Постанова

від 13.03.2024 по справі 367/6389/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року м. Київ

Справа № 367/6389/16

Провадження: № 22-ц/824/2209/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,

секретар Сакалош Б. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури

на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Карабази Н. Ф.,

у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Бучанської міської ради, ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіна Максима Сергійовича, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , реєстраційна служба Бучанського міського управління юстиції Київської області, про визнання незаконними та скасування рішень ради, скасування рішення про державну реєстрацію прав та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

у с т а н о в и в:

В серпні 2016 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 28 липня 2011 року Бучанською міською радою було передано у власність ОСОБА_4 земельні ділянки з кадастровими номерами: №3210800000:01:092:0031 та №3210800000:01:084:0030, що розташовані по АДРЕСА_1 . Вказані земельні ділянки було відчужено 13 лютого 2012 року на користь ОСОБА_1 .

Вказані земельні ділянки, на думку позивача, відносяться до земель лісового фонду державної форми власності, у зв`язку із чим було заявлено відповідні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень Бучанської міської ради щодо відведення земельних ділянок у приватну власність, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

В липні 2019 року доІрпінського міського суду подано заяву першого заступника прокурора Київської області Грабця І. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210800000:01:092:0030 площею 0,1 га та 3210800000:01:092:0031 площею 0,29 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 та заборони власникам земельних ділянок чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на них будівельні роботи.

На обґрунтування заяви зазначено, що не зважаючи на те, що у провадженні суду перебуває дана справа, відповідачем по справі ОСОБА_3 27.12.2017 на підставі договорів купівлі-продажу № 2317 та № 2318 відчужено спірні земельні ділянки на користь ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексними номерами 38993975 та 38994267 від 27.12.2017).

Ухвалою Ірпінського міського суду від 07 вересня 2020 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210800000:01:092:0030 площею 0,1 га та 3210800000:01:092:0031 площею 0,29 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Заборонено власникам земельних ділянок чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на земельних ділянках з кадастровими номерами 3210800000:01:092:0030 площею 0,1 га та 3210800000:01:092:0031 площею 0,29 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , будівельні роботи.

В листопаді 2023 року адвокат Щербина Л.А. в інтересах ОСОБА_2 подав заяву про скасування заходів забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що зі встановлених обставин по даній справі вбачається, що документація («Дело по учету земель графическим способом Киево-Святошинского района Киевской области», яка затверджена рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих № 527 від 10.11.1962; Контрольна відомість обліку землекористувачів і площі їх землекористування по Києво-Святошинському району Київської області станом на 1.XI-1961 рік; додаток №1 до рішення виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих №527 від 10.11.1962; листа ДП «Київський науково-дослідний і проектний інститут землеустрою» за №06-1.2/522 від 02.06.2017; схематична карта меж землекористувань Києво-Святошинського району Київської області) не містить відомостей про наявність землекористування Бучанською лісовою дачею спеціалізованими державними підприємствами лісового господарства, зокрема, Бучанським лісгоспом, а також даних про землекористувачів вказаними територіями. Територія колишньої Бучанської лісової дачі, площею 890 га знаходилась у межах селища Буча задовго до прийняття оскаржуваного рішення Бучанською селищною радою від 25.06.2002 за №71/l-4-XXIV «Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління, до земель житлової та громадської забудови». Віднесені землі Бучанська лісогосподарська установа не обслуговує. Спірна земельна ділянка не мала статусу земельної ділянки лісогосподарського призначення та не перебувала у постійному користуванні ДП «Бучанське лісове господарство».

Вказував, що на момент винесення даної ухвали, ОСОБА_2 навіть не являвся учасником даного провадження, лише 27 вересня 2023 року ухвалою Ірпінського міського суду ОСОБА_2. залучено до справи у якості співвідповідача по справі. Дані земельні ділянки були придбані ОСОБА_2 з метою будівництва будівель торгівлі. Був складений план розвитку бізнесу та залучено інвестиції, проте у зв`язку із забезпеченням позову уже понад три роки ОСОБА_2 позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися своїм майном, а також обмежений у праві збудувати там заплановані об`єкти.

Заявник просив скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Ірпінського міського суду від 07.09.2020 року у справі № 367/6389/16-ц, а саме: скасувати арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:092:0030 площею 0,1га та номером 3210800000:01:092:0031 площею 0,29га, які розташовані в АДРЕСА_1 ; скасувати заборону власнику чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на земельних ділянках з кадастровим номером 3210800000:01:092:0030 площею 0,1га та номером 3210800000:01:092:0031 площею 0,29га, які розташовані в АДРЕСА_1 , будівельні роботи.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 листопада 2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Щербини Л. А. про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Ірпінського міського суду від 07.09.2020 року у справі № 367/6389/16-ц, а саме:

скасовано арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:092:0030 площею 0,1га та номером 3210800000:01:092:0031 площею 0,29га, які розташовані в АДРЕСА_1 ;

скасовано заборону власнику чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на земельних ділянках з кадастровим номером 3210800000:01:092:0030 площею 0,1га та номером 3210800000:01:092:0031 площею 0,29га, які розташовані в АДРЕСА_1 , будівельні роботи.

Не погодившись із таким судовим рішенням, заступник керівника Київської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні заяви.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що на даний час спір між сторонами не вирішено, ухвала суду про забезпечення позову не оскаржена та є чинною, обставини, наведені у заяві про скасування заходів забезпечення позову, зокрема, щодо їх співмірності ставлять під сумнів законність та обґрунтованість ухвали суду про забезпечення позову від 07.09.2020 року, однак не свідчать, що відпала потреба в забезпеченні позову чи зміну обставин, як правову підставу для скасування заходів забезпечення позову. Скасування заходів забезпечення позову не пов`язується із оцінкою правомірності їх застосування, переглядати законність своєї ж ухвали про забезпечення позову районний суд не має повноважень.

Можливість відповідачів в будь-який момент змінити первісний об`єкт цивільних прав шляхом його поділу чи об`єднання, а також відчужити земельну ділянку, яка знаходиться у її володінні, є беззаперечною.

Окрім того, зазначає, що рішеннями приватного нотаріуса Нельзіної І. М. від 19.06.2023 №68076710 додано дублікати договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , внаслідок чого змінено номери вказаних договорів на 920 від 19.06.2023 та 921 від 19.06.2023, а також змінено номера рішень про державну реєстрацію прав. Тобто, відповідачами всупереч існуючої заборони на вчинення дій щодо спірних земельних ділянок, вчинялись дії, спрямовані на їх можливе відчуження.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Бучанської міської ради Марія Резнік вимоги апеляційної скарги вважала безпідставними та необґрунтованими, зазначила, що відповідачі у даній справі є добросовісними набувачами земельних ділянок. Однак, із довгим судовим розглядом, який триває понад 8 років, порушуються права та інтереси відповідачів, які добросовісно набули це майно у власність. Бучанська міська рада вважає дії прокуратури зловживанням процесуальними правами та порушенням процесуальних строків, що тягне за собою затягування процесу, а відповідно сторони у справі позбавлені можливості розпоряджатися на власний розсуд власним майном.

В судовому засіданні прокурор Недвига Н.О. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції послався на те, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосовував, якщо відпали підстави з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому, представником позивача не було доведено, що скасування заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення суду. Відмітив, що власник не може бути відповідальний і зазнавати шкоди від дій органів державної влади, якими ці органи державної влади виправляють раніше припущену ними невідповідність праву щодо даного майна.

Перевіряючи такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів ураховує наступне.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті є тимчасові обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Відповідно до ч. 1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Статтею 158 ЦПК України передбачені випадки, в яких суд може скасувати заходи забезпечення позову.

Так, згідно ч. 3 ст.158 ЦПК України у разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.

Відповідно до ч. 7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 13 ст. 158 ЦПК заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі.

Колегія суддів зазначає, що суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Окрім того, необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти «скасування заходів забезпечення» судом, який їх вжив, у зв`язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також «скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення» судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Встановленою є обставина, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали, справа за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України до Бучанської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2. перебувала у провадженні Ірпінського міського суду Київської області, розглядалась за правилами загального позовного провадження та судовий розгляд до теперішнього часу не закінчений.

Клопотання адвоката Щербини Л. А. в інтересах ОСОБА_2 було обґрунтовано саме недоцільністю вжиття заходів забезпечення позову та невідповідністю нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи. Заявник посилався на безпідставність вжитих заходів забезпечення позову. В той же час, будь-яких обставин, які б вказували на те, що вжиті в межах справи заходи забезпечення позову вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, не наводив.

Суд першої інстанції був позбавлений можливості скасувати заходи забезпечення позову, оскільки не було встановлено обставин, які б вказували на те, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Варто відмітити, що визначені адвокатом Щербиною Л. А. в інтересах ОСОБА_2 обставини щодо безпідставності вжитих заходів забезпечення позову могли б бути предметом розгляду суду вищої інстанції під час розгляду апеляційної скарги на відповідне судове рішення про вжиття заходів забезпечення позову, однак не могли оцінюватись судом, який вжив заходи забезпечення позову, під час вирішення клопотання про їх скасування.

Отже, оскільки справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України до Бучанської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2. розглядуто не було, не можна вважати, що потреба у забезпеченні позову відпала, а відтак оскаржувану ухвалу необхідно скасувати та в задоволені клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Суд першої інстанції на вищевказані обставини уваги не звернув, що призвело до невірного застосування вимог процесуального законодавства та постановлення помилкової ухвали.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч.1 ст.376 ЦПК України є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 10 листопада 2023 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а відтак апеляційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 листопада 2023 року скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 15 березня 2024 року.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді С. М. Верланов

В. А. Нежура