Постанова

від 04.07.2019 по справі 520/9082/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Мороко А.С.

04 липня 2019 р.Справа № 520/9082/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання - Ковальчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року по справі за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

18.10.2018 року позивач Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (подалі - Інспекція ДАБІ) звернувся до суду з позовом, яким просить зобов`язати відповідача ОСОБА_1 демонтувати самочинно збудовані нежитлові приміщення підвалу №№ 10, 11 першого поверху №№ 16-20, 21 та приміщення мансарди №№ 1-7 у нежитловій будівлі літ. А-1 по АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Інспекцією ДАБІ під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 самочинно реконструйовано нежитлову будівлю літ. А-l (Будинок побуту), загальною площею - 631.6 кв.м по АДРЕСА_1 2 у м. АДРЕСА_2 (реконструйовано без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за наслідками відповідальності належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI). Таки чином, Об`єкт будівництва по проїзду Карпатському. 2 у м. Харкові є об`єктом самочинного будівництва.

Зазначені порушення є істотними порушеннями будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам, тому вважає, що дії вчинені ОСОБА_1 порушують встановлений законом порядок виконання будівельних робіт, призводять до дезорганізації нормальної діяльності та виконання наданих законом повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю - Інспекції ДАБІ, порушують права та законні інтереси інших громадян, що може привести до заподіяння такими діями значної шкоди громадським інтересам, інтересам громадян тощо.

Заперечуючи проти позовних вимог Інспекції ДАБІ, у відзиві на позов відповідач вказує, що ним вчинено всі необхідні дії стосовно узаконення прибудов: подано на розгляд до комісії з питань самочинного будівництва документи; 17.05.2018 року сплачено штраф 10.200 грн. за здійснення самочинного будівництва; здійснено самочинно прибудову (реконструкцію) у нежитловій будівлі, яка є об`єктом його права власності на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2009 року; при здійсненні реконструкції жодні норми не порушено, окрім порядку здійснення будівництва.

Крім того зазначає, що до адміністративного позову позивачем не надано доказів того, наскільки істотними є порушення ним будівельних норм, стандартів, та чи можливо привести

самочинне будівництво будинку по АДРЕСА_3 Карпатському АДРЕСА_2 у відповідність до вимог законодавства без його знесення.

Відповідач зазначає, що законодавством чітко визначено, що лише після невиконання припису орган державного архітектурно-будівельного контролю має право звернутись до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта. При цьому, суду повинні бути надані докази того, що будівельні роботи, виконані позивачем, суперечать суспільним інтересам або порушують права інших осіб, істотно порушують будівельні норми, а з огляду на положення Закону № 3038-УІ надані також докази неможливості перебудови такого об`єкту з метою усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб чи істотного порушення будівельних норм.

За наведених обставин, просить відмовити у задоволенні вимог Інспекції ДАБІ.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року (рішення у повному обсязі виготовлено 27.12.2018 року) у задоволенні позовних вимог Інспекції ДАБІ відмовлено.

Висновок суду вмотивований тим, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

З урахуванням обставин справи, суд визначився про те, що самочинне будівництво відповідача можна зберегти у відповідності до норм чинного законодавства, не вживаючи крайню міру - його знесення.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Інспекція ДАБІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їх вимоги у повному обсязі.

Аргументуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник, окрім доводів, наведених ним у позові, вказує, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом не зазначено, яку міру мав застосувати позивач, окрім вже вжитих заходів. Разом із цим, Інспекція ДАБІ не просила суд зносити самочинно реконструйований об`єкт. Позовні вимоги стосувалися приведення його до стану, що існував до самочинної реконструкції.

Зазначає, що міська рада не давала будь-якої згоди на розміщення на її землях об`єктів самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Посилання суду на те, що знесення об`єкту самочинного будівництва є крайньою мірою вважає недоречним з огляду на те, що судом не визначено жодного іншого механізму вирішення цього питання і фактично узаконено об`єкт самочинного будівництва.

Прийняття оскаржуваного рішення дозволяє відповідачу фактично нехтувати законним і обов`язковим до виконання приписом Інспекції ДАБІ, чим нівелюється роль органу державного архітектурно-будівельного контролю взагалі.

Доводи суду першої інстанції створюють підґрунтя для подальшої хибної правозастосовної практики у піднятих ним питаннях, фактично узаконюють самочинне будівництво, оскільки позбавлять позивача можливості вжиття будь-яких заходів реагування по відношенню до об`єкта.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить доводи, аналогічні тим, що наведені ним у заявах по суті в суді першої інстанції, та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, а судове рішення слід змінити з мотивів його прийняття, з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308 КАС України).

Судом установлено, що 11.05.2018 року Інспекцією ДАБІ на підставі листа Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради № 2666/0/27-18, направлення № 388-Н від 02.05.2018 року здійснено вихід на об`єкт по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові з метою проведення позапланової перевірки.

За результатами вказаної перевірки працівниками позивача складено акт № 388-А від 11.05.2018 року, яким встановлено наступне.

Нежитлова будівля літ А , загальною площею 260,2 кв. м. по проїзду АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу № 4434-В-С, посвідченого нотаріусом 29.10.2009 року. Під час перевірки представлено технічний паспорт ТОВ Міжрегіональне бюро з технічної інвентаризації від 17.03.2017 року, інв.с. № 1661 на громадський будинок літ А-1 (будинок побуту), загальною площею - 631,6 кв.м. по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові, в якому є штамп встановленого зразка щодо самочинного будівництва. Об`єкт має ознаки з незначними наслідками ССІ. На момент проведення перевірки не представлено документ, щодо: права на виконання будівельних робіт, прийняття об`єкту в експлуатацію у встановленому законодавством порядку , документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. На момент проведення перевірки будівля експлуатувалася.

На підставі наведеного фахівцями Інспекції ДАБІ зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 порушено ч. 1 ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність , п. 1 ч. 1 ст. 34, абз. 3 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011, абз. 1 ч. 1, ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз. 1 п. 3 п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року.

11.05.2018 року головним спеціалістом Інспекції ДАБІ складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 388-ПР-У, терміном усунення порушення до 11.07.2018 року та складено протокол про адміністративне правопорушення на відповідача й повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

14.05.2018 начальником Інспекції ДАБІ на підставі акту № 388-А від 11.05.2018 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 11.05.2018 складено постанову № 388-П від 14.05.2018 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10.200,00 грн.

На підставі направлення для проведення перевірки (позапланового) заходу № 814-Н від 23.07.2018 року працівниками інспекції здійснено вихід на об`єкт будівництва по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові з метою перевірки виконання вимог припису № 388 Пр-У від 11.05.2018 року. Встановити факт експлуатації об`єкту не видалось за можливе, у зв`язку із відсутністю суб`єкта містобудування.

Обставина невиконання відповідачем вимог припису № 388 Пр-У від 11.05.2018 року слугувала підставою цього позову.

Погоджуючись із загальним висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 41 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (подалі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені у п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20.05.1999 року № 687-XIV Про архітектурну діяльність (подалі - Закон № 687-XIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно ст. 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, положення ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Згідно ч. 1, 4, 7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Колегія суддів зазначає, що положення ч. 7 ст. 376 ЦК України, визначають необхідність встановлення таких фактів як неможливість перебудови об`єкту та відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Колегія суддів зазначає, що доказів на підтвердження неможливості перебудови об`єкта: нежитлових приміщень підвалу №№ 10, 11 першого поверху №№ 16-20, 21 та приміщення мансарди №№ 1-7 у нежитловій будівлі літ. А-1 по проїзду АДРЕСА_1 м АДРЕСА_2 або доказів відмови ОСОБА_1 від такої перебудови позивачем Інспекцією ДАБІ судам першої та апеляційної інстанції позивачем не надано.

Крім цього, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Проте у цій справі, рішення суду щодо проведення перебудови відсутнє.

Наведене вище узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.05.2019 року у справі № 813/6423/14 (К/9901/13438/18).

Крім наведеного, колегія суддів зазначає, що надання у судовому рішенні висновку про можливість збереження самочинного будівництва відповідача ОСОБА_1 у відповідності до норм чинного законодавства, не входить до компетенції суду під час розгляду цієї справи.

Оскільки вказані обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів, керуючись п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, приймає рішення по зміну мотивувальної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має прав скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Зміна судового рішення може полягати в доповнення або зміні його мотивувальної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 292, 293, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року змінити з мотивів його прийняття.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський

Постанова у повному обсязі складена і підписана 12 липня 2019 року.