Ухвала

від 04.03.2024 по справі 757/41835/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41835/20-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.

при секретарі - Ємець Д.О.

за участю:

представника заявника - ОСОБА_2.

представника Національного банку України - Донченко О.Г.

перевіривши матеріали заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про роз`яснення чи зміну способу і порядку виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2021 у справі №757/41835/20-ц за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

31.08.2023 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про роз`яснення чи зміну способу і порядку виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2021 у справі №757/41835/20-ц за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про відшкодування шкоди.

Так, в судовому засіданні представник Національного банку України зазначив, що заява про роз`яснення рішення суду має бути повернута, оскільки справа розглядалась в порядку загального позовного провадження, а тому довіреність на підставі якої діє ОСОБА_2 свідчить про те, що вона не уповноважена на участь у розгляді та подачі заяви про роз`яснення рішення суду.

ОСОБА_2 щодо зазначеного поклалась на розсуд суду.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином.

З врахуванням зазначеного, заслухавши учасників процесу, суд приходить до висновку.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

За частиною 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

За правилами ч. 8 ст. 62 ЦПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Отже, в цивільному судочинстві згідно з вимогами статті 62 ЦПК України допустимим доказом повноважень адвоката як особи, що підписала заяву по суті є лише довіреність або ордер.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від12.10.2018 у справі No 908/1101/17 відступив від висновку Верховного Суду, викладеного в раніше ухваленій постанові від 24.04.2018 у справі №914/2414/17 про те, що у довіреності, на підставі якої адвокат здійснює представництво інтересів особи у суді, має обов`язково бути зазначено, що представник є адвокатом.

У постанові Верховного Суду від 12.10.2018 у справі N 908/1101/17 викладено таку правову позицію: нормами Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність не встановлено, що в довіреності, виданій на ім`я фізичної особи адвоката, обов`язково зазначається про те, що такий представник є саме адвокатом. Не передбачено таких вимог ні ГПК України, ні ЦК України, яким врегульовано питання представництва за довіреністю.

У розглядуваному аспекті важливо, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю, мала статус адвоката та отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Довіреність визначає лише повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення.

Отже, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відступив від висновку Верховного Суду, викладеного в раніше ухваленій постанові від 24.04.2018 у справі N 914/2414/17 про те, що довіреність, на підставі якої адвокат здійснює представництво інтересів клієнта у суді, повинна обов`язково мати вказівку, що представник є адвокатом.

Так, з долученої довіреності вбачається, що ОСОБА_1 уповноважив на представництво своїх інтересів ОСОБА_2 . Разом з цим, з копії довіреності не вбачається, що остання має статус адвоката та до заяви не долучено копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про те, що з заявою про роз`яснення чи зміну способу і порядку виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2021, звернулась особа, яка немає належної процесуальної дієздатності на подання такої заяви та участі в її розгляді.

Відтак, заява підлягає поверненню.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, вивчивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підписання заяви та звернення з нею до суду від імені та в інтересах позивача, - що є підставою для повернення заяви особі, яка її подала відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч.9 ст.10, ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про роз`яснення чи зміну способу і порядку виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2021 у справі №757/41835/20-ц за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про відшкодування шкоди, - вважати не поданою та повернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА