Ухвала

від 27.05.2024 по справі 300/327/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"27" травня 2024 р. справа № 300/327/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №300/327/24 за позовом ОСОБА_1 до Сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради, Богородчанської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,

УСТАНОВИВ:

Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 10.05.2024 позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради щодо ненадання відповідей на три запити ОСОБА_1 від 30.11.2023. Зобов`язав Сектор архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради надати ОСОБА_1 запитувану інформацію по суті трьох запитів від 30.11.2023, в порядку встановленому чинним законодавством України. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Стягнув з за рахунок бюджетних асигнувань Богородчанської селищної ради (вул. Шевченка, 66, смт. Богородчани, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77701, код ЄДРПОУ 04357035) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Позивач, 16.05.2024 подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить суд вирішити питання понесених витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення у цій справі, оскільки судом не вирішено питання про витрати на правничу допомогу, так як суд у рішенні зазначив, що ОСОБА_1 не подано достатньо доказів, що кошти в сумі 6 500 гривень оплачені адвокату Поповичу М.М. саме за надання правничої допомоги по справі № 300/327/24. До заяви позивач долучив детальний опис юридичних послуг наданих адвокатом Поповичем М.М. у справ №300/327/24 на підставі договору від 18.10.2023, акт прийому - передачі прийнятих послух від 11.03.2024, квитанцію №0575487 від 11.03.2024, договір про надання правничої допомоги від 18.10.2023.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши подану суду заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом 10.05.2024 ухвалено рішення у справі № 300/327/24, яким позов задоволено частково. Разом з тим у мотивувальній частині цього рішення судом зазначено:

«Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, позивач, згідно із квитанціями від 15.01.2024 та 26.01.2024 підтвердив сплату судового збору на суму 968,96 грн за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Богородчанської селищної ради частини сплаченого судового збору в розмірі 484,48 грн.

Також позивач подав до суду заяву від 12.03.2024 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якому просив стягнути з відповідачів на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн (а.с.140-141).

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з пунктом 1 частини 3 зазначеної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, від 28.11.2002 у справі Лавентс проти Латвії заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, їх розмір є розумним та обґрунтованим.

При вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 подав:

- договір про надання правничої допомоги від 18.10.2023, укладений між адвокатом Поповичем Миколою Михайловичем та клієнтом ОСОБА_1 . Відповідно до предмета якого є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи чимось можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів (підпункт 1.1. Договору). Відповідно до підпункту 2.1.2 Договору, адвокат зобов`язується представляти права і законні інтереси клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, органах Національної поліції, прокуратури, перед третіми особами, а також у судах України всіх ланок та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Господарсько процесуальним кодексом України, Кримінально процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення. Згідно підпунктів 4.1, 4.2 Договору, гонорар адвоката за цим договором визначається у квитанціях, які є невід`ємними додатками до цього Договору. Підтвердження виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором є підписаний сторонами акт про виконання наданих правничих послуг. Вартість 1 години роботи адвоката участь в судових засіданнях складає 1800, 00 грн. Вартість 1 години роботи адвоката складання процесуальних документів складає 2000,00 грн (а.с.142-143);

- акт про прийняття передачі прийнятих послуг від 11.03.2024, відповідно до змісту якого зазначено, що ОСОБА_2 «Виконавець» з 09.01 по 11.03.2024 надано ОСОБА_1 «Замовник» юридичні послуги відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 18.10.2023, а Замовник прийняв надані послуги (п.1 Акту). Вартість послуг за період, вказаний у п.1 цього Акту, становить 6500, 00 гривень (п.2 Акту). Замовником сплачено Виконавцю повну суму в розмірі 6500 гривень, про що свідчить надана Замовнику квитанція №0575487(п.3 Акту) (а.с.144);

- квитанцію №0575487 від 11.03.2024 за формою №ПО-Д2, затвердженою наказом Укрсоюзсервіс від 29.09.1995 №8 про оплату правничої допомоги вартістю 6500,00 грн (а.с.145).

Водночас, матеріалами справи не підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в межах розгляду судом цієї справи. В матеріалах справи відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Поповичем М.М., та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ОСОБА_1 у цій справі. Відсутні докази складання адвокатом Поповичем М.М. в цій справі процесуальних документів, заяв по суті справи (позовної заяви, відповіді на відзив).

Крім того, згідно довіреності від 28.08.2023, наявної у матеріалах справи, представником позивача є ОСОБА_3 (а.с.82). ОСОБА_3 зазначена також і у позовній заяві в якості представника позивача. Також ОСОБА_3 , діючи як представник ОСОБА_1 згідно матеріалів справи, отримувала відповідь на запит позивача від 12.11.2023.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що заявлена ОСОБА_1 сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн документально не підтверджена та не доведена.

Відтак за відсутності документального підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу, за результатами розгляду цієї справи підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Богородчанської селищної ради на користь позивача лише частина сплаченого судового збору у розмірі 484,48 грн.

Таким чином, питання стягнення на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу судом вирішено при ухвалені судового рішення у цій справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відтак, враховуючи вимоги пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що судом при ухвалені судового рішення у цій справі вирішено питання про судові витрати, заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволені заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 300/327/24 за позовом ОСОБА_1 до Сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради, Богородчанської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.