Рішення

від 11.03.2024 по справі 921/773/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 березня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/773/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Саловській О.А.

розглянув справу

за позовом Козівської селищної ради, вул. Грушевського, буд, 38, смт. Козова, Тернопільського району, Тернопільської області, 47601

до відповідача Приватного підприємства "Краско ", вул. Микулинецька, буд. 3 А, офіс 214, м. Тернопіль, 46008

про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості за користування об`єктом оренди в сумі 1 325 852,73 грн

за участі представників:

позивача: головного спеціаліста відділу юридичного забезпечення та комунальної власності Козівської селищної ради Кутнів Л.Є., довіреність № 01-101/3-09 від 17.01.2024

відповідача: не прибув.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів

Встановив:

Козівська селищна рада звернулася в Господарський суд Тернопільської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Краско" про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості за користування об`єктом оренди в сумі 1 325 852, 73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди землі від 13.04.2018 в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість, стягнення якої, із урахуванням штрафу та пені, є предметом розгляду у цій справі. Також, у зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем договірних зобов`язань, позивачем заявлені вимоги про розірвання договору оренди.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30 листопада 2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 26 грудня 2023 року.

26 грудня 2023 року, суд відклав підготовче засідання без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про відкладення підготовчого засідання у протоколі судового засідання відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України на 18 січня 2024 року о 10:30 год, про що присутня представниця позивача повідомлена під розписку, а відповідачу надіслано ухвалу повідомлення.

18 січня 2024 року, враховуючи неявку відповідача, суд відклав підготовче засідання, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, на 29 січня 2024 року о 12:00 год., про що присутня представниця позивача у підготовчому засіданні повідомлена під розписку, а відповідачу надіслано ухвалу повідомлення.

29 січня 2024 року, враховуючи відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, визначених ч. 2 ст. 183 ГПК України, відсутність заяв чи клопотань, що визначені ст. ст. 161, 169 ГПК України, які сторони мали можливість подати суду, та з урахуванням строків проведення підготовчого провадження, передбачених ч.3 ст. 177 ГПК України, суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 19 лютого 2024 року о 09:30 год без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що представниця позивача повідомлена під розписку, а відповідачу надіслано відповідну ухвалу.

16 лютого 2024 року, через систему "Електронний суд", надійшло клопотання представника відповідача адвоката Григоришина Андрія Ігоровича, б/н від 16.02.2024 (вх.№1404) про відкладення судового засідання та надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи.

В судовому засіданні 19 лютого 2024 року суд вказане клопотання представника відповідача адвоката Григоришина Андрія Ігоровича, б/н від 16.02.2024 (вх.№1404) повернув заявнику без розгляду на підставі абз.2 ч.4 ст.170 ГПК України, враховуючи відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", поряд з цим, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб та надання сторонам, передбаченого ст.ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд визнав за необхідне відкласти розгляд справи по суті на 29 лютого 2024 року о 09:05 год. без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, про що у відповідності до ст. 216 ГПК України присутня в судовому засіданні представниця позивача повідомлена під розписку, а відповідачу надіслано відповідну ухвалу.

28.02.2024 від представника відповідача - адвоката Григоришина Андрія Ігоровича, через систему "Електронний суд" надійшло клопотання (вх.№1735 від 28.02.2024) про продовження строку розгляду справи по суті з метою надання ПП "Краско" можливості подати свої пояснення в обґрунтування щодо позову, оскільки з матеріалами справи представник ознайомився лише 28.02.2024.

В судовому засіданні, яке відбулося 29.02.2024 за участю представників сторін, представник відповідача заявив усне клопотання про продовження строку розгляду справи для надання можливості відповідачу виконати свій обов`язок згідно ст.6 ГПК України щодо реєстрації Електронного кабінету, з огляду на зміну керівництва, та відповідно подати свої пояснення через систему "Електронний суд", а також розглянути можливість мирно врегулювати даний спір, в т.ч. шляхом медіації.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила щодо відкладення розгляду справи, вважає, що у відповідача було достатньо часу для надання своїх пояснень щодо предмету спору.

Суд, враховуючи клопотання представника відповідача про продовження строків розгляду справи та відкладення судового засідання, заслухавши думку представника позивача, з метою надання сторонам, передбаченого ст.ст. 7, 13 ГПК України рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, визнав за необхідне продовжити строк розгляду цієї справи відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та оголосив в судовому засіданні перерву до 11 березня 2024 року до 09:05 год. без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, про що у відповідності до ст.216 ГПК України присутні представники сторін повідомлені під розписку.

Представник відповідача в судове засідання 11 березня 2024 року не прибув, жодних заяв, в т.ч. пояснення щодо позову від останнього суду не надходили.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В судове засідання 11 березня 2024 року прибула представниця позивача, повністю підтримала заявлені вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, що містяться в матеріалах справи.

11 березня 2024 року справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233, ст.240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Згідно рішення сесії Козівської селищної ради 03.04.2018 №1128 "Про передачу в оренду земельної ділянки по вул. Франка І.", орган місцевого самоврядування вирішив, зокрема:

- передати в оренду Приватному підприємству "Краско " земельну ділянку комунальної власності площею 7,2 га (кадастровий номер 6123055100:02:005:0556) в АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, терміном на 20 років;

- за погодженням сторін встановити орендну плату за землю в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 7 596 179,17 грн;

- зобов`язати Приватне підприємство "Краско" укласти договір оренди земельної ділянки; вносити орендну плату протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в сумі 18 990,45 грн на розрахунковий рахунок Козівської селищної ради.

13.04.2018 між Козівською селищною радою (як Орендодавцем) та Приватним підприємством "Краско" (далі Орендар) укладено договір оренди землі б/н (далі - Договір), у відповідності до умов якого (п.п. 1.1, 8) Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, загальною площею 7,2000 га, кадастровий номер 6123055100:02:005:0556, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок земель промисловості не наданих у власність або постійне користування селищної ради (надалі - земельна ділянка або об`єкт оренди), строком на 20 років.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.03.2018 №197/0/198-18 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7 596 179,17 грн (п.5 Договору).

В п. 9 Договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 227 885,38 грн в рік із щомісячною сплатою однієї дванадцятої цієї суми.

Пунктом 11 Договору визначено, що орендна плата вноситься у строки, встановлені Податковим Кодексом України: щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, на розрахунковий рахунок Козівської селищної ради в ГУДКСУ в Тернопільській області (орендна плата за землю з юридичних осіб).

Згідно з п.14 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: - у 10-ти денний строк сплачується штраф в розмірі 100 відсотків місячної орендної плати, встановленої цим договором; - стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п.34 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за: - взаємною згодою сторін; - рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з законом; - рішенням Козівської селищної ради у випадку: несплати орендної плати протягом більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передачі в суборенду земельної ділянки без письмової згоди орендодавця.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 75560986 від 12.12.2016, власником земельної ділянки з кадастровим номером 6123055100:02:005:0556 є Козівська селищна рада; форма власності: комунальна.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 121578363 від 23.04.2018, підтверджується, що 18.04.2018 на підставі договору оренди землі від 13.04.2018 за ПП "Краско" зареєстровано інше речове право, а саме: право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6123055100:02:005:0556, строком дії - на 20 років.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації (листа) Головного управління ДПС у Тернопільській області №4751/5/19-00-13-03-03 від 15.08.2023, а саме витягу з переліку платників, які мають заборгованість до місцевих бюджетів станом на 01.08.2023, за ПП "Краско" рахується заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 473 770,70 грн.

З метою погашення заборгованості згідно Договору, на адресу ПП "Краско" 04.01.2023 за №01-31/3-09 та 15.08.2023 за №01-1525/3-09 позивачем скеровано листи - претензії з вимогою погасити вказану суму заборгованості у 10-ти денний строк з моменту отримання листа-претензії, зокрема, суму боргу 275 741 грн згідно листа-претензії від 04.01.2023 та 473 770,70 грн згідно листа-претензії від 15.08.2023. Крім того, у листі від 15.08.2023 повідомлено ПП "Краско" про те, що у випадку незадоволення даної претензії або залишення її без відповідного реагування, Козівська селищна рада буде змушена порушити питання вилучення з користування підприємства земельної ділянки.

Однак, лист-претензію від 04.01.2023 ПП "Краско" залишено без відповідного реагування.

На лист-претензію №01-1525/3-09 від 15.08.2023, відповідач направив на адресу Козівської селищної ради лист-відповідь №24/08/23-01 від 24.08.2023, у якій, посилаючись на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо наявності надзвичайних обставин у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану, які не могли бути враховані при укладенні сторонами договору, зазначив, що підприємство розуміє обсяг взятих на себе зобов`язань згідно Договору та гарантує їх виконання в повному обсязі. Крім того, просить утриматися від застосування господарських санкцій.

Також, в матеріалах цієї справи міститься інформація (лист) Головного управління ДПС у Тернопільській області №6206/5/19-00-13-03-02 від 13.10.2023, згідно якої станом на 01.10.2023 року за ПП "Краско " рахується заборгованість по орендній платі в сумі 502 597,70 грн.

Відповідно до звіту про рух коштів за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, фінансового відділу Козівської селищної ради, останній платіж по орендній платі за землю ПП "Краско" здійснено 28.01.2022.

За період 01.01.2023 по 01.10.2023 будь-яка інформація про надходження платежів від ПП "Краско", зокрема орендної плати за землю, у Козівській селищній раді відсутня.

За твердженням позивача, вказані вище обставини свідчать про систематичну несплату орендної плати відповідачем, що в свою чергу спричиняє збитки територіальній громаді, в зв`язку з чим Козівська селищна рада звернулась до господарського суду за захистом порушеного права із вимогами про стягнення заборгованості за користування об`єктом оренди та про розірвання договору оренди від 13.04.2018.

Дослідивши норми чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Згідно із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частина перша статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлює, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 1 Закону України "Про оренду землі " визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, а стаття 13 цього ж Закону характеризує договір оренди землі, як договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Підпункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України зобов`язує землекористувача своєчасно сплачувати орендну плату, а частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначає, що орендною платою є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Обов`язок орендаря земельної ділянки своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку встановлений також статтею 25 Закону України "Про оренду землі".

Згідно пункту 14.1.147 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Підпунктами 14.1.125, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може, зокрема, перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв`язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 ПК України, п.11 укладеного сторонами Договору), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного суду в установленому ГПК України порядку.

Між сторонами у справі виникли правовідносини за укладеним 13.04.2018 договором оренди землі.

Отже, за вищевказаними правовими положеннями та умовами договору сплата орендної плати у встановлений строк є обов`язком ПП "Краско", а тому, починаючи з дати державної реєстрації договору оренди, тобто з 18.04.2018, у Орендаря виник обов`язок своєчасного внесення орендної плати відповідно до п.п. 9, 11 Договору.

Як вже зазначалось вище, відповідно до інформації Головного управління ДПС у Тернопільській області №6206/5/19-00- 13-02 від 13.10.2023, станом на 01.10.2023 за ПП "Краско" рахується заборгованість по орендній платі в сумі 502 597,70 грн.

Згідно долученого позивачем Розрахунку суми заборгованості вбачається, що вказана сума заборгованості виникла за період з січня 2022 року по вересень 2023 року. Щомісячні платежі орендної плати за вказаний період визначено в розмірі 23 933,22 грн, за винятком грудня 2022 року 23 933,30 грн

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 ГК України.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.

З огляду на наведене, суд констатує, що ПП "Краско" не сплачуючи орендну плату у визначені договором строки, допустило порушення взятих на себе зобов`язань.

Водночас докази своєчасної сплати платежів за визначений позивачем період, відсутності заявленої до стягнення заборгованості на час розгляду справи відповідачем не подано і матеріали справи не містять.

Враховуючи умови Договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з оренди землі, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 502 597,70 грн обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій: неустойка, штраф, пеня.

При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч.4 ст.231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Поряд з цим, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом п.14 Договору сторонами визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-ти денний строк сплачується штраф в розмірі 100 відсотків місячної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до правил обрахунку строків (ст. 253 Цивільного кодексу України) період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в яку зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Як передбачено ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі.

Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі № 910/2031/16, від 10.04.2018 у справі № 916/804/17 та від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19.

Разом з тим, за умовами спірного правочину, сторонами не встановлено збільшеного строку нарахування штрафних санкцій.

Так, згідно поданого позивачем розрахунку за неналежне виконання умов договору відповідачу нараховано за період з 01.01.2022 по 30.09.2023: 502 597,70 грн штрафу (в розмірі 100 відсотків місячної орендної плати на підставі пп.1 п.14 договору оренди землі від 13.04.2018) та 320 657, 33 грн пені (нарахованої в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення, за період з 01.01.2022 по 30.09.2023 на загальну суму боргу 320 657,33 грн).

Суд, перевіривши правильність розрахунків позивача щодо нарахування 502 597,70 грн штрафу, враховуючи умови договору та вищенаведені норми чинного законодавства, дійшов висновку, що такий нараховано правомірно.

Поряд з цим, суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені і встановив, що вказаний розрахунок виконаний позивачем без урахування положень ч.6 статті 232 ГК України щодо періоду нарахування пені та подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а тому здійснивши власний розрахунок окремо по кожному щомісячному платежу орендної плати, судом встановлено, що розмір правомірно нарахованої пені становить 93 702,85 грн, а тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню на цю суму.

В частині позовних вимог про стягнення 226 954,48 грн пені в позові слід відмовити як необґрунтовано заявленій.

Щодо вимоги про розірвання договору.

Так, як уже зазначалось судом вище, ПП "Краско" за умовами п.11 договору зобов`язане було сплачувати орендну плату у строки, встановлені Податковим Кодексом України: щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Поряд з цим, обов`язок орендаря земельної ділянки своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку встановлений також статтею 25 Закону України "Про оренду землі".

Частинами 3 та 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" встановлені підстави для розірвання договору оренди землі: за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Поряд з цим, частиною першою статті 32 того ж Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 34 Договору також передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з законом; рішенням Козівської селищної ради у випадку: несплати орендної плати протягом більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передачі в суборенду земельної ділянки без письмової згоди орендодавця.

У свою чергу, систематична несплата орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою, що передбачено пунктом "д" частини 1 статті 141 ЗК України.

Відповідно до ч.2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Саме такий правовий висновок зроблено у Постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року по справі №183/3993/16.

Таким чином, якщо у договорі оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в рік із щомісячною сплатою однієї дванадцятої цієї суми, то систематичність її несплати матиме місце у випадку порушення такого зобов`язання хоча б за три місяці.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, у тому числі розірвання договору.

У цьому контексті суд також зазначає, що Верховний Суд у постанові Великої Палати від 27.11.2018 у справі №912/1385/17 надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що:

- при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України (пункт 8.11.),

- стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору (пункт 8.13),

- застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 8.14.).

З урахуванням наведених висновків стосовно застосування правових норм суд зазначає, що за пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, з поміж інших, справедливість, добросовісність та розумність.

Надаючи оцінку впливу наведених принципів на наявні між сторонами правовідносини, суд також відзначає, що вони втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

З огляду на викладене, зобов`язання, які виникли між сторонами договору, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності, справедливості та розумності; кожна сторона повинна була вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У зв`язку з цим, суд вважає, що ПП "Краско", не сплачуючи тривалий час орендну плату, проявило недобросовісність по відношенню до наявних зобов`язань за договором оренди землі, що з позиції цих принципів повинно оцінюватися як дії, які не відповідають праву, а тому у такому випадку повинне мати місце судове втручання шляхом подальшого припинення порушень.

Отже, несплата орендної плати протягом більш як 21 місяця є істотним порушенням умов договору та діючого законодавства через значну міру позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору з орендарем. Безпосередньо несплата орендної плати має відповідні наслідки, а саме дострокове розірвання договору у випадку систематичної її несплати.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку, що ПП "Краско", не сплачуючи орендну плату, допустило істотне порушення умов договору, чим позбавило Козівську селищну раду матеріальної вигоди, на яку та розраховувала від передачі землі в оренду, а тому така обставина є підставою для дострокового його розірвання.

Поряд з цим, суд вважає, що принцип справедливості також повинен бути присутнім при вирішенні спору та прийнятті рішення, оскільки за його використання втілюється основна суть цього принципу "не всім одне і теж, а кожному розмірне". Зокрема, у даному випадку він полягає у тому, що дострокове розірвання договору, який хоча і укладений до 2038 року, є справедливою сатисфакцією, справедливим наслідком за допущене тривале та істотне порушення його умов щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованою зі сторони позивача наявність підстав для дострокового розірвання Договору оренди землі № б/н від 13.04.2018 на земельну ділянку комунальної власності площею 7,2 га (кадастровий номер 6123055100:02:005:0556) в АДРЕСА_1 .

За змістом ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Якщо судовим рішенням договір розірвано, його слід вважати розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 502 597 грн 70 коп., штрафу в сумі 502 597 грн 70 коп., пені в сумі 93 702 грн 85 коп., а також в частині вимоги про дострокове розірвання договору оренди.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог, а саме в розмірі 19 167,47 грн (16 483 грн 47 коп. щодо майнової вимоги, а також 2 684 грн 00 коп. щодо немайнової вимоги про розірвання договору).

Окрім того, 11.03.2024 при складанні та проголошенні скороченого рішення (вступної та резолютивної частин) судом допущено описку у його резолютивній частині, а саме: замість судовий збір в сумі 19 167 (дев`ятнадцять тисяч сто шістдесят сім) грн 47 коп, помилково вказано судовий збір в сумі 16 483 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят три) грн 47 коп.

Частиною 7 ст. 233 ГПК України передбачено, що виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

Зважаючи на наведене, суд робить застереження про виправлення в цій частині рішення до його підписання суддею.

Керуючись ст. ст. 20, 46, 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути із Приватного підприємства "Краско" (вул. Микулинецька, буд. 3 А, офіс 214, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 31985277) на користь Козівської селищної ради (вул. Грушевського, буд, 38, смт. Козова, Тернопільського району, Тернопільської області, 47601, код ЄДРПОУ 04525573) заборгованість по орендній платі в сумі 502 597 (п`ятсот дві тисячі п`ятсот дев`яності сім) грн 70 коп.; штраф в сумі 502 597 (п`ятсот дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 70 коп.; пеню в сумі 93702 (дев`яносто три тисячі сімсот дві) грн 85 коп. та судовий збір в сумі 19167 (дев`ятнадцять тисяч сто шістдесят сім) грн 47 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Розірвати укладений між Козівською селищною радою (вул. Грушевського, буд, 38, смт. Козова, Тернопільського району, Тернопільської області, 47601, код ЄДРОУ 04525573) та Приватним підприємством "Краско" (вул. Микулинецька, буд. 3А, офіс 214, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 31985277) Договір оренди землі № б/н від 13.04.2018 на земельну ділянку комунальної власності площею 7,2 га (кадастровий номер 6123055100:02:005:0556) в

АДРЕСА_1 . В решті позову відмовити.

6. Копію рішення направити Козівській селищній раді відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України; Приватному підприємству "Краско", вул. Микулинецька, буд. 3 А, офіс 214, м.Тернопіль, 46008 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 15.03.2024.

Суддя Н.В. Охотницька