Рішення

від 05.03.2024 по справі 120/13345/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 березня 2024 р. Справа № 120/13345/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Вільчинського О. В.,

за участю секретаря судового засідання: Голованюк І.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Матюхи В.В.,

представника відповідача: Герасимової О.С.,

представника відповідача: Могілевич О.О.,

представника відповідача: Рибаченко І.В.,

представника відповідача: Соболевської Г.М.,

представника відповідача: Попроцького В.В.,

представника відповідача: Годованюка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до:Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації, Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації та КНП "Чернівецький центр ЦПМСД Чернівецької селищної ради"

про: визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації, Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації, та КНП "Чернівецький центр ЦПМСД Чернівецької селищної ради", в якому він просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незабезпечення ОСОБА_1 щодо невиконання Індивідуальної програми реабілітації;

- визнати протиправною бездіяльність Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо незабезпечення ОСОБА_1 ортопедичним взуттям двома парами щороку на його вибір зимового та/або літнього з відшкодуванням проїзду до підприємства та додому;

- визнати протиправною бездіяльність Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо незабезпечення ОСОБА_1 палицею раз на два роки;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації щодо незабезпечення ОСОБА_1 медичною реабілітацією у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладах щороку тривалістю 24 календарні дні у закладі за його вибором з відшкодуванням проїзду у дві сторони;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації щодо незабезпечення ОСОБА_1 санітарно-курортним лікуванням щороку тривалістю 24 календарні дні у закладі за його вибором з відшкодуванням проїзду у дві сторони;

- визнати протиправною бездіяльність КНП "Чернівецький центр ЦПМСД Чернівецької селищної ради" щодо незабезпечення ОСОБА_1 медикаментозним лікуванням;

- стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду у розмірі 1339000 грн.;

- стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду у розмірі 265 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що, відповідачами протиправно не вчинено законодавством дії для забезпечення його, як особу з інвалідністю, ортопедичним взяттям, палицею, медичною реабілітацією у реабілітаційних відділеннях санітарно-курортних закладах, санітарно-курортним лікуванням та медикаментозним лікуванням. Зазначає, що статею 10 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 N62961-IV встановлено, що центральні органи виконавчої влади беруть участь у здійсненні державної політики у сфері реабілітації осіб з інвалідністю та в межах своїх повноважень забезпечують, зокрема: контроль за втіленням державної політики у сфері реабілітації осіб з інвалідністю; розробку нормативно-правових актів з питань соціального захисту осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, контроль за додержанням законодавства, що регламентує правовідносини у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю.

Покликається на ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», постанову КМУ №757 від 23.05.2007, постанову ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25.03.2008 №23, постанову ФСС від 09.06.2010 №18, Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, затверджений постановою КМУ від 05.04.2012 №321.

Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, сторонам встановлені строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

12.10.2023 до суду від Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації, надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить у задоволенні вимог позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зіслалася, зокрема на те, що за інформацією Управління соціального захисту населення Могилів-Подільської районної військової адміністрації громадянин ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва III групи з 2018 року та перебуває на обліку в загальній черзі з 29 березня 2023 року для забезпечення санаторно-курортною путівкою за №175 згідно медичних показань.

Відповідно до пункту 14 Порядку N187 гранична вартість путівки та гранична вартість пільгового санаторно-курортного лікування для осіб з інвалідністю та постраждалих осіб визначаються щороку Мінсоцполітики за пропозицією Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та за погодженням з Мінфіном.

Звертає увагу суду, на те, що у Державному бюджеті України на 2023 рік передбачено кошти на забезпечення санаторно-курортним лікуванням зазначених вище пільгових категорій осіб.

Станом на дату відкриття ухвалою суду за інформацією Мінсоцполітики наказ щодо встановлення граничної вартості путівки та граничної вартості пільгового санаторно-курортного лікування для осіб з інвалідністю та постраждалих осіб знаходиться на погоджені в Мінфін.

Вважає, що в діях Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації відсутня будь-яка протиправна бездіяльність, так як позивача буде забезпечено санаторно-курортною путівкою в порядку черговості мірі надходження кошторисних призначень.

13.10.2023 до суду від КНП "Чернівецький центр ЦПМСД Чернівецької селищної ради", надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить у задоволенні вимог позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зіслалася, зокрема на те, що вказані у виписці із медичної картки позивача лікарські засоби не підлягають реімбурсації по Урядовій програмі «Доступні ліки».

18.10.2023 до суду від позивача надійшло заперечення на відзив Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації, в якому він зазначив, що право на соціальні блага ОСОБА_1 (медична реабілітація в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладах щорічно, санаторно-курортне лікування щороку, медикаментозне лікування, ортопедичне взуття, палиця) підтверджуються індивідуальною програмою реабілітації інваліда та рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.08.2022 року, а термін санаторно-курортного лікування складає 24 доби відповідно до договору №29 (даний договір додається) та Постанови ФСС від 24.05.2017 року №33 пункт 5.

24.10.2023 до суду надійшло клопотання від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про заміну неналежного відповідача.

26.10.2023 до суду від Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації надійшли пояснення, у яких відповідач зазначив, що заходи з реабілітації у сфері охорони здоров`я передбачають медикаментозне лікування в рамках компетенцій лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, фізичну терапію, ерготерапію, терапію мови та мовлення, забезпечення протезуванням, ортезуванням, іншими допоміжними засобами реабілітації, що надаються відповідно до загальної мети та завдань реабілітації, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані. Інші види реабілітаційних заходів здійснюються у разі, якщо потребу в них визначено висновком МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі ї складання) відповідно до вимог Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні». Фінансування таких заходів здійснюється з програм державного бюджету відповідно до законодавства.

Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій. Фінансує конкретні медичні послуги/групи послуг відповідно до умов їх закупівлі за Програмою медичних гарантій Національна служба здоров`я України за укладеними договорами із закладами охорони здоров`я.

Перелік послуг, які держава гарантує пацієнту безоплатно, в тому числі реабілітаційних, передбачений у специфікаціях до кожного з пакетів медичних послуг. Ознайомитися з ними можна на офіційному сайті Національної служби здоров`я України у розділі "Вимоги Програми медичних гарантій 2023» за посиланням: https://contracting.nszu.gov.ua/vimogi-pmg-paket.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що в діях Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації відсутня будь-яка протиправна бездіяльність.

Ухвалою суду від 04.01.2024 встановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до судового розгляду.

10.01.2024 до суду від Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації надійшло клопотання про долучення доказів, а саме вказано, що позивач ОСОБА_1 отримав санаторно-курортне лікування в 2023 році тривалістю 18 днів, що підтверджується копією гарантійного листа від 01.11.2023 №18/1 ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», копією Договору від 01.11.2023 №67 «Про відшкодування вартості путівок санаторно-курортним закладам чи закладам відпочинку, шляхом. безготівкового перерахування коштів для оздоровлення осіб з інвалідністю»; копією Акту наданих послуг від 23.11.2023 N638-01 про відшкодування вартості путівки; копія зворотного талону до путівки №532659.

В ході судового розгляду судом неодноразово оголошувалися перерви у судових засіданнях.

У судовому засіданні 20.02.2024 долучено до матеріалів справи копію консультаційного висновку спеціаліста від 12.02.2024 та інші документи позивача.

22.02.2024 від КНП "Чернівецький центр ЦПМСД Чернівецької селищної ради" до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача зазначила, що позивач 26.04.2023 р. звертався до КНП "Чернівецький центр ЦПМСД Чернівецької селищної ради" про надання йому безоплатно лікарських засобів.

Однак, на його звернення надано відповідь, що згідно постанови КМУ від 17.08.1998 р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення за певними категоріями захворювань» так як він інвалід III групи (згідно довідки МСЕК №042101) він не входить в перелік груп населення, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно або на пільгових умовах.

28.02.2024 до суду від Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшли письмові пояснення, в яких представник відповідача зазначив, що з 15.12.2023р., відповідно до нового Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби в редакції Постанови КМУ №1306, позивач має право на забезпечення двома парами ортопедичного взуття на один рік. Щодо строків на які видаються засоби для ходіння, керовані однією рукою (палиці), то вони не зазнали змін, тобто одна палиця на три роки.

28.02.2024 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив, в якому представник відповідача зазначив, що не всі завдання та функції припиненого Фонду соціального страхування України передано до відання Пенсійного фонду України та його територіальних органів. Окремі з них у подальшому шляхом прийняття нових нормативно-правових актів передані до інших суб`єктів публічного права - Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах та ін.

Правове регулювання щодо передання завдань та функцій припиненого Фонду соціального страхування України на сьогодні продовжує розвиватися та ще не набуло свого остаточного змісту.

Зокрема, відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 № 28-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.01.2023 за № 124/39180), Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.

04.03.2024 до суду надійшло клопотання про поновлення строку подання відзиву, яке 05.03.2024 протокольною ухвалою задоволено та поновлено відповідачу строк подання відзиву. При цьому, клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24.10.2023 про заміну неналежного відповідача залишено без розгляду.

Крім того, 05.03.2024 від позивача подано заяву про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив таке.

ОСОБА_1 в березні 1990 року отримав виробничу травму: перелом кісток правої гомілки, що призвело до незворотних наслідків: укорочення правої нижньої кінцівки на 2 см, хронічного остеомієліту в стадії ремісії. Анколіоз правого колінного суглобу під кутом 180*, деформуючий артроз правого колінного суглобу 3 ст., у зв`язку з чим позивачу з 01.03.1990 встановлено третю групу інвалідності безтерміново.

Як зазначає позивач, періодично один раз на два роки він проходив повторну медико-соціальну експертну комісію, за наслідками якої йому розроблялася індивідуальна програма реабілітації інваліда у якій визначалися необхідні реабілітаційні заходи, спрямовані на відновлення та компенсацію порушених та втрачених функцій організму і здібностей.

За Індивідуальною програмою ОСОБА_1 від 16.02.2022 №235, МСЕК передбачено потребу позивача у наступних реабілітаційних заходах:

-медична реабілітація (відновна терапія, профілактичні заходи, медикаментозне лікування, санаторно-курортне лікування);

-фізична реабілітація (лікувальний масаж, лікувальна фізкультура);

-технічні та інші засоби реабілітації (палиці);

-протезні вироби (ортопедичне взуття).

Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо невиконання Індивідуальної програми реабілітації позивача та не забезпечення позивача ортопедичним взяттям, палицею, медичною реабілітацією у реабілітаційних відділеннях санітарно-курортних закладах, санітарно-курортним лікуванням та медикаментозним лікуванням протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Так, щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо невиконання Індивідуальної програми реабілітації ОСОБА_1 , суд зазначає .

Статтею 49 Конституції Українивизначено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно.

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України» від 21.03.1991 року №875-XII(Закон № 875-XII) особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріпленихКонституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 2 Закону №875-ХІІвизначено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Згідно зіст. 4 Закону №875-ХІІдіяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у: виявленні, усуненні перепон і бар`єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об`єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі - об`єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв`язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров`я; соціальному захисті; забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю; наданні пристосованого житла; сприянні громадській діяльності.

Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Статтею 5 Закону №875-ХІІвизначено, що порядок та умови визначення потреб у зв`язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності особи з інвалідністю. Види і обсяги необхідного соціального захисту особи з інвалідністю надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації. Індивідуальна програма реабілітації є обов`язковою для виконання державними органами, підприємствами (об`єднаннями), установами і організаціями.

Як встановлено судом, за Індивідуальною програмою ОСОБА_1 від 16.02.2022 №235, МСЕК передбачено потребу позивача у наступних реабілітаційних заходах: медична реабілітація (відновна терапія, профілактичні заходи, медикаментозне лікування, санаторно-курортне лікування); фізична реабілітація (лікувальний масаж, лікувальна фізкультура); технічні та інші засоби реабілітації (палиці); протезні вироби (ортопедичне взуття).

З пояснень позивача слідує, що оскільки відповідно до ЗУ №2620-IX від 21.09.2022 «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень, а тому саме Головне управління Пенсійного фонду України має нести відповідальність за виконання та фінансування потреб, які передбачені Індивідуальною програмою ОСОБА_1 від 16.02.2022 №235.

Так, правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначаєЗакон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV(далі по тексту -Закон №1105-XIV).

Згідно ізст.4 Закону № 1105-XIVорганом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.

Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Заст.5 Закону № 1105-XIVУповноважений орган управління та його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань:

1) здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами в межах коштів соціального страхування, затверджених Кабінетом Міністрів України, управління майном;

2) проводять розслідування страхових випадків, перевірку обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;

3) здійснюють заходи з профілактики страхових випадків;

4) забезпечують функціонування інформаційно-аналітичної системи соціального страхування;

5) забезпечують електронну інформаційну взаємодію інформаційно-комунікаційної системи соціального страхування з інформаційно-комунікаційними системами центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, охорони здоров`я, реалізацію державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, формування та реалізацію державної фінансової політики, державної політики з питань державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, державної політики у сферах освіти і науки, формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, для виконання покладених на них функцій і завдань, визначених законодавством;

6) здійснюють контроль за використанням страхових коштів, перевірку правильності їх використання страхувальниками із застосуванням ризик-орієнтованих підходів, контроль за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують у встановленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи;

7) беруть участь у проведенні наукових досліджень з питань соціального страхування, вивчають міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм соціального страхування, виступають замовником проведення наукових досліджень, розроблення методичного забезпечення;

8) беруть участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв`язання проблем та обміну досвідом у сфері соціального страхування;

9) здійснюють інші функції, передбачені цим Законом.

Водночас, відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 № 28-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.01.2023 за № 124/39180), Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.

30.12.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1467 «Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Постанова №1467).

За наведеною Постановою №1467 передбачено, що виконавча дирекція Фонду соціального страхування та її робочі органи передають Пенсійному фонду України в електронній формі виплатні документи на січень 2023 р. засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів до 2 січня 2023 р., а бази даних, носії інформації та програмне забезпечення щодо ведення обліку та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхові виплати), за актами приймання-передачі - до 20 січня 2023 року.

Як зазначено відповідачем, на виконання Постанови №1467 Головному управлінню, з-поміж іншого, передано індивідуальну справу про страхові виплати №97.0 ОСОБА_1 , яка відкрита 01.11.2001.

Таким чином, до функціональних обов`язків Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області входить виплата ОСОБА_1 відповідних щомісячних страхових виплат, виплата яких передбачена ст. 36 Закону №1105.

Разом з тим, відповідно до ст. 36 Закону №1105, потерпілому на виробництві, який став особою з інвалідністю, компенсуються витрати на проїзд до місця лікування та/або реабілітації й у зворотному напрямку. Однак, докази звернення позивача з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у матеріалах справи відсутні.

Тому суд вважає вимогу позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо невиконання Індивідуальної програми реабілітації ОСОБА_1 безпідставною та необґрунтованою, оскільки зазначені в Індивідуальній програмі заходи не належать до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Щодо визнання протиправною бездіяльності Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо незабезпечення ОСОБА_1 ортопедичним взуттям двома парами щороку на його вибір зимового та/або літнього з відшкодуванням проїзду до підприємства та додому та щодо незабезпечення ОСОБА_1 палицею раз на два роки, суд зазначає наступне.

Так, позивач посилається на норми постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25.03. 2008р. за № 23, якими було передбачено, що потерпілі щороку забезпечуються двома парами ортопедичного взуття на їх вибір - зимового та/або літнього (п. 4.7. Постанови Правління ФСС) та однією палицею на 2 роки (п. 7 Постанови Правління ФСС).

Пунктом Потерпілі 1.4. вищезазначеної Постанови Правління ФСС передбачено, що забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Однак, суд зазначає, що функції щодо забезпечення позивача взуттям і палицею перейшли до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

А тому Постанова Правління ФСС від 25.03. 2008 р. за № 23 не розповсюджується на правовідносини щодо забезпечення осіб, інвалідність, яких пов`язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Постановою КМУ від 2 грудня 2022 р. за № 1350 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» було виключено абзац п`ятий пункту 1 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321 (надалі Постанова КМУ N 321). Отже, Постанова КМУ № 321 з 01.01.2023 року розповсюджується на осіб, інвалідність яких пов`язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Пунктом 30 Постанови КМУ №321 передбачено, що строк, на який видано індивідуальний засіб реабілітації, визначено у переліку згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку": особа з інвалідністю та учасник бойових дій, постраждалий забезпечуються - двома парами ортопедичного взуття на два роки.

Тобто нормами чинного законодавства визначені чіткі строки експлуатації допоміжних засобів реабілітації, якими забезпечуються особи з інвалідністю за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Крім того суд, звертає увагу, що нормами Постанови КМУ № 321 відшкодування вартості проїзду особам з інвалідністю до підприємства та додому, чи у будь-якому іншому напрямку не передбачено.

З пояснень представника відповідача слідує, що ОСОБА_1 30.03.2023 року звернувся до Вінницького ОВФСЗОІ з заявою про заміну технічного та іншого засобу реабілітації, а саме: заміну палиці та ортопедичного взуття.

19.04.2023 року в Централізованому банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ) Вінницьким ОВФС3ОІ було сформовано електронне направлення на забезпечення його засобами для ходіння, керованими однією рукою.

Одночасно, через органи соціального захисту ОСОБА_1 було повідомлено, що оскільки строк експлуатації раніше виданого ортопедичного взуття закінчується 23.03.2024р., то відповідно, для його заміни слід звернутися після зазначеної дати.

У подальшому 01.05.2023р. Позивач подав до Відповідача звернення щодо забезпечення його допоміжними засобами реабілітації у порядку Постанови ФСС від 25.03.2008 року за № 23.

19.05.2023 року Відповідачем 2 на адресу Позивача надана відповідь на його звернення щодо строків забезпечення ортопедичним взуттям відповідно до Постанови № 321.

Відповідно до акту приймання - передачі від 27.06.2023 року Позивач був забезпечений Палицею з пристроєм проти ковзання (регульована за висотою з пристроєм проти ковзання, напівавтоматом) у кількості 1 шт. вартістю 290,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2023 р. за № 1306 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. 321. У т.ч. змінено строки на які особи з інвалідністю забезпечуються засобами реабілітації, а саме: згідно п. 28, строк, на який видано індивідуальний засіб реабілітації, визначено в переліку згідно з додатком 1 до постанови.

Особа з інвалідністю, військовослужбовець, постраждалий та потерпілий від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання забезпечуються двома парами ортопедичного взуття на один рік.

Отже, з 15.12.2023p., відповідно до нового Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби в редакції Постанови КМУ No 1306, Позивач має право на забезпечення двома парами ортопедичного взуття на один рік. Щодо строків на які видаються засоби для ходіння, керовані однією рукою (палиці), то вони не зазнали змін, тобто одна палиця на три роки.

Таким чином, судом дійшов висновку про відмову в задоволенні даної позовної вимоги.

Щодо визнання протиправною бездіяльності Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації щодо незабезпечення ОСОБА_1 медичною реабілітацією у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладах щороку тривалістю 24 календарні дні у закладі за його вибором з відшкодуванням проїзду у дві сторони, суд зазначає наступне.

Заходи з реабілітації у сфері охорони здоров`я передбачають медикаментозне лікування в рамках компетенцій лікаря фізичною та реабілітаційної медицини, фізичну терапію, ерготерапію, терапію мови та мовлення, забезпечення протезуванням, ортезуванням, іншими допомоги та засобами реабілітації, що надаються відповідно до загальної мети та завдань реабілітації, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані.

Інші види реабілітаційних заходів здійснюються у разі, якщо потребу в них визначено висновком МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складання) відповідно до вимог Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні». Фінансування таких заходів здійснюється з програм державного бюджету відповідно до законодавства.

Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Як встановлено судом під час судового розгляду, фінансує конкретні медичні послуги/групи послуг відповідно до умов їх закупівлі за Програмою медичних гарантій Національна служба здоров`я України за укладеними договорами із закладами охорони здоров`я.

Перелік послуг, які держава гарантує пацієнту безоплатно, в тому числі реабілітаційних, передбачений у специфікаціях до кожного з пакетів медичних послуг.

Згідно пояснень відповідача, ознайомитися з ними можна на офіційному сайті Національної служби здоров`я України у розділі "Вимоги Програми медичних гарантій 2023» за посиланням: https://contracting.nszu.gov.ua/vimogi-pmg-paket.

Враховуючи вищевикладене в діях Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації відсутня будь-яка протиправна бездіяльність.

Щодо визнання протиправною бездіяльності Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації щодо незабезпечення ОСОБА_1 санітарно-курортним лікуванням щороку тривалістю 24 календарні дні у закладі за його вибором з відшкодуванням проїзду у дві сторони, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів від 22 лютого 2006 року №187 "Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян та виплати їм компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад» визначено, особи з інвалідністю забезпечуються путівками строком на 18-21 календарний пень у порядку черговості.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач отримав санаторне-курортне лікування в 2023 році. ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАт «Укрпрофоздоровниця» надав згоду на укладення трьохсторонного договору для надання послуг санаторно- курортного лікування для особи з інвалідністю III групи трудового каліцтва ОСОБА_1 за профілем лікування захворювання кістково-м`язевої системи терміном на 18 днів, починаючи з 6 листопада 2023 року з переліком санаторно-курортних послуг, які відповідають вимогам переліку базових послуг, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України N868 від 24.07.2017. «Про затвердження переліку базових послуг, які входять до вартості путівки». Договір укладено від 01 листопада 2023 року №67 про відшкодування вартості путівок санаторно-курортним закладам чи закладам відпочинку, шляхом безготівкового перерахування коштів для оздоровлення осіб з інвалідністю.

Згідно відомостей з зворотного талону Позивач перебував на санаторно-курортному лікуванні за путівкою № 532659 з 06 листопада по 23 листопада 2023 року.

Таким чином, суд погоджується, що діях Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації на момент подачі адміністративного позову будь-якої протиправної бездіяльності, не було у зв`язку з передчасними вимогами.

Щодо визнання протиправною бездіяльність КНП "Чернівецький центр ЦПМСД Чернівецької селищної ради" щодо незабезпечення ОСОБА_1 медикаментозним лікуванням, суд зазначає наступне.

28.04.2023 року з метою реалізації права потерпілих на виробництві на забезпечення соціальними послугами з догляду та медичними послугами прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 року № 438 «Деякі питання організації забезпечення соціальними послугами з догляду та медичними послугами потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують».

Постановою №438, зокрема внесено зміни до Переліку категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань».

Однак, як вбачається з матеріалів справи, діагноз позивача в перелік доданих захворювань не входить.

Таким чином, судом дійшов висновку про відмову в задоволенні даної позовної вимоги.

Щодо стягнення з відповідачів солідарно моральної шкоди у розмірі 1339000 грн та матеріальної шкоди у розмірі 265 грн.

Відповідно дост.56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1174 Цивільного кодексу України(даліЦК України) передбачено, що шкода завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової чи службової особи органу державної влади при здійсненні своїх повноважень відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ч.1ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною другою цієї статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкодаце будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Моральна шкодавтрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частиною 1ст.1167 ЦК Українипередбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже,необхідно обґрунтування позивачем наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача, відповідно до яких заподіяно шкоду. Тобто, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.

Відповідно до п.2 ч.3ст.23 Цивільного кодексу Українирозмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на зазначене, беручи до уваги відсутності ознак протиправності бездіяльності відповідачів, встановлених в ході розгляду даної справи, суд доходить висновку про необгрунтованість позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, в задоволенні якої також належить відмовити.

Оскільки позовна вимога позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача матеріальної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю, є похідною вимогою тазалежить від задоволення основної вимоги, тому також не підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

У даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідачі як суб`єкти владних повноважень довели відсутність протиправної бездіяльності.

Водночас доводи позивача на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, спростовані доводами й доказами відповідача.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оскільки позивачем не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 1332240)

Відповідач: Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (21005, м. Вінниця, вул. Пирогова, 135а, код ЄДРПОУ 13308892)

Відповідач: Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 43770299)

Відповідач: Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 40159685)

Відповідач: КНП "Чернівецький центр ЦПМСД Чернівецької селищної ради" (24100, Вінницька область, Могилів-Подільський район, смт. Чернівці, вул. Вінницька 25б, код ЄДРПОУ 37348104)

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович