Постанова

від 14.03.2024 по справі 640/6686/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

справа №640/6686/19

адміністративне провадження № К/990/41704/23, № К/990/41712/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінформ», про визнання протиправним та скасування дозволу, за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінформ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О., Сорочка Є.О. від 21 листопада 2023 року,

УСТАНОВИВ:

ВСТУП

З огляду на доводи касаційних скарг, які зумовили відкриття касаційного провадження у цій справі, під час її розгляду в касаційному порядку Верховному Суду належить визначити, у якій черговості апеляційний суд у провадженні, відкритому за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, повинен вирішувати питання про закриття апеляційного провадження з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України, та про юрисдикцію спору.

Колегія суддів вважає, що з`ясування того, чи вирішено оскарженим особою, яка не брала участі у справі, судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, є першочерговим й передує апеляційному перегляду справи, вирішенню інших, заявлених у ній заяв та клопотань.

I. ІСТОРІЯ СПРАВИ

I.I Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі також ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідно, позивачі) звернулися до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також ДАБІ України, відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінформ» (далі також ТОВ «Будінформ»), у якому просили визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на АДРЕСА_1 » від 31 серпня 2018 року № ІУ113182432229 (далі - спірний, оскаржений дозвіл).

2. В обґрунтуванні підстав позову зазначалось, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які отримувалось як частина вихідних даних для проєктування об`єкта будівництва, стосовно якого у спірних відносинах видано дозвіл, втратили свою чинність.

3. Позивачі також вказували, що затверджені замовником проєктні рішення не відповідають місцю розташування і статусу земельної ділянки, яка розміщена у межах Центрального історичного ареалу й віднесена до зони регулювання забудови І категорії.

4. Крім того, наводились аргументи про те, що замовником у встановленому законом порядку не було отримано дозволу на виконання будівельних робіт від центрального та місцевого органів у сфері охорони культурної спадщини.

5. Наголошували, що об`єкт будівництва, стосовно якого відповідачем видано спірний дозвіл, всупереч вимогам пункту 2 частини четвертої та пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не відповідає проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

I.II Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року, позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано спірний дозвіл.

7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року провадження у справі закрито, оскільки, за висновками суду, цей спір не є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку норм Цивільного процесуального кодексу України.

8. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі № 640/6686/19 скасована, а справа направлена до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року апеляційне провадження закрито відповідно до пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України.

10. Постановляючи таку ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що в мотивувальній частині оскарженого судового рішення суду першої інстанції жодна оцінка зазначеній апелянтом обставині (придбання майнових прав у ТОВ «Будінформ» на об`єкти нерухомості) не надавалась, наявність відповідного права у апелянта не встановлювалась, і, відповідно, питання про його права не вирішувалось.

I.III Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» та ТОВ «Будінформ» подали касаційні скарги, у яких, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною архітектурно - будівельною інспекцією був наданий дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113182432229 від 31 серпня 2018 року, яким замовнику - ТОВ «Будінформ» та генеральному підряднику (підряднику) - Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Сармат» надано дозвіл на: «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на АДРЕСА_1».

13. Вважаючи вищевказаний дозвіл протиправним і таким, що виданий з порушенням вимог законодавства, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржили його в судовому порядку.

14. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року, позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано спірний дозвіл.

15. У листопаді 2020 року вищевказані судові рішення оскаржені у касаційному порядку Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ», яке просило їх скасувати та ухвалите нове судове рішення про відмову в позові.

16. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги наводились доводи про те, що правовідносини, які склалися між сторонами у цій справі, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки у цьому випадку є спір про право цивільне, а саме: про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають у зв`язку з реалізацією позивачами права власності на суміжні із будівництвом будівлі та споруди та користування прилеглої до їх будинку території, що є суміжною із майбутньої забудовою. У зв`язку з вказаним, скаржник вважав, що провадження у справі підлягає закриттю, як таке, що не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року касаційне провадження у справі закрито.

18. Постановляючи таку ухвалу, Верховний Суд виходив з того, що ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» не було учасником цієї справи у суді першої інстанції і не зверталося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, а одразу оскаржило його до касаційного суду, що суперечить встановленому процесуальним законом порядку і за таких обставин не свідчить про виникнення у цього Товариства права на касаційне оскарження такого рішення.

19. Окрім цього, суд касаційної інстанції зауважував, що постановою суду апеляційної інстанції, вимоги стосовно оскарження якої в касаційному порядку заявлялись, не вирішувалось питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка подала касаційну скаргу, оскільки справа по суті була розглянута судом першої інстанції, а доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують.

20. Тому Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» права на звернення до суду з касаційною скаргою, у зв`язку з чим закрив касаційне провадження у справі.

21. 25 жовтня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 24 грудня 2019 року.

22. Апеляційна скарга ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» була обґрунтована тим, що цю справу було розглянуто за його відсутності, хоча ще до ухвалення цих судових рішень Товариство 11 квітня 2019 року здійснило викуп майнових прав у ТОВ «Будінформ» на об`єкти нерухомості, які є невід`ємною частиною об`єкта будівництва «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на АДРЕСА_1», що є порушенням процесуальної норми.

23. 19 листопада 2021 року ТОВ «Будінформ» приєдналось до апеляційної скарги ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ», подавши відповідну заяву.

24. Під час апеляційного перегляду справи ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» подало клопотання про закриття провадження у справі через не підсудність цього спору адміністративному суду з посиланням на правову позицію Верховного суду у справі № 420/3168/20.

25. За результатом апеляційного перегляду справи, проведеного за вищевказаною апеляційною скаргою, Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову від 11 січня 2022 року, якою провадження у справі закрив, оскільки, за висновками суду, цей спір не є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку норм Цивільного процесуального кодексу України.

26. 05 травня 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника позивача - ОСОБА_1, у якій скаржник просив скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

27. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі № 640/6686/19 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

28. Приймаючи таку постанову, касаційний суд підкреслював, що предмет касаційного оскарження становила постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022, яка прийнята за результатами фактичного апеляційного перегляду рішення першої інстанції від 15 жовтня 2019 року та апеляційної інстанції від 24 грудня 2019 року, ініційованого особою, яка не брала участі у справі.

29. Отже, за позицією Верховного Суду, апеляційний суд мав встановити, чи вирішувались оскарженим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка звернулась з апеляційною скаргою.

30. Звернуто увагу на те, що в ухвалі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року, прийнятій у справі, що розглядається, було зазначено: «постановою суду апеляційної інстанції не вирішувалось питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка подала касаційну скаргу, оскільки справа по суті була розглянута судом першої інстанції, то в даному випадку ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» не мало права на звернення до суду з касаційною скаргою».

31. Верховний Суд вважав, що скасовані оскарженою постановою апеляційного суду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року не містили в мотивувальній або резолютивних частинах висновків про права та обов`язки ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ», учасники справи не наголошували на наявності або відсутності таких прав, відповідно у суду була відсутня інформація щодо прав та обов`язків ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ».

32. Отже констатовано, що ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року фактично вже було встановлено, що питання стосовно прав, свобод, інтересів ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» судами у цій справі не вирішувалось.

33. Надаючи оцінку доводам ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» про те, що це Товариство на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 11 квітня 2019 року № 11/04/-2019-М придбало у ТОВ «Будінформ» майнові права на об`єкт нерухомості, визначені у додатку № 1 до цього договору, об`єктом будівництва якого є «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на АДРЕСА_1», колегія суддів відзначала, що оспорений у цій справі дозвіл на виконання будівельних робіт був виданий 31 серпня 2018 року, тобто до придбання майнових прав на об`єкт нерухомості.

34. Акцентовано увагу й на тому що спірні правовідносини щодо предмету спору регулює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який не регламентує питань, пов`язаних з майновими правами на об`єкт нерухомості, які, за твердженнями ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ», виникли у цього Товариства на підставі договору купівлі-продажу від 11 квітня 2019 року.

35. За такого правового регулювання та встановлених у цій справі обставин, у тому числі в ухвалі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України, допустив до перегляду апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі та відносно якої суд не вирішував питання про її права та обов`язки.

36. Верховний Суд установив й те, що 10 січня 2022 року представником позивача ОСОБА_1 Захаровим О.О. подано клопотання про закриття апеляційного провадження у відповідності до пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України, підтримане в судовому засіданні.

37. У мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 09 травня 2023 року вказано, що суд апеляційної інстанції залишив без розгляду вищевказане клопотання, не врахувавши висловленої в ухвалі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року позиції щодо відсутності доказів про вирішення судом у цій справі питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ».

38. У зв`язку з цим Верховний Суд вважав, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про необхідність закриття провадження у цій справі з огляду на непідсудність спору адміністративним судам.

39. Після направлення справи на продовження розгляду, під час апеляційного перегляду справи, представник позивача та позивач у судовому засіданні підтримали клопотання про закриття провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» з огляду на відсутність правового зв`язку між скаржником і сторонами спору.

40. Представник скаржника заперечував проти закриття апеляційного провадження, наполягаючи на тому, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року зачіпаються права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ».

41. Суд апеляційної інстанції такі аргументи відхилив, зазначивши, що твердження Товариства про придбання ним майнових прав у ТОВ «Будінформ» на об`єкти нерухомості, які є невід`ємною частиною об`єкта будівництва, стосовно якого у спірних відносинах видано дозвіл на виконання будівельних робіт, не є абсолютним доказом підтвердження порушення оскарженим рішенням суду прав цього товариства.

42. З огляду це, апеляційний суд дійшов висновку, що в мотивувальній частині оскарженого судового рішення суду першої інстанції жодна оцінка зазначеній апелянтом обставині (придбання майнових прав у ТОВ «Будінформ» на об`єкти нерухомості) не надавалась, наявність відповідного права у апелянта не встановлювалась, і, відповідно, питання про права апелянта не вирішувалось.

43. Тому апеляційний суд констатував, що обставини, встановлені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року, не стосуються прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ», яке подало апеляційну скаргу на таке судове рішення.

44. З цих підстав ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року апеляційне провадження закрито відповідно до пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України.

III. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

45. У касаційній скарзі ТОВ «Будінформ» вказується, що суд апеляційної інстанції не вирішив питання щодо порушення судами правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, що є первинним питанням, яке мало бути вирішено судом.

46. ТОВ «Будінформ» наголошує й на тому, що скасування спірного дозволу на виконання будівельних робіт порушує права ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ», оскільки це Товариство не має змоги отримати від ТОВ «Будінформ» об`єкти нерухомості, за які здійснено оплату та відповідно здійснювати повний обсяг прав в розрізі володіння, користування та розпорядження викупленими майновими правами.

47. Зокрема, зазначається, що у зв`язку зі скасуванням спірного дозволу ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» не зможе отримати та зареєструвати право власності на житлові та нежитлові приміщення, майнові права на які це Товариство придбало у ТОВ «Будінформ».

48. Аналогічні за змістом доводи наведені й у касаційній скарзі ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ».

49. Представник позивача ОСОБА_1 - Кравець Р.Ю. вищевказані доводи касаційних скарг заперечує, вважає їх безпідставними і такими, що не зумовлюють наявності підстав для їх задоволення та скасування оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції.

50. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що розгляду будь-якого клопотання у провадженні, відкритому за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, передує вирішення питання про те, чи така особа взагалі може бути учасником справи та чи має вона право на її апеляційний перегляд.

51. Кравець Р.Ю. звертає увагу на те, що питання майнових прав на об`єкт будівництва, зокрема, порядку та підстав їх набуття, процедури реєстрації таких у відповідному державному реєстрі Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» не врегульовує, а предмет спору та суть спірних правовідносин у справі, що розглядається, цих питань не зачіпають.

52. Також стверджує, що у судових рішеннях, ухвалених судами попередніх інстанцій по суті цього спору, відсутні мотиви з яких вбачалось би те, що такі судові рішення зачіпають права та охоронювані законом інтереси ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ», за апеляційною скаргою якого здійснювався апеляційний перегляд справи.

53. Окрім цього підкреслює, що Верховний Суд у постанові від 09 травня 2023 року вже вирішував питання про те, чи стосуються прав, обов`язків та інтересів ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» ухвалені у цій справі судові рішення. Відзначає, що у цій постанові Верховний Суд чітко вказав на відсутність будь-якого впливу оскаржених ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалених у цій справі, на права та охоронювані законом інтереси цього Товариства.

54. Вважає, що безпідставне ініціювання ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» апеляційного перегляду справи через майже два роки після набрання законної сили ухваленим у цій справі рішенням суду першої інстанції по суті спору порушує принцип правової визначеності.

55. З цих підстав представник позивача просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

ІV.I Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

56. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

57. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

58. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам, викладеним у касаційних скаргах та відзиві на них, Верховний Суд виходить з такого.

59. Верховний Суд у постанові від 30.06.2021 у справі №465/79/18 відзначав, що у судовій практиці вже сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які не брали участі у справі однак вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.

60. Так, за правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 23.11.2020 у справі №826/3508/17, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

61. Зазначена правова позиція була застосована й Верховним Судом у постановах від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, в ухвалі від 19.10.2018 у справі №826/13182/17 та інших і є сталою. Відступу від такого правозастосування Верховним Судом не здійснювалось.

62. Колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду щодо застування норм права, які містяться у постанові від 19.02.2021 у справі №823/1970/16, згідно з якими особа, набуваючи статусу апелянта у справі, до участі у якій не була залучена, повинна мати не просто певний обсяг прав, свобод та інтересів, що зачіпаються тим чи іншим способом при прийнятті судового рішення, а питання про захист чи відмову у захисті прав, свобод чи інтересів саме цієї особи має бути вирішено судом безпосередньо.

63. Як зауважено Верховним Судом у постанові від 30.06.2021 у справі №465/79/18 для вирішення питання про порушення прав чи інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має з`ясувати, чи виникли у зв`язку з прийняттям судового рішення у цієї особи нові права чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

64. При цьому, Верховний Суд у вищевказаній постанові підкреслив, що перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено за скаргою належної особи.

65. Такий підхід повністю узгоджується з принципом верховенства права і такою його складовою як правова визначеність. Безпідставний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності (res judicata).

66. Застосування принципу юридичної визначеності докладно розроблено у практиці Європейського суду з прав людини. Міркування ЄСПЛ щодо принципу юридичної визначеності сформульовані у багатьох справах, але ґрунтуються на однакових підходах, зокрема, у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява №24465/04, рішення від 19.02.2009).

67. Так, ЄСПЛ допускає відхід від принципу юридичної визначеності як виняток, якщо для цього є певні обставини. Переліку цих обставин у практиці ЄСПЛ не сформовано - це питання національного законодавства. Кожна держава самостійно визначає які саме обставини можуть бути підставою для перегляду судового рішення. Проте ЄСПЛ дає їх якісну характеристику.

68. У справі «Христов проти України», рішення в якій перекладено на українську мову офіційно Міністерством юстиції України, з посиланням на пункт 52 рішення у справі «Рябих проти Росії» ці обставини зазначені як «вагомі й непереборні». Обставини, за яких допускається перегляд судового рішення, у практиці ЄСПЛ не мають чітко окреслених меж, однак повинні бути істотними та переконливими.

69. У справі, яка розглядається, твердження ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» стосовно вирішення ухваленими у цій справі судовими рішеннями по суті спору питання про права, обов`язки та інтереси цього Товариства засновані на обставинах про те, що останнє, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 11 квітня 2019 року № 11/04/-2019-М, придбало у ТОВ «Будінформ» майнові права на об`єкт нерухомості, визначені у додатку № 1 до цього договору, об`єктом будівництва якого є «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на АДРЕСА_1», на будівництво якого у спірних правовідносинах 31 серпня 2018 року було видно дозвіл, який у подальшому скасовано в судовому порядку.

70. Водночас, колегія суддів зауважує, що в межах справи, яка розглядається, таким аргументам ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» вже неодноразово надавалась оцінка Верховним Судом, зокрема в ухвалі від 11 жовтня 2021 року та в постанові від 09 травня 2023 року.

71. У цих судових рішеннях Верховного Суду колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» - особою, яка не брала участі у справі, не доведено того, що судом вирішено питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

72. Тому констатовано, що суд апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України, допустив до перегляду апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі та відносно якої суд не вирішував питання про її права та обов`язки.

73. У вищевказаних ухвалі та постанові Верховний Суд звертав увагу й на те, що суд, у провадженні, яке відкрито за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, повинен був насамперед вирішити клопотання про закриття апеляційного провадження з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України, врахувавши при цьому позицію Верховного Суду, висловлену в ухвалі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року, постановленій у цій же справі щодо відсутності доказів про вирішення судом питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ». Верховний Суд визначив, що без надання оцінки вищевказаним обставинам, суд передчасно вирішив питання стосовно предметної підсудності (юрисдикції) цього спору.

74. Верховний Суд, окрім іншого, зазначав, що предмет цього спору пов`язаний з оскарженням дозволу на виконання будівельних робіт, який за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії й жодним чином не зачіпає питання майнових прав на об`єкт будівництва.

75. Жодних правових норм, які б врегульовували питання набуття, реєстрації та реалізації майнових прав на об`єкт будівництва, стосовно якого у спірних відносинах було видано оскаржений позивачами дозвіл, судом першої інстанції не застосовувалось, а в оскаржуваному в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції відсутні будь-які мотиви, висновки, покликання, вказівки, згадки тощо стосовно майнових прав, що виникли у ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» на підставі договору купівлі - продажу таких прав, укладеного із замовником, який, до того ж, укладено вже після видання оспореного і скасованого судом дозволу на будівництво.

76. Встановлено, що правовий зв`язок між ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» та залученою до участі у цій справі особою - ТОВ «Будінформ» виник на підставі відповідного правочину та стосується виключно набутих за ним майнових прав на об`єкт будівництва, а отже перебуває поза межами цього спору, який виник щодо оскарження адресованого замовнику індивідуального адміністративного акту дозвільного характеру у сфері містобудівної діяльності, прийнятого суб`єктом владних повноважень за результатом реалізації наявних у нього владних управлінських функцій на підставі законодавства.

77. У світлі вищезазначеного колегія суддів акцентує увагу на правовій позиції, викладеній в ухвалі від 07.04.2020 у справі №504/2457/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що необхідною умовою для набуття особою, яка не брала у часті у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Саме по собі набуття особою, яка не брала участі у справі, права власності на майно щодо якого виник спір, зокрема, після ухвалення судом першої інстанції рішення, не обов`язково свідчить про те, що судовим рішенням вирішено питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Натомість питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.

78. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у касаційних скаргах, які наразі розглядаються, не наведено нових аргументів та/або обставин, підтверджених доказами, які б спростовували вищенаведені висновки Верховного Суду стосовно відсутності впливу ухвалених у цій справі судових рішень по суті спору на права, обов`язки та інтереси ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ», а тому вважає, що вони, в силу приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, правильно враховані судом апеляційної інстанції під час постановлення оскарженої цим Товариством ухвали.

79. Тож, ураховуючи вищевикладене, колегія суддів відхиляє наведені у касаційних скаргах доводи про те, що рішення суду першої інстанції, яким у справі, що розглядається, вирішено спір по суті, зачіпає права, обов`язки та інтереси ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ».

80. Вищенаведене також вказує на безпідставність тверджень скаржників про те, що питання юрисдикції спору, порушене в апеляційному провадженні, відкритому за скаргою особи, яка не брала участі у справі, має пріоритетне значення відносно питання про наявність у такої особи права на апеляційний перегляд справи в залежності від того, чи вирішено оскарженим в апеляційному порядку судовим рішенням питання про її права, обов`язки та/або інтереси.

81. У цій справі встановлено, що суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження, перевірив наявність у особи - скаржника, яка не брала участь у справі, права на апеляційний перегляд справи й, з`ясувавши, що оскаржене рішення суду першої інстанції прав та інтересів цієї особи не зачіпає, обґрунтовано закрив таке провадження, що передбачено нормами пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України.

82. Цією нормою встановлено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

83. З огляду на це колегія суддів вважає, що підстави для задоволення касаційних скарг та скасування оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції - відсутні.

84. У касаційних скаргах заявляється клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з відсутністю висновку в подібних правовідносинах щодо пріоритетності розгляду питання предметної юрисдикції спору відносно інших питань процесуального характеру, у тому числі встановлення судом наявності або відсутності порушених прав та (або) обов`язків особи, яка звернулась з апеляційною скаргою та не брала участі у розгляду справи.

85. Проаналізувавши наведені у зазначених клопотаннях доводи, Верховний Суд дійшов висновку, що такі задоволенню не підлягають.

86. Так, згідно з частиною першою статті 347 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

87. Частиною п`ятою статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

88. За змістом наведеної норми права, для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників.

89. Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

90. З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити наступні обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

91. Однак, колегія суддів Верховного Суду не вбачає відповідності порушеного скаржником питання кількісному та якісному критерію, які б свідчили про існування виключної правової проблеми.

92. До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд, розглядаючи цю справу в касаційному порядку, у постанові від 09 травня 2023 року вже викладав висновок стосовно того, що вирішенню питання про юрисдикцію цього спору під час апеляційного перегляду справи, ініційованого за скаргою особи, яка не брала участі у справі, має передувати розгляд клопотання про закриття апеляційного провадження з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України.

93. При цьому колегія суддів нагадує, що за висновками Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеними у постанові від 30.06.2021 у справі №465/79/18, перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено за скаргою належної особи.

94. З вищевикладених правових позицій Верховного Суду вбачається, що з`ясування того, чи вирішено оскарженим особою, яка не брала участі у справі, судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, є першочерговим й передує апеляційному перегляду справи, вирішенню інших, заявлених у ній заяв та клопотань. Це відповідає принципу верховенства права і такій його складовій як правова визначеність (res judicata), оскільки безпідставний перегляд призводить до порушення такого принципу.

95. У зв`язку з цим колегія суддів визнає необґрунтованими наведені скаржниками доводи щодо відсутності відповідної правозастосовчої практики Верховного Суду з порушеного заявниками питання й не вбачає наявності передбачених законом підстав та обставин, які б могли зумовлювати передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

V.IІ Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

96. За правилами пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

97. Відповідно до пункту статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

98. Провівши касаційний розгляд справи у межах повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які могли б зумовлювати скасування постановленої ним відповідно до закону ухвали, у зв`язку з чим підстав для її скасування та задоволення касаційних скарг - не вбачає.

99. Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінформ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду - відмовити.

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінформ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: С.Г. Стеценко

А.Ю. Бучик