Постанова

від 28.02.2024 по справі 911/2863/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа№ 911/2863/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2023 про залишення позову без розгляду

у справі № 911/2863/23 (суддя: Рябцева О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі»

до Управління освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради

про стягнення 649738,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/2863/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» до Управління освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради про стягнення 649738,05 грн., з яких 346472,15 грн. боргу, 12636,55 грн. 3 % річних, 87207,48 грн. інфляційних втрат та 203421,87 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2023 у справі № 911/2863/23 позов залишено без розгляду. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався положеннями пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, оскільки позивач повторно не з`явився в судове засідання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Вєк Технолоджі» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2023 у справі № 911/2863/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач виконував всі вказівки суду, надав відповідь на відзив, попереджав про причини неявки, а також просив проводити судові засідання в режимі відеоконференції. Зауважує, що суд першої інстанції не повідомив позивача про час судового засідання, не призначив судове засідання в режимі відеоконференції та не запитав у позивача чи може він з`явитися в призначений судом час в судове засідання.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2023 апеляційна скарга у справі № 911/2863/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2023 про залишення позову без розгляду відкладено до надходження матеріалів справи № 911/2863/23 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2863/23.

До Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду Київської області, на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 09.01.2024, надійшли матеріали справи № 911/2863/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2023 про залишення позову без розгляду у справі № 911/2863/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2023 про залишення позову без розгляду у справі № 911/2863/23 призначено на 28.02.2024; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

28.02.2024 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що позивач не з`явився у всі три підготовчі засідання у справі, до клопотань про перенесення підготовчих засідань доказів причин неявки надано не було, що є підтвердженням його незацікавленості у вирішенні спору.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.02.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

За змістом п. 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2023 прийнято позовну заяву у даній справі до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.10.2023.

Представник позивача у підготовче засідання 26.10.2023 не з`явився. Проте, 26.10.2023 до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження, в якому він повідомляє про неможливість прибуття свого представника для участі в підготовчому засіданні, призначеному на 26.10.2023, у зв`язку з перебуванням співробітників товариства у відрядженнях та передбачених законодавством про працю відпустках та просить відкласти підготовче засідання у справі. Також позивач просив суд організувати участь позивача в майбутніх засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою власних засобів зв`язку. Клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції судом були задоволені.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження вказаних у згаданому клопотанні обставин неможливості представника прийняті участь в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2023 відкладено підготовче засідання на 09.11.2023 та визначено, що у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник позивача Єграшина Т.Г.

Представник позивача, який повинен був брати участь у підготовчому засіданні 09.11.2023 в режимі відеоконференції, у засідання не з`явився, про причини неявки представника суд не повідомив.

При цьому, доводи апелянта про те, що судове засідання, яке було призначено 09.11.2023 на 11:50, фактично почалось об 12:40, колегією суддів оцінюється критично, оскільки позивачем не подано до суду першої інстанції жодних пояснень чи клопотання щодо неможливості його участі в судовому засіданні у зв`язку із затримкою в початку судового розгляду.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2023 відкладено підготовче засідання на 23.11.2023.

23.11.2023 до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження, в якому він повідомляє про неможливість прибуття свого представника для участі в підготовчому засіданні, призначеному на 23.11.2023, у зв`язку з хворобою та просить суд відкласти підготовче засідання у справі.

Представник позивача у підготовче засідання 23.11.2023 не з`явився. Проте, як вже зазначалось, 23.11.2023 до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.

Судова колегія зауважує, що посилання скаржника на те, що місцевий господарський суд був зобов`язаний провести підготовче судове засідання 23.11.2023 в режимі відеоконференції, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали, є необґрунтованими, оскільки клопотання позивача про відкладення розгляду справи надійшло до суду до початку судового засідання. Тобто позивачем не вчинялось жодних дій, спрямованих на підключення до відкритого судового розгляду, який проводився за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, а було подано клопотання про відкладення судового засідання до його початку.

Поряд з викладеним колегія суддів також звертає увагу на те, що позивачем ні до суду першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не надано доказів на підтвердження обставин, які за твердженням позивача унеможливлювали його участь в судовому засіданні 23.11.2023.

Отже, позивач не з`явився в усі три підготовчі засідання у справі: 26.10.2023, 09.11.2023 та 23.11.2023, тоді як представник відповідача був присутній у всіх трьох підготовчих засіданнях.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Насамперед слід відзначити, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 цього Кодексу). Тобто саме цією сукупністю процесуальних правил керується господарський суд при здійсненні господарського судочинства.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Відповідно до частин першої-другої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою, або ж повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.03.2023 у справі № 910/12087/21.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

У контексті наведеного судова колегія звертає увагу на те, що позивачем не було подано заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.11.2022 у справі № 905/458/21).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 зазначила, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Крім того за висновком Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Правові висновки аналогічного змісту також викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №904/5646/20.

Оскільки позивач 23.11.2023 втретє не з`явився у підготовче засідання, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав, а у поданому клопотанні навпаки наголошував, що він бажає прийняти участь у судових засіданнях у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» до Управління освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради про стягнення 649738,05 грн у справі № 911/2863/23 без розгляду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду Київської області від 23.11.2023 у справі № 911/2863/22 відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 234 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Судові витрати, що пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (позивача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2023 про залишення позову без розгляду у справі № 911/2863/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2023 про залишення позову без розгляду у справі № 911/2863/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом ухвали в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі».

4. Справу № 911/2863/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.03.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак