Постанова

від 20.03.2024 по справі 910/11340/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116(044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. Справа№ 910/11340/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Алчієва І.В.,

представники учасників справи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Приватного підприємства «АЗС Онлайн» про ухвалення додаткового рішення в частині витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції

за апеляційною скаргою Приватного підприємства «АЗС Онлайн»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 (повний текст складено 10.11.2023)

у справі № 910/11340/23 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Приватного підприємства «АЗС Онлайн»

до: 1) Енергетичної митниці,

2) Державної казначейської служби України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватне підприємство «Транс Петроль»,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АЗС Онлайн» (далі - позивач; ПП «АЗС Онлайн»; Підприємство; апелянт) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Енергетичної митниці (надалі - відповідач-1; Митниця) та Державної казначейської служби України (по тексту - відповідач-2; ДКС України) про стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «АЗС Онлайн» 19 315,23 євро в рахунок відшкодування шкоди, завданої Енергетичною митницею.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ПП «АЗС Онлайн» подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства 15 266,98 євро.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/11340/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП «АЗС Онлайн» в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП «АЗС Онлайн» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/11340/23 скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства «АЗС Онлайн» в повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства "АЗС Онлайн" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/11340/23 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/11340/23 залишено без змін.

Колегією суддів встановлено, що в апеляційній скарзі представником ПП "АЗС Онлайн" було зазначено про намір стягнення витрат на професійну правничу допомогу та наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

11.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу на суму 13 000,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 призначено судове засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11340/23 на 20.03.2024.

18.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення, в яких останній просить витрати на правничу допомогу покласти на позивача.

Цього ж дня до апеляційного суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі Державної казначейської служби України, в якому просить витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції покласти на позивача.

19.03.2024 представником ПП «АЗС Онлайн» подано до суду заяву про проведення 20.03.2024 судового засідання без участі апелянта.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача-1 та третьої особи, беручи до уваги клопотання позивача та відповідача-2 про розгляд справи без участі їх представників, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності представників учасників справи, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку, докази чого містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши докази, що долучені до матеріалів клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесену в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.

За змістом статті 244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Частинами 1, 3 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Так, у апеляційній скарзі позивач заявив, що просить стягнути на свою користь судові витрати понесені, зокрема, в суді апеляційної інстанції.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до матеріалів справи:

- договір про надання правничої допомоги № 16/02/2023 від 16.02.2023, укладеного з Адвокатським бюро "Катерини Валенко";

- рахунки на оплату: № 75 від 02.02.2024 на суму 4 000,00 грн, № 76 від 02.02.2024 на суму 1 000,00 грн, № 77 від 06.02.2024 на суму 4 000,00 грн, № 80 від 04.03.2024 на суму 4 000,00 грн;

- платіжні інструкції: № 300916 від 02.02.2024 на суму 4 000,00 грн, № 300917 від 02.02.2024 на суму 1 000,00 грн., № 300918 від 06.02.2024 на суму 4 000,00 грн, № 300919 від 04.03.2024 на суму 4 000,00 грн;

- акти приймання-передачі наданих послуг: № 75 від 05.02.2024 на суму 4 000,00 грн, № 76 від 02.02.2024 на суму 1 000,00 грн., № 77 від 07.02.2024 на суму 4 000,00 грн, № 80 від 05.03.2024 на суму 4 000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час, ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням того, що оскільки розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу залежить, серед іншого, від результату остаточного вирішення спору у господарському суді (відмови чи задоволення позову), а також результату розгляду апеляційної скарги, вирішуючи питання розподілу судових витрат колегія суддів вказує, що зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги ПП «АЗС Онлайн», судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу правила розподілу судових витрат, визначеного пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання представника Приватного підприємства «АЗС Онлайн» про ухвалення додаткового рішення в частині витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції - відмовити.

2. Справу № 910/11340/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 22.03.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков