Рішення

від 05.03.2024 по справі б-24/03-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2024м. ХарківСправа № Б-24/03-10 (922/3815/23)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Господарського суду Харківської області справу

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України в особі керуючого санацією арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (61045, м. Харків, вул. Шекспіра, б. 12А, літ. А-5, РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1.Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9, Київ, 01133); 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ 44223324, майдан Театральний, буд. 1, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування наказів в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України за участю представників сторін:

позивача - керуючого санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича;

відповідача1-Марченко В.М.;

відповідача2- Продоус А.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 14.01.2010 у справі №Б-24/03-10 порушено провадження у справі за заявою Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківської області про визнання Дослідного господарства "Чувиріно" банкрутом.

Ухвалою суду від 12.02.2010 у справі №Б-24/03-10 введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна.

Ухвалою суду від 09.07.2010 у справі №Б-24/03-10 введено процедуру санації, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Ткачова О.Г.

Керуючий санацією у справі неодноразово змінювався.

Ухвалою суду від 11.08.2014 у справі №Б-24/03-10 задоволено заяви учасників процесу про затвердження мирової угоди, затверджено мирову угоду, укладену 17.07.2014.

Ухвалою суду від 29.01.2015 у справі №Б-24/03-10 розірвано мирову угоду, укладену 17.07.2014 між сторонами у справ, поновлено провадження по справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.01.2015 у справі №Б-24/03-10 скасовано, у задоволенні заяви ТОВ "Альтервізо" про розірвання мирової угоди та поновлення провадження у справі про банкрутство ДП ДГ "Чувиріно" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2015 касаційну скаргу ТОВ "Альтервізо" задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 скасовано, ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.01.2015 залишено в силі.

Ухвалою суду від 08.09.2020 у справі №Б-24/03-10 призначено керуючим санацією ДП "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва НААН України арбітражного керуючого Безпалого С.О.

Ухвалою суду від 27.04.2023 у справі №Б-24/03-10, крім іншого, задоволено клопотання керуючого санацією про здійснення процесуального правонаступництва (вх. № 7767 від 30.03.2023). Замінено учасника у справі № Б-24/03-10 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" - Національну академію аграрних наук України на процесуального правонаступника - Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9, код ЄДРПОУ 00032945).

18.07.2023 до суду від Фонду державного майна України у справі №Б-24/03-10 надійшло клопотання (вх. № 18661) про закриття провадження у справі про банкрутство ДП ДГ "Чувиріно".

В обґрунтування поданого клопотання Фонд державного майна України посилається, крім іншого, на наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 00396 від 19.06.2023, яким прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України"; ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника. Справи про банкрутство підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про завершення приватизації, не можуть порушуватися протягом одного року з дня завершення приватизації з підстав, що виникли до завершення приватизації;

28.08.2023 до суду від керуючого санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук Україниарбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича надійшла позовна заява, в якій останнійпросить суд:

1.визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 26.05.2023 №943 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами)» в частині включення Державного підприємства «Дослідне господарство «Чувиріно» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 1203840, адреса: Харківська обл., Чугуївський р-н., с. Томахівка) до додатку 2 «Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 (із змінами);

2. визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 19.06.2023 № 00396 «Про прийняття рішення про приватизацію Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дослідне господарство «Чувиріно» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України».

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачами положень чинного законодавства України при прийнятті відповідних оспорюваних наказів.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 3815/23 від 28.08.2023) передана на розгляд судді Усатому В.О.

Ухвалою суду від 04.09.2023 залишено без руху позовну заяву керуючого санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (вхідний номер 3815/23 від 28.08.2023). Надано керуючому санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту товаринництва Національної академії аграрних наук України арбітражному керуючому Безпалому Сергію Олександровичу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- визначити суб`єктний склад у даній справі з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України, зокрема визначити правовий статус учасників справи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекопром» (ЄДРПОУ 33481199), Акціонерного товариства «Харківобленерго» (ЄДРПОУ 00131954), ТОВ «Новоолександрівське» (ЄДРПОУ 34072937), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344), Харківського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491277), Фонду соціального захисту інвалідів Харківського обласного відділення (ЄДРПОУ 14070760), ФО-П Дерев`янко Ніни Іванівни, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 43316700), Харківської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910108);

- надати позовну заяву, оформлену відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 164 ГПК України (із зазначенням повного найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) позивача, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти);

- надати копію наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 19.06.2023 № 00396 «Про прийняття рішення про приватизацію Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дослідне господарство «Чувиріно» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України».

18.09.2023 до суду в межах строку встановлено ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2023 від керуючого санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича надійшла заява про усунення недоліків (вх.№25123) з додатком у вигляді, крім іншого, позовної заяви в новій редакції.

Окрім того, позивачем до заяви про усунення недоліків (вх.№25123 від 18.09.2023) додано клопотанням про витребування доказів.

18.09.2023 до суду від Фонду державного майна України надійшло клопотання (вх.№ 25165), в якому останній просить суд відмовити у відкритті провадження у справі.

Враховуючи, що головуючий суддя Усатий В.О. з 18.09.2023 по 25.09.2023 включно перебував на лікарняному, ухвалу у даній справі постановлено у перший робочий день судді, а саме 26.09.2023 року.

Ухвалою суду від 26.09.2023 прийнято позовну заяву керуючого санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до розгляду в межах справи Б-24/03-10 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України. Відкрито провадження у справі Б-24/03-10 (922/3815/23). У клопотанні Фонду державного майна України про відмову у відкритті провадження (вх.№25165 від 18.09.2023) відмовлено. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "26" жовтня 2023 р. о 11:50 год. Відповідачам, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень, протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Запропоновано керуючому санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України арбітражному керуючому Безпалому Сергію Олександровичу, в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України, подати до суду протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали додаткові пояснення щодо визначення статусу третіх осіб (на стороні позивача або відповідача вони вступають у справу), а також на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Запропоновано відповідачам в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України, ст. 169 ГПК України, подати до суду протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали заперечення на клопотання керуючого санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича про витребування доказів та зазначити про наявність перелічених в клопотанні документів у відповідачів. Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяв. У зазначений строк відповідачі мають надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідачі мають надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзиви із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відзиву. Докази надіслання відповіді на відзив учасникам справи надати суду. Встановлено відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень учасникам справи надати суду.

04.10.2023 до суду від відповідача2 надійшли заперечення на клопотання керуючого санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича про витребування доказів (вх.№26952).

До суду від відповідача2 надійшли відзиви на позовну заяву аналогічного змісту з додатками (вх.№27196 від 06.10.2023 та вх.№27831 від 12.10.2023).

20.10.2023 до суду від відповідача1 надійшло клопотання (вх.№28627) про закриття провадження у справі.

26.10.2023 до суду від відповідача1 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№29207).

В судове засідання 26.10.2023 прибули керуючий санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України арбітражний керуючий Безпалий Сергій Олександрович та представник відповідача2.

Відповідач1 в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 26.10.2023, крім іншого, здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №Б-24/03-10 (922/3815/23) за правилами загального позовного провадження. Постановлено розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено підготовче засідання на "22" листопада 2023 р. о 15:20 год.

Підготовче засідання, призначене на 22.11.2023, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Усатого В.О. на лікарняному.

28.11.2023 до суду від відповідача2 надійшло клопотання (вх.№32556) про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема, документів, які підтверджують повноваження в.о. начальника регіонального відділення, Голови комісії з реорганізації Карпець І.В. та представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області - Зучека Є.Н.

Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов`язків судді, а саме після повернення судді з лікарняного, ухвалою суду від 29.11.2023 призначено підготовче засідання на 18 "січня " 2024р.о12:10 год. Постановлено продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Підготовче засідання, призначене на 18.01.2024, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Усатого В.О. у відрядженні.

Ухвалою суду від 19.01.2024, крім іншого, призначено підготовче засідання на "13" лютого 2024 р. о 14:10год.

В підготовче засідання 13 лютого 2024 р. прибули представник відповідача1 та представник відповідача2.

Керуючий санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України арбітражний керуючий Безпалий Сергій Олександрович в підготовче засідання 13 лютого 2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши в підготовчому засіданні 13 лютого 2024 правові позиції учасників справи щодо клопотанні відповідача1 про закриття провадження у справі (вх.№28627 від 20.10.2023), дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання, про що постановив протокольну ухвалу, з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи своє клопотання, Фонд державного майна України вказує, що керуючим санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України арбітражним керуючим Безпалим С.О. заявлені немайнові позовні вимоги до суб`єктів владних повноважень, які відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути заявлені, як зазначає відповідач1, виключно в порядку адміністративного судочинства до відповідного адміністративного суду.

Предметом даного спору, є вимоги про визнання протиправним та скасування наказів Фонду державного майна України та регіонального відділення Фонду щодо приватизації об`єкта малої приватизації.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Наведена правова позиція є сталою та послідовно викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 461/9726/14-а, від 29.01.2019 у справі №805/2495/17-а, від 18.06.2019 у справі №826/25126/15, від 18.09.2019 у справі 461/1452/16а (2а/461/214/16) та від 06.11.2019 у справі №826/367/16.

Як убачається з матеріалів позовної заяви та зазначено вище, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, в якій просить суд :

- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 26.05.2023 №943 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами)» в частині включення Державного підприємства «Дослідне господарство «Чувиріно» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 1203840, адреса: Харківська обл., Чугуївський р-н., с. Томахівка) до додатку 2 «Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 (із змінами);

- визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 19.06.2023 № 00396 «Про прийняття рішення про приватизацію Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дослідне господарство «Чувиріно» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України».

Отже, цей спір пов`язаний із приватизацією об`єкта державної власності - Державного підприємства «Дослідне господарство «Чувиріно» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України».

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За правилами пункту 2 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Беручи до уваги наведені норми та зважаючи на суть правовідносин, суд зазначає, що спір про прийняття рішення про приватизацію суб`єкта господарювання не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Отже, цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція щодо визначення судової юрисдикції спору про визнання незаконним та скасування рішення Фонду про приватизацію суб`єкта господарювання міститься у постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №826/16110/18.

Відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Суд враховує правові висновки, які містяться у постанові Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі № 5023/2756/11 (922/4673/21) з розгляду аналогічного спору, де Верховний Суд не висловив заперечень проти розгляду спору про визнання протиправним і скасування наказу Фонду державного майна України про приватизацію Єдиного майнового комплексу державного підприємства саме в межах справи про банкрутство даного підприємства.

З огляду на вищевикладене та те, що даний спір безпосередньо стосується майнових прав (приватизації) на майновий комплекс боржника, тобто фактично усіх видів його майнових активів, суд вважає, що даний спір підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство цього боржника, у межах такої справи в порядку позовного провадження.

Окремо, суд зазначає про врахування висновку Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 902/330/17, на які посилається відповідач1 у своєму клопотанні, натомість, правовідносини у справі № 902/330/17 та даній справі не є подібними, оскільки правовідносини між сторонами у справі № 902/330/17 є такими, що виникли із податкового законодавства за участю суб`єкта владних повноважень, який у спірних правовідносинах здійснює владні управлінські функції.

Крім того, заслухавши в підготовчому засіданні 13 лютого 2024 правові позиції учасників справи щодо клопотання керуючого санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича про витребування доказів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання, про що постановив протокольну ухвалу, з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, арбітражний керуючий вказав, що до предмету доказування у даній справі входять обставини дотримання відповідачами вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а тому останнім подано клопотанням про витребування доказів, в якому останній просить суд витребувати у Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області наступні докази:

1. яким суб`єктом приватизації було ініційовано приватизацію ДП «ДГ «Чувиріно» Інституту тваринництва НААН України із наданням документального підтвердження;

2. документальне підтвердження дотримання процедури формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації, до яких було включено ДП «ДГ «Чувиріно» Інституту тваринництва НААН України;

3. докази подання органом управління майном ДП «ДГ «Чувиріно» Інституту тваринництва НААН України державним органам приватизації пропозицій стосовно включення об`єктів права державної власності ДП «ДГ «Чувиріно» Інституту тваринництва НААН України до переліку об`єктів, що підлягають приватизації на наступний рік, докази надання висновків щодо прогнозованої суми надходження коштів від приватизації об`єкта приватизації, а також основних показників господарської діяльності за останні три роки та останній звітний період, що стало підставою для висновку про доцільність включення ДП «ДГ «Чувиріно» Інституту тваринництва НААН України до переліку об`єктів, що підлягають приватизації;

4. докази подання щороку органом управління майна ДП «ДГ «Чувиріно» Інституту тваринництва НААН України державним органам приватизації аналізів господарської діяльності та фінансового стану ДП «ДГ «Чувиріно» Інституту тваринництва НААН України;

5. докази опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію ДП «ДГ «Чувиріно» Інституту тваринництва НААН України з відображенням строків його здійснення;

6. докази наявності правових підстав прийняття Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області рішень про приватизацію об`єктів державного майна, зокрема, єдиного майнового комплексу ДП «ДГ «Чувиріно» Інституту тваринництва НААН України;

7. відповідне положення, яким Фондом державного майна України делеговано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області повноваження, у тому числі, приймати рішення про приватизацію державного майна на підставі переліків об`єктів, що підлягають приватизації, затверджених Фондом, зокрема, стосовно єдиного майнового комплексу ДП «ДГ «Чувиріно» Інституту тваринництва НААН України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

У відповідності до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, ПОЗОВНА ЗАЯВА ПОВИННА МІСТИТИ, зокрема, ЗАЗНАЧЕННЯ ДОКАЗІВ, ЯКІ НЕ МОЖУТЬ БУТИ ПОДАНІ РАЗОМ ІЗ ПОЗОВНОЮ ЗАЯВОЮ (за наявності).

Згідно з частиною 1 статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 2 статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із позовною заявою.

Згідно ч.4 статті 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Отже, процесуальним законом встановлено чіткий порядок подання до суду клопотання про витребування доказів.

Згідно частини 2 статті 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) ОБСТАВИНИ, ЯКІ МОЖЕ ПІДТВЕРДИТИ ЦЕЙ ДОКАЗ, АБО АРГУМЕНТИ, ЯКІ ВІН МОЖЕ СПРОСТУВАТИ; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Завданням інституту витребування доказів є забезпечення змагальності сторін у випадку, якщо з об`єктивних причин учасник процесу не може самостійно отримати відповідні докази. При цьому такий учасник зобов`язаний довести суду як неможливість отримання доказів самостійно, так і той факт, що учасник процесу намагався отримати ці докази (чи звертався він до підприємств/установ/організацій, органів державної влади тощо).

Без дотримання сукупності обох цих умов суд не може задовольнити клопотання про витребування доказів, оскільки це є порушенням принципу диспозитивності та змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Крім того, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зауважує на тому, що арбітражним керуючим у порушення приписів ст. ст. 80, 81, п.8 ч.3 ст.162 ГПК України у позовній заяві не зазначено про неможливість подати докази, які останній просить суд витребувати у клопотанні, не зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати та не доведено і не обґрунтовано НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ, що докази, які вимагає витребувати позивач по справі встановлюють наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування (в контексті власного обґрунтування позивачем позовних вимог) і мають значення для вирішення даної справи, тоді як учасник справи має чітко довести переконливими доказами щодо винятковості підстав для застосування механізму судового втручання у збір доказів через їх витребування. Крім того, усі питання, які викладені у клопотанні арбітражного керуючого Безпалого С.О., стосуються правової позиції, яку має довести безпосередньо позивач у своєму позові, а не перекладати тягар доказування на відповідачів.

Окремо, суд зазначає, що матеріали справи містять лист від 20.09.2023 № 17-10-03737 (т.1 а.с.99), яким арбітражному керуючому відповідачем2 була надана відповідь на поставлені останнім питання.

Частиною 1 статті 177 ГПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Питання, які вирішуються у підготовчому засіданні визначені частиною другою статті 182 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, а також враховуючи те, що сторони скористалися своїм правом на подання заяв по суті спору та відповідних доказів на підтвердження своєї правової позиції, суд вважав за необхідне закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14 лютого 2024 року о(б) 14:00 год., про що в підготовчому засіданні 13 лютого 2024 постановив протокольну ухвалу суду, яка внесена секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Суд окремо вважає необхідно зазначити, що строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегулювані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до частини 3 статті 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" ( із змінами) від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Відповідно до частини 1 та 2 статті Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, суд був вимушений з об`єктивних причин вийти за межі строку, встановленого ст. 177 ГПК України.

В судове засідання 14 лютого 2024 року о(б) 14:00 год. сторони не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 14.02.2024 відкладено розгляд справи по суті на "05" березня 2024 р. о 16:20 год.

В судовому засіданні 05.03.2024 відповідач1 заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просив суд відмовити в позові. Крім того, просив суд долучити до матеріалів справи додаткові пояснення (вх.№5660 від 29.02.2024) у зв`язку із винятковими обставинами - під час розгляду справи було внесено зміни до законодавства, що стосуються предмету спору.

В судовому засіданні 05.03.2024 арбітражний керуючий підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, не заперечував проти задоволення клопотання відповідача1 про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень відповідача1.

В судовому засіданні 05.03.2024 відповідач2 заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просив суд відмовити в позові , не заперечував проти задоволення клопотання відповідача1 про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень відповідача1.

В судовому засіданні 05.03.2024, враховуючи відсутність заперечень у учасників справи, судом долучено до матеріалів справи додаткові пояснення (вх.№5660 від 29.02.2024) відповідача1.

У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II).

Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 05.03.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Спірні правовідносини між сторонами пов`язані із включенням Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" до переліку об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації в контексті наявності (або відсутності) порушення відповідачами положень чинного законодавства України при прийнятті відповідних оспорюваних наказів.

28.04.2020 головою Фонду державного майна України підписано наказ №716 про затвердження Регламенту включення Фондом державного майна України об`єктів права державної власності до переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

04.01.2022 головою Фонду державного майна України підписано наказ №1 про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році.

Наказом Фонду державного майна України від 02.09.2022 №978 внесено зміни до заголовка та пункту 1 наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1, виключивши слова та цифри "в 2022 році".

Як стверджує відповідач2, листом від 21.03.2023 №10-19-6807 Фонд державного майна України доручив Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області опрацювати пропозицію про приватизацію державного підприємства Дослідне господарство Чувиріно Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України (код за ЄДРПОУ 01203840), за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Томахівка.

Відповідач2 вказує, що відповідно до вимог Регламенту включення Фондом державного майна України об`єктів права державної власності до переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженого наказом від 28.04.2020 № 716, пропозицію було опрацьовано та листом від 19.04.2023 № 01-10-01606 направлено до Фонду державного майна України, що підтверджується матеріалами справи.

Наказом Фонду державного майна України 26.05.2023 № 943 Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами) об`єкт державної власності - Єдиний майновий комплекс державного підприємства Дослідне господарство Чувиріно Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України, код за ЄДРПОУ 01203840, за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Томахівка, був включений до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду. Відповідальним за підготовку до приватизації вищевказаного об`єкта державної власності визначено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

На підставі наведеного, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 19.06.2023 № 00396 прийнято рішення про приватизацію шляхом продажу на аукціоні об`єкта малої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства Дослідне господарство Чувиріно Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України, код за ЄДРПОУ 01203840, за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Томахівка.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до пункту один частини першої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об`єктів малої приватизації належать єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації.

За умовами статті 6 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" суб`єктами приватизації є державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Відповідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд зазначає, що належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Так, ефективність обраного засобу юридичного захисту, з практичної та законодавчої точки зору є головним критерієм його обрання. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Під захистом права розуміється застосування державою примусу, спрямоване на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, компенсація витрат, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем.

При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач являється об`єктом приватизації, тобто особою, відносно якої здійснюється процес приватизації, при цьому останнім не може визначатися порядок та спосіб проведення приватизації.

Вказані обставини свідчать про відсутність у позивача суб`єктивного порушеного права, як суб`єкта процедури приватизації та відповідно порушення його прав та інтересів.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 826/16110/18.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вірним аргумент відповідача1 про відсутність порушення права позивача, оскільки об`єкт приватизації Державне підприємство "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України не може встановлювати вимоги до процедури та/або способу приватизації частки держави.

Встановивши відсутність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права, на захист якого подано позов, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України.

Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, пункт 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 11, 14, 15, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Позивач: Державне підприємство "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України в особі керуючого санацією арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (61045, м. Харків, вул. Шекспіра, б. 12А, літ. А-5, РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач1: Фонд державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9, Київ, 01133).

Відповідач2: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ 44223324, майдан Театральний, буд. 1, м. Харків, 61057).

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 15.03.2024.

СуддяВ.О. Усатий