Ухвала

від 28.03.2024 по справі 759/8609/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/487/24

ун. № 759/8609/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 рокуСвятошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Шум Л.М,

при секретарі: Мовчані О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", державного реєстратора комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Набока Віталія Миколайовича, житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-12" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", державного реєстратора комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Набока Віталія Миколайовича, житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-12" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

04 червня 2020 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання у приміщенні Святошинського районного суду м. Києв

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, представник позивача адвокат Семенюк Тетяна Миколаївна подала до суду касаційної інстанції касаційну скаргу на рішення судів.

За наслідком розгляду касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 10 травня 2023 року постановив: Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

17 липня 2023 року ухвалою Святошинського районного суду м. було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання 25 вересня 2023р. у приміщенні Святошинського районного суду м. Києва.

В позовній заяві від 26.05.2020 року (а.с. 1-7) позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ЖБК «Індикатор-12» на квартиру АДРЕСА_1 державного реєстратора комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Набока Віталія Миколайовича про дерожавну реєстрацію прав та обтяжень ( з відкриттям розділу) індексний номер 39173150 від 12.01.2018 року (номер запису про правов власності 24357326 від 09.01.2018 року).

Скасувати запис про право власності №24357326 від 09.01.2018 року, вчинений державним реєстратором комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Набоком Віталієм Миколайовичем, щодо права власності ЖБК «Індикатор-12» на квартиру АДРЕСА_1 .

Підставою звернення з позовом до суду позивач вказує порушення державним реєстратором комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Набоком Віталієм Миколайовичем Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.04.2004 р. №1952-ІV та постанови Кабінету Міністрів України від 25,12.2015 р. №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

25 вересня 2023р. представник позивача у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Семенюк Тетяни Миколаївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду було задоволено та було призначено підготовче судове засідання. 11 жовтня 2023 року у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Семенюк Тетяни Миколаївни заявила клопотання про розгляд заяви від 10.11.2021 року про збільшення позовних вимог, (а.с. 152-154).

Через неналежну роботу обладнання представника позивача адвоката Семенюк Тетяни Миколаївни, яке забезпечує її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за клопотанням адвоката Семенюк Тетяни Миколаївни у судовому засіданні 11 жовтня 2023 року було оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 02 листопада 2023 року.

У судовому засіданні 02 листопада 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Семенюк Тетяна Миколаївна заявила клопотання про розгляд заяви від 10.11.2021 року про збільшення позовних вимог, (а.с. 152-154) у якій просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ЖБК «Індикатор-12» на квартиру АДРЕСА_1 державного реєстратора комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Набока Віталія Миколайовича про дерожавну реєстрацію прав та обтяжень ( з відкриттям розділу) індексний номер 39173150 від 12.01.2018 року (номер запису про правов власності 24357326 від 09.01.2018 року).

2. Скасувати запис про право власності №24357326 від 09.01.2018 року, вчинений державним реєстратором комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Набоком Віталієм Миколайовичем, щодо права власності ЖБК «Індикатор-12» на квартиру АДРЕСА_1 .

3. Припинити речові права ЖБК «Індикатор-12» на квартиру АДРЕСА_1 .

4. Визнати за позивачем право ввласності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 .

З прохальної частини заяви від 10.11.2021 року про збільшення позовних вимог слідує, що позивач до позовних вимог вказаних у прохальній частині позовної заяви від 26.05.2020 року додатково включив дві вимоги такого змісту:

3. Припинити речові права ЖБК «Індикатор-12» на квартиру АДРЕСА_1 .

4. Визнати за позивачем право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 .

Проте, судом встановлено, що 21.10.2023 року представником відповідача-3 (ЖБК «Індикатор-12») надано заперечення на заяву позивача про збільшення позовних вимог, у якій представник відповідача просить заяву представника позивача 10.11.2021р. у про збільшення позовних вимог - повернути заявнику без розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача-3 підтримав свої заперчення зазначаючи, що Верховний Суд у рішенні від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, висловив позицію, згідно якої під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.

Представник позивача підтримала заяву про збільшення позовних вимог та просить її задовольнити.

Надаючи правову оцінку вказаній заяві представника позивача з урахуванням дотримання норм процесуального права, суд вказує про наступне.

За положеннями частини 2 статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач має право відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 статті статті 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Поряд з цим частина 4 статті 49 ЦПК України унормовує, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Оскільки вказана заява подана представником позивача до закінчення підготовчого засідання, тому строк її подання є дотриманим.

Разом з тим, звернення особи до суду за захистом порушених прав та інтересів здійснюється шляхом подання позовної заяви, у якій позивач, згідно ст. 175 ЦПК України, викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 4 частини 3 статті 175 ЦПК України унормовано, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Пункт 5 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачає, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Таким чином, позовна заява обов`язково складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

В свою чергу, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить суд ухвалити судове рішення.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Зокрема ними є: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про наявність чи відсутність певних обставин.

Визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Разом з тим, процесуальний кодекс передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, однак одночасна зміна предмету позову та підстав позову законом заборонена.

При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю вже новий позов.

Саме у зв`язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.

В свою чергу, Верховний Суд у рішенні від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, висловив позицію, згідно якої під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Верховний Суд також зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 року у справі № 925/186/19.

Положеннями частини 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи вказані висновки Верховного Суду при вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви представника позивача про збільшення позовних вимог, суд вказує про таке.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина 1 ст. 5 ЦПК України унормовує, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як вбачається зі змісту первинної редакції позовних вимог, предметом розгляду є вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності ЖБК «Індикатор-12».

Зі змісту прохальної частини заяви від 10.11.2021 р. про збільшення позовних вимог слідує, що позивачем зявлено нові позовні вимоги про припинення речових прав ЖБК «Індикатор-12» на квартиру АДРЕСА_1 та визнання за позивачем право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 , які заявлені позивачем до відповідача-3 (ЖБК «Індикатор-12») та обгрунтовуються іншими обставинами ніж позовні вимоги первинної редакції, які викладені позивачем у позовній заяві від 26.05.2020 р.

Суд акцентує увагу на тому, що процесуальний закон дає можливість позивачеві збільшити розмір позовних вимог, а не кількість позовних вимог, що має місце у даному випадку із заявою представника позивача про збільшення кількості позовних вимог.

Частина 3 статті 175 ЦПК України встановлює, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

Згідно приписів частини 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У заяві від 10.11.2021 р про збільшення позовних вимог адвокат позивача ОСОБА_1 вказує, що «Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки позивач віднесений до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, адвокат позивача ОСОБА_1. усвідомлює, що заява від 10.11.2021 року про збільшення позовних вимог є по своїй суті заявою якою розгляд суду подано нові позовні вимоги, які позивач не заявляв при зверненні до суду з позовною заявою від 25.05.2020 року .

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що зі змісту заяви про збільшення позовних вимог слідує, що має місце не збільшення позовних вимог, а зміна позовних вимог та підстав позову, які обумовлені новими фактами, обставинами та новими способами захисту права, а відтак представник позивача одночасно змінив і предмет і підставу позову, чим фактично заявив нові позовні вимоги, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені нормами ст. 183 ЦПК України.

Частина 4 ст. 183 ЦПК України встановлює, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи, що подана представником позивача заява від 10.11.2021року (а.с. 152-154) про збільшення позовних вимог суперечить вимогам п. 2) ч. 2 та ч. 3 ст. 49 ЦПК України, тому суд вважає її необґрунтованою процесуально та застосовує до заяви наслідки передбачені ч. 4 ст. 183 ЦПК України у вигляді повернення її заявнику без розгляду.

Частина 2 ст. 258 ЦПК України встановлює, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись ст.ст. 49, 183, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Заяву представника позивача від 10.11.2021 р. про збільшення позовних вимог - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду в 15-денний строк з моменту її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя: Л.М. Шум