Ухвала

від 14.03.2024 по справі 911/569/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/569/24

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-МК» про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-МК» (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БЕТІ» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леменівська, буд. 9),

про стягнення 1094318,76 грн. за непоставлений товар за договором поставки № 18/10-2023 від 18.10.2023 р. та визнання розірваним договору,

Без виклику представників учасників процесу

встановив:

До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява б/н від 05.03.2024 р. (вх. № 2223 від 05.03.2024 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-МК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-БЕТІ» про стягнення 1094318,76 грн. за непоставлений товар за договором поставки № 18/10-2023 від 18.10.2023 р. та визнання розірваним договору поставки № 18/10-2023 від 18.10.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо поставки оплаченого позивачем товару за договором № 18/10-2023 від 18.10.2023 р. на суму 1094318,76 грн.

Окрім того, до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-МК» було подано заяву б/н від 01.03.2024 р. (вх. № 20/24 від 08.03.2024 р.) про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2024 р. у даній справі було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-МК» заяву б/н від 01.03.2024 р. (вх. № 20/24 від 08.03.2024 р.) про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2024 р. було прийнято позовну заяву б/н від 05.03.2024 р. (вх. № 2223 від 05.03.2024 р.) до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 08.04.2024 р.

13.03.2024 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-МК» було подано заяву б/н від 12.03.2024 р. (вх. № 2097 від 13.03.2024 р.) про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БЕТІ», відповідно до якої заявник просить суд: 1) накласти арешт на грошові кошти у розмірі 1094318,76 грн. в готівковій формі та на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БЕТІ» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леменівська, буд. 9, код 45042171); 2) застосувати захід забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії, тобто заборонити відповідачу вчиняти дії, спрямовані на проведення видаткових операцій в межах ціни позову на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БЕТІ» (код 45042171) в будь-яких банківських установах, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, та заборонити усім банківським установам вчиняти будь-які дії, видаткові операції в межах ціни позову за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БЕТІ», інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Розглянувши заяву ТОВ «АЛЬЯНС-МК» б/н від 12.03.2024 р. (вх. № 2097 від 13.03.2024 р.) про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

У вказаній заяві ТОВ «АЛЬЯНС-МК» стверджує про необхідність застосування заходів забезпечення поданого ним позову. В обґрунтування підстав для застосування таких заходів товариство посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, передбачених договором поставки № 18/10-2023 від 18.10.2023 р., а саме не здійснює повернення сплачених позивачем грошових коштів за непоставлений відповідачем товар на суму 1094318,76 грн., а тому є обгрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів щодо накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «БК БЕТІ» та заборони вчиняти дії, спрямовані на проведення видаткових операцій в межах ціни позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Поряд з цим, позивач зазначає, що відповідачу є вигідним вдатися до штучного зменшення кількості і вартості власних ліквідних активів, переведення прав і обов`язків за існуючими правочинами на третіх осіб, створення штучної заборгованості перед іншими суб`єктами господарювання з метою виведення коштів з рахунків підприємства, оскільки розрахуватись з ТОВ «АЛЬЯНС-МК» на існуючій стадії тривалого порушення господарського зобов`язання означає для ТОВ «БК БЕТІ» понести значні втрати майнового характеру, які він, на переконання заявника, не має наміру здійснювати.

Слід зазначити, що згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться (буде знаходитись) справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі - задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.п. 1-3 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 09.06.2022 р. у справі № 924/1277/20, від 20.07.2022 р. у справі № 921/607/21.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо відповідного, зазначеного в заяві предмета та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини та наданих доказів, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Слід відзначити також, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між невжиттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Поряд з цим, слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

До того ж, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 15.09.2023 р. у справі № 917/453/23).

Суд відзначає, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 1094318,76 грн. грошових коштів за непоставлений товар за договором поставки № 18/10-2023 від 18.10.2023 р. та визнання розірваним договору, однак, у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено будь-якими доказами тієї обставини, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та заборони вчиняти дії, спрямовані на проведення видаткових операцій в межах ціни позову, у даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача, за яким він звернувся до суду.

При цьому, жодних доказів у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження обставин ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог (зокрема, але не виключно, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, вчинення дій, що можуть призвести до банкрутства відповідача, відомостей про фінансовий стан відповідача, або інших доказів, які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів, тощо) ТОВ «АЛЬЯНС-МК» до заяви б/н від 12.03.2024 р. (вх. № 2097 від 13.03.2024 р.) про забезпечення позову у даній справі суду не надано.

Наведені ж позивачем обставини та доводи щодо ухилення відповідача від сплати коштів за непоставлений товар за договором є предметом дослідження за позовом у даній справі, а тому не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову у розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість існування загрози того, що в разі прийняття рішення судом його виконання буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.10.2023 р. у справі № 922/1864/23, від 11.01.2024 р. у справі № 916/3599/23.

Відтак, оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів ТОВ «АЛЬЯНС-МК» щодо необхідності вжиття заявлених останнім заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, а також керуючись принципами законності, диспозитивності, пропорційності та справедливого балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «АЛЬЯНС-МК» б/н від 12.03.2024 р. (вх. № 2097 від 13.03.2024 р.) про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-МК» б/н від 12.03.2024 р. (вх. № 2097 від 13.03.2024 р.) про забезпечення позову у справі № 911/569/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-МК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-БЕТІ» про стягнення 1094318,76 грн. за непоставлений товар за договором поставки № 18/10-2023 від 18.10.2023 р. та визнання розірваним договору поставки № 18/10-2023 від 18.10.2023 р., відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 14.03.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна