Постанова

від 14.03.2024 по справі 520/9082/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

справа № 520/9082/18

адміністративне провадження № К/9901/23145/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 (судді - Мельнікова Л.В., Кононенко З.О., Калиновський В.А.)

у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати самочинно збудовані нежитлові приміщення підвалу №№ 10, 11 першого поверху №№ 16-20, 21 та приміщення мансарди №№ 1-7 у нежитловій будівлі літ. «А-1» по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові .

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИН СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.05.2018 Інспекцією ДАБІ на підставі листа Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради №2666/0/27-18, направлення №388-Н від 02.05.2018 здійснено вихід на об`єкт по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові з метою проведення позапланової перевірки.

За результатами вказаної перевірки працівниками позивача складено акт №388-А від 11.05.2018, яким встановлено наступне.

Нежитлова будівля літ «А», загальною площею 260,2 кв.м. по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу №4434-В-С, посвідченого нотаріусом 29.10.2009. Під час перевірки представлено технічний паспорт ТОВ «Міжрегіональне бюро з технічної інвентаризації» від 17.03.2017, інв.с. № 1661 на громадський будинок літ «А-1» (будинок побуту), загальною площею - 631,6 кв.м. по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові , в якому є штамп встановленого зразка щодо самочинного будівництва. Об`єкт має ознаки з незначними наслідками ССІ. На момент проведення перевірки не представлено документ, щодо: права на виконання будівельних робіт, прийняття об`єкту в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. На момент проведення перевірки будівля експлуатувалася.

На підставі наведеного фахівцями Інспекції ДАБІ зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 порушено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011, п. 1 ч. 1 ст. 34, абз. 1 ч. 1, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 1 п. 3 п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011.

11.05.2018 головним спеціалістом Інспекції ДАБІ складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №388-ПР-У, терміном усунення порушення до 11.07.2018 та складено протокол про адміністративне правопорушення на відповідача й повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

14.05.2018 начальником Інспекції ДАБІ на підставі акту №388-А від 11.05.2018, протоколу про адміністративне правопорушення від 11.05.2018 складено постанову №388-П від 14.05.2018 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн.

На підставі направлення для проведення перевірки (позапланового) заходу №814-Н від 23.07.2018 працівниками інспекції здійснено вихід на об`єкт будівництва по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові з метою перевірки виконання вимог припису №388 Пр-У від 11.05.2018, під час якої встановлено, що вимоги припису не виконано.

Невиконання відповідачем вимог припису №388 Пр-У від 11.05.2018 зумовило звернення до суду з цим позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 у задоволенні позовних вимог Інспекції ДАБІ відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що самочинне будівництво відповідача можна зберегти у відповідності до норм чинного законодавства, не вживаючи крайню міру - його знесення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 змінено в частині мотивів його прийняття.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що позивачем ні до суду першої інстанції ні апеляційному суду не надано доказів на підтвердження неможливості перебудови об`єкта: нежитлових приміщень підвалу №№ 10, 11 першого поверху №№16-20, 21 та приміщення мансарди №№ 1-7 у нежитловій будівлі літ. «А-1» по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові або доказів відмови ОСОБА_1 від такої перебудови.

Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Водночас, у цій справі, рішення суду щодо проведення перебудови відсутнє.

Водночас, надання у судовому рішенні висновку про можливість збереження самочинного будівництва відповідача ОСОБА_1 у відповідності до норм чинного законодавства, не входить до компетенції суду під час розгляду цієї справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що спірний об`єкт будівництва є самочинним будівництвом, оскільки побудований без дозвільних документів. При цьому вимоги припису щодо усунення виявлених в ході перевірки порушень відповідачем не виконано.

Також покликається на помилковість висновків суду апеляційної інстанції, як на підставу відмови в позові, про те, що знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, привести відповідну перебудову, яке в матеріалах справи відсутнє, оскільки поданий позов і стосувався перебудови вказаного об`єкту.

Просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у її задоволенні відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI (далі - Закон №3038-VI в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також зазначеною нормою визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок вирішення питань, пов`язаних із знесенням самочинно збудованих об`єктів унормовано ст. 38 Закону №3038-VI, за правилами ч.ч. 1, 2 якої, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 376 ЦПК України для вирішення питання знесення самочинного будівництва потрібна наявність таких фактів, як неможливість перебудови об`єкту, або відмова особи, яка здійснює самочинне будівництво, від такої перебудови.

Також, суди виходили з того, що знесеню самочинного будівнитва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Водночас, за змістом частини 7 статі 376 ЦК України така стадія процедури знесення самочинного будівництва як рішення суду про зобов?язання особи, яка його здійснила, провести відповідну перебудову, має сенс і є обов?язковою, якщо така перебудова є можливою.

Якщо така перебудова є неможлиивою, то така стадія є марною.

Вирішуючи питання застосування статті 376 ЦК України у подібних правовідносинах Верховний Суд в складі судової палати в постанові від 29.01.2020 у справі №822/2149/18 дійшов наступних висновків:

«У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).

В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.»

Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду, у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

Натомість, для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають на це право та документів на земельну ділянку, та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

Відповідно до статі 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Постановляючи рішення суди попередніх інстанцій обмежились лише висновками щодо необхідності з?ясування можливості перебудови спірного об`єкту, а також відсутності судового рішення щодо зобов`язання відповідача провести відповідну перебудову.

Натомість, в порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, виконання відповідачем припису щодо усунення виявлених в ході перевірки порушень, як то надання документів, які дають право на виконання будівельних робіт, документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, а також документів щодо прийняття об?єкта в експлуатацію судами не перевірялось.

Водночас, встановлення таких фактичних обставин має ключове значення для правильного вирішення справи.

В силу визначених статтями 341, 349 КАС України повноважень суду касаційної інстанції та меж касаційного перегляду суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Враховуючи викладене касаційна скарга у цій справі підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

Керуючись ст. 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради задовольнити.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук