Ухвала

від 13.03.2024 по справі 537/1051/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 березня 2024 року

м. Київ

справа № 537/1051/22

провадження № 61-2903ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргоюКременчуцького учбово-виробничого підприємства Українське товариство сліпих Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 червня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українське товариство сліпих Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українське товариство сліпих Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» (далі - Кременчуцького УВП УТОС) про стягнення заборгованості.

Позов ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що між ним, як позикодавцем, та Кременчуцьким УВП УТОС, як позичальником, укладено договір позики (безвідсоткової) від 26 квітня 2019 року.

Відповідно до пункту 1.1. договору позикодавець передав позичальнику безпроцентну позику на суму 265 000,00 грн. Передача коштів підтверджується квитанцією від 26 квітня 2019 року № D03T02EПE, відповідно до якої: платник ОСОБА_1 перерахував отримувачу Кременчуцьке УВП УТОС 265 000,00 грн, з призначенням платежу - безвідсоткова зворотна фінансова допомога. В подальшому Кременчуцьким УВП УТОС здійснено часткове повернення позики на загальну суму: 99 466,00 грн у наступні строки: 04 липня 2019 року - 9 000,00 грн; 18 липня 2019 року - 35 026,00 грн; 07 серпня 2019 року - 48 940,00 грн; 22 серпня 2019 pоку - 6 500,00 грн. Повернення коштів здійснювалося через касу Кременчуцького УВП УТОС.

Повернення коштів підтверджується скріншотом листування в месенджері Viber між виконуючою обов`язки головного бухгалтера Кременчуцького УВП УТОС ОСОБА_2 з телефонного номера НОМЕР_1 та позивачем з телефонного номера НОМЕР_2 (службовий номер телефону, що був повернутий в Кременчуцьке УВП УТОС).

Касові операції юридичними особами ведуться відповідно до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постанова Правління Національного банку України 29 грудня 2017 року № 148. Відповідно до даного Положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями та не передбачає видачі фізичній особі, що отримує кошти будь яких документів про це.

Відповідно, ОСОБА_1 стверджував, що у нього не було і не могло бути, відповідно до чинного законодавства України, документів, що підтверджують отримання коштів з каси Кременчуцького УВП УТОС. Позивач визнав повернення частини позики на загальну суму 99 466,00 грн, і не вимагає їх повернення у відповідача. Відповідно, щодо повернення 99 466,00 грн позики між сторонами спір відсутній.

Відповідно до пункту 2.2. договору повернення зазначеної в даному договорі суми позики може відбуватися за бажанням позичальника частинами (в розстрочку), але не пізніше 31 травня 2019 року. У визначений пунктом 2.2. договору кінцевий строк повернення суми позики Кременчуцьке УВП УТОС повернення суми позики не здійснило.

Станом на 20 травня 2022 року заборгованість по сумі позики становила 165 534,00 грн.

Позивач звернувся до Кременчуцького УВП УТОС з вимогою про сплату заборгованості від 04 травня 2022 року, у якій прохав погасити заборгованість по договору позики (безвідсоткової) від 26 квітня 2019 року, який станом на 04 травня 2022 року становив 322 224,48 грн, з яких: 165 534,00 грн - сума основної заборгованості, 100 441,07 грн - штраф (пеня), 41 216,45 грн - інфляційні збитки, 15 032,96 грн - три проценти річних) до 15 травня 2022 року.

Дану вимогу Кременчуцьке УВП УТОС отримало 07 травня 2022 року, що підтверджується роздруківкою з сайту ПАТ «Укрпошта» про відстеження трекінгового номера листа. У той же час Кременчуцьке УВП УТОС станом на 20 травня 2022 року заборгованість не погасило.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що у випадку неповернення суми позики у визначений строк, позичальник сплачує штраф у розмірі подвійної ставки НБУ від суми позики за кожен день прострочення до дня її повернення позикодавцю.

Зазначений в пункті 3.1. договору штраф є за своєю суттю в розумінні Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) пенею, відповідно до вимог статті 549 ЦК України, є неустойкою. Згідно з розрахунками позивача, сума неустойки (штраф, пеня) становить 100 989,48 грн.

Окрім того позивач вважає, що з відповідача підлягають стягненню 47 688,83 грн інфляційних збитків та 15 229,60 грн трьох процентів річних за період з 01 червня 2019 року до 20 травня 2022 року.

Таким чином сума заборгованості належної до стягнення (ціна позову) становить: 329 441,91 грн, з яких: 165 534,00 грн - розмір основної заборгованості, 100 989,48 грн - неустойка (штраф, пеня), 47 688,83 грн - інфляційні збитки, 15 229,60 грн - три проценти річних).

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики (безвідсоткової) від 26 квітня 2019 року у розмірі 165 534,00 грн, неустойку у розмірі 100 989,48 грн, інфляційні збитки у розмірі 47 688,83 грн, три проценти річних у розмірі 15 229,60 грн, а всього - 329 441,91 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У лютому 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українське товариство сліпих Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 червня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії»).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Ціна позову у справі № 537/1051/22 становить 329 441,91 грн та не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн, де 3 028,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року).

Посилання у касаційній скарзі на підпункт «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відхиляються судом, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження того, що за його участю відкрито провадження у іншій справі, у якій він позбавлений можливості спростувати обставини, встановленні оскаржуваними судовими рішеннями.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

Незгода із оскаржуваним судовим рішенням не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українське товариство сліпих Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 червня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українське товариство сліпих Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» про стягнення заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник