Рішення

від 05.03.2024 по справі 916/5129/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5129/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.

розглянувши справу № 916/5129/23 за правилами загального позовного провадження

за позовом: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради /ЄДРПОУ 24760454, адреса реєстрації 65007, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 18, фактична адреса 65007, м. Одеса, вул. Мясоїдівська, 13, e-mail: eng-zahist@omr.gov.ua/

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю ГРІНВУД ЛТД /ЄДРПОУ 38848682, адреса 65058, м. Одеса, пр-т. Шевченка, 6/2/

про стягнення заборгованості у розмірі 1 362 473,75 грн

за участі представників сторін:

від позивача: Бєлоусюк О.О. в порядку самопредставництва юридичної особи;

від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

22.11.2023 Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (Управління) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 5706/23/ до товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНВУД ЛТД» (ТОВ "ГРІНВУД ЛТД") про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1 362 473,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог Управління посилається на неналежне виконання зобов`язань ТОВ "ГРІНВУД ЛТД" за договором оренди берегозахисної споруди № 125/юр від 03.07.2017 про надання у строкове платне користування берегозахисної споруди об`єкту комунальної власності у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу загальною площею 5300 кв.м., яка розташована між траверсами № 14 та 14-а першої черги ПЗС.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 19, 144, 145 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 11, 525-526, 530, 610-612, 615, 627, 651, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 179, 199, 286 ГК України.

Ухвалою суду від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5129/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.12.2023 о 10:00 год.

У підготовчому засіданні 21.12.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 07.02.2024 на 10:00 год.

У підготовчому засіданні 07.02.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/5129/23 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 05.03.2024 о 12:00 год.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 27.11.2023 у справі № 916/5129/23 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65058, м. Одеса, пр-т. Шевченка, 6/2, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

26.12.2023 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача від 10.01.2024, від 04.03.2024.

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, № 910/1730/22 від 19.12.2022 року).

Суд зазначає, що основним способом, у разі відсутності у сторони електронного кабінету, за допомогою якого суди здійснюють повідомлення учасників справи, є надіслання повісток. Це означає, що якщо в матеріалах справи є корінець повідомлення, в якому зазначено, що лист вручено безпосередньо учаснику справи, наявний підпис працівника пошти, то особа може вважатися належним чином повідомленою. Разом з тим, є випадки, коли судові повістки не вручаються. У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень Господарського процесуального кодексу, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Вказане узгоджується з позицією Касаційного цивільного суду Верховного Суду яка викладена у справі №752/24739/19 від 18.01.2023 року.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2023 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/5129/23, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Крім того про дату, час та місце судового засідання, у т.ч. щодо розгляду справи по суті відповідач по справі систематично повідомлявся шляхом здійснення публікацій в мережі Інтернет на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України від 03.01.2024, 14.02.2024.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 03.07.2017 між Управлінням інженерного захисту території міста (на даний час - Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради) та ТОВ ГРІНВУД ЛТД (орендар, відповідач) укладений договір оренди берегозахисних споруд №125/юр, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування берегозахисну споруду у вигляді ділянки піщаного пляжу, загальною площею 5300,0 кв.м., яка розташована між траверсами № 15-а та № 15 першої черги ПОС, в районі пляжу «Дельфін» /п. 1.1 договору/.

Термін дії договору оренди 2 роки 11 місяців: з 03.07.2017 по 03.06.2020 /п. 1.3 договору/.

За об`єкт оренди орендар зобов`язується сплачувати оренду плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 78 780,49 грн (без урахування ПДВ) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства /п. 2.2 договору/.

Орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності /п. 2.4 договору/.

Об`єкт оренди орендодавцем передається орендарю виключно для надання відпочиваючим платних послуг пляжного сервісу підвищеного комфорту /п. 4.1 договору/.

03.07.2017 між сторонами підписано акт приймання-передачі, що є додатком № 2 до договору.

Додатком № 3 до договору є розрахунок орендної плати.

Додатком № 4 до договору є схема ділянки штучного піщаного пляжу площею 5300,0 кв.м., яка розташована між траверсами № 14-а та № 14 першої черги ПОС, в районі пляжу «Дельфін».

18.09.2017 між сторонами укладено додатковий договір, яким сторони виправили технічну помилку, а саме у тексті договору та додатках слід читати: «між траверсами № 14 та № 14-а» замість: «між траверсами № 15-а та № 15».

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 326 від 26.07.2018 «Про передачу в управління департаменту комунальної власності Одеської міської ради берегозахисних споруд у вигляді штучних пляжів м. Одеси» відповідно до ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішенням Одеської міської ради від 23 грудня 2005 року № 5050-IV «Про делегування повноважень з передачі на баланс (управління) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси», з метою ефективного використання об?єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси Виконавчим комітетом Одеської міської ради вирішено передати в управління Департаменту комунальної власності Одеської міської ради берегозахисні споруди у вигляді штучних пляжів м. Одеси, що обліковуються на балансі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради.

Вищезазначеним рішенням, Департамент комунальної власності Одеської міської ради визначено орендодавцем ділянок штучних пляжів м. Одеси та правонаступником прав та обов?язків Управління за діючими договорами оренди, доручено здійснити перевірку дотримання орендарями відповідних об?єктів умов договорів оренди штучних пляжів та у разі виявлення порушень вжити заходів реагування, в т.ч. у судовому порядку. Отже, після здійснення передачі від Управління до Департаменту комунальної власності берегозахисних споруд у вигляді штучних пляжів м. Одеси, останнім за Додатковим договором № 2 від 03 серпня 2018 року про внесення змін до договору оренди берегозахисної споруди № 125/юр від 03 липня 2017 року змінено орендодавця на Департамент комунальної власності Одеської міської ради. Інші умови Договору залишилися без змін.

Додатковим договором № 3 від 15 лютого 2019 року «Про внесення змін до договору оренди берегозахисної споруди №125/юр від 03 липня 2017р.» Департаментом комунальної власності Одеської міської ради керуючись рішенням Одеської міської ради № 4214-VII від 30.01.2019 «Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за майно комунальної власності територіальної громади м. Одеси» внесено зміни до першого абзацу пункту 2.2. розділу 2 «Порядок розрахунків» та викладено у новій редакції «За об?єкт оренди Орендар, зобов?язується сплачувати орендну плату з 01 лютого 2019 року у сумі 93 542,56 грн (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. В період з червня по серпень орендна плата розраховується виходячи з орендної ставки помноженої на коефіцієнт 1.3. Інші умови Договору залишалися без змін.

Додатковим договором № 4 «Про внесення змін до договору оренди берегозахисної споруди № 125/юр від 03 липня 2017 р.» сторонами Договору, а саме Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІНВУД ЛТД» за взаємною згодою внесли зміни до пункту 1.3 Розділу 1 «Предмет договору» та продовжили термін дії Договору на 15 років, а саме з 27 січня 2020 до 27 січня 2035 року. Інші умови залишись без змін.

Рішенням Одеської міської ради від 16 вересня 2020 року № 6430-VII «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 10 червня 2020 року № 6053-VII «Про оренду комунального майна територіальної громади м.Одеси» та рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 24 вересня 2020 року № 351 «Про передачу управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради берегозахисних споруд у вигляді штучних пляжів м. Одеси» Управління уповноважене виступати орендодавцем щодо берегозахисних споруд у вигляді штучних пляжів міста Одеси.

01.10.2020 між сторонами укладено додатковий договір №5 про внесення змін до договору оренди берегозахисної споруди №125/юр від « 03» липня 2017 року, де змінило орендодавця з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, інші умови договору залишилися без змін.

Пунктом 2 Рішення Одеської міської ради від 29 червня 2022 року № 969-VIII «Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану» (далі - Рішення) на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування його дії в установленому порядку за договорами оренди комунального майна територіальної громади м.Одеси, укладеними до 24 лютого 2022 року, орендарям орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договорами оренди (з урахуванням її індексації). Згідно із вказаним Рішенням, пунктом 1 визначено, що на період воєнного стану та до його припинення (скасування) за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24 лютого 2022 року, звільнено від орендної плати орендарів, які:

- які за погодженням з орендодавцем використовують орендоване майно для розміщення гуманітарних штабів, складів, центрів волонтерської допомоги;

??- є громадськими об?єднаннями та благодійними організаціями;

- ??орендують нерухоме комунальне майно закладів освіти комунальної власності територіальної громади м. Одеси, але не користуються ним у зв?язку із обмеженням доступу;

??- є суб?єктами господарювання, що надають освітні послуги та не здійснюють діяльність у зв?язку із введенням воєнного стану;

- використовують нерухоме майно, що перебуває в управлінні Виконавчого комітету Одеської міської ради, та не здійснюють діяльність в орендованому об?єкті у зв?язку з введенням воєнного стану;

- орендують комунальне майно Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса», але не використовують його у зв?язку з введенням воєнного стану.

06.07.2022 позивач направив відповідачу лист, в якому повідомлено про здійснення Управлінням перерахунку нарахувань за договором на підставі п. 2 Рішення Одеської міської ради від 29 червня 2022 року № 969-VIII «Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану».

01.11.2022 позивач направив відповідачу лист, в якому повідомив про наявність заборгованості за договором оренди. Так, станом на 31.10.2022 заборгованість становить 249 286,13 грн.

11.01.2023 та 23.05.2023, 26.06.2023 позивач направив на адресу відповідача претензії з вимогою оплатити заборгованість.

Судом досліджено розрахунок заборгованості, здійснений позивачем, відповідно до якого за договором оренди № 125/юр заборгованість відповідача станом на 10.11.2023 становить 1 362 473,75 грн.

Оскільки, відповідач не здійснив сплату орендної плати у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди берегозахисної споруди № 125/юр від 03.07.2017 у розмірі 1 362 473,75 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 5 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

За ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок заборгованості та встановлено його правильність. Так заборгованість за договором оренди берегозахисної споруди № 125/юр від 03.07.2017 розрахована позивачем правомірно з урахуванням п. 2 Рішення Одеської міської ради від 29 червня 2022 року № 969-VIII «Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану» та становить 1 362 473,75 грн.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням вказаного, проаналізувавши встановлені обставини, враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача та доказів на їх підтвердження, приймаючи до уваги, що наявність заборгованості у розмірі 1 362 473,75 грн відповідач не спростував, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем заборгованості за спірним договором оренди № 125/юр від 03.07.2017, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що належний розмір судового збору за позовними вимогами становить 20 437,11 грн.

Однак, позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 20 437,12 грн., що вбачається із платіжної інструкції № 116 від 30.10.2023.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради у повному обсязі, судовий збір у розмірі 20 437,11 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ГРІНВУД ЛТД /ЄДРПОУ 38848682, адреса 65058, м. Одеса, пр-т. Шевченка, 6/2/ на користь Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради /ЄДРПОУ 24760454, адреса реєстрації 65007, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 18, фактична адреса 65007, м. Одеса, вул. Мясоїдівська, 13, e-mail: eng-zahist@omr.gov.ua/ заборгованість за договором оренди берегозахисної споруди № 125/юр від 03.07.2017 з орендної плати у розмірі 1 362 473,75 грн /один мільйон триста шістдесят дві тисячі чотириста сімдесят три гривні 75 копійок/ та судовий збір у розмірі 20 437,11 грн /двадцять тисяч чотириста тридцять сім гривень 11 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено 14 березня 2024 р.

Суддя Н.Д. Петренко