Ухвала

від 14.03.2024 по справі 300/327/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"14" березня 2024 р. справа № 300/327/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради, Богородчанської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) в інтересах якого діє представник за довіреністю Парфан Л.І. (далі представник позивача) звернувся до суду з позовом до Сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради (далі відповідач 1), Богородчанської селищної ради (далі відповідач 2) в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність завідувача сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради Сікори С.Я. щодо систематичного ігнорування запитів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на публічну інформацію та ненадання відповідей на запити;

- зобов`язати Сектор архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради надати ОСОБА_2 повну запитувану інформацію по суті запиту від 07.09.2023, від 26.10.2023, в порядку встановленому чинним законодавством України;

- зобов`язати Сектор архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради надати ОСОБА_1 повну запитувану інформацію по суті запиту від 12.11.2023 та трьох запитів від 30.11.2023, в порядку встановленому чинним законодавством України.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.01.2024 позовну заяву залишив без руху, встановив строк для усунення її недоліків.

Позивач, 29.01.2024 виконав вимоги ухвали суду від 22.01.2024 про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачі скористалися правом подання відзивів на позовну заяву, які надійшли до суду 26.02.2024 та 29.02.2024 відповідно.

У відповіді на відзиви, ОСОБА_1 , серед іншого, заявив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та про витребування свідоцтва в електронній та/або паперовій формі про реєстрацію авторського права та твори архітектури та містобудування, що належать до інтелектуальної власності ОСОБА_3 , а саме містобудівні умови та обмеження та паспорти прив`язки, зазначені в позовній заяві.

Розглянувши клопотання позивача про розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд звертає увагу позивача, що необхідність розгляду справи за правилами спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін повинна бути належним чином обґрунтована із зазначенням чітких підстав, щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.

Однак, подане клопотання позивача не містить належного обґрунтування, з посиланням на конкретні докази, щодо необхідності чи наявності істотних підстав для розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Проаналізувавши адміністративний позов і його вимоги, долучені до нього матеріали (документи), беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд, не вбачає необхідності у проведенні судового розгляду в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Проте суд зазначає, що у разі необхідності з`ясування окремих обставин справи судом вживатимуться відповідні процесуальні заходи передбачені КАС України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що клопотання позивача про розгляд справи №300/327/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, є необґрунтованим, а тому в задоволенні такого клопотання належить відмовити.

Щодо клопотання позивача про витребування свідоцтва в електронній та/або паперовій формі про реєстрацію авторського права та твори архітектури та містобудування, що належать до інтелектуальної власності ОСОБА_3 , а саме містобудівні умови та обмеження та паспорти прив`язки, зазначені в позовній заяві, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами 1-3 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

У відповідності до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З огляду на зазначені норми, що регламентують механізм звернення в порядку статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, суд констатує, що вищевказане клопотання про витребування доказів, подане позивачем поза межами встановленого процесуальним законом строку.

Позивачем не обгрунтовано неможливість подання такого клопотання, у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

При цьому, позивачем не зазначено обставин, які може підтвердити свідоцтво в електронній та/або паперовій формі про реєстрацію авторського права та твори архітектури та містобудування, що належать до інтелектуальної власності ОСОБА_3 , а саме містобудівні умови та обмеження та паспорти прив`язки, зазначені в позовній заяві, які позивач просить суд витребувати.

За наведених обставин суд доходить висновку, що клопотання позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 73, 77, 79, 80, 241-243, 248, 256, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів - відмовити.

Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.