Рішення

від 07.03.2024 по справі 914/3356/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024 Справа № 914/3356/23

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», м. Львівдо відповідача:Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», м. Київза участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департаменту патрульної поліції, м. Київ, в особі Управління патрульної поліції у Львівській області, м. Львівпро:виплату страхового відшкодування, стягнення інфляційних втрат та 3% річних Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С.Представники учасників справи:від позивача:Багрій О.Л. адвокат;від відповідача:Мельніченко О.Д. представник;від третьої особи:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» (надалі Позивач, ТОВ «Сюрприз») звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» в особі Львівської регіональної дирекції львівської страхової агенції ПрАТ «СК «Аркс» (надалі Відповідач, ПрАТ «СК «Аркс») про виплату страхового відшкодування, стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою від 17.11.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 11.12.2023.

Ухвалою від 11.12.2023 суд задовольнив клопотання відповідача про залучення третьої особи, залучив Головне управління національної поліції у Львівській області до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, судове засідання у справі відклав на 08.01.2024 та ухвалив проводити його в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 08.01.2024 задоволено клопотання позивача про заміну відповідача, замінено відповідача у справі з ПрАТ «СК «Аркс» в особі Львівської регіональної дирекції львівської страхової агенції ПрАТ «СК «Аркс» на ПрАТ «СК «Аркс», задоволено клопотання відповідача про залучення третьої особи, залучено Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області (надалі Третя особа) до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та виключено із числа третіх осіб у справі Головне управління національної поліції у Львівській області, судове засідання у справі відкладено на 22.01.2024.

Ухвалою від 22.01.2024 суд відклав судове засідання у справі на 12.02.2024.

Ухвалою від 12.02.2024 судове засідання у справі відкладено на 07.03.2024.

У судове засідання 07.03.2024 представник позивача з`явився, подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення судових витрат (вх. №6159/24 від 04.03.2024).

Представник відповідача взяв участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Відповідач подав за допомогою підсистеми «Електронний суд» письмові пояснення у справі (вх. №4833/24 від 19.02.2024), заяву про розподіл судових витрат (вх. №5276/24 від 22.02.2024).

Третя особа явку повноважного представника у судове засідання 07.03.2024 не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 09.11.2021 між позивачем (страхувальник) та відповідачем (страховик) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №123904Га1аа, відповідно до умов якого застрахованим транспортним засобом є Mercedes-Benz GLS 580 з номерним знаком НОМЕР_1 , страхова сума становить 2`900`000,00 грн., а відповідач зобов`язався здійснити позивачу страхову виплату за умови настання страхового випадку.

Як зазначає позивач, 13.03.2022 із застрахованим автомобілем мав місце страховий випадок за ризиком «Збитки внаслідок інших подій». Зокрема, в період з 12.15 год. по 12.40 год. у м. Львові на кільці вулиць Городоцька/Чернівецька/Залізнична працівники поліції зупинили застрахований транспортний засіб під керуванням директорки позивача, поводилися з нею агресивно та намагалися самостійно відігнати транспортний засіб в інше місце. Внаслідок такої поведінки працівників поліції автомобілю було завдано цілий ряд пошкоджень, а саме пошкоджено передній та задній бампер автомобіля, передні та задні праві двері автомобіля, задню праву арку крила автомобіля, правий поріг та накладку порогу, а також виведено з ладу механізм регулювання положення водійського сидіння.

14.03.2022 позивач повідомив про страховий випадок відповідача та, за вказівкою останнього, прибув на СТО ТОВ «Західно-Український автомобільний дім» для проведення огляду пошкодженого автомобіля. За результатами огляду, складено відповідний акт та виставлено рахунок на суму 154`328,14 грн. із зазначенням у ньому переліку пошкоджень.

17.05.2022 відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування лише у розмірі 79`678,72 грн. за пошкодження механізму регулювання положення водійського сидіння. За інші пошкодження відшкодування виплачено не було, оскільки згідно висновку Аварійного сертифікату від 01.04.2022, ці пошкодження не могли виникнути внаслідок подій, які мали місце 13.03.2022.

На думку позивача, Аварійний сертифікат від 01.04.2022 є безпідставним, оскільки такий не ґрунтується на належних та допустимих доказах, а відтак суперечить положенням чинного законодавства України. Зокрема, цей сертифікат не містить посилань на підставі яких відомостей його складено, які експертні дослідження проводилися для встановлення зазначених обставин. При цьому, обставини щодо характеру і напрямку утворення пошкоджень на поверхні, природа виникнення пошкоджень на поверхні, а також в результаті взаємодії з якими предметами якої форми та площини утворилися пошкодження повинні встановлюватися за допомогою відповідних експертних досліджень, які проводять експерти відповідної спеціальності. Експертним шляхом встановлюється також час виникнення ушкоджень.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача решту суми страхового відшкодування у розмірі 74`649,42 грн., а також 10`838,05 грн. інфляційних втрат та 3`264,12 грн. 3% річних.

Аргументи відповідача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог з наступних підстав:

1. Позивач надав недостовірну інформацію стосовно факту та обставин настання страхового випадку, адже заявлені ним пошкодження транспортного засобу не були отримані в результаті події, яка мала місце 13.03.2022, що вбачається зі змісту Аварійного сертифікату від 01.04.2022. Частина відповідних пошкоджень існувала ще на момент укладення Договору страхування (09.11.2021), а решта мають застарілий вигляд накопичувального характеру та з`явилися у різний час і за різних обставин.

2. Позивач не надав доказів на підтвердження обставин пошкодження його транспортного засобу внаслідок заявленого страхового випадку, а також доказів неналежності, недопустимості та недостовірності аварійного сертифікату від 01.04.2022.

3. Страхове відшкодування у сумі 79 678,72 грн., яке було виплачене відповідачем, складається із 66 398,93 грн. вартості ремонту каркасу сидіння + 20% ПДВ. Його розмір визначено з урахуванням змісту ремонтної калькуляції і висновків аварійного комісара.

Аргументи третьої особи.

Третя особа своїм правом на надання пояснень щодо позову, передбаченим ст. 168 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), не скористалась та не виклала у встановлений строк свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення позовних вимог.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

09.11.2021 між позивачем (страхувальник) та відповідачем (страховик) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №123904Га1аа (надалі Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом марки Mercedes-Benz GLS 580, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , який належить відповідачу на праві власності (Т. 1 а.с. 15-30).

За умовами вказаного Договору страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 24.2 цього Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно з п. 33.1 та п. 33.2 Договору в результаті настання страхового випадку (пункт 24.1 Договору).

Крім цього, умовами Договору передбачено, зокрема, таке:

- до страхових ризиків (з урахування умов п. 24.2 Договору) відносяться викрадення, збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, збитки внаслідок інших подій (пункти 9.1, 9.2, 9.3);

- страхова сума становить 2 900 000,00 грн., страховий платіж 114 840,00 грн. (пункти 11, 13);

- франшиза (безумовна) за ризиками збитки внаслідок ДТП та збитки внаслідок інших подій: 0,00% від страхової суми (пункти 10.2 та 10.3);

- умови виплати страхового відшкодування: на базі СТО на вибір страховика (пункт 14.1);

- строк дії договору: 19.11.2021 18.11.2022 (пункт 18).

Як зазначає позивач, 13.03.2022 із застрахованим автомобілем марки Mercedes-Benz GLS 580 мав місце страховий випадок за ризиком «Збитки внаслідок інших подій». Зокрема, в період з 12.15 год. по 12.40 год. у м. Львові на кільці вулиць Городоцька/Чернівецька/Залізнична працівники поліції заблокували застрахований транспортний засіб та пошкодили його під час проведення огляду, зокрема, пошкодили передній та задній бампер автомобіля, передні та задні праві двері автомобіля, задню праву арку крила автомобіля, правий поріг та накладку порогу, а також вивели з ладу механізм регулювання положення водійського сидіння.

Судом встановлено, що за результатами події, яка мала місце 13.03.2022 та на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27.04.2022 у справі №463/2872/22, працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань було розпочато досудове розслідування щодо службових осіб УПП у Львівській області ДПП НП за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України (перевищення службових повноважень), що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.05.2022 (кримінальне провадження №62022140010000218) та повідомленням ТУ ДБР про початок досудового розслідування (Т. 1 а.с. 66-68). Однак, як зазначив в судовому засіданні 07.03.2024 представник позивача дане кримінальне провадження в 2023 році було закрите, у зв`язку з відсутністю в діях службових осіб УПП у Львівській області складу злочину.

Матеріалами справи, зокрема, заявою про подію та на виплату від 14.03.2022 (Т. 1 а.с. 43-44) підтверджується та обставина, що позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку.

31.03.2022 на базі СТО ТОВ «Західно-Український Автомобільний Дім» проведено огляд пошкодженого автомобіля марки Mercedes-Benz GLS 580, за результатами якого складено Акт огляду транспортного засобу від 31.03.2022 (Т. 2 а.с. 70).

Відповідно до рахунку ТОВ «Західно-Український Автомобільний Дім» №53358 від 15.04.2022 вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу становить 154`328,14 грн. (Т. 1 а.с. 35).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вирішив провести дослідження на предмет того, чи всі пошкодження застрахованого автомобіля пов`язані із заявленою позивачем подією, яка трапилася 13.03.2022 та звернувся до аварійного комісара ОСОБА_1 , котрий має кваліфікаційне свідоцтво АК-ПК-ТЗ №4823 від 04.06.2019 (строк дії з 05.04.2019 по 05.04.2022) про складання екзамену на відповідність знань кваліфікаційному мінімуму осіб, які здійснюють діяльність із визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (аварійних комісарів) при страхуванні наземних транспортних засобів (крім засобів залізничного транспорту) (Т. 2 а.с. 76).

Відповідно до Аварійного сертифікату від 01.04.2022 (Т. 2 а.с. 71-72) пошкодження виявлені на передньому бампері, порозі та накладці на нього повністю співпадають із пошкодженнями виявленими під час огляду автомобіля на момент укладення договору страхування. У свою чергу, пошкодження, правих передніх та задніх дверей, заднього бампера та задньої правої арки крила мають різний характер та напрямок утворення, виникли в результаті взаємодії з різними невідомими предметами різної форми та площини. Усі пошкодження мають застарілий вигляд накопичувального характеру та з`явилися у різний час та за різних обставин.

До Аварійного сертифікату від 01.04.2022 комісаром додано фототаблицю порівняння зафіксованих при огляді (31.03.2022) та наявних на момент страхування (09.11.2021) пошкоджень (Т. 2 а.с. 73-74).

Враховуючи обставини зазначені в Аварійному сертифікаті, ПрАТ «СК «Аркс» прийнято рішення виплатити на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 79`678,72 грн., що підтверджується Страховим актом №ARX3246426 від 16.05.2022 (Т. 2 а.с. 81-82).

В листі №3712/12ЦВ від 16.05.2022 (Т. 2 а.с. 78-80). відповідач повідомив позивача про виплату страхового відшкодування лише за пошкодження каркасу сидіння водія. Проведення виплати за інші пошкодження є неможливим, адже такі не могли виникнути в результаті заявленої події та в один час.

Матеріалами справи, зокрема платіжним дорученням №888371 від 17.05.2022 (Т. 1 а.с. 39), підтверджується те, що кошти в розмірі 79`678,72 грн. було виплачено позивачу.

Позивач, вважаючи неправомірною часткову сплату йому коштів, звернувся до Національного Банку України із скаргою щодо неналежного виконання ПАТ «СК «Аркс» своїх зобов`язань за Договором. Однак, за результатами розгляду скарги НБУ не знайшов підстав для реагування, про що повідомив ТОВ «Сюрприз» листом від 27.02.2023 (Т. 1 а.с. 78-82).

У зв`язку з цим, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 74`649,42 грн., що становить різницю між сумою зазначеною в рахунку ТОВ «Західно-Український Автомобільний Дім» №53358 від 15.04.2022 та виплаченою згідно платіжного доручення №888371 від 17.05.2022, а також нараховані на цю суму 10`838,05 грн. інфляційні втрати та 3`264,12 грн. 3% річних.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі (ст. 16 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Як зазначено в постанові КГС ВС від 29.08.2023 у справі №910/5958/20 аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в даній справі є матеріально-правові вимоги ТОВ «Сюрприз» до ПАТ «СК «Аркс» про стягнення 74`649,42 грн. страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку та похідні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Підставами позовних вимог є обставини:

1) наявності у позивача права на отримання відшкодування у заявленому розмірі, оскільки пошкодження застрахованого автомобіля марки Mercedes-Benz GLS 580 (пошкодження переднього та заднього бамперу, передніх та задніх правих дверей, задньої правої арки крила, а також правого порогу та накладки порогу) відбулися внаслідок настання страхового випадку за ризиком «Збитки внаслідок інших подій»;

2) порушення цього права відповідачем через невиконання ним умов укладеного Договору та прийняття останнім рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі на підставі Аварійного сертифікату від 01.04.2022, який є неналежним доказом у справі та не підтверджує обставин того, що вказані порушення не відбулися за заявленого страхового випадку.

Враховуючи предмет та підстави позову, а також те, що саме на позивачу лежить тягар доказування як наявності права, за захистом якого він звернувся до суду, так і порушення цього права відповідачем, суд зазначає, що в силу вимог ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України ТОВ «Сюрприз» в першу чергу повинне довести належними та допустимими доказами обставини того, що:

1) вищеперелічені пошкодження автомобіля трапилися за подій, які мали місце 13.03.2022;

2) прийняття відповідачем рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі Аварійного сертифікату від 01.04.2022 порушують як умови укладеного Договору, так і права позивача.

В ході розгляду даної справи, позивачем не доведено вказаних обставин, що слугує підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Аргументація цього наступна.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» (надалі Закон №85/96-ВР) (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

При цьому, страховим випадком вважається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ч. 2 ст. 8 Закону №85/96-ВР).

Натомість, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник (ч.ч. 16, 17 ст. 9 Закону №85/96-ВР).

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що за умовами укладеного між позивачем та відповідачем Договору останній взяв на себе зобов`язання компенсувати позивачу збитки пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом марки Mercedes-Benz GLS 580, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , які є наслідком настання певних подій, зокрема, за страховими ризиком «Збитки наслідок інших подій».

В пункті 24.2.3 Договору сторони погодили, що під вказаними збитками розуміється, зокрема, пошкодження або знищення (повна загибель) ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ, внаслідок протиправних дій третіх осіб, передбачених КК України.

З долучених до справи доказів прослідковується те, що 14.03.2022 позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку, який пов`язаний із вчиненням 13.03.2022 службовими особами УПП у Львівській області протиправних дій, внаслідок чого застрахованому автомобілю були спричинені пошкодження переднього та заднього бамперу, передніх та задніх правих дверей, задньої правої арки крила, правого порогу та накладки порогу, а також механізму регулювання положення водійського сидіння.

Перелік вказаних пошкоджень зафіксовано в Акті огляду транспортного засобу від 31.03.2022, складеному офіційним СТО за вибором страховика. Вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу становить 154`328,14 грн., що підтверджується рахунком ТОВ «Західно-Український Автомобільний Дім» №53358 від 15.04.2022.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону №85/96-ВР страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

В розділі 28 Договору сторони погодили порядок визначення розміру збитку та умови виплати страхового відшкодування. Зокрема, за змістом пунктів 28.1 28.3 Договору страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з Договором на підставі заяви про подію на виплату та страхового акту, який складається страховиком. Страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків. Страхувальник зобов`язаний надати страховику усі необхідні документи та/або інформацію, у т.ч. та, що підтверджують причини та розмір збитків, перелік яких наведено в Договорі. Ненадання вказаних документів та/або інформації дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами та/або інформацією. Страховик повинен скласти страховий акт протягом 10 робочих днів, починаючи з моменту отримання заяви про подію та на виплату та інших документів та/або інформації згідно з розділами 25 і 27 Договору

При цьому, в пункті 28.15 Договору сторони погодили випадки коли страховик має право відстрочити складання страхового акта (прийняття рішення за подією) на строк не більше ніж на 3 місяці з дня отримання від страхувальника заяви про подію та на виплату. До таких випадків належить, зокрема:

- наявність у страховика сумнівів в правомірності вимог на одержання страхувальником страхового відшкодування;

- якщо обсяг і характер пошкоджень ТЗ не відповідають причинам і обставинам страхового випадку або існують суперечки між страховиком та страхувальником щодо суми збитків (страхового відшкодування).

При цьому, в пункті 27.2 Договору сторони зазначили, що акт огляду ТЗ, дефектна відомість, рахунки СТО можуть містити пошкодження, які не пов`язані із заявленою подією, відтак не мають наперед визначеної сили. Для визначення, чи пов`язані пошкодження із заявленою подією, страховик має право замовляти або проводити відповідне дослідження, за результатами якого можуть складатись такі документи: дефектна відомість, висновок спеціаліста страховика, сертифікат аварійного комісара, висновок експерта/експертиза/експертне дослідження.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що на підставі заяви позивача від 14.03.2022 та акту огляду ТЗ від 31.03.2022 ПАТ «СК «Аркс» замовило в аварійного комісара дослідження на предмет того, чи виявлені у акті огляду пошкодження пов`язані із повідомленим позивачем страховим випадком. За результатами дослідження комісаром складено Сертифікат від 01.04.2022, згідно якого усі пошкодження мають застарілий вигляд накопичувального характеру та з`явилися у різний час та за різних обставин. До Сертифікату додано фототаблицю, з якої вбачається, що пошкодження застрахованого автомобіля, виявлені на передньому бампері, порозі та накладці на ньому мали місце на момент укладення між сторонами Договору.

В розділі 29 Договору сторони обумовили випадки, що не є страховими; збитки, що не відшкодовуються страховиком та підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування. Так, за змістом пункту 29.5 цього Договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, зокрема, якщо:

1) страхувальник надав страховику неправдиву інформацію, в т.ч. про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку та/або у разі надання страхувальником на запит страховика відомостей, які не відповідають дійсності, в т.ч. але не виключно, по фактах, що стосуються страхового випадку і його обставин (підпункт 29.5.3 Договору);

2) згідно з висновком (звітом автотехнічного, трасологічного дослідження тощо) компетентного спеціаліста, експертним дослідженням буде встановлено, що заявлені страхувальником чи уповноваженою ним особою пошкодження ТЗ та/або їх частина з технічної точки зору не могли виникнути за заявлених обставин (наприклад, неможливість виникнення пошкоджень при знаходженні ТЗ у нерухомому стані, неможливість виникнення пошкоджень при зіткненні з визначеним страхувальником об`єктом тощо). При цьому надання страхувальником (водієм ТЗ або іншою уповноваженою страхувальником особою) таких відомостей прирівнюється до надання неправдивої інформації щодо факту та/або обставин випадку (підпункт 29.5.23 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із обставинами, встановленими аварійним комісаром відповідачем прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за пошкодження переднього та заднього бамперу, передніх та задніх правих дверей, задньої правої арки крила, а також правого порогу та накладки порогу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що Аварійний сертифікат від 01.04.2022 є безпідставним, оскільки такий не ґрунтується на належних та допустимих доказах, а відтак суперечить положенням чинного законодавства України. Зокрема, висновок не містить посилань на підставі яких відомостей його складено, які експертні дослідження проводилися для встановлення зазначених обставин. При цьому, позивач зазначає, що обставини щодо характеру і напрямку утворення пошкоджень на поверхні, природа виникнення пошкоджень на поверхні, а також в результаті взаємодії з якими предметами якої форми та площини утворилися пошкодження встановлюється за допомогою відповідних експертних досліджень, які проводять експерти відповідної спеціальності. Експертним шляхом встановлюється також час виникнення ушкоджень.

З цього приводу суд зазначає таке.

В загальному суд погоджується з твердженням позивача та його представника, що визначення причин та часу утворення пошкоджень деталей транспортного засобу потребує спеціальних (експертних) знань, якими згідно чинного законодавства України володіють експерти, що проводять автотехнічну експертизу деталей транспортного засобу та мають кваліфікацію з правом проведення експертиз за спеціальністю 10.3 «Дослідження деталей транспортних засобів».

Натомість Аварійний сертифікат від 01.04.2022 складено комісаром, котрий має лише кваліфікаційне свідоцтво АК-ПК-ТЗ №4823 від 04.06.2019 про складання екзамену на відповідність знань кваліфікаційному мінімуму осіб, які здійснюють діяльність із визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (аварійних комісарів) при страхуванні наземних транспортних засобів (крім засобів залізничного транспорту). Докази наявності в аварійного комісара ОСОБА_1 кваліфікації на здійснення експертної діяльності в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, суд не вважає, що відповідачем було порушено умови укладеного Договору у зв`язку із прийняттям рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі Аварійного сертифікату від 01.04.2022. Так, сторони, керуючись принципом свободи договору, в пунктах 27.2 та 29.5 Договору спільно погодили, що в правовідносинах між ними у випадку виникнення питань щодо пов`язаності пошкоджень транспортного засобу із заявленою подією, сертифікат аварійного комісара є одним із доказів, який підтверджує/спростовує таку пов`язаність і на підставі цього доказу страховик вправі приймати відповідне рішення.

При цьому, суд не вдається до оцінки змісту як Аварійного сертифікату від 01.04.2022, так і прийнятого відповідачем за його результатами рішення на предмет їх відповідності положенням чинного законодавства України, оскільки через недоведення позивачем належними доказами факту існування в нього права, яке б підлягало захисту судом, останній не довів також те, що прийнятим рішенням відповідач порушив його право.

Так, виходячи з обставин даної справи, у ТОВ «Сюрприз» існувало б право на отримання відшкодування за пошкодження застрахованого автомобіля марки Mercedes-Benz GLS 580 (пошкодження переднього та заднього бамперу, передніх та задніх правих дверей, задньої правої арки крила, а також правого порогу та накладки порогу), якщо б він довів, що ці пошкодження було спричинено внаслідок страхового випадку, який мав місце 13.03.2022.

Однак, достеменно знаючи (оскільки сам зазначає про це в позовній заяві), що відповідні обставини можуть бути належним чином доведені дослідженням експерта-автотехніка, позивач відповідних доказів суду не надав, як і не клопотав перед судом про призначення судової експертизи.

Не надано позивачем і інших доказів, які можуть доводити вказані обставини, а саме докази притягнення винних осіб до відповідальності за вчинені пошкодження застрахованому транспортному засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача обґрунтовує доводи, що причиною виникнення пошкоджень транспортного засобу є протиправні дії працівників поліції лише такими доказами, як пояснення директорки ТОВ «Сюрприз» ОСОБА_2 та свідків ( ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ), котрі були присутні з нею в застрахованому автомобілі під час обставин, що мали місце 13.03.2022, а також наявністю кримінального провадження №62022140010000218 щодо службових осіб УПП у Львівській області ДПП НП за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України (перевищення службових повноважень).

Однак, суд не бере до уваги ці докази, оскільки:

1) За змістом ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту повинні відображатися (облікововуватися) у відповідних документах.

2) Факт існування відкритого кримінального провадження №62022140010000218, котре за словами представника позивача в 2023 році було закрите, у зв`язку з відсутністю в діях службових осіб УПП у Львівській області складу злочину теж жодним чином не доводить причин та часу виникнення пошкоджень деталей застрахованого автомобіля. Позивачем не надано доказів того, що під час цього провадження було встановлено відповідні обставини.

3) Пояснення директорки ТОВ «Сюрприз» ОСОБА_2 щодо обставин, які мали місце 13.03.2022 є взаємосуперечливими і правдивість цих пояснень спростовується доданими нею доказами.

З приводу суперечливості пояснень директорки ТОВ «Сюрприз», то суд звертає увагу на ту обставину, що в листі №28 від 13.04.2022 (Т. 1 а.с. 58) вона зазначає про те, що пошкодження переднього бамперу та правого порогу відбулося внаслідок того, що працівник поліції сів за кермо автомобіля, розпочав рух і проїхавши 20-30 метрів зачепив бетонний бордюр. Водночас, в адресованій ТУ ДБР заяві від 14.03.2022 (Т. 1 а.с. 55-57) вказує, що працівник поліції, застосувавши до неї фізичну силу, сів за кермо автомобіля та намагався розпочати рух. Однак, так як йому не вдалося розпочати цей рух, він звільнив автомобіль.

Крім цього, в позовній заяві директоркою позивача вказано, що ПАТ «СК «Аркс» прийняло рішення не оглядати автомобіль марки Mercedes-Benz GLS 580, 2020 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 при укладенні спірного Договору та не складало акту огляду, оскільки між ТОВ «Сюрприз» та відповідачем укладалися договори страхування вказаного автомобіля, починаючи з 2020 року і страхових випадків за вказаний період не було.

Необхідно зазначити, що ці пояснення є одними із доводів того, що фотографії, котрі долучені аварійним комісаром до Сертифікату від 01.04.2022 на підтвердження існування пошкоджень автомобіля на момент укладення Договору не могли бути зроблені при його укладенні.

Однак, до позовної заяви директоркою позивача долучено докази, які спростовують власні пояснення. Так, нею додано Договір страхування №640524927.20 від 19.11.2020 (Т. 1 а.с. 106-113), який підтверджує те, що спірний Договір між позивачем та відповідачем було укладено вперше, оскільки до цього ТОВ «Сюрприз» мало укладений договір страхування спірного транспортного засобу з іншою страховою компанією, а саме АТ «СК «Інго». Крім цього, з тексту укладеного із відповідачем Договору (пункти 20, 21, 33.9) вбачається, що при його укладенні огляд та фотографування транспортного засобу здійснив ОСОБА_5 08.11.2021 і вказані фотографії є невід`ємною частиною цього Договору.

З огляду на викладене, суд критично оцінює твердження директорки позивача щодо обставин страхового випадку, котрі мали місце 13.03.2022.

Підсумовуючи все вищенаведене, як вже було зазначено, необхідною умовою для задоволення позовних вимог є доведення особою, яка звертається до суду наявності в неї права та інтересу котрі охороняються законом, а також обставин того, що це право та інтерес є порушені. Недоведення особою вказаних обставин є підставою для відмови в задоволенні такого позову. Оскільки ТОВ «Сюрприз» цих обставин належними доказами не довело, відтак позовні вимоги до ПАТ «СК «Аркс» задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 684,00 грн., а також витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на ТОВ «Сюрприз».

Водночас, відповідач подав за допомогою підсистеми «Електронний суд» заяву про розподіл судових витрат (вх. №5276/24 від 22.02.2024). Відповідна заява обґрунтована тим, що у зв`язку із розглядом справи відповідач уклав із Адвокатським об`єднанням «Акта Лекс» договір про надання правової допомоги та поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 750,00 грн. Відтак, ПрАТ «СК «Аркс» просить покласти відповідні витрати на позивача.

Позивач не подавав до суду у письмовій формі заперечень щодо заявленого до стягнення відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу. Однак, у судовому засіданні 07.03.2024 представник ТОВ «Сюрприз» зазначив, що вказані витрати задоволенню не підлягають, оскільки в судових засіданнях інтереси відповідача представляв його представник Мельніченко О.Д., а не адвокат Шишлов О.Є. з котрим укладено Договір про надання правової допомоги.

Проаналізувавши доводи та заперечення сторін, а також докази подані на їх підтвердження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Пункт 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України визначає однією з основних засад (принципів) господарського судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач визначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені ним у зв`язку із розглядом справи, становить 15 000,00 грн.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Частиною 3 ст. 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідач визначив остаточну суму витрат на професійну правничу допомогу, яка становить 23 750,00 грн. На підтвердження понесення судових витрат на вказану суму ПрАТ «СК «Аркс» у встановлений процесуальним законом строк подало до суду:

1). Копію Договору про надання правничої допомоги від 18.02.2019, згідно із яким АТ «СК «АХА Страхування» (клієнт) доручає та оплачує, а Адвокатське об`єднання «Статніков, Катрушин та партнери» (об`єднання) бере на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта у судах всіх рівнів та спеціалізації України, а також вести від імені клієнта справи у всіх судових установах України з усіма правами, наданими законом відповідачу.

2). Копію Додаткової угоди №1 від 01.03.2021, згідно із якою внесено зміни до Договору про надання правничої допомоги від 18.02.2019, зокрема в частині найменувань сторін: клієнт ПрАТ «СК «Аркс», об`єднання Адвокатське об`єднання «Акта Лекс».

3). Копію Додаткової угоди №914/3356/23 від 20.02.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 18.02.2019, згідно із п.1 якої сторони погодили, що об`єднання зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу та представляти його інтереси у справі №914/3356/23 за позовом ТОВ «Сюрприз» до ПрАТ «СК «Аркс» про виплату страхового відшкодування, стягнення інфляційних витрат та 3% річних, яка перебуває в провадженні Господарського суду Львівської області.

Сторони погодили, що з урахуванням ч. 3 ст. 631 ЦК України умови цієї додаткової угоди застосовуються у т.ч. до відносин між ними, які виникли до моменту її укладення, а саме: застосовуються до відносин, які виникли після відкриття Господарським судом Львівської області провадження у справі №914/3356/23 (п. 2 Додаткової угоди).

Сторони погодили, що для надання правничої допомоги клієнту та представництва інтересів клієнта у Господарському суді Львівської області в зв`язку з розглядом справи №914/3356/23 залучено адвоката об`єднання Шишлова О.Є. та у разі потреби можуть залучатися інші адвокати об`єднання.

За згодою сторін, при розрахунку вартості правничої допомоги, яка надається клієнту у господарській справі №914/3356/23 враховується складність справи, час, витрачений адвокатами об`єднання, обсяг необхідних робіт тощо (п. 3 Додаткової угоди).

Сторони погодили, що вартість години роботи адвоката об`єднання, пов`язаної з наданням правничої допомоги та представництва інтересів клієнта у господарській справі №914/3356/23, становить 2 500,00 грн. (п. 4 Додаткової угоди).

Сторони погодили, що на підтвердження наданої об`єднанням клієнту у справі №914/3356/23 професійної правничої допомоги складається і підписується Звіт про виконану роботу будь-яким прийнятним для сторін способом, в якому зазначається перелік послуг та їх вартість (п. 5 Додаткової угоди).

4). Копію Звіту про виконану роботу у справі №914/3356/23 від 20.02.2024, згідно із яким об`єднання надало клієнту наступні послуги:

- аналіз матеріалів справи та заявлених позовних вимог ТОВ «Сюрприз» до ПрАТ «СК «Аркс» про виплату страхового відшкодування, стягнення інфляційних витрат та 3% річних 1 год., вартістю 2500,00 грн.;

- формування правової позиції у справі, аналіз судової практики, підготування та подання відзиву у справі №914/3356/23 на позовну заяву ТОВ «Сюрприз» до ПрАТ «СК «Аркс» про виплату страхового відшкодування, стягнення інфляційних витрат та 3% річних 3 год., вартістю 7 500,00 грн.;

- підготування та подання клопотання про передачу справи №914/3356/23 за підсудністю на розгляд до Господарського суду м. Києва 1 год., вартістю 2 500,00 грн.;

- підготування та подання клопотання про залучення до справи №914/3356/23 третьої особи без самостійних вимог на предмет спору 1 год., вартістю 2 500,00 грн.;

- підготування клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем 1 год., вартістю 2 500,00 грн.;

- підготування та подання клопотання про письмове опитування учасників справи та відкладення судового засідання 12.02.2024 0,5 год., вартістю 1 250,00 грн.;

- формування правової позиції та надання усних консультацій щодо тактики ведення судових засідань, що відбувалися 11.12.2023, 08.01.2024, 22.01.2024 та 12.02.2024 у справі №914/3356/23 1 год., вартістю 2 500,00 грн.;

- підготування та подання письмових пояснень у справі №914/3356/23 1 год., вартістю 2 500,00 грн.

Підписанням цього звіту сторони підтверджують, що загальна вартість послуг, пов`язаних з наданням правничої допомоги у справі №914/3356/23 становить 23 750,00 грн.

5). Детальний розрахунок судових витрат, у якому відображено перелік послуг та їх вартість, які є аналогічними тим, що відображені у Звіті про виконану роботу у справі №914/3356/23 від 20.02.2024.

У матеріалах справи наявні також копії Ордеру серії АІ №1338525 від 10.03.2023, виданого Адвокатським об`єднанням «Акта Лекс» адвокату Шишлову О.Є., а також свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №415 від 01.03.2002.

Здійснивши аналіз та оцінку наданих відповідачем доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд дійшов висновку, що факт надання ПрАТ «СК «Аркс» професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи.

Суд зазначає, що за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Необхідно зазначити, що на підставі критеріїв, які визначені в ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Враховуючи висловлені в судовому засіданні представником позивача заперечення, що стягнення витрат на правову допомогу відповідача, суд при вирішенні вказаного питання вправі керуватися передбаченими ч. 4 ст. 126 ГПК України критеріями.

Крім цього, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню із відповідача, суд враховуватиме критерії передбачені до ч. 5 ст. 129 ГПК України. Відповідно до згаданої норми, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Верховний Суд неодноразово (наприклад, в постанові від 25.05.2021 у справі №910/7586/19) висловлював правову позицію про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, повністю або частково у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу.

З урахуванням наведених вище норм процесуального законодавства України та правових позицій Верховного Суду, вирішуючи питання, щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд, керуючись положеннями ч. 4 ст. 126, ч.ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які розподіляються відповідачу.

Так, згідно із ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлена до стягнення сума судових витрат (23 750,00 грн.) значно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку зазначеному у відзиві на позовну заяву (15000,00 грн.), що згідно ч. 6 ст. 129 ГПК України надає суду право відмовити у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення. При цьому суд враховує, що відповідач не довів, що не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Що стосується решти суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., то така підлягає зменшенню до 7`000,00 грн., адже:

1. Загальна вартість послуг із підготовки та подання клопотань про передачу справи за підсудністю, про залучення до участі у справі третьої особи, про заміну первісного відповідача належним відповідачем, про письмове опитування учасників справи, а також із підготовки та подання письмових пояснень у розмірі 11 500,00 грн. не є співмірною зі складністю перелічених процесуальних документів. За своїм змістом відповідні документи є простими та не вимагають значної кількості часу для їх виготовлення. Крім цього, суд враховує, що у задоволенні клопотань про передачу справи за підсудністю та про заміну первісного відповідача було відмовлено.

2. Вказаний вище розмір професійної правничої допомоги не є співмірним зі складністю справи, оскільки така розглядалася судом у порядку спрощеного позовного провадження, належить до загальнопоширеної категорії господарських справ про стягнення страхового відшкодування зі страховика. Судова практика щодо вирішення відповідних спорів є сформованою та широко застосовною судами.

3. Частина послуг із надання правової допомоги, які перелічені у Звіті про виконану роботу у справі №914/3356/23 від 20.02.2024, викладені таким чином, щоб штучно збільшити їх кількість. Так, відповідач безпідставно виокремив послугу із аналізу матеріалів справи та заявлених позовних вимог, а також окремо послугу із підготування та подання відзиву на позовну заяву.

На переконання суду, підготовка процесуальних документів передбачає не лише їх виготовлення, але й викладення їх змісту на основі попередньо проведеного аналізу первинних матеріалів та змісту позовних вимог. Таким чином, перша послуга є складовою частиною другої послуги, вони нерозривно пов`язані та можуть розглядатися виключно як єдина послуга із надання правової допомоги.

При цьому, не заслуговують на увагу доводи представника позивача про відсутність підстав для стягнення витрат на правову допомогу через те, що в судових засіданнях інтереси відповідача представляв його представник Мельніченко О.Д., а не адвокат Шишлов О.Є. Так, як вбачається з Договору про надання правничої допомоги, ця допомога не обмежувалася лише представництвом інтересів відповідача в судових засіданнях. Однак, вказана обставина теж слугує підставою для зменшення розміру витрат, які просить стягнути відповідач.

Згідно із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу суд також виходить із того, що він не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Таким чином, здійснивши аналіз та оцінку наданих відповідачем доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у справі, врахувавши наявність заперечень позивача про стягнення правової допомоги, складність справи; характер, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг; час, необхідний для надання відповідних послуг; ціну позову у даній справі та її обставини, суд, керуючись критеріями реальності (дійсності та необхідності) наданих послуг, пов`язаності цих послуг із розглядом справи №914/3356/23, співмірності та розумності їх розміру, доходить висновку, що розумним та справедливим буде відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7`000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» судовий збір за подання позовної заяви та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» (79007, м. Львів, вул. Богдана Лепкого, буд. 14; код ЄДРПОУ 06725046) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код ЄДРПОУ 20474912) 7`000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2024.

Суддя Крупник Р.В.