0014/90300/17 Товар з комерційною назвою «Паливо моторне альтернативне А95Е «Вікінг» Евро5 вагою 24 241 кг визначено повернути власнику;

- 02.05.2023 представник Підприємства звернувся до Митниці з адвокатським запитом № 3 про надання інформації щодо місцезнаходження майна «Паливо моторне альтернативне А-95Е Вікінг Євро 5» у кількості 24 214 кг, заявленого до митного оформлення ПП «АЗС Онлайн» за Контрактом;

- 09.05.2023 представником Підприємства отримано відповідь на вказаний запит, в якій вказано, що за результатами проведеної інвентаризації майно у кількості 24 241 кг на складі, який знаходиться за адресою: вул. Білокоровицьке шосе, 10, Житомирська область, м. Коростень, відсутнє; нестачу зафіксовано в інвентаризаційному описі необоротних активів від 04.10.2022;

- отже, за переконанням позивача, Товар, який належить Підприємству «Паливо моторне альтернативне А-95Е Вікінг Євро 5» у кількості 24 214 кг, заявлений до митного оформлення позивачем за Контрактом, який перебував під митним контролем Митниці, втрачено, що свідчить про заподіювання Підприємству збитків у сумі 19 315,23 євро.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ПП «АЗС Онлайн» подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства 15 266,98 євро.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/11340/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП «АЗС Онлайн» в повному обсязі.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зауважив, що постановою Київського апеляційного суду від 08.04.2019 у справі № 33/824/343/2019 клопотання представника Митниці задоволено, а вилучений Товар зазначено повернути власнику.

Таким чином, у Підприємства виник обов`язок подати митну декларацію, заповнену відповідно до вимог законодавства з питань митної справи та отримати Товар зі складу.

Проте Підприємством не вчинялось жодних дій щодо вказаного товару.

За висновками суду, відсутні підстави для задоволення позовних вимог Підприємства, позаяк з 09.01.2020 (дата отримання позивачем листа Митниці від 26.12.2019 № 4202/10/28-70-03-2 з проханням направити представника для отримання Товару) у Підприємства було достатньо часу для отримання Товару. Натомість позивачем явку представника до Митниці для отримання Товару не забезпечено, у зв`язку з чим Митницею передано такий товар на відповідальне зберігання ПП «Транс Петроль», і саме останнє не забезпечило його збереження.

В свою чергу, Митницею вживалися всі залежні від неї дії для збереження Товару Підприємства.

Жодних фактів неправомірних дій чи бездіяльності Енергетичної митниці чи її посадових або службових осіб судом не встановлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП «АЗС Онлайн» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/11340/23 скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства «АЗС Онлайн» в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт, посилаючись на положення Цивільного та Митного кодексів України, «Порядку роботи складу митного органу», затв. Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 627, окреслює, що матеріали справи не містять доказів, що строки зберігання Товару закінчилися, і він підлягав реалізації. В свою чергу, Митницею не вживались заходи щодо повідомлення власника товарів про їх реалізацію, тому Товар не вибув з-під власності Підприємства, а станом на 04.10.2022 перебував під митним контролем на зберіганні митного органу.

Відтак, оскільки Товар перебуває під митним контролем та зберігається на складах митного органу, право власності на Товар не перейшло до держави, отже Митниця має належним чином зберігати цей товар до моменту розпорядження ним власником (заявлення до митного оформлення, відмови на користь держави тощо), або до розпорядження/реалізації Митницею в порядку, встановленому законодавством.

За позицією позивача, судом не досліджено та не надано оцінки змісту договору зберігання майна, що знаходиться під митним контролем № 4 від 25.01.2021, обставинам щодо нестачі Товару, а лише формально згадано про таке з посиланням на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/2344/23.

За твердженням позивача, ПП «АЗС Онлайн», як власник, звернулося до Митниці із запитом щодо Товару з метою подальшого здійснення митного оформлення.

ПП «АЗС Онлайн» зазначає, що протиправна поведінка Митниці полягає у неналежному виконанні нею вимог законодавства з питань державної митної справи, обумовлених «Порядком роботи складу митного органу», приписів гл. 66 Цивільного кодексу України, щодо обов`язків зберігача, забезпечення схоронності речі (товару), який знаходився на зберіганні у Митниці.

Окремо позивач зазначив, що наявна протиправна бездіяльність Митниці, яка передала Товар за договором зберігання ПП «Транс Петроль», втім товар у зберігача не забрала, що свідчить про протиправну бездіяльність останньої.

Також до апеляційної скарги апелянтом долучено акт приймання-передачі з відповідального зберігання майна, що знаходиться під митним контролем.

ПП «АЗС Онлайн» просить поновити строк для подання відповідного доказу, оскільки акт приймання-передачі з відповідального зберігання майна отримано ним як третьою особою у справі № 910/2344/23, який було долучено до відповіді на відзив на апеляційну скаргу ПП «Транс Петроль» на рішення суду по справі № 910/2344/23. Тобто на момент здійснення судом першої інстанції провадження у справі, що розглядається, акту повернення Товару з відповідального зберігання між Митницею та ПП «Транс Петроль» апелянт не мав.

Окрім цього, ПП «АЗС Онлайн» не є стороною договору відповідального зберігання майна, що знаходиться під митним контролем і акту приймання-передачі з відповідального зберігання, які є господарськими документами сторін договору.

Тобто позивач їх не отримував на момент їх складання і не мав можливості з ними ознайомитися.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України (в рішенні - ГПК України) чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи.

Так, згідно ч.ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.ч. 1-3 ст. 80 ГПК України).

У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.

У свою чергу статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Зважаючи на наведені процесуальні приписи, враховуючи достатні обґрунтування ПП «АЗС Онлайн» щодо неможливості подання до суду першої інстанції акту приймання-передачі з відповідального зберігання, суд апеляційної інстанції визнає поважними причини пропуску строку для подання ПП «АЗС Онлайн» нового доказу, та поновлює останньому пропущений процесуальний строк, а відтак поданий позивачем до апеляційної скарги зазначений доказ приймається до уваги.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2023 апеляційна скарга у справі № 910/11340/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного підприємства «АЗС Онлайн» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 відкладено до надходження матеріалів справи № 910/11340/23 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11340/23.

14.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва, на виконання вимог ухвали від 04.12.2023, надійшли матеріали справи № 910/11340/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «АЗС Онлайн» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/11340/23; призначено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства «АЗС Онлайн» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/11340/23 у судове засідання на 05.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 призначено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства «АЗС Онлайн» на 06.02.2024.

В судовому засіданні оголошено перерву до 04.03.2024.

07.08.2023 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи Митниця обґрунтовує тим, що Підприємством ні в апеляційній скарзі, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції не зазначено причини бездіяльності щодо повернення Товару. Позивачем не було виконано обов`язок щодо подання митної декларації, сплати усіх митних платежів до Державного бюджету України та випущення Товару у вільний обіг.

Відповідач-1 підкреслює, що стягнути вартість за Товар не є можливим, адже позивачем не було подано остаточну митну декларацію з усіма відомостями, зокрема щодо ціни товару.

Щодо акту приймання-передачі товару з відповідального зберігання, Митниця зазначила, що зазначений документ взагалі не може розглядатись як доказ, адже не містить ані номеру, ані дати, та є додатком до договору відповідального зберігання майна, що знаходиться під митним контролем № 4 від 25.01.2021, при цьому також не зазначено до якого саме. Окрім цього, у Енергетичній митниці взагалі відсутній зазначений документ.

30.11.2023 до суду від директора ПП «Транс Петроль» надійшли письмові пояснення, в яких вказується про перебіг договірних відносин Митниці та Приватного підприємства «Транс Петроль», пов`язаних із зберіганням Товару.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача-1 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач-2 та третя особа в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Від третьої особи надійшов лист про обізнаність про розгляд апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 29.06.2017 між Підприємством та компанією «ZERATUS-PRIM» S.R.L. укладено Контракт, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець оплатити і прийняти в липні - грудні 2017 року паливо альтернативне А95Е Вікінг Євро 5, виготовлене в Республіці Молдова відповідно ТУ У 20.5-31581361-001:2015 «Паливо моторне альтернативне «Вікінг».

10.07.2017 Підприємством та компанією «ZERATUS-PRIM» S.R.L. укладено Додаткову угоду-1 до Контракту.

11.08.2017 між Приватним підприємством «АЗС Онлайн» та «ZERATUS-PRIM» S.R.L. укладено додаткову угоду № 2 до Контракту, за якою сторони погодили кінцеву ціну Товару в сумі 401,82 євро за метричну тонну.

21.07.2017 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Коростень-енергетичний» Митниці для митного оформлення було подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ТФ (тимчасова митна декларація, ціна якої визначається за формулою), якій присвоєно номер UA903030/2017/016725.

Митну декларацію № UA903030/2017/016725 подано для митного оформлення в митному режимі IM 40 (випуск у вільний обіг) товару «Паливо моторне альтернативне А-95Е Викинг Евро 5, з октановим числом визначеним за дослідницьким методом 95,5; масова частка сірки 0,0008 мас.%; об`ємна доля ароматичних вуглеводнів 20,6%; об`ємна доля органічних оксигенатних сполук з температурою кінця кипіння не вище 210 град.С становить 30,2%; фракційний склад: температура початку перегонки 43 град.С, 10% переганяються при 52 град.С, 50% переганяються при 72 град.С, 90% переганяються при 159 град.С, кінець кипіння 194 град.С; густина при 15 град.С становить 743,4 кг/ м3, . Кількість - 32,608 тис. літрів приведених до t+15 град.С.».

За результатами опрацювання № UA903030/2017/016725 встановлено такі відомості про товар: код УКТЗЕД - 3824909710 (графа 33); митна вартість - 13893, 7292 EUR; 413737,05 грн (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

Після проведення митного контролю на підставі УКТЗЕД, Закону України «Про митний тариф», Закону України «Про альтернативне паливо», «Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, ТУ У 20.5-31581361-001:2015. Паливо моторне альтернативне «Вікінг»; висновку Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 11.08.2017 № 142005701-1292 Митницею прийнято рішення про визначення коду товару від 28.08.2017 № KT-UA903000-0045-2017.

Підприємство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою щодо визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду Товару.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 у справі № 826/13842/17 позов Підприємства задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, залишеною без змін постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021, вказане рішення скасовано; у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судами було підтверджено правомірність рішення про визначення коду товару, та як наслідок встановлено правильність коду товару, визначеного саме митним органом (2710124512 згідно з УКТЗЕД).

26.09.2017, згідно даних з АСМО «Інспектор» декларантом ТОВ «НВ-Брок» для митного оформлення товару «Паливо моторне альтернативне А-95Е Викинг Евро 5, з октановим числом визначеним за дослідницьким методом 95,5; масова частка сірки 0,0008 мас.%; об`ємна доля ароматичних вуглеводнів 20,6%; об`ємна доля органічних оксигенатних сполук з температурою кінця кипіння не вище 210 град.С становить 30,2%; фракційний склад: температура початку перегонки 43 град.С, 10% переганяються при 52 град.С, 50% переганяються при 72 град.С, 90% переганяються при 159 град.С, кінець кипіння 194 град.С; густина при 15 град.С становить 743,4 кг/ м3, . Кількість - 32,608 тис. літрів приведених до t+15 град.С.» подано митну декларацію типу ІМ 40 ТН № UA 903030/2017/023478. Код товару: 2710124512.

До митної декларації № UA 903030/2017/023478 подані документи, зазначені у графі 44, зокрема, додаткова угода № 2 до контракту від 29.06.2017 № ZER/5, інвойс від 11.08.2017 № 44/1, разом з листом від 15.08.2017 № 53; в вказаних документах зазначено, що остаточна ціна за формулою складає 401,82 євро за метричну тонну.

28.09.2017 Митницею складено протокол про порушення митних правил № 0014/90300/17, відповідальність за яке передбачена статтею 472 МК України, щодо агента з митного оформлення ТОВ «НВ-Брок» - ОСОБА_1 .

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 29.10.2018 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення.

Постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2019 у справі № 33/824/343/2019 встановлено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення; постанову Подільського районного суду міста Києва від 29.10.2018 скасовано; прийнято нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 472 МК України закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених частиною другою статті 467 МК України.

Відповідно до ст. 472 МК України недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.

21.03.2019 Митниця звернулася до Київського апеляційного суду з клопотанням, в якому просила вирішити питання стосовно вилученого відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0014/90300/17 товару з комерційною назвою «паливо моторне альтернативне А-95Е Викинг Евро5», вагою 24 241 кг.

Постановою Київського апеляційного суду від 08.04.2019 у справі № 33/824/343/2019 вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил № 0014/90300/17 Товар з комерційною назвою «Паливо моторне альтернативне А95Е «Вікінг» Евро5 вагою 24 241 кг визначено повернути власнику.

27.12.2019 Митницею надіслано ПП «АЗС Онлайн» лист від 26.12.2019 № 4202/10/28-70-03-2, отриманий позивачем 09.01.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, з проханням направити представника для отримання Товару зі складу митниці.

25.01.2021 між Митницею та ПП «Транс Петроль» укладено договір відповідального зберігання майна, що знаходиться під митним контролем № 4, за умовами якого Митниця передала на відповідальне зберігання товар «паливо моторне альтернативне А-95Е Вікінг Євро 5» у кількості 24 214 кг.

04.10.2022 на виконання «Порядку роботи складу митного органу», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627, комісією з інвентаризації майна в присутності матеріально відповідальної особи директора ПП «Транс Петроль» було проведено суцільну інвентаризацію вилученого та прийнятого на зберігання майна в місцях їх зберігання, за результатами якої встановлено, що майно у кількості 24 241 кг на складі за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 10, відсутнє.

З підстав невиконання ПП «Транс Петроль» умов договору відповідального зберігання майна Митниця звернулася за захистом своїх прав до господарського суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/2344/23 за позовом Митниці до ПП «Транс Петроль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ПП «АЗС Онлайн», про стягнення 547 876,30 грн позов задоволено повністю; стягнуто з ПП «Транс Петроль» на користь Митниці грошові кошти у сумі 547 876,30 грн та судовий збір у сумі 8 218,14 грн.

Поряд із цим, 02.05.2023 ПП «АЗС Онлайн» звернулося до Митниці із адвокатським запитом, в якому просило надати інформацію щодо місцезнаходження Товару.

09.05.2023 позивачем отримано відповідь на вказаний запит, в якій доведено до відома Підприємство про результати проведеної інвентаризації майна у кількості 24 241 кг на складі за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 10.

Надаючи оцінку доводам апелянта про протиправність поведінки та бездіяльності Митниці, колегія суддів зауважує наступне.

Законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно ст. 4 МК України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Положеннями гл. 40 розд. VIII МК України врегульовано процедуру декларування, за якою декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ст.ст. 260, 261 МК України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, що необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Якщо під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією органом доходів і зборів бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) і рішення органу доходів і зборів за результатами такого дослідження (аналізу, експертизи) не може бути прийнято у 30-денний строк з дня оформлення тимчасової митної декларації, цей строк продовжується органом доходів і зборів, але не більше ніж на 15 днів.

У разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

У разі відсутності інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості товарів, яка стане відомою після випуску товарів у вільний обіг та сплати роялті, ліцензійних платежів, інших складових вартості, які визначаються залежно від обсягів продажу або прибутку від продажу, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 180 днів з дати випуску товарів.

Додаткова декларація подається до відповідного органу доходів і зборів, яким була оформлена відповідна попередня, тимчасова або періодична митна декларація.

Дозволяється подання однієї додаткової декларації до кількох попередніх, тимчасових або періодичних митних декларацій, що були оформлені одним органом доходів і зборів в межах одного зовнішньоекономічного договору та одного митного режиму, за умови дотримання строків подання додаткової декларації, визначених відповідно до цього Кодексу.

Постановою від 21.05.2012 № 650 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій» Кабінету Міністрів України, затверджено «Положення про митні декларації», згідно п. 29 якого декларування партії товарів, ввезених на митну територію України, або партії товарів, що вивозяться за межі митної території України, може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи у разі, коли декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, зокрема коли:

точні відомості про код товару згідно з УКТЗЕД можуть бути встановлені після проведення їх дослідження;

у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару згідно з УКТЗЕД виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, розв`язання яких вимагає додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо;

відомості про кількісні характеристики товарів можуть бути встановлені після навантаження товарів на транспортний засіб або вивантаження товару з транспортного засобу;

ціна товарів визначається за формулою.

Якщо в рамках процедур митного контролю та оформлення товарів, ввезених на митну територію України, за поданою митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа посадовою особою митного органу відбиралися проби (зразки) товарів, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи декларування таких товарів може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації. Випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) може бути здійснений митним органом відповідно до частини двадцять першої статті 356 Митного кодексу України.

Тимчасова митна декларація підтверджує взяття декларантом або уповноваженою ним особою зобов`язання подати митному органу додаткову декларацію у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

З наведених приписів щодо процедури здійснення митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією органом доходів і зборів вбачається наявність необхідності подання декларантом або уповноваженою ним особою органу доходів і зборів до поданої тимчасової декларації додаткової декларації, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією.

Як установлено судом першої інстанції під час розгляду справи, відповідної митної декларації, заповненої згідно вимог законодавства з питань митної справи, ПП «АЗС Онлайн» після подання ним митної декларації для митного оформлення товару до органу доходів і зборів не подавалось.

Про обставини необхідності здійснення подальшого митного оформлення Товару підкреслюється апелянтом і в апеляційній скарзі, що було підставою для звернення в травні 2023 року ПП «АЗС Онлайн», як власника, до Митниці із запитом щодо Товару.

Колегія суддів зауважує, що за ч. 3 ст. 243 МК України, якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, ці товари, транспортні засоби можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися.

Згідно до ст. 242 МК України товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

В силу п. 11.6. «Порядку роботи складу митного органу» товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах митниць під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після їх митного оформлення, відшкодування витрат Митниць на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (ч. 5 ст. 255 МК України).

Так, з матеріалів справи не вбачається, що в процедурі здійснення митного оформлення Товару ПП «АЗС Онлайн» подавалась до відповідного органу доходів і зборів додаткова декларація, яка містить точні відомості про Товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією № UA 903030/2017/023478.

Крім цього, в період з часу подання тимчасової митної декларації № UA 903030/2017/023478 (26.09.2017) і до моменту звернення позивача до відповідача-1 із адвокатським запитом про надання інформації (02.05.2023), ПП «АЗС Онлайн» не зверталось до Митниці із вимогами щодо видачі Товару, який знаходився під митним контролем Енергетичної митниці.

Також матеріали справи не містять доказів прибуття представника ПП «АЗС Онлайн» для отримання Товару зі складу митниці після направлення відповідачем-1 в грудні 2019 на адресу позивача листа № 4202/10/28-70-03-2.

З урахуванням того, що не вважається завершеним митне оформлення у разі не виконання всіх митних формальностей, визначених МК України відповідно до заявленого митного режиму, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів подачі ПП «АЗС Онлайн» до відповідного органу доходів і зборів додаткової декларації до тимчасової митної декларації № UA 903030/2017/023478, а також звернення до Митниці із вимогами щодо видачі Товару, знаходять, на переконання колегії суддів, своє підтвердження висновки суду першої інстанції щодо відсутності фактів неправомірних дій Митниці.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України (за текстом - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Згідно зі статтею 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Суд апеляційної інстанції враховує, що на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В площині наведеного, враховуючи обставини даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність неправомірних дій Митниці, а відповідно і елементів цивільного правопорушення.

В частині посилань апелянта про лише формальне згадування судом першої інстанції про рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/2344/23, проте суд мав здійснити оцінку доказів у відповідності до приписів ст.ст. 75, 86 ГПК України, колегія суддів відзначає таке.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Поряд із цим, в силу ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, судом надавалась правова оцінка справи № 910/2344/23 в рамках договірних відносин між Енергетичною митницею Держмитслужби та Приватним підприємством «Транс Петроль» за договором добровільного зберігання майна, що знаходиться під митним контролем № 4 від 25.01.2021.

При цьому, така оцінка здійснювалася в межах питань як строку дії договору зберігання та його припинення, укладення сторонами нового договору, так і в розрізі застосування положень Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Тому, враховуючи, що за приписом ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду, колегією суддів відхиляються доводи позивача за апеляційною скаргою щодо обов`язковості застосування при вирішенні даного спору ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Щодо долученого апелянтом до апеляційної скарги письмового доказу, а саме акту приймання-передачі з відповідального зберігання майна, що знаходиться під митним контролем, то колегія суддів відхиляє такий доказ, як неналежний, оскільки з акту приймання-передачі з відповідального зберігання майна не вбачається як дати і місця його складення, так і відомостей про те, додатком до якого саме правочину він є.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За висновками колегії суддів, доводи апеляційної скарги про те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/11340/23 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (позивача у справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АЗС Онлайн» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/11340/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/11340/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Приватне підприємство «АЗС Онлайн».

4. Справу № 910/11340/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.03.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков