Постанова

від 13.03.2024 по справі 759/8609/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №759/8609/20 головуючий у суді І інстанції Шум Л.М.

провадження № 22-ц/824/4384/2024 суддя-доповідач у ІІ Інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Лобоцької В.П.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-12» на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 01 серпня 2023 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро державної реєстрації», державного реєстратора комунального підприємства «Бюро державної реєстрації» Набока Віталія Миколайовича, Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-12», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ЖБК «Індикатор-12» на квартиру АДРЕСА_1 державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Набока В.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 39173150 від 12 січня 2018 року (номер запису про право власності 24357326 від 09 січня 2018 року) та скасувати запис про право власності № 24357326 від 09 січня 2018 року, вчинений державним реєстратором КП «Бюро державної реєстрації» Набоком В.М., щодо права власності ЖБК «Індикатор-12» на квартиру АДРЕСА_1 .

15 листопада 2021 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог від 10 листопада 2021 року, згідно якої просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на спірну квартиру, з підстав викладених у зазначеній заяві.

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду ззаявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов у даній справі, шляхом накладення арешту на спірну квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості - 1459891180000).

Заява обґрунтована тим, що після направлення Верховним Судом даної справи на новий розгляд до суду першої інстанції, члени ЖБК «Індикатор-12» повідомили позивачу, що під час зборів кооперативу голова правління ЖБК «Індикатор-12» повідомив їм, що має намір відчужити спірну нерухомість (квартиру АДРЕСА_1 ) на користь третіх осіб. В зв`язку з цим, виникли підстави для забезпечення вищевказаного позову, оскільки існує реальна загроза відчуження ЖБК «Індикатор-12» спірної нерухомості, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києві від 01 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

В апеляційній скарзі ЖБК «Індикатор-12» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що ЖБК «Індикатор-12» не отримував заяву про забезпечення позову. Ознайомившись з даною заявою, та ознайомившись з наведеними в ухвалі про забезпечення позову доводами та обґрунтуваннями, на підставі яких суд застосував заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 ЖБК «Індикатор-12» вважає ухвалу суду про забезпечення позову необґрунтованою та незаконною, а також такою, що підлягає скасуванню. В заяві про забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Семенюк Т.М. не надала до суду жодного доказу того, що після повернення справи з Верховного Суду, взагалі відбулись хоч якісь загальні збори членів кооперативу, не говорячи про збори членів кооперативу на яких виносилися би на розгляд питання відчуження квартири АДРЕСА_1 . Не дивлячись на відсутність у додатку до заяви про забезпечення позову жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наміру кооперативу чи голови правління кооперативу відчужити квартиру на користь третіх невідомих осіб, суд взяв до уваги такі безпідставні доводи представника позивача та поклав їх в обґрунтування свого рішення про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Також, відчуження нерухомого майна здійснюється на підставі договору, який посвідчує нотаріус та в подальшому проводить державну реєстрацію такого договору. При підготовці договору нотаріус вивчає статут юридичної особи та перевіряє повноваження представника юридичної особи на вчинення дій по відчуженню нерухомого майна. Отже, голова правління позбавлений навіть теоретичної можливості здійснити відчуження нерухомого майна кооперативу. Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд не перевірив інформацію представника позивача щодо повноважень голови правління кооперативу здійснити відчуження нерухомого майна без наявності відповідного рішення загальних зборів членів кооперативу, а взяв до уваги нічим не підтверджену інформацію.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття зазначених позивачем заходів забезпечення може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно відповідача.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз`яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на спірну квартиру, з підстав викладених у зазначеній заяві.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач може відчужити спірну квартиру.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка є предметом спору є обґрунтованою, оскільки такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами. У разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, може мати місце продаж квартири, право власності на яку просить визнати за собою позивач.

Оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, ЖБК «Індикатор-12» вказує на те, що матеріали справи не містять доказів наміру відповідача продати квартиру, а, відтак, відсутні підстави вважати, що рішення суду не можливо буде виконати у разі задоволення позову.

Разом з тим, з огляду на висновки, що містяться упостанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, такі доводи відповідача є безпідставними. Так, як зазначено у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, за змістом ст. 149, 158 ЦПК України умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При цьому можливість продажу будь-якого майна пов`язана лише з волею власника, а відтак, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірна квартира може бути відчужена відповідачем, що ускладнить виконання можливого рішення суду.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-12» залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 01 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення виготовлене 15 березня 2024 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.