Постанова

від 14.03.2024 по справі 395/251/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

справа № 395/251/22

провадження № 61-5852св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія-Агро», державний реєстратор Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіна Олена Володимирівна, державний реєстратор Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради Адаменко Андрій Володимирович,

третя особа - Фермерське господарство «Урожай-2018»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 09 березня 2023 року у складі колегії суддів: Дьомича Л. М., Головань А. М., Єгорова С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-Агро» (далі - СТОВ «Вікторія-Агро»), державного реєстратора Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіної О. В., державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради Адаменка А. В., третя особа - Фермерське господарство «Урожай-2018» (далі - ФГ «Урожай-2018»), про скасування рішень державного реєстратора, визнання права користування земельною ділянкою та припинення права оренди.

Позовну заяву обґрунтував тим, що він є власником земельної ділянки загальною площею 4,9929 га, кадастровий номер 3523883200:02:000:2503, для сільськогосподарських потреб, яка розташована на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

09 квітня 2019 року між ним та СТОВ «Вікторія-Агро» укладено договір оренди цієї земельної ділянки. Державну реєстрацію договору проведено не було.

04 червня 2019 року між ним та ФГ «Урожай-2018» укладено договір про встановлення права користування цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

СТОВ «Вікторія-Агро» подало до Новомиргородського районного суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, яку 27 вересня 2019 року задоволено та накладено заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаної земельної ділянки. Однак позовну заяву до суду СТОВ «Вікторія-Агро» не подало.

Позивач, реалізуючи своє право власності на земельну ділянку, уклав з ФГ «Урожай-2018» угоду про дострокове припинення емфітевтичного права від 10 листопада 2020 року, яка зареєстрована в реєстрі речового права 12 листопада 2020 року. Після чого 13 листопада 2020 року уклав договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) з ФГ «Аграрник-2007», який був зареєстрований в державному реєстрі державним реєстратором Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіною О. В. 17 листопада 2020 року.

СТОВ «Вікторія-Агро» подало до Міністерства юстиції України скаргу про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права користування за ФГ «Аграрник-2007».

За наслідками розгляду цієї скарги, Міністерство юстиції України видало наказ від 08 жовтня 2021 року № 3590/5, відповідно до якого скасовано рішення від 17 листопада 2020 року № 55186547, прийняте державним реєстратором Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіною О. В. Наказ мотивований тим, що державний реєстратор не мав права проводити будь-які реєстраційні дії, оскільки діяла судова заборона від 27 вересня 2019 року у справі № 395/1283/19.

Скориставшись тим, що в державному реєстрі речового права відсутні записи про речове право на спірну земельну ділянку позивача, СТОВ «Вікторія-Агро» зареєструвало своє право користування на підставі договору оренди від 09 квітня 2019 року.

Позивач зазначав, що зазначені дії СТОВ «Вікторія-Агро» щодо реєстрації права користування спірною земельною ділянкою не відповідають вимогам закону.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд:

- скасувати рішення державного реєстратора Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіної О. В. від 12 листопада 2020 року № 55093135 та визнати за ФГ «Урожай-2018» право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) на земельну ділянку, кадастровий номер 3523883200:02:000:2503;

- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради Адаменка А. В. від 19 листопада 2021 року № 61717088 та припинити право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 3523883200:02:000:2503, за СТОВ «Вікторія-Агро».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіної О. В. від 12 листопада 2020 року № 55093135 та визнано за ФГ «Урожай-2018» право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) на земельну ділянку, кадастровий номер 3523883200:02:000:2503. Скасовано рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради Адаменко А. В. від 19 листопада 2021 року № 61717088 та припинено право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 3523883200:02:000:2503, за СТОВ «Вікторія-Агро».

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав землекористування на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно є порушенням чинного законодавства та інтересів ОСОБА_1 та ФГ «Урожай-2018».

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що державна реєстрація угоди про довгострокове припинення емфітевтичного права від 10 листопада 2010 року відбулася під час дії заборони на вчинення реєстраційних дій, відповідно така державна реєстрація є незаконною і підлягає скасуванню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 09 березня 2023 року апеляційну скаргу СТОВ «Вікторія-Агро» задоволено. Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та увалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позивач жодним чином не обґрунтував наявність його порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи його інтересів як учасника правочинів за якими прийняті оскаржувані рішення державного реєстратора.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи

У квітні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тупало М. П., із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 09 березня 2023 року, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у відносинах, що є подібними до тих що склалися у цій справі (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд:

- не надав належної оцінки тому, що СТОВ «Вікторія-Агро» протягом двох місяців з дня укладення договору оренди землі (09 квітня 2019 року) не провело жодних дій щодо державної реєстрації права оренди за цим договором, мало наміри штучно збільшити строк дії такого договору, тому заявник передав свою земельну ділянку в користування ФГ «Урожай-2018 шляхом укладення договору емфітевзису;

- не звернув увагу на те, що правовідносини, що виникли між заявником, СТОВ «Вікторія-Агро», ФГ «Урожай-2018 були предметом розгляду суду у цивільній справі № 395/1368/19, ініційованою за позовною заявою СТОВ «Вікторія-Агро» до заявника, ФГ «Урожай-2018 про визнання договору емфітевзису недійсним. За наслідком розгляду якої суди не знайшли підтвердження порушеного права СТОВ «Вікторія-Агро» і в задоволенні його позову відмовили;

- не врахував, що державна реєстрація угоди про дострокове припинення емфітевтичного права, укладеної 10 листопада 2020 року між заявником та ФГ «Урожай-2018», відбулась під час дії заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії з земельною ділянкою заявника, яка була накладена ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2019 року у справі № 395/1283/19 за заявою СТОВ «Вікторія Агро» про забезпечення позову, що свідчить про незаконність такої реєстрації.

Крім того, у касаційній скарзі заявник виклав клопотання пропоновлення строку на касаційне оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 09 березня 2023 року.

Станом на момент розгляду справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 від інших учасників справи не надходило.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 24 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 09 березня 2023 рокупередано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 09 березня 2023 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суд для усунення недоліків касаційної скарги, а саме запропоновано заявнику надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано матеріали справи № 395/251/22 із Новомиргородського районного суду Кіровоградської області, надано іншим учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.

У червні 2023 року матеріали справи № 395/251/22 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3523883200:02:000:2503, загальною площею 4,9929 га, що розташована на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

09 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Вікторія Агро» укладено договір оренди цієї земельної ділянки строком на 15 років.

Підпунктами 3.3 та 3.4 договору передбачено, що орендодавець визнає за орендарем переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, за умови належного виконання орендарем своїх зобов`язань за цим договором.

Також згідно з підпунктом 13.1 договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Речове право орендаря на користування земельною ділянкою підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до вимог чинного законодавства України.

09 квітня 2019 року сторони договору підписали акт приймання-передачі, згідно якого СТОВ «Вікторія-Агро» приймає від власника земельну ділянку, кадастровий номер 3523883200:02:000:2503, загальною площею 4,9929 га.

04 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ «Урожай-2018» укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). Пунктом 2.6 цього договору визначено, що строк його дії становить 49 років. Державна реєстрація цього права вчинена 04 червня 2019 року.

10 вересня 2019 року СТОВ «Вікторія-Агро» звернулось до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області Кундас В. А. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі договору оренди землі від 09 квітня 2019 року, проте отримало відмову у реєстрації свого права оренди, оскільки на цю земельну ділянку вже зареєстроване право оренди земельної ділянки за ФГ «Урожай-2018» на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 04 червня 2019 року.

26 вересня 2019 року СТОВ «Вікторія-Агро» подало до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області заяву про забезпечення його позову до ОСОБА_1 , ФГ «Урожай-2018».

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2019 року у справі № 395/1283/19 заяву СТОВ «Вікторія-Агро» про забезпечення позову задоволено. Забезпечено позов шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії з земельною ділянкою, кадастровий номер 3523883200:02:000:2503, площею 4,9929 га, яка знаходиться на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, та призначена для ведення сільськогосподарського виробництва. Однак позовну заяву до суду у справі № 395/1283/19 СТОВ «Вікторія-Агро» так і не подало.

Натомість у жовтні 2019 року СТОВ «Вікторія-Агро» звернулося до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 , ФГ «Урожай-2018» про визнання недійсним договору від 04 червня 2019 року та скасування його державної реєстрації.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2020 року у справі № 395/1368/19 у задоволенні позову СТОВ «Вікторія-Агро» відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, у квітні 2020 року СТОВ «Вікторія-Агро» через свого представника подало до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2020 року. До цієї апеляційної скарги долучено заяву про часткову відмову від позову в частині скасування державної реєстрації договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладеного 04 червня 2019 року між фізичною особою ОСОБА_1 та ФГ «Урожай-2018», на земельну ділянку, кадастровий номер 3523883200:02:000:2503, здійснену державним реєстратором Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області 04 червня 2019 року за реєстраційним номером 31861004, та закриття в цій частині провадження у справі.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 395/1368/19 прийнято відмову СТОВ «Вікторія-Агро» від позовної вимоги про скасування державної реєстрації договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладеного 04 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ «Урожай-2018», на земельну ділянку з кадастровим номером 3523883200:02:000:2503, здійснену державним реєстратором Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області 04 червня 2019 року за реєстраційним номером 31861004. Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2020 року в частині розгляду цієї позовної вимоги СТОВ «Вікторія-Агро» визнано нечинним і провадження у справі в цій частині закрито.

10 листопада 2020 року ОСОБА_1 уклав з ФГ «Урожай-2018» угоду про дострокове припинення емфітевтичного права за договором про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 04 червня 2019 року. Реєстрацію припинення речового права ФГ «Урожай-2018» за вказаною угодою здійснено 10 листопада 2020 року, а відомості до реєстру внесено 12 листопада 2020 року державним реєстратором Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіною О. В., індексний номер рішення 55093135.

13 листопада 2020 року ОСОБА_1 уклав з ФГ «Аграрник-2007» договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), який зареєстрований 13 листопада 2020 року в державному реєстрі речових прав державним реєстратором Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіною О. В.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 25 листопада 2020 року у справі у справі № 395/1368/19, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки 07 грудня 2020 року, апеляційну скаргу СТОВ «Вікторія-Агро» задоволено. Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2020 року про відому у задоволенні позову СТОВ «Вікторія-Агро» скасовано. Позов СТОВ «Вікторія-Агро» задоволено. Визнано недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладений 04 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ «Урожай-2018», зареєстрований державним реєстратором Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області 04 червня 2019 року, за реєстраційним номером 31861004, згідно якого ОСОБА_1 передав ФГ «Урожай-2018» право володіння та право користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3523883200:02:000:2503, площею 4,9929 га, розташованої на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

07 грудня 2020 року СТОВ «Вікторія-Агро» подало до суду заяву СТОВ «Вікторія-Агро» про скасування заходів забезпечення позову у справі № 395/1283/19.

10 грудня 2020 року СТОВ «Вікторія-Агро» подало до Міністерства юстиції України скаргу про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права користування за ФГ «Аграрник-2007».

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2020 року у справі № 395/1283/19 заяву СТОВ «Вікторія-Агро» задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову про заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії з земельною ділянкою, кадастровий номер 3523883200:02:000:2503, площею 4,9929 га, яка знаходиться на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області та призначена для ведення сільськогосподарського виробництва вжиті ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2019 року у справі № 395/1283/19.

Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 2021 року № 3590/5, за наслідками розгляду скарги СТОВ «Вікторія-Агро» 10 листопада 2020 року, скасовано рішення від 17 листопада 2020 року № 55186547, прийняте державним реєстратором Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіною О. В. щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3523883200:02:000:2503, площею 4,9929 га, розташованої на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Цей наказ мотивовано тим, що державний реєстратор не мала права проводити буд-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, оскільки ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2019 року у справі № 395/1283/19 накладено заборону на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо цього об`єкту нерухомості.

Постановою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 395/1368/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 листопада 2020 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 07 грудня 2020 року скасовано. Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2020 року в частині позовних вимог про визнання договору недійсним залишено в силі.

Рішенням державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради Адаменка А. В. від 19 листопада 2021 року № 61717088 зареєстровано право оренди СТОВ «Вікторія-Агро» на земельну ділянку, кадастровий номер 3523883200:02:000:2503, площею 4,9929 га, розташовану на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області за СТОВ «Вікторія-Агро».

Правове обґрунтування

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Водночас відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою та другою статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За положенням статті13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1952), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1952 державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1952 у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знесення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

За частиною першою статті 11 Закону № 1952 державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатами розгляду заяв у сфері державної реєстрації.

Частиною восьмою статті 18 Закону № 1952 передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до пункту 4 частини першої та частини другої статті 24 Закону № 1952 однією із підстав для відмови в державній реєстрації прав є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Положеннями статті 26 Закону № 1952 передбачено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до ЦК України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що набуваються на підставі договору за умови його поновлення, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права.

У разі подання стороною договору заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору державний реєстратор виключає такі відомості з Державного реєстру прав і після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права, похідного від права власності, припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору до закінчення строку дії договору, за умови його поновлення після закінчення строку дії договору, державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Заява про державну реєстрацію припинення речового права на земельну ділянку, похідного від права власності, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про поновлення договору може бути подана в будь-який час до припинення такого права.

Згідно з частиною третьою статті 27 Закону № 1952 відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованим відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно з пунктами 9, 14 частини першої статті 27 Закону № 1952 державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та увалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що позивач жодним чином не обґрунтував наявність його порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи його інтересів як учасника правочинів за якими прийняті оскаржувані рішення державного реєстратора.

Водночас апеляційний суд правильно зазначив про те, що позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора та припинення права оренди на спірну земельну ділянку СТОВ «Вікторія - Агро», не спрямована на захист прав чи інтересів позивача, у якого з цим суб`єктом дійсний і діючий договір оренди від 19 квітня 2019 року строком на 15 років, а стосується прав лише ФГ «Урожай-2018», яке до суду за захистом прав не зверталось.

Крім того, апеляційний суд обґрунтовано врахував, що реєстрація права оренди СТОВ «Вікторія-Агро» на земельну ділянку, кадастровий номер 3523883200:02:000:2503, площею 4,9929 га, розташовану на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області здійснена державним реєстратором 19 листопада 2021 року, тобто вже після зняття ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2020 року у справі № 395/1283/19 заборони на вчинення будь-яких реєстраційний дій з цією земельною ділянкою.

Доводи касаційної скарги про те, що державна реєстрація угоди про дострокове припинення емфітевтичного права, укладеної 10 листопада 2020 року між заявником та ФГ «Урожай-2018», відбулась під час дії заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, що свідчить про незаконність такої реєстрації, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документа (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц (провадження № 61-2032св19).

Аналіз матеріалів справи, яка переглядається, свідчить про те, що дійсно реєстрацію припинення речового права ФГ «Урожай-2018» за угодою про дострокове припинення емфітевтичного права за договором про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 04 червня 2019 року, здійснено державним реєстратором 10 листопада 2020 року, тобто під час дії заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії з земельною ділянкою заявника, яка була накладена ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2019 року у справі № 395/1283/19.

Однак оскільки позивач як власник земельної ділянки, укладаючи з ФГ «Урожай-2018» 10 листопада 2020 року угоду про дострокове припинення емфітевтичного права за договором про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), висловив свою волю на припинення права користування ФГ «Урожай-2018» його земельною ділянкою та 13 листопада 2020 року уклав новий договір про встановлення права користування цією ж земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) вже з ФГ «Аграрник-2007», то заявлена позовна вимога у цій справі про скасування державної реєстрації угоди про дострокове припинення емфітевтичного права від 10 листопада 2020 року та поновлення права користування земельною ділянкою заявника за ФГ «Урожай-2018» суперечить попередній поведінці позивача. І тому, з огляду зокрема і на склад сторін у цій справі, така позовна вимога не підлягала задоволенню судом.

Аргументи касаційної скарги про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування статті 16 ЦК України у відносинах, що є подібними до тих що склалися у цій справі є безпідставними з огляду на те, що практика суду касаційної інстанції щодо питання захисту прав власника майна, шляхом скасування рішення про реєстрацію речового права та застосування статті 16 ЦК України є сталою.

Посилання у касаційній скарзі на те, що СТОВ «Вікторія-Агро» протягом двох місяців з дня укладення договору оренди землі і заявником (09 квітня 2019 року) не провело жодних дій щодо державної реєстрації права оренди за цим договором, оскільки мало наміри штучно збільшити строк дії такого договору, тому заявник передав свою земельну ділянку в користування ФГ «Урожай-2018 шляхом укладення договору емфітевзису, Верховний Суд відхиляє, оскільки вони не спростовують правильність висновків апеляційного суду по суті спору та зводяться до припущень заявника, які жодним чином не обґрунтовані.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення апеляційного суду.

Водночас Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99).

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема із розподілу судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 09 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник