Постанова

від 07.08.2024 по справі 914/3356/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2024 р. Справа №914/3356/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Желік М.Б.

суддів Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" №36 від 02.04.2024 (вх.ЗАГС. №01-05/991/24 від 04.04.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.03.2024 (суддя Крупник Р.В., повний текст складено 14.03.2024),

у справі №914/3356/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз", м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АРКС", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції, м. Київ в особі патрульної поліції у Львівській області, м. Львів

про виплату страхового відшкодування, стягнення інфляційних втрат та 3% річних

за участю представників сторін:

від скаржника: Багрій О.Л. - представник

від відповідача: Шишлов О.Є. - представник (в режимі відеоконференції)

від третьої особи: не з`явився

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.03.2024 у справі №914/3356/23 у задоволенні позову відмовлено повністю; покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" судовий збір за подання позовної заяви та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу; стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської від 07.03.2024 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні з викликом представників усіх учасників справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 04.04.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024, після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 22.05.2024.

14.05.2024 відповідач подав відзив (вх.№01-04/3280/24 від 15.05.2024), в якому просить суд в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржене рішення залишити без змін, судові витрати покласти на позивача.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.05.204 розгляд справи відкладено на 19.06.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 розгляд справи відкладено на 07.08.2024.

В судовому засіданні 07.08.2024 представник апелянта вимоги скарги підтримав, просив оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, явки представника в судове засідання не забезпечила.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи наведені представниками сторін доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення залишити без змін, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» в особі Львівської регіональної дирекції львівської страхової агенції ПрАТ «СК «Аркс» про виплату страхового відшкодування, стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.11.2021 між позивачем (страхувальник) та відповідачем (страховик) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №123904Га1аа, відповідно до умов якого застрахованим транспортним засобом є Mercedes-Benz GLS 580 з номерним знаком НОМЕР_1 , страхова сума становить 2`900`000,00 грн., а відповідач зобов`язався здійснити позивачу страхову виплату за умови настання страхового випадку.

13.03.2022 із застрахованим автомобілем мав місце страховий випадок за ризиком "Збитки внаслідок інших подій", а 14.03.2022 позивач повідомив про страховий випадок відповідача та, за вказівкою останнього, прибув на СТО ТОВ "Західно-Український автомобільний дім" для проведення огляду пошкодженого автомобіля. За результатами огляду, складено відповідний акт та виставлено рахунок на суму 154`328,14 грн. із зазначенням у ньому переліку пошкоджень.

17.05.2022 відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування лише у розмірі 79`678,72 грн. за пошкодження механізму регулювання положення водійського сидіння. За інші пошкодження відшкодування виплачено не було, оскільки згідно висновку аварійного сертифікату від 01.04.2022, ці пошкодження не могли виникнути внаслідок подій, які мали місце 13.03.2022.

На думку позивача, аварійний сертифікат від 01.04.2022 є безпідставним, а страхове відшкодування підлягає сплаті в повному обсязі, відтак просить стягнути з відповідача 74`649,42 грн., а також 10`838,05 грн. інфляційних втрат та 3`264,12 грн. 3% річних.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що заявлені відповідачем пошкодження транспортного засобу не були отримані в результаті події, яка мала місце 13.03.2022, що вбачається зі змісту аварійного сертифікату від 01.04.2022. Частина відповідних пошкоджень існувала ще на момент укладення договору страхування (09.11.2021), а решта мають застарілий вигляд накопичувального характеру та з`явилися у різний час і за різних обставин.

Ухвалюючи оскаржене рішення, місцевий господарський суд керувався тим, що необхідною умовою для задоволення позовних вимог є доведення особою, яка звертається до суду наявності в неї права та інтересу котрі охороняються законом, а також обставин того, що це право та інтерес є порушені. Недоведення особою вказаних обставин є підставою для відмови в задоволенні такого позову. Оскільки ТзОВ «Сюрприз» цих обставин належними доказами не довело, відтак позовні вимоги до ПАТ «СК «Аркс» задоволенню не підлягають.

Узагальнені доводи апелянта (позивача), заперечення відповідача.

Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» обґрунтовано тим, що оскаржене рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також невідповідністю висновків, викладених у рішенні встановленим обставинам справи, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:

- висновок, викладений в аварійному сертифікаті щодо визначення причин настання події, що мала ознаки страхового випадку по страховій справі №1.003.22.0004898 від 01.04.2022, складеному ФОП Казда Д.О., є безпідставним, оскільки такий не ґрунтується на належних та допустимих доказах;

- обставини щодо характеру та напряму утворення пошкоджень на поверхні, природа виникнення пошкоджень на поверхні, а також в результаті взаємодії з якими предметами якої форми та площини утворилися пошкодження встановлюються за допомогою відповідних експертних досліджень, які проводять експерти відповідної спеціальності; експертним дослідженням також встановлюється час виникнення ушкоджень; натомість зазначений в аварійному сертифікаті висновок щодо визначення причин настання події, що має ознаки страхового випадку, не містить посилань на підставі яких відомостей його складено, які експертні дослідження для встановлення зазначених обставин проводилися, а відтак є завідомо недостовірним;

- надання страхувальником неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку не є безумовною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки у кожному окремому випадку суду слід встановлювати чи перешкоджали такі порушення страхувальника встановити обставини страхового випадку;

- скаржник виконав усі умови договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №123904Га12аа;

- суд безпідставно не вдався до оцінки змісту як аварійного сертифікату від 01.04.2022, так і прийнятого відповідачем за його результатами рішення на предмет їх відповідності положенням чинного законодавства України;

- суд дійшов безпідставного висновку про те, що у позивача не виникло право на отримання страхового відшкодування страхової події, яка мала місце 13.03.2022, оскільки таке виникло на підставі страхової події та на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №123904Га1аа.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу навів такі аргументи на спростування доводів апелянта:

- під час врегулювання заявленого страхового випадку, у страховика виникли сумніви щодо можливості виникнення усіх зафіксованих пошкоджень в результаті повідомлених обставин, крім того, встановлено, що деякі пошкодження, які зафіксовані в акті огляду транспортного засобу від 31.03.2022, вже були наявними, про що свідчать фотографії зроблені на момент огляду транспортного засобу в момент укладення договору;

- з метою з`ясування дійсних обставин та причин настання події, що має ознаки страхового випадку, відповідач з дотримання вимог ст.25 Закону України «Про страхування» та п.25.3, п.27 договору замовив в аварійного комісара Казда Д.О. проведення дослідження та складення відповідного висновку;

- з аварійного сертифікату від 01.04.2022 вбачається, що пошкодження на передньому бампері, правому порозі та накладці на нього, повністю співпадають із пошкодженнями, виявленими під час огляду автомобіля на момент укладення договору страхування від 09.11.2021, при цьому, аварійним комісаром зауважено, що пошкодження правих передніх та задніх дверей, заднього бампера та задньої правої арки крила мають різний характер і напрямок утворення, виникли в результаті взаємодії з різними невідомими предметами різної форми та площини, мають застарілий вигляд накопичувального характеру та з`явилися у різний час та за різних обставин;

- аварійним сертифікатом комісар підтвердив позицію відповідача стосовно того, що частина зафіксованих під час огляду пошкоджень застрахованого автомобіля позивача не могла виникнути 13.03.2022 в один час в результаті заявлених обставин, а інша частина вже була пошкоджена на момент укладення договору, а тому не пов`язана з усуненням пошкоджень, що викликані заявленим випадком;

- позивач надав недостовірну інформацію стосовно факту та обставин настання заявленого випадку та не довів, що зафіксовані в акті огляду транспортного засобу від 31.03.2022 пошкодження застрахованого автомобіля мали місце саме 13.03.2022 та були наслідком протиправних дій співробітників Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП НП України;

- підписавши договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №123904Га1аа від 09.11.2021 позивач підтвердив, що 08.11.2021 представниками відповідача проведено огляд та фотографування транспортного засобі (п.20 договору), а пошкодження та некомплектність, які наявні на автомобілі, відображені на фотографіях (п.21 договору), складення акту огляду перед оформленням договору, виходячи з положень п. 33.9. не вимагалося.

Фактичні обставини справи, правильно встановлені судом першої інстанції за результатами оцінки доказів.

09.11.2021 між позивачем (страхувальник) та відповідачем (страховик) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №123904Га1аа, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом марки Mercedes-Benz GLS 580, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , який належить відповідачу на праві власності.

За умовами вказаного договору страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п.24.2 цього договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно з п. 33.1 та п. 33.2 договору в результаті настання страхового випадку (пункт 24.1 договору).

Крім цього, умовами договору передбачено, зокрема, таке:

- до страхових ризиків (з урахування умов п.24.2 договору) відносяться викрадення, збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, збитки внаслідок інших подій (пункти 9.1, 9.2, 9.3);

- страхова сума становить 2' 900' 000,00 грн., страховий платіж 114' 840,00 грн. (пункти 11, 13);

- франшиза (безумовна) за ризиками збитки внаслідок ДТП та збитки внаслідок інших подій: 0,00% від страхової суми (пункти 10.2 та 10.3);

- умови виплати страхового відшкодування: на базі СТО на вибір страховика (пункт 14.1);

- строк дії договору: 19.11.2021 - 18.11.2022 (пункт 18).

Як зазначає позивач, 13.03.2022 із застрахованим автомобілем марки Mercedes-Benz GLS 580 мав місце страховий випадок за ризиком «Збитки внаслідок інших подій». Зокрема, в період з 12.15 год. до 12.40 год. у м. Львові на кільці вулиць Городоцька/Чернівецька/Залізнична працівники поліції заблокували застрахований транспортний засіб та пошкодили його під час проведення огляду, зокрема, пошкодили передній та задній бампер автомобіля, передні та задні праві двері автомобіля, задню праву арку крила автомобіля, правий поріг та накладку порогу, а також вивели з ладу механізм регулювання положення водійського сидіння.

За результатами події, яка мала місце 13.03.2022, та на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27.04.2022 у справі №463/2872/22, працівники Територіального управління Державного бюро розслідувань розпочали досудове розслідування щодо службових осіб УПП у Львівській області ДПП НП за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України (перевищення службових повноважень), що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.05.2022 (кримінальне провадження №62022140010000218) та повідомленням ТУ ДБР про початок досудового розслідування. Однак, як повідомив представник позивача в суді першої інтсанції вказане кримінальне провадження в 2023 році було закрите у зв`язку з відсутністю в діях службових осіб УПП у Львівській області складу злочину.

14.03.2022 позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку, що підтверджується заявою про подію та на виплату відшкодування.

31.03.2022 на базі СТО ТзОВ «Західно-Український Автомобільний Дім» проведено огляд пошкодженого автомобіля марки Mercedes-Benz GLS 580, за результатами якого складено акт огляду транспортного засобу від 31.03.2022.

Відповідно до рахунку ТзОВ "Західно-Український Автомобільний Дім" №53358 від 15.04.2022 вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу становить 154`328,14 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вирішив провести дослідження на предмет того, чи всі пошкодження застрахованого автомобіля пов`язані із заявленою позивачем подією, яка трапилася 13.03.2022 та звернувся до аварійного комісара Казди Д.О., котрий має кваліфікаційне свідоцтво АК-ПК-ТЗ №4823 від 04.06.2019 (строк дії з 05.04.2019 по 05.04.2022) про складання екзамену на відповідність знань кваліфікаційному мінімуму осіб, які здійснюють діяльність із визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (аварійних комісарів) при страхуванні наземних транспортних засобів (крім засобів залізничного транспорту).

Відповідно до аварійного сертифікату від 01.04.2022 пошкодження виявлені на передньому бампері, порозі та накладці на нього повністю співпадають із пошкодженнями виявленими під час огляду автомобіля на момент укладення договору страхування. У свою чергу, пошкодження, правих передніх та задніх дверей, заднього бампера та задньої правої арки крила мають різний характер та напрямок утворення, виникли в результаті взаємодії з різними невідомими предметами різної форми та площини. Усі пошкодження мають застарілий вигляд накопичувального характеру та з`явилися у різний час та за різних обставин.

До аварійного сертифікату від 01.04.2022 комісаром додано фототаблицю порівняння зафіксованих при огляді (31.03.2022) та наявних на момент страхування (09.11.2021) пошкоджень.

Враховуючи обставини, зазначені в аварійному сертифікаті, ПрАТ "СК "Аркс" прийнято рішення виплатити на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 79`678,72 грн., що підтверджується страховим актом №ARX3246426 від 16.05.2022 (Т. 2 а.с. 81-82).

В листі №3712/12ЦВ від 16.05.2022 відповідач повідомив позивача про виплату страхового відшкодування лише за пошкодження каркасу сидіння водія, а також про те, що проведення виплати за інші пошкодження є неможливим, адже такі не могли виникнути в результаті заявленої події та в один час.

Платіжним дорученням №888371 від 17.05.2022 підтверджується те, що кошти в розмірі 79`678,72 грн. було виплачено позивачу.

Позивач, вважаючи неправомірною часткову сплату йому коштів, звернувся до Національного Банку України із скаргою щодо неналежного виконання ПАТ "СК "Аркс" своїх зобов`язань за договором. За результатами розгляду скарги НБУ не знайшов підстав для реагування, про що повідомив ТзОВ "Сюрприз" листом від 27.02.2023.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про страхування» страховий ризик це - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»).

Статтею 990 ЦК України унормовано, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом (п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування»).

Згідно з положеннями ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

За змістом п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» до обов`язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке частиною 16 статті 9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

В розділі 28 Договору сторони погодили порядок визначення розміру збитку та умови виплати страхового відшкодування. Зокрема, за змістом пунктів 28.1 28.3 Договору страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з Договором на підставі заяви про подію на виплату та страхового акту, який складається страховиком. Страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків. Страхувальник зобов`язаний надати страховику усі необхідні документи та/або інформацію, у т.ч. та, що підтверджують причини та розмір збитків, перелік яких наведено в Договорі. Ненадання вказаних документів та/або інформації дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами та/або інформацією. Страховик повинен скласти страховий акт протягом 10 робочих днів, починаючи з моменту отримання заяви про подію та на виплату та інших документів та/або інформації згідно з розділами 25 і 27 Договору

При цьому, в пункті 28.15 договору сторони погодили випадки коли страховик має право відстрочити складання страхового акта (прийняття рішення за подією) на строк не більше ніж на 3 місяці з дня отримання від страхувальника заяви про подію та на виплату. До таких випадків належить, зокрема:

- наявність у страховика сумнівів в правомірності вимог на одержання страхувальником страхового відшкодування;

- якщо обсяг і характер пошкоджень ТЗ не відповідають причинам і обставинам страхового випадку або існують суперечки між страховиком та страхувальником щодо суми збитків (страхового відшкодування).

При цьому, в пункті 27.2 договору сторони зазначили, що акт огляду ТЗ, дефектна відомість, рахунки СТО можуть містити пошкодження, які не пов`язані із заявленою подією, відтак не мають наперед визначеної сили. Для визначення, чи пов`язані пошкодження із заявленою подією, страховик має право замовляти або проводити відповідне дослідження, за результатами якого можуть складатись такі документи: дефектна відомість, висновок спеціаліста страховика, сертифікат аварійного комісара, висновок експерта/експертиза/експертне дослідження.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що на підставі заяви позивача від 14.03.2022 та акту огляду ТЗ від 31.03.2022 ПАТ «СК «Аркс» замовило в аварійного комісара дослідження на предмет того, чи виявлені у акті огляду пошкодження пов`язані із повідомленим позивачем страховим випадком. За результатами дослідження комісаром складено сертифікат від 01.04.2022, згідно якого усі пошкодження мають застарілий вигляд накопичувального характеру та з`явилися у різний час та за різних обставин. До сертифікату додано фототаблицю, з якої вбачається, що пошкодження застрахованого автомобіля, виявлені на передньому бампері, порозі та накладці на ньому мали місце на момент укладення між сторонами договору.

В розділі 29 договору сторони обумовили випадки, що не є страховими; збитки, що не відшкодовуються страховиком та підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування. Так, за змістом пункту 29.5 цього договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, зокрема, якщо:

1) страхувальник надав страховику неправдиву інформацію, в т.ч. про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку та/або у разі надання страхувальником на запит страховика відомостей, які не відповідають дійсності, в т.ч. але не виключно, по фактах, що стосуються страхового випадку і його обставин (підпункт 29.5.3 договору);

2) згідно з висновком (звітом автотехнічного, трасологічного дослідження тощо) компетентного спеціаліста, експертним дослідженням буде встановлено, що заявлені страхувальником чи уповноваженою ним особою пошкодження ТЗ та/або їх частина з технічної точки зору не могли виникнути за заявлених обставин (наприклад, неможливість виникнення пошкоджень при знаходженні ТЗ у нерухомому стані, неможливість виникнення пошкоджень при зіткненні з визначеним страхувальником об`єктом тощо). При цьому надання страхувальником (водієм ТЗ або іншою уповноваженою страхувальником особою) таких відомостей прирівнюється до надання неправдивої інформації щодо факту та/або обставин випадку (підпункт 29.5.23 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із обставинами, встановленими аварійним комісаром відповідач прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за пошкодження переднього та заднього бамперу, передніх та задніх правих дверей, задньої правої арки крила, а також правого порогу та накладки порогу.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України «Про страхування» та ч.2 ст.991 ЦК України умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Тобто, страховик та страхувальник як сторони договору страхування за взаємною згодою, без жодних умов, можуть самостійно визначити предмет договору страхування, права та обов`язки сторін, підстави для виплати/відмови у виплаті страхового відшкодування, тощо.

З огляду на що колегія суддів вважає, що відповідачем не було порушено умови укладеного договору у зв`язку із прийняттям рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі аварійного сертифікату від 01.04.2022. Так, сторони, керуючись принципом свободи договору, в пунктах 27.2 та 29.5 договору спільно погодили, що в правовідносинах між ними у випадку виникнення питань щодо пов`язаності пошкоджень транспортного засобу із заявленою подією, сертифікат аварійного комісара є одним із доказів, який підтверджує/спростовує таку пов`язаність і на підставі цього доказу страховик вправі приймати відповідне рішення.

Виходячи з обставин справи, у ТзОВ «Сюрприз» існувало б право на отримання відшкодування за пошкодження застрахованого автомобіля марки Mercedes-Benz GLS 580 (пошкодження переднього та заднього бамперу, передніх та задніх правих дверей, задньої правої арки крила, а також правого порогу та накладки порогу), якщо б він довів, що ці пошкодження було спричинено саме внаслідок страхового випадку, який мав місце 13.03.2022.

Однак, позивач не надав доказів, які можуть доводити вказані обставини, в тому числі не надав висновку експерта, не клопотав про призначення судової експертизи, не надав доказів притягнення винних осіб до відповідальності за вчинені пошкодження застрахованому транспортному засобу тощо.

Окрім того, колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду, зазначає про суперечливості пояснень директорки ТзОВ «Сюрприз». Зокрема, в листі №28 від 13.04.2022 зазначено про те, що пошкодження переднього бамперу та правого порогу відбулося внаслідок того, що працівник поліції сів за кермо автомобіля, розпочав рух і проїхавши 20-30 метрів зачепив бетонний бордюр, водночас, в адресованій ТУ ДБР заяві від 14.03.2022 вказано, що працівник поліції, застосувавши до заявниці фізичну силу, сів за кермо автомобіля та намагався розпочати рух, однак, йому не вдалося розпочати цей рух і він звільнив автомобіль.

Також, до позовної заяви долучено договір страхування №640524927.20 від 19.11.2020, який підтверджує те, що спірний договір між позивачем та відповідачем було укладено вперше, оскільки до цього ТзОВ «Сюрприз» мало укладений договір страхування спірного транспортного засобу з іншою страховою компанією, а саме АТ «СК «Інго».

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апелянта такими, що не підтверджуються наявними у справі доказами та встановленими обставинами.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що рішення господарського суду Львівської області від 07.03.2024 у справі №914/3356/23 в частині розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСК» (вх.№5276/24 від 22.02.2024) про розподіл судових витрат скаржником не оскаржувалося, доводів протилежного ні резолютивна, ні мотиваційна частина скарги не містить.

В порядку положень статті 129 ГПК України судовий збір слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" №36 від 02.04.2024 (вх.ЗАГС. №01-05/991/24 від 04.04.2024) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.03.2024 у справі №914/3356/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати залишити за скаржником.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 19.08.2024.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.