Ухвала

від 06.03.2024 по справі 333/6460/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 333/6460/23

провадження № 2/753/135/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2024 р. Д арницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Гусак О.С.,

з секретарем Володько С.С.,

за участі: представника ОСОБА_1 - адвоката Дем`янчук Г.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_3 - адвоката Українця М.П.,

розглянувши у залі суду у місті Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договорами позики,

в с т а н о в и в:

в провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя знаходилися цивільна справа за заявою ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дем`янчук Ганна Віталіївна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договорами позики.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 7 серпня 2023 року з метою забезпечення позову були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме на: земельну ділянку за кадастровим номером 3222289000:02:008:0024, площею 1,4000 га, із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2313818832222; - земельну ділянку за кадастровим номером 3222289000:02:004:0005, площею 3,3334 га, із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Шпендівська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2490533832120; - земельну ділянку за кадастровим номером 3222288800:02:323:0024, площею 3,0499 га, із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Черняхівська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482841632222; - земельну ділянку за кадастровим номером 3222288200:03:007:0005, площею 3,0026 га, із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на територій Сущанської сільської ради, Обухівського району, Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2485018132222; - на земельну ділянку за кадастровим номером 3224281200:01:001:0101, площею 1,8300 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Брилівка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1233360132242; - на квартиру загальною площею 77,9 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2259873880000. Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно реєстрації будь-яких змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вказаного нерухомого майна.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 7 серпня 2023 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики залишено без задоволення.

ОСОБА_3 звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у справі відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 30 січня 2024 року ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Дарницького районного суду м. Києва.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат Українець М.П. підтримав частково заяву про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на неспівмірність вжитих судом заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, оскільки арешт накладено на майно, вартість якого перевищує ціну позову, та просив скасувати заходи забезпечення позову у частині накладення арешту на квартиру.

Представник позивача адвокат Дем`янчук Г.В. просила відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна до розгляду справи по суті.

Розглянувши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вивчивши обґрунтування заявника, заперечення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши доводи заявника про необхідність скасування заходів забезпечення позову, і не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з позовної заяви, між сторонами виник спір з приводу стягнення боргу за договорами позики як кредитором спадкодавця, в якій позивач просить суд стягнути з відповідачів заборгованість в загальному розмірі 1 999 000,00 грн за наступними договорами: договором позики від 5 вересня 2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на суму 80 100 грн; договором позики від 14 вересня 2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , на суму 40 000 дол. США (що станом на укладення договору було еквівалентно 1 067 680 грн, а станом на момент настання невиконання зобов`язання - 15 вересня 2022 року - еквівалентно 1 462 800,00 грн (з розрахунку 36,57 грн за 1 дол. США); - договором позики від 25 жовтня 2021 укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на суму 116 100 грн; договором позики від 25 жовтня 2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на суму 178 000 грн; договором позики від 25 жовтня 2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на суму 162 000 грн.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 7 серпня 2023 року з метою забезпечення позову були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме на: земельну ділянку за кадастровим номером 3222289000:02:008:0024, площею 1,4000 га, із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2313818832222; - земельну ділянку за кадастровим номером 3222289000:02:004:0005, площею 3,3334 га, із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Шпендівська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2490533832120; - земельну ділянку за кадастровим номером 3222288800:02:323:0024, площею 3,0499 га, із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Черняхівська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482841632222; - земельну ділянку за кадастровим номером 3222288200:03:007:0005, площею 3,0026 га, із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на територій Сущанської сільської ради, Обухівського району, Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2485018132222; - на земельну ділянку за кадастровим номером 3224281200:01:001:0101, площею 1,8300 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Брилівка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1233360132242; - на квартиру загальною площею 77,9 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2259873880000. Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно реєстрації будь-яких змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вказаного нерухомого майна.

Вказана ухвала була предметом оскарження у суді апеляційної інстанції, і за результатами розгляду апеляційної скарги було прийнято постанову Запорізького апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

За положеннями ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Аналіз зазначених правових норм і роз`яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.

Таким чином, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд під час розгляду питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим, в подальшому, виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.

Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Вказаних висновків Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 705/4132/19.

Таким чином, скасування заходів забезпечення позову пов`язане із результатами розгляду справи і вирішення спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриття провадження у справі. А неправомірне, на думку відповідача, вжиття заходів забезпечення позову може бути підставою для апеляційного оскарження ухвали суду, а не для скасування заходів забезпечення позову, що й було зроблено відповідачем.

Апеляційним судом надано оцінку доводам заявника, які аналогічні викладеним у заяві про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, за правової неможливості скасування заходів забезпечення позову, беручи до уваги, що судовий розгляд справи не закінчено, заходи забезпечення позову вжиті судом в межах заявлених позивачами позовних вимог та на час розгляду заяви потреба в забезпеченні позову не відпала, оскільки не змінились будь-які обставини, що зумовили його застосування.

Доводи заявника у заяві про скасування заходів забезпечення позову зводяться до оспорювання ним правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову і не пов`язані із їх скасуванням.

Посилання заявника про неспівмірність заходів забезпечення позову суд до уваги не бере, оскільки вказані обставини враховувались судом першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову, та були предметом оцінки в суді апеляційної інстанції при перевірці ухвали районного суду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав щодо задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договорами позики відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 14 березня 2024 року.

Суддя О.С. Гусак