УХВАЛА
23 січня 2025 року
м. Київ
справа №120/13345/23
адміністративне провадження № К/990/1676/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача -Бевзенка В. М.,
суддів: Бучик А. Ю., Чиркіна С .М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі № 120/13345/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації, Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації та КНП "Чернівецький центр ЦПМСД Чернівецької селищної ради" про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної та матеріальної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації, Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації, та КНП "Чернівецький центр ЦПМСД Чернівецької селищної ради", в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незабезпечення ОСОБА_1 в частині невиконання Індивідуальної програми реабілітації;
- визнати протиправною бездіяльність Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо незабезпечення ОСОБА_1 ортопедичним взуттям - двома парами щороку на його вибір зимового та/або літнього з відшкодуванням проїзду до підприємства та додому;
- визнати протиправною бездіяльність Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо незабезпечення ОСОБА_1 палицею раз на два роки;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації щодо незабезпечення ОСОБА_1 медичною реабілітацією у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладах щороку тривалістю 24 календарні дні у закладі за його вибором з відшкодуванням проїзду у дві сторони;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації щодо незабезпечення ОСОБА_1 санітарно-курортним лікуванням щороку тривалістю 24 календарні дні у закладі за його вибором з відшкодуванням проїзду у дві сторони;
- визнати протиправною бездіяльність КНП "Чернівецький центр ЦПМСД Чернівецької селищної ради" щодо незабезпечення ОСОБА_1 медикаментозним лікуванням;
- стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду у розмірі 1 339 000 грн;
- стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду у розмірі 265 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 вирішено змінити рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації, Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації та КНП "Чернівецький центр ЦПМСД Чернівецької селищної ради" про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної та матеріальної шкоди в його мотивувальній частині, виклавши її в редакції наведеній у цій постанові.
13.01.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник жодним чином не зазначає та не вказує про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Скаржник у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
КАС України передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити випадки, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 328 КАС України скаржник не зазначив.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі № 120/13345/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації, Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної військової адміністрації та КНП "Чернівецький центр ЦПМСД Чернівецької селищної ради" про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати у порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач: В. М. Бевзенко
Судді: А. Ю. Бучик
С. М. Чиркін
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2025 |
Оприлюднено | 24.01.2025 |
Номер документу | 124647845 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бевзенко В.М.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вільчинський Олександр Ванадійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вільчинський Олександр Ванадійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вільчинський Олександр Ванадійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вільчинський Олександр Ванадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні