Рішення

від 11.03.2024 по справі 754/14689/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-др/754/35/24

Справа №754/14689/23

РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді: Сенюти В.О.,

при секретарі: Солонюк К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сич Євгена Юрійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва у справі № 754/14689/23 від 22.02.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Сич Є.Ю. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Подану заяву обґрунтовує тим, що 05.02.2024 представником відповідача було зроблено заяву та повідомлено суд, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 7000,00 грн. Сторони погодили, що оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом протягом 5 робочих днів після набрання рішення законної сили, відтак вказане унеможливлює надати докази оплати. На підставі викладеного просить стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. На адресу Деснянського районного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Вказує, що витрати у сумі 7000,00 грн. не відповідають критеріям розумної необхідності таких витрат. Справа не є складною в розумінні приділення багато часу та застосування юридичних знань.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст.59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Разом з тим, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Суд при ухваленні додаткового рішення враховує правову позицію, висловлену у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

Згідно з висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 слідує, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги ( договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

В питанні критеріїв виснувала Велика палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15ц. Суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Також в питанні надання доказів правомірності надання правової допомоги, варта уваги позиція Верховного Суду у справі № 922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги ( договору, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтам тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Відповідно до письмових матеріалів справи № 754/14689/23 рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 22.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Представник відповідача на підтвердження заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу надав: договір № 69 про надання правової допомоги від 02.05.2023, укладений між відповідачем ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Артур Резнік та партнери», додаткову угоду від 01.11.2023, звіт від 23.02.2024, акт наданих послуг № 2 від 23.02.2024. ордер на надання правничої правової допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до умов додаткової угоди до вказаного договору № 69 від 02.05.2023, сторони домовилися, що оплата послуг адвокатського об`єднання по наданню правової допомоги по справі № 754/14689/23 здійснюється, виходячи з розміру витраченого адвокатом часу та погодинної ставки, а саме 2000,00 грн. за 1 годину роботи адвоката. Сторони домовилися, що оплата наданої правової допомоги здійснюється клієнтом протягом 5-ти робочих днів після набрання законної сили рішенням суду по справі № 754/14689/23.

На підтвердження обсягу виконаних робіт та розміру вартості наданих послуг 23.02.2024 відповідачем та адвокатським об`єднанням складено та підписано звіт про надані послуги, відповідно до якого відповідачу надано наступні послуги:

-аналіз позовної заяви, підготовка відзиву, формування та направлення відзиву учаснику справи та до суду - 1,5 години, вартість 3000,00 грн.;

-прибуття та участь 05.02.2024 та 22.02.2024 у судовому засіданні (з урахуванням витраченого часу на дорогу до суду та у зворотному напрямку; очікування судового засідання; розгляд справи) - 2 година, вартість 4000,00 грн.;

На підставі вказаного звіту 23.02.2024 сторонами складено та підписано акт надання послуг № 2 від 23.02.2024.

При цьому, положенням ч. 5 статті 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому суд звертає увагу, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд погоджується із доводами представника позивача щодо не співмірності та не пропорційності заявлених відповідачем витрат на правову допомогу, виходячи із ціни позову та складності справи. При цьому суд звертає увагу на те, що в провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебувала аналогічна справа № 754/4512/23 щодо стягнення заборгованості згідно договору про надання послуг з утримання територій та житлово - комунальних послуг № 1/27-Г, що свідчить про відстуність потреби у тривалому аналізі позовної заяви.

Відтак, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про стягнення з позивача витрати за надання правничої правової допомоги на користь відповідача в сумі 5000,00 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сич Євгена Юрійовича - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 754/14689/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Сервіс» (код ЄДРПОУ 40985044, юридична адреса: 02225, м. Київ, проспект Червоної Калини, 5-В), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації - АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу правову допомогу в розмірі 5000 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 15 березня 2024 року.

Суддя В.О.Сенюта