ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
15 березня 2024 р.Справа №160/6760/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 , третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог товариство з обмеженою відповідальністю «БІГКОМЕРЦ» про визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач, заявник) через свого представника звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича (далі - приватний виконавець Сивокозов О.М., відповідач), у якій просить:
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_3 щодо передачі на реалізацію нерухомого майна-предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1 , оформлені заявкою приватного виконавця на передачу на електронні торги, призначені ДП «СЕТАМ» на 25 березня 2024 року о 09год. 00хв. за номером лоту 546270 (уцінено лот №544482).
Одночасно з позовною заявою подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_3 на підставі виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіної О.В. від 28.09.2018р., зареєстрованого в реєстрі за №1395 - до набрання законної сили судовим рішенням по даній адміністративній справі;
- заборони приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозову Олександру Миколайовичу та іншим особам, у тому числі Державному підприємству «СЕТАМ» (01001, місто Київ, вулиця Стрілецька, 4-6, код ЄДРПОУ 39958500), вчиняти дії, направлені на реалізацію нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме квартири АДРЕСА_1 , в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіної О.В. від 28.09.2018р., зареєстрованого в реєстрі за №1395 - до набрання законної сили рішенням суду в даній адміністративній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що дії приватного виконавця Сивокозова О.М. щодо реалізації нерухомого майна шляхом проведення електронних торгів у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_3, є протиправними, порушують права Боржника ОСОБА_1 , оскільки вказана квартира с предметом іпотеки за іпотечним договором №2/14-Ф/ІП, укладеним 14.02.2007 року між ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК» та ОСОБА_1 , зазначена іпотека не припинена, діючим іпотекодержаталем с ТОВ «Бігкомерц», який взагалі не є учасником виконавчого провадження ВП НОМЕР_3, а передача даного майна (предмета іпотеки) на примусову реалізацію не може бути здійснена у зв??язку із зупиненням дії статті 41, 47 Закону України «По іпотеку» на час дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування. Позивач вважає, що виконання даного виконавчого документу завдає і обов??язково завдасть у майбутньому суттєвої шкоди охоронюваним законом інтересам та правам позизача, у зв?язку з чим є необхідність у вжитті заходів щодо забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження ВП НОМЕР_3.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Інститут забезпечення позову регламентовано ст.ст.150-158 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що закріплюють порядок розгляду заяв, клопотань про забезпечення позову, підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі, зокрема ст.150, 151 КАС України.
Згідно із приписами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів задля створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача (заявника).
Суд зазначає, що вищезазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача (заявника) та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
У зв`язку з цим, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач (заявник), співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Так, у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 щодо "очевидності" ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.
Верховний Суд у справі №808/2206/18 зазначив: заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, що можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не стосується предмету позову, тому задоволенні заяви про забезпечення позову в частині зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_3 на підставі виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіної О.В. від 28.09.2018р., зареєстрованого в реєстрі за №1395 - до набрання законної сили судовим рішенням по даній адміністративній справі - належить відмовити.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.
Згідно з абзацом другим пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Враховуючи, що з доданої до позовної заяви копії роздруківки з офіційного сайту ДП «СЕТАМ», номер лоту №546270 в графі: «предмет іпотеки», зазначено: «ні», а документи, додані до позовної заяви, свідчать про протилежне, суд доходить висновку, що протиправність дій відповідача має очевидний характер, що збігається з обґрунтуванням позову. А, оскільки аукціон призначено на 25.03.2024, ухвалою суду від 15.03.2024 відкрито провадження у справі і відповідно до ч.4 ст.287 КАС України справа вирішується судом протягом десяти днів, суд доходить висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.
З огляду на викладене, заява представника позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 , третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог товариство з обмеженою відповідальністю «БІГКОМЕРЦ» про визнання дій протиправними - задовольнити частково.
Заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозову Олександру Миколайовичу та іншим особам, у тому числі Державному підприємству «СЕТАМ» (01001, місто Київ, вулиця Стрілецька, 4-6, код ЄДРПОУ 39958500), вчиняти дії, направлені на реалізацію нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме: квартири АДРЕСА_1 , в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіної О.В. від 28.09.2018р., зареєстрованого в реєстрі за №1395 - до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 160/6760/24.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи згідно з ч.8 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України.
За цією ухвалою стягувачем є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код рнокпп НОМЕР_1 ).
За цією ухвалою боржником є:
- приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.21, прим.67, к.402, код код рнокпп НОМЕР_2 ).
Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження» до 15.03.2027 року (включно).
Копію ухвали надіслати:
- позивачу за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4;
- представнику позивача за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- третій особі-1 за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- третій особі-2 за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2024 |
Оприлюднено | 19.03.2024 |
Номер документу | 117695376 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні