Постанова

від 15.08.2024 по справі 754/14689/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року місто Київ

Справа № 754/14689/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/9690/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В. (суддя-доповідач), Мазурик О.Ф., Немировська О.В.

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Сервіс» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року (ухвалене у складі судді Сенюти В. О., повне рішення складено 29 лютого 2024 року)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ

Позивач ТОВ «Вертикаль Сервіс» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованістьпо Договору про надання послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг № 1/25-Г від 01.02.2021 року у розмірі 24 104грн 63 к.

Позов обґрунтовано тим, що 20.02.2017 будівельна організація Підприємство «Вертикаль» Благодійного фонду «Дзвін надії» передала відповідачу індивідуальний будинок котеджного типу за адресою: АДРЕСА_1 .

01.03.2018 між ТОВ «Вертикаль Сервіс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг №1/25-Г, відповідно до положень якого, виконавець приймає на себе зобов`язання виконувати функції обслуговуючої (експлуатуючої) організації на території котеджного містечка (в тому числі на територіях загального користування), надавати послуги, а споживач приймає на себе зобов`язання приймати роботи (послуги), що виконані та сплачувати їх вартість за встановленими на умовах договору тарифами.

Додатком №2 до Договору «Розрахунок вартості житлово-комунальних послуг у котеджному містечку» позивачем та відповідачем затверджено тариф у розмірі 1805,45 грн. на місяць.

11.04.2018 від відповідача надійшов лист з проханням зменшити розмір послуг на 106,67 грн., з підстав не проживання в будинку, відповідно і не користування послугою вивезення побутових відходів.

Позивачем задоволено даний лист та зменшено вартість послуг з 1805,45 грн. до 1698,78 грн. на місяць.

11.03.2021 підписана Угода про внесення змін до Договору № 1/25-Г про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг від 01.03.2018.

Згідно Угоди «Розрахунок вартості житлово-комунальних послуг у котеджному містечку» позивачем та відповідачем затверджено тарифи у розмірі 2155,32 грн. на місяць. В разі не проживання - 1356,30 грн. на місяць.

31.12.2021 ТОВ «Вертикаль Сервіс» Наказом № 2 затверджено тарифи на послуги в розмірі 2900,00 грн. на місяць (в разі не проживання - 2780,00 грн. на місяць),

31.12.2022 Наказом № 2 затверджено тарифи на послуги в розмірі 2900,00 грн. на місяць (в разі не проживання - 2780,00 грн. на місяць).

На дату подачі позову до суду відповідачем допущена заборгованість у розмірі 24104,63 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року у задоволені позову відмовлено.

Додатковим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11 березня 2024 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сич Євгена Юрійовича - задоволено частково.

Стягнутоз Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Сервіс» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу правову допомогу в розмірі 5000 грн.

В іншій частині вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, директор ТОВ «Вертикаль Сервіс» Паршиков О. В. 20 березня 2024 року подав безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року та ухвалити нове рішення.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ті обставини, які суд вважав встановленими є помилковими, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Вказує, що суд безпідставно взяв до уваги докази надані відповідачем та не взяв до уваги докази надані позивачем. Суд неправомірно прийняв до уваги акт звірки за період з 01.01.2018 р. по 30.01.2023 р. наданий відповідачем, який підписаний головним бухгалтером. Вважає, що суд мав прийняти саме акт звірки за період з 01.01.2022 року по 01.04.2023 року наданий позивачем, який підписано директором та який містить печатку підприємства.

Вважає, що сума заборгованості складає 24104,63 грн. з урахуванням затверджених тарифів відповідно до наказів №02 від 31.12.2021р. та № 02 від 31.12.2022р., які Судом не взято до уваги та не надано чіткого твердження, що сторона позивача невірно застосувала нові тарифи та допустила порушення процедури їх затвердження. Накази позивача про встановлення нових тарифів є чинними та у встановлено договором порядку прийняті та доведені до споживачів. Відповідачу надавались послуги по Договору. Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що комунальні послуги у вказаний період їй не надавалися, надавалися частково/надавались неякісно або не в повному обсязі.

Зазначає, що суд дійшовши висновку, що у спірний період відповідачу здійснювалось нарахування виходячи із тарифу 1 356 грн 30 к., залишив поза увагою той факт, що відповідач здійснювала оплату довільними сумами, а не за таким тарифом. Навіть за вказаних умов у відповідача все одно наявна заборгованість, що складає 4 509 грн 28 к.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року відкрито провадження у даній справі та надано учасникам справи 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

22 квітня 2024 року від представника ОСОБА_1 адвоката Сич Є. Ю. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року без змін.

Відзив на апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, позивач намагається ввести суд в оману стверджуючи, що зміна тарифів у 2022-2023 роках відбулась за належного повідомлення споживачів, а також що послуги реально надавались, а заяви щодо надання неякісних послуг споживачами не надавались.

Вказує, що у справі № 754/4512/23 апеляційним судом вже надана оцінка наказам позивача та дійсним тарифам.

Зазначає, що ті обставини на які посилається позивач спростовуються наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За правилами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції вважав встановленим, що відповідач ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , даний факт визнано сторонами по справі.

01.03.2018 між ТОВ «Вертикаль Сервіс» та ОСОБА_1 укладено Договір №1/25-Г про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг (а.с. 4-9).

Додатком №2 до Договору №1/25-Г про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг від 01.03.2018 «Розрахунок вартості житлово-комунальних послуг у котеджному містечку» ТОВ «Вертикаль Сервіс» та відповідачем погоджено тариф у розмірі 1805,45 грн. на місяць (а.с. 13).

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, Споживач зобов`язується сплачувати послуги на умовах та в строки, встановлені даним договором. Пунктами 3.3, 3.4 Договору, визначено, що споживач забезпечує внесення платежів за спожиті послуги не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Суд вважав встановленим, що відповідач здійснювала платежі в розмірі, які встановлено для споживачів, які не проживають у котеджному містечку. Факт не проживання відповідача у котеджному містечку позивачем не оспорювався, а тому суд відмовив в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційний суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що ті обставини які суд вважав встановленими є не доведеними, висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Між сторонами 01березня 2018 рокуукладено Договір №1/25-Г про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг (надалі - Договір).

Відповідно до Додатку №2 до Договору №1/25-Г про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг від 01березня 2018року «Розрахунок вартості житлово-комунальних послуг у котеджному містечку», сторонами погоджено тариф у розмірі 1805,45 грн. на місяць

01 березня 2021 року між позивачем та відповідачем затверджено Угоду про внесення змін до Договору №1/25-Г про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг від 01 березня 2018 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни у Додаток № 2 «Розрахунок вартості житлово-комунальних послуг у котеджному містечку» до Договору та погодили новий розрахунок вартості житлово-комунальних послуг у котеджному містечку:

1) утримання території котеджного містечка - 408,99 грн (вразі не проживання 50 % - 204,50 грн);

2) вивезення побутових відходів - 106,67 грн (вразі не проживання 0 грн);

3) охорона котеджного містечка - 662,38 грн;

4) обслуговування внутрішньо квартальних мереж водопостачання, водовідведення, каналізації та КНС, пожарних гідрантів - 224,14 грн (вразі не проживання 0 грн);

5) обслуговування зовнішнього освітлення та внутрішньоквартальних мереж електропостачання - 175,70 грн / встановлення та обслуговування додаткових ламп по вул. О. Даля та М. Гришка - 50,00 грн;

6) адміністративні витрати - 527,43 грн (вразі не проживання 50 % - 263,30 грн).

Таким чином згідно Угоди про внесення змін від 01 березня 2021 року сторони погодили тариф у розмірі 2 155,32 грн, а в разі не проживання - 1356,30 грн, на місяць.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснювала платежі в розмірі, які встановлено для споживачів, які не проживають у котеджному містечку. Факт не проживання відповідача у котеджному містечку позивачем не оспорювався.

Позивач посилається на те, що з січня 2022 року було запроваджено новий тариф та нарахування здійснювались за тарифом 2 780 грн 00 к.

Однак такі посилання не заслуговують на увагу.

Дійсно, за умовами договору позивач мав право збільшувати тариф за умов, викладених у п. 3.5, 3.6. Договору, у якому сторонами погоджено, що споживач: 1) визнає, що тарифи на житлово-комунальні послуги, є відповідними із затвердженими тарифами органами місцевого самоврядування та зазначені в Додатку №2 до Договору; 2) надає згоду на те, що виконавець у разі зміни тарифів/цін на житлово-комунальні послуги, які затверджені в установленому порядку органами місцевого самоврядування, має право затверджувати та застосовувати ці тарифи; 3) надає згоду на те, що виконавець зобов`язаний ознайомити споживача з новими тарифами на житлово-комунальні послуги або шляхом розміщення їх у приміщенні ТОВ "Вертикаль Сервіс", або надані наручно за місцем знаходження об`єкта споживача, або електронним листом на адресу (e-mail), зазначену споживачем, або поштовою адресою споживача, вказаною у цьому договорі не пізніше, ніж через п`ять календарних днів з дня їх затвердження виконавцем. Такі зміни тарифів на житлово-комунальні послуги не потребують внесення сторонами письмових змін до цього договору шляхом укладання відповідних додаткових угод. Нові тарифи на житлово-комунальні послуги вступають в силу через 5 календарних днів з моменту їх затвердження виконавцем.

Звертаючись до суду з позовом позивач доводив, що 31.12.2021ТОВ «Вертикаль Сервіс» Наказом №2 затверджено тарифи на послуги в розмірі 2 900 грн на місяць (в разі не проживання - 2 780 грн на місяць), 31.12.2022 Наказом №2 затверджено тарифи на послуги в розмірі 2 900 грн (в разі не проживання - 2 780 грн).

Разом з тим, позивачем належним чином не доведено встановлення нових тарифів.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується апеляційний суд, у спірний період відповідачу здійснювалося нарахування виходячи із тарифу 1 356 грн 30 к. на місяць.

Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надана належна оцінка.

Крім того, у справі № 754/4512/23 апеляційним судом у постанові від 22 січня 2024 року встановлено, що позивачем не доведено затвердження нових тарифів, та встановлено, що тариф за яким здійснювались нарахування у разі не проживання складає 1 356 грн 30 к.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 зверталась до ТОВ «Вертикаль Сервіс» із заявами щодо здійснення перерахунку заборгованості за надані послуги, посилаючись на те, що до розрахунку вартості житлово-комунальних послуг включено нарахування, якими вона, як особа, яка не проживає в будинку 25, не користується і які їй не надаються.

Відповідно до копії листів відповідей позивача Вих. №128 від 28.11.2022, Вих. №131 від 06.12.2022, Вих. № 135 від 23.01.2023, Вих. №142 від 31.01.2023, Вих. №147 від 24.02.2023 зі змісту яких вбачається, що позивачем за спірний період здійснювалися нарахування позивачу за надані послуги виходячи із тарифу 1 356 грн 30 к.

Доводи апеляційної скарги про те, що інформація в листах стосується лише питання щодо відсутності підстав для внесення змін до Договору, не приймаються судом до уваги.

В листах чітко вказано які послуги надаються відповідачу та за яким тарифом. Дані листи є офіційною відповіддю позивача на запити/листи відповідача, тому наявна в листі інформація не може вважатись недостовірною або помилковою.

Відповіді надавались ТОВ «Вердикт Сервіс» 28.11.2022, 06.12.2022, 23.01.2023, 31.01.2023, 24.02.2023 тобто протягом періоду, в якому начебто мав діяти новий тариф.

Таким чином сам позивач вказує, що розмір тарифу складає 1 356 грн 30 к., тобто тариф не змінювався та був таким, який затверджено сторонами 01 березня 2021 року в Угоді про внесення змін до Договору №1/25-Г про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг від 01 березня 2018 року.

Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що навіть з урахуванням тарифу 1 356 грн 30 к. відповідач не виконала свої зобов`язання щодо сплати послуг з утримання території та житлово-комунальних послугв повному обсязі і у останньої наявна заборгованість.

Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Частиною 4 ст.319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Відповідно до положення статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, Споживач зобов`язується сплачувати послуги на умовах та в строки, встановлені даним договором. Пунктами 3.3, 3.4 Договору, визначено, що споживач забезпечує внесення платежів за спожиті послуги не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Враховуючи тариф 1 356 грн 30 к., за період з серпня 2022 року по березень 2023 року заборгованість відповідача складає 4 509 грн 28 к. (сума яка підлягала до сплати за спірний період 18 988 грн 20 к., сплачена відповідачем сума за спірний період 14 478 грн 34 к., )

Відповідачем вказані обставини не спростовано, в суді першої інстанції відповідач не заперечувала розмір який було вказано позивачем, як розмір сплати відповідачем за послуги. Крім того в судовому засіданні 05.02.2024 в суді першої інстанції представник відповідача зазначав, що у відповідача можлива заборгованість 4 000 грн, також нею сплачено 14 000 грн. (а. с. 135)

Вказані обставини судом першої інстанції не враховано, а тому суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволені позову.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення Деснянського районного суду міста Києва та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 4 509 грн 28 к. заборгованості за послуги з утримання території та житлово-комунальних послуг.

Крім того апеляційний суд зауважує, що Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у cправі № 911/956/17(361/6664/20), від 07 березня 2023 року у cправі № 922/3289/21.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення Деснянського районного суду міста Києвавід 22 лютого2024 року у цій справі, то додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 березня 2024 року також слід скасувати.

Судові витрати

У відповідності до вимог частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, позовні вимоги ТОВ «Вертикаль Сервіс» підлягають частковому задоволенню (на 18,71%), то з ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам за подачу позовної заяви у розмірі 502 грн 18к. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 753 грн 27 к., а всього

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідачемзаявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 7 000грн, у суді апеляційної інстанції - 4 000 грн.

Колегія суддів враховує, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина третя статті 2 ЦПК України).

Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, відповідачем було подано: договір № 69 про надання правової допомоги від 02.05.2023, укладений між відповідачем ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Артур Резнік та партнери», додаткову угоду від 01.11.2023, звіт від 23.02.2024, акт наданих послуг № 2 від 23.02.2024. ордер на надання правничої правової допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до умов додаткової угоди до вказаного договору № 69 від 02.05.2023, сторони домовилися, що оплата послуг адвокатського об`єднання по наданню правової допомоги по справі № 754/14689/23 здійснюється, виходячи з розміру витраченого адвокатом часу та погодинної ставки, а саме 2000,00 грн. за 1 годину роботи адвоката. Сторони домовилися, що оплата наданої правової допомоги здійснюється клієнтом протягом 5-ти робочих днів після набрання законної сили рішенням суду по справі № 754/14689/23.

На підтвердження обсягу виконаних робіт та розміру вартості наданих послуг 23.02.2024 відповідачем та адвокатським об`єднанням складено та підписано звіт про надані послуги, відповідно до якого відповідачу надано наступні послуги:

-аналіз позовної заяви, підготовка відзиву, формування та направлення відзиву учаснику справи та до суду - 1,5 години, вартість 3000,00 грн.;

-прибуття та участь 05.02.2024 та 22.02.2024 у судовому засіданні (з урахуванням витраченого часу на дорогу до суду та у зворотному напрямку; очікування судового засідання; розгляд справи) - 2 година, вартість 4000,00 грн.;

На підставі вказаного звіту 23.02.2024 сторонами складено та підписано акт надання послуг № 2 від 23.02.2024.

Положенням ч. 5 статті 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача в суді першої інстанції було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. В обґрунтування заява позивач зазначав, що справа не є складною, витрачений час є необґрунтованим, заявлений розмір витрат є завищеним та не відповідає критерію розумності.

Колегія суддів погоджується з доводами клопотання позивача щодо не співмірності та не пропорційності заявлених відповідачем витрат на правову допомогу, виходячи із ціни позову та складності справи.

Крім того, в провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебувала аналогічна справа № 754/4512/23 щодо стягнення заборгованості згідно договору про надання послуг з утримання територій та житлово - комунальних послуг № 1/27-Г, що свідчить про відстуність потреби у тривалому аналізі позовної заяви.

Таким чином, враховуючи обсяг фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, апеляційний суд вважає, що обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу понесені в суді першої інстанції є 5 000 грн.

Разом з тим враховуючи, що позовні вимоги частково задоволені та з урахуванням пропорційності, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді першої інстанції у розмірі 4 064 грн 50 к. (5000 * 81,29 %, де 81,29 % - незадоволені вимоги).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відповідачем було подано: договір № 69 про надання правової допомоги від 02.05.2023, укладений між відповідачем ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Артур Резнік та партнери», додаткову угоду від 01.11.2023, звіт від 30.04.2024, акт наданих послуг № 3 від 30.04.2024. ордер на надання правничої правової допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

На підтвердження обсягу виконаних робіт та розміру вартості наданих послуг 30.04.2024 відповідачем та адвокатським об`єднанням складено та підписано звіт про надані послуги, відповідно до якого відповідачу надано наступні послуги:

-аналіз апеляційної скарги, підготовка відзиву, формування та направлення відзиву учаснику справи та до суду - 2 години, вартість 4000,00 грн.;

На підставі вказаного звіту 30.04.2024 сторонами складено та підписано акт надання послуг № 3 від 30.04.2024.

Клопотання щодо зменшення розміру витрат позивачем в суді апеляційної інстанції подано не було.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

У справі № 910/906/18 Верховний Суд погодився з наявністю підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, оскільки їх розмір був обґрунтований, а відповідач не подавав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи.

Оскільки від позивача не надійшло заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд вважає заявлений розмір 4 000 грн розумним та обґрунтованим, підстави для його зменшення у апеляційного суду відсутні.

Разом з тим враховуючи, що апеляційна скарга задоволена частково та позовні вимоги задоволено на 18,71 %, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 251 грн 60 к. (4000 * 81,29 %, де 81,29 % - незадоволені вимоги).

Таким чином, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 7 316 грн 10 к.

Керуючись ст. ст. 141, 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Сервіс» - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року та Додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 березня 2024 року - скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Сервіс» заборгованість по Договору про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг №1/25від 01.02.2021 року в сумі 4 509 грн 28 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Сервіс»витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 255 грн 45 к.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Сервіс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 316 грн 10 к..

Реквізити сторін:

Відповідач - ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль Сервіс"; код ЄДРПОУ: 40985044; місцезнаходження: м. Київ, вул. Червоної Калини, 5В.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач О. В. Желепа

Судді О. Ф. Мазурик

О. В. Немировська